Історія справи

Постанова

Іменем України

26 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 715/2525/16-ц

провадження № 61-19796св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя - доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»,

відповідач - Глибоцька селищна рада Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_3,

третя особа - відділ Держгеокадастру у Глибоцькому районі Чернівецької області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2017 року у складі судді Цуркана В. В. та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 13 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Міцнея В. Ф., Лисака І. Н., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця») звернулося до суду із позовом до Михайлівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області (далі - Михайлівська сільської рада), ОСОБА_3, третя особа - відділ Держгеокадастру у Глибоцькому районі Чернівецької області, у якому просило визнати незаконним та скасувати рішення сільської ради, державні акти на право власності на земельні ділянки та державну реєстрацію права власності.

Позовна заява мотивована тим, що під час проведення інвентаризації земель, які знаходяться у постійному користуванні державного територіального галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (далі - ДТГО «Львівська залізниця»), виявлено, що в адміністративних межах Михайлівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області частина земельних ділянок та смуги відведення залізниці перебуває у власності ОСОБА_3, які передані йому рішенням Михайлівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначає, що рішення сільською радою прийняте з перевищенням повноважень, з порушенням норм земельного законодавства, порушує права позивача на користування спірними земельними ділянками для обслуговування залізничного полотна.

Просив визнати незаконним та скасувати рішення Михайлівської сільської ради від 22 липня 2008 року № 71-18/08 про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визнати недійсним державний акт від 03 листопада 2008 року на право власності на земельні ділянки та скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, визнати незаконним та скасувати рішення Михайлівської сільської ради від 15 листопада 2005 року № 85-20/05 про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, визнати недійсним державний акт від 05 листопада 2008 року на право власності на земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки.

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 27 січня 2017 року замінено неналежного відповідача - Михайлівську сільську раду Глибоцького району Чернівецької області належним - Глибоцькою селищною радою Глибоцького району Чернівецької області.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Чернівецької області від 13 лютого 2018 року, позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Михайлівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 22 липня 2008 року № 71-18/08 про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тій її частині, яка частково накладається на землі ПАТ «Львівська залізниця».

Визнано недійсним державний акт від 03 листопада 2008 року на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Михайлівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 22 липня 2008 року № 71-18/08, та скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Визнано незаконним та скасовано рішення Михайлівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 15 листопада 2005 року № 85-20/05 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в тій її частині, яка частково накладається на землі ДТГО «Львівська залізниця».

Визнано недійсним державний акт від 05 листопада 2008 року на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Михайлівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 15 листопада 2005 року № 85-20/05, та скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що частина земельних ділянок, переданих ОСОБА_3 у приватну власність рішеннями сільської ради, накладається на смугу відведення залізниці і відноситься до земель залізничного транспорту.

У квітні 2018 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами безпідставно відхилені його клопотання про витребування проектно-технічної документації на будівництво залізниці та про призначення судової експертизи. Суд взяв до уваги відповідь виробничого підрозділу «Чернівецька дистанція колії», проте запит було адресовано управлінню ПАТ «Львівська залізниця». Сплата земельного податку позивачем не є підставою для скасування рішення сільської ради про передачу у власність земельної ділянки. У матеріалах справи відсутні висновки щодо встановлення розміру перетину земельних ділянок сторін.

У травні 2018 року Глибоцька селищна рада Глибоцького району Чернівецької області надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просила задовольнити її, судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У червні 2018 року ПАТ «Українська залізниця» надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди встановили, що рішенням Михайлівської сільської ради від 15 листопада 2005 року № 85-20/05 передано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,5300 га.

Рішенням Михайлівської сільської ради від 22 липня 2008 року № 71-18/08 ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,5033 га, що розташовані у с. Червона Діброва на території Михайлівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області.

3 листопада 2008 року ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,5033 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а 5 листопада 2008 року - державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,5300 га, призначену для ведення особистого селянського господарства.

При проведенні приватним підприємством «Ріга» (далі - ПП «Ріга») робіт з інвентаризації земель ДТГО «Львівська залізниця» в адміністративних межах Михайлівської сільської ради було виявлено, що земельні ділянки площею 0,1349 та 0,0973 га, які входять до складу земельних ділянок, переданих ОСОБА_3 у власність, знаходяться у смузі відведення залізниці на 293 км + 701 м до 293 км + 946 м і відносяться до земель транспорту.

Планом смуги відведення перегону Чернівці - Адинката Львівської залізниці в адміністративних межах Глибоцького району Чернівецької області 1959 року встановлено, що ширина смуги відведення на вказаній ділянці перегону складає 37,3 м та 40,0 м від осі колії.

Відповідно до пункту «ж» частини першої статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно із частиною першою статті 11 Закону України «Про транспорт» землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту (стаття 68 ЗК України).

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року клопотання Глибоцької селищної ради Чернівецької області про проведення судової земельно-технічної експертизи задоволено, призначено відповідну експертизу.

Проте зазначена експертиза проведена не була, оскільки експертам не були надани відомості щодо координат точок повороту смуги відведення Львівської залізниці в адміністративних межах с. Червона Діброва Михайлівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області.

Відповідно до пункту «б» частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту.

Дійшовши висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, суд не встановив, чи є частина земельних ділянок ОСОБА_3 частиною смуги залізниці; чи належить вона до земель транспорту та чи саме ця частина знаходиться у смузі відведення залізниці; не встановлено розміру накладення або перетину земельної ділянки відповідача із землями, які перебувають у користуванні ПАТ «Львівська залізниця», та чи наявний такий перетин в цілому.

Висновок суду про те, що під об'єктами транспорту в межах Михайлівської сільської ради знаходиться земельна ділянка площею 22 га, не свідчить про те, що земельна ділянка саме ОСОБА_3 накладається або перетинається із такими землями ПАТ «Львівська залізниця». Мотиви щодо сплати позивачем земельного податку за земельну ділянку у розмірі 22 га також не свідчать про безпідставність передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельних ділянок.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57-60, 131-132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи), визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки та також зазначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами повністю не встановлено, рішення суду першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на припущеннях, що в силу статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 13 лютого 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська СуддіН. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. І. Крат