Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.05.2019 року у справі №563/1204/18

Постанова

Іменем України

23 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 563/1204/18

провадження № 61-8358св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Горинь Агро",

відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" на рішення Корецького районного суду Рівненської області

від 08 листопада 2018 року у складі судді Кулика Є. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 19 березня 2019 року у складі колегії суддів: Хилевича С.

В., Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М.

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Горинь Агро" (далі - ТОВ "Горинь Агро") звернулось до суду з позовом

до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" (далі - ТОВ "Гоща-Мілк") про визнання договору оренди землі недійсним.

В обґрунтування свого позову зазначило, що 22 січня 2010 року між

ТОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1 було укладено договір № 194 оренди земельної ділянки розміром 1,7572 га, кадастровий номер 5623081000:05:007:0005, розташованої на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області, строком на 10 років. 10 грудня 2010 року договір зареєстровано в Корецькому районному відділі Рівненської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК"

(далі - ДП "Центр ДЗК"). Вказаний договір є чинним, ніким не оспорювався та не визнаний недійсним в судовому порядку. Водночас, 05 лютого 2016 року ОСОБА_1 повторно уклав договір оренди землі щодо вже орендованої земельної ділянки з іншою юридичною особою - ТОВ "Гоща Мілк".

Позивач заявляв, що укладення відповідачами спірного договору оренди землі призвело до порушення його права як орендаря щодо користування земельною ділянкою. Крім того, 01 квітня 2018 року ТОВ "Горинь Агро"

та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду про продовження дії договору оренди землі від 22 січня 2010 року до 21 січня 2030 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 08 листопада 2018 року позов ТОВ "Горинь Агро" задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 05 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Гоща-Мілк" строком на сім років щодо земельної ділянки розміром 1,7572 га, кадастровий номер 5623081000:05:007:0005, яка розташована на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при укладанні 05 лютого

2016 року оспорюваного договору оренди землі сторонами договору

не додержані вимоги статті 203 ЦК України та приписи Закону України "Про орендну землі", оскільки цей договір був укладений без попереднього розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суд від 19 березня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Гоща-Мілк" залишено без задоволення.

Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 08 листопада 2018 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Доказів, які б свідчили про неправомірність договору оренди земельної ділянки від 22 січня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1

та ТОВ "Горинь Агро", заявником не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ТОВ "Гоща-Мілк" просить скасувати рішення Корецького районного суду Рівненської області від 08 листопада 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 19 березня 2019 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки реєстрації права оренди земельної ділянки розміром 1,7572 га, кадастровий номер 5623081000:05:007:0005. Заявник вказує, що позивачем не надано доказів державної реєстрації цього права у книзі записів про державну реєстрацію. В той же час право оренди за договором оренди землі № б/н від 05 лютого 2016 року зареєстровано у реєстрі речових прав. Також заявник вказав, що саме він використовував спірну земельну ділянку у своїй господарській діяльності.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Горинь Агро" просить касаційну скаргу ТОВ "Гоща-Мілк" залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення

без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

20 травня 2019 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що згідно з державним актом на право власності

на земельну ділянку серії РВ від 12 січня 2000 року, виданим Великомежиріцькою сільською радою, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,7572 га, кадастровий номер 5623081000:05:007:0005, яка розташована на території Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до договору № 194 оренди землі від 22 січня 2010 року, укладеного між ТОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1, останній передав

в строкове платне користування належну йому земельну ділянку строком

на десять років.

Договір зареєстровано в Корецькому районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 04159000160 від 17 грудня 2010 року.

З відповіді управління Держгеокадастру у Корецькому районі Рівненської області Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та змісту наданого останнім додатку слідує, що по Великомежиріцькій сільській раді у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та право постійного користування землею 17 грудня 2010 року за номером 041059000059 зареєстрований договір оренди земельної ділянки площею 1,7572 га, кадастровий номер undefined, сторонами в якому є ТОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1

Таку ж інформацію про державну реєстрацію містить й сам договір, з відміткою про його державну реєстрацію, вчинення запису в Державному реєстрі земель.

У період дії та чинності договору № 194 від 22 січня 2010 року оренди землі

ОСОБА_1 05 лютого 2016 року уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з ТОВ "Гоща-Мілк" строком на сім років.

01 квітня 2018 року ТОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про продовження дії договору оренди землі № 194 від 22 січня 2010 року до 21 січня 2030 року.

Позиція Верховного Суду

Частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктами 11,13 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021, визначено, що дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку. Державна реєстрація документа, що посвідчує право на земельну ділянку проводиться за місцем розташування земельної ділянки.

У статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова

від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частин 1 , 3 -5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити частин 1 , 3 -5 статті 203 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Виходячи зі змісту вказаних норм, передача однієї і тієї ж земельної ділянки одночасно в оренду різним орендарям за різними договорами не допускається.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 -3 , 5 та 6 статті 203 ЦК України.

Встановивши фактичні обставини справи на підставі доказів, яким надано належну оцінку, врахувавши те, що відповідач не спростував презумпцію правомірності договору, укладеного між ТОВ "Горинь Агро" та ОСОБА_1 22 січня 2010 року, а також не довів незаконності державної реєстрації вказаного договору, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки при укладенні 05 лютого 2016 року оспорюваного договору оренди землі ОСОБА_1, діючи недобросовісно, у порушення вимог статті 525 ЦК України, в односторонньому порядку відмовився від виконання умов раніше укладеного договору з ТОВ "Горинь Агро", передавши повторно в оренду земельну ділянку, яка перебувала в користуванні ТОВ "Горинь Агро", іншій особі.

Доводи касаційної скарги, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, аргументована оцінка яким надана судом апеляційної інстанції, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено

з порушенням норм матеріального і процесуального права, а переважно зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" залишити без задоволення.

Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 08 листопада 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 19 березня

2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович