Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.03.2019 року у справі №601/367/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 619/392/17

провадження № 61-5351св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М.

М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - державне підприємство "Кременецьке лісове господарство",

третя особа - ОСОБА_2,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року в складі колегії суддів Дикун С. І., Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "Кременецьке лісове господарство" про поновлення на роботі на посаді лісничого Волинського лісництва ДП "Кременецьке лісове господарство", виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 10 лютого 2017року та стягнення ~money0~ у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що з 2007 року працював у відповідача на посаді лісничого Волинського лісництва, однак у лютому 2017 року незаконно звільнений з посади на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Указував, що наказ про звільнення не містить конкретних фактів, які б могли бути підставою для звільнення, окрім того, відсутня згода профспілки на таке звільнення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 вересня 2018 року позов задоволено частково, поновлено ОСОБА_1 на посаді лісничого Волинського лісництва ДП "Кременецьке лісове господарство", стягнуто з ДП "Кременецьке лісове господарство" на користь ОСОБА_1 ~money1~ середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11 лютого 2017 року до 10 лютого 2018 року та ~money2~ у рахунок відшкодування моральної шкоди

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.

Суд першої інстанції виходив із того, що звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відбулося з порушенням передбаченого КЗпП України порядку, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного проуглу.

Частково задовольняючи позовну вимогу про стягнення суми коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди, місцевий суд виходив із ступеня завданих позивачеві моральних страждань.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційну скаргу ДП "Кременецьке лісове господарство" задоволено, рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 вересня 2018 року та додаткове рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2018 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що звільнення позивача з посади здійснене роботодавцем із дотриманням передбаченого трудовим законодавством порядку, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову в даній справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

11 березня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечення на касаційну скаргу

У липні 2019 року ДП "Кременецьке лісове господарство" подало до Верховного Суду відзив, у якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд установив, що наказом ДП "Кременецьке лісове господарство" від 16 квітня 2007 року № 82-к ОСОБА_1 призначений на посаду лісничого Волинського лісництва.

Посадовою інструкцією лісничого передбачено, що лісничий є посадовою та службовою особою лісгоспу, відноситься до державної лісової охорони, має статус правоохоронного органу, є безпосереднім організатором лісогосподарського виробництва і керівником виробничого підрозділу лісгоспу - лісництва. Основним завданням лісничого є підвищення продуктивності та якісного складу лісів, впровадження у лісогосподарське виробництво досягнень науки та передового досвіду, спрямованих на виконання плану лісокультурних, лісогосподарських, лісозахисних робіт, забезпечення їх високої якості, росту продуктивності праці в лісовому господарстві і по зниженню собівартості цих робіт. Лісничий зобов'язується здійснювати керівництво виробничо-господарською діяльністю лісництва, забезпечувати виконання виробничих завдань, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Лісничий безпосередньо керує роботами по заготівлі лісового насіння, вирощуванні посадкового матеріалу в розсадниках, створенню лісових культур, охороні лісу від самовільних рубок, боротьбі з браконьєрством та іншими лісопорушеннями; складати та перевіряти правильність та своєчасне оформлення протоколів про лісопорушення та направлення їх у вищестоящу організацію. Лісничий безпосередньо приймає виконані роботи і несе відповідальність за якість та терміни їх виконання.

Із посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлений 21 січня 2013року.

Відповідно до наказу ДП "Кременецьке лісове господарство" від 08 квітня 2016 року № 71-к "Про накладення дисциплінарних стягнень" лісничому Волинського лісництва ОСОБА_1 оголошено догану за невідповідність даних товарно-транспортної накладної фактичним обмірам, залученням до вивезення лісопродукції стороннього автотранспорту без попереднього належного оформлення, невідповідність лісопродукції технічним вимогам, незабезпечення на лісосіці належних умов охорони праці і техніки безпеки.

Відповідно до наказу ДП "Кременецьке лісове господарство" №28 від 29грудня 2016 "Про результати лісокультурного виробництва по підсумках роботи 2016 року" виявлено наступні недоліки у роботі Волинського лісництва: закладені шкілки деревних та чагарникових порід не в повному об'ємі; не в повному об'ємі проведені роботи по живцюванню декоративних деревних і чагарникових порід; встановлено недосягнення нормативної приживлюваності лісової культури 1-го року вирощування; встановлено, що у Волинському лісництві не атестовано 5,4 га лісових культур.

У даному наказі зазначено, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності лісничого Волинського лісництва ОСОБА_1 вирішити після виходу його на роботу з лікарняного.

У письмових поясненнях, наданихза результатами перевірок Волинського лісництва, ОСОБА_1 не заперечує факт наявності зазначених у наказах порушень та зобов'язується виправити недоліки.

Відповідно до листків непрацездатності в період з 14 липня 2016року по 27жовтня 2016 року, з 31 жовтня 2016 року по 11 листопада 2016року, з 14 листопада 2016 року по 02 грудня 2016 року, з 05грудня 2016 року по 23 грудня 2016року, з 26 грудня 2016 року по 09лютого 2017 року ОСОБА_1 перебував на лікарняних.

Рішенням профспілкового комітету від 10 лютого 2017 року № 14 за відсутність контролю за веденням лісокультурних робіт, що призвело до їх незадовільного стану та, в окремих випадках, загибелі лісових культур, враховуючи наявність дисциплінарного стягнення - догани за аналогічні порушення осінньої перевірки 2015 року та інших дисциплінарних стягнень - доган на протязі 2016 року, профком дає згоду на звільнення з роботи лісничого Волинського лісництва ОСОБА_1.

Відповідно до наказу ДП "Кременецьке лісове господарство" від 10лютого 2017 року № 33-к лісничого Волинського лісництва ОСОБА_1 звільнено з роботи з 10 лютого 2017 року на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.

Підставою звільнення вказано: наказ ДП "Кременецьке лісове господарство" від 08 квітня 2016 року № 71-к, накази Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства від 15 березня 2016 року № 12, від 06 квітня 2016 року № 17, від 01 червня 2016 року, від 15 червня 2016 № 35, № 28 від 19 липня 2016 року № 47 та від 17 листопада 2016 року № 83.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Підставою для розірвання трудового договору на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП є систематичне невиконання працівником трудових обов'язків.

Такими, що систематично порушують трудову дисципліну, слід уважати працівників, які мають дисциплінарне або громадське стягнення за порушення трудової дисципліни та порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення.

При звільненні працівника відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України підприємство повинно навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Апеляційний суд правильно встановив, що наказ від 08 квітня 2016 року про притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності прийнятий роботодавцем із дотриманням передбаченого законом порядку, а систематичність невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків підтврджується належними та допустими доказами.

Ураховуючи викладене, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді лісничого, оскільки його звільнення з посади є законним.

Оскільки позовні вимоги про стягнення середнього заробітнку та про відшкодування моральної шкоди є похідними від позовної вимоги про поновлення на роботі, в задоволенні якої відмовлено, правильним є висновок апеляційного суду, що вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною 3 статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від07 лютого 2019 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук