Постанова

Іменем України

29 березня 2018 року

м. Київ

справа № 200/14457/16-ц

провадження № 61-13690ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:

Черняк Ю.В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ», ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2016 року у складі судді Баранніка О. П. у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ», ОСОБА_5 про визнання поруки та договорів припиненими,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ» (далі - ПАТ «Промінвестбанк»), ОСОБА_5 про визнання поруки та договорів припиненими.

Позовну заяву мотивовано тим, що 15 вересня 1979 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено шлюб. 28 липня 2010 року між ОСОБА_5, товариством з обмеженою відповідальністю «Авіто Дніпро» (далі - ТОВ «Авіто Дніпро») та ПАТ «Промінвестбанк» було укладено два договори поруки № 163/15-10 та № 166/15-10, за умовами яких ОСОБА_5 поручився перед ПАТ «Промінвестбанк» за виконання ТОВ «Авіто Дніпро» його зобов'язань за кредитними договорами № 160/02-10 та № 164/02-10, укладеними 28 липня 2010 року між ТОВ «Авіто Дніпро» та ПАТ «Промінвестбанк». Умови вказаних кредитних договорів передбачали процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 22 відсотки річних. З 01 січня 2011 року ПАТ «Промінвестбанк» без отримання попередньої згоди з боку ОСОБА_5 в односторонньому порядку збільшило розмір процентної ставки за користування кредитними коштами по обох кредитних договорах до 23 відсотків річних.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2014 року ліквідовано ТОВ «Авіто Дніпро». На виконання даної ухвали 21 січня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис № 12241170024053225 про припинення ТОВ «Авіто Дніпро.

ОСОБА_4 просить визнати припиненою поруку, що виникла на підставі договору поруки № 163/15-10 від 28 липня 2010 року, укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_5; визнати припиненим договір поруки від 28 липня 2010 року № 163/15-10, укладений між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_5; визнати припиненою поруку, що виникла на підставі договору поруки від 28 липня 2010 року № 166/15-10, укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_5; визнати припиненим договір поруки від 28 липня 2010 року № 166/15-10, укладений між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_5

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2016 року у складі судді Женеску Е. В. позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано припиненою поруку ОСОБА_5 за договором поруки від 28 липня 2010 року № 163/15-10, укладеним між ОСОБА_5, ТОВ «Авіто Дніпро» та ПАТ «Промінвестбанк».

Визнано припиненим договір поруки від 28 липня 2010 року № 163/15-10, укладений між ОСОБА_5, ТОВ «Авіто Дніпро» та ПАТ «Промінвестбанк».

Визнано припиненою поруку ОСОБА_5 за договором поруки від 28 липня 2010 року № 166/15-10, укладеним між ОСОБА_5, ТОВ «Авіто Дніпро» та ПАТ «Промінвестбанк».

Визнано припиненим договір поруки від 28 липня 2010 року № 166/15-10, укладений між ОСОБА_5, ТОВ «Авіто Дніпро» та ПАТ «Промінвестбанк».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до частини першої статті 599 ЦК України зобов'язання ТОВ «Авіто Дніпро» за кредитними договорами № 160/02-10 та № 164/02-10 частково припинилися у зв'язку із частковим погашенням заборгованості під час ліквідаційної процедури ТОВ «Авіто Дніпро». Інша частина зобов'язань ТОВ «Авіто Дніпро» за кредитними договорами припинилася на підставі частини шостої статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), а саме: «вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними».

Таким чином, оскільки з 21 січня 2015 року зобов'язання ТОВ «Авіто Дніпро» за кредитними договорами є припиненими, то згідно із частиною першою статті 559 ЦК України з 21 січня 2015 року припинилися і зобов'язання поручителя ОСОБА_5 за порукою, які виплили на підставі зазначених договорів поруки № 163/15-10 та № 166/15-10.

У вересні 2016 року ОСОБА_4, не погоджуючись із заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2016 року, звернулася до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2016 року залишено без руху для надання доказів сплати судового збору та зазначення в апеляційній скарзі представника - ОСОБА_6

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2016 року повернуто заявнику.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 вимоги ухвали суду від 30 вересня 2016 року про усунення недоліків не було виконано.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення процесуального питання.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_4 не отримувала ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2016 року, про залишення її апеляційної скарги без руху. За відсутності у суду даних про отримання ОСОБА_4 копії даної ухвали суд мав направити зазначену ухвалу повторно. Апеляційний суд, не упевнившись в отриманні ОСОБА_4 копії ухвали про усунення недоліків апеляційної скарги, повернув апеляційну скаргу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною третьою статті 2 ЦПК України, у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційним судом правильно встановлено, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не відповідала вимогам статті 295 ЦПК України у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги (далі - ЦПК України 2004 року), та Закону України «Про судовий збір»: зокрема, в апеляційній скарзі не було зазначено представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, який підписав апеляційну скаргу, та не було надано доказів сплати судового збору.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, 24 жовтня 2016 року ОСОБА_4 отримала копію ухвали суду від 30 вересня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху (а.с. 211), однак недоліки апеляційної скарги не було усунуто.

Статтею 121 ЦПК України 2004 року, передбачено якщо недоліки заяви не усунуто, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ураховуючи викладене, апеляційним судом обґрунтовано повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_4

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник