Історія справи

Постанова

Іменем України

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 243/5202/21

провадження № 61-18451св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Донецького апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року в складі колегії суддів: Канурної О. Д., Гапонова А. В., Космачевської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів попередніх інстанцій

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), у якому просила: визнати, що АТ КБ «ПриватБанк» при укладенні та виконанні кредитного договору б/н від 13 листопада 2013 року порушило її права, як споживача фінансових послуг, визначених пунктами 2, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», частиною першою статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів», статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів», пунктами 4, 5, 6, 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів»; визнати, що АТ КБ «ПриватБанк» при укладенні та виконанні кредитного договору б/н від 13 листопада 2013 року обмежило права ОСОБА_1 , як споживача фінансових послуг, шляхом включення до договору умов, які є несправедливими, відповідно до частин першої, другої, пунктів 3, 5, 10, 11, 13, 14, 16 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь заподіяну моральну шкоду в сумі 108 000, 00 грн.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 червня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 червня 2020 року, яке набрало законної сили, в справі № 243/2324/20 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Постановою Донецького апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 червня 2021 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд виходив з того, що в провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебувала цивільна справа № 243/2324/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди і рішенням від 02 червня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вказаним рішенням встановлено, що позовні вимоги зводяться до встановлення факту несправедливості певних умов кредитного договору, однак оспорюваного кредитного договору суду надано не було. Крім того, у рішенні вказано, що позивач не позбавлена права на повторне звернення до суду з вимогами на підставі нових доказів, які є іншою підставою позову.

В новій позовній заяві ОСОБА_1 , поданій до суду 25 травня 2021 року, у переліку документів, що додаються до позовної заяви, вказана «анкета-заява» про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку» від 13 листопада 2013 року.

Відтак, до позовної заяви від 25 травня 2021 року ОСОБА_1 додані нові докази, які не було досліджені судом першої інстанції при ухваленні рішення від 02 червня 2020 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року та залишити в силі ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08 червня 2021 року.

В обґрунтування касаційної скарги зазначало про те, що наявність нових доказів не є безумовною підставою для повторного розгляду вже вирішеної справи. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, яке набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Редакційна відмінність у формулюванні позивачем повторної аналогічної вимоги про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди не є зміною предмета позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

21 вересня 2022 року матеріали справи № 243/5202/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направив відзив на касаційну скаргу, в якій просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.

У цій справі ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди і просила: визнати, що АТ КБ «ПриватБанк» при укладенні та виконанні кредитного договору б/н від 13 листопада 2013 року порушило її права як споживача фінансових послуг, визначених пунктами 2, 4 частини першої статті 4, частини першої статті 6, статті 15, пунктів 4, 5, 6, 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів»; визнати, що АТ КБ «Приватбанк» при укладенні та виконанні кредитного договору б/н від 13 листопада 2013 року обмежило її права як споживача фінансових послуг шляхом включення до договору умов, які є несправедливими, відповідно до частин першої, другої, пунктів 3, 5, 10, 11, 13, 14, 16 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»; стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на її користь 108 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Водночас установлено, що ОСОБА_1 у березні 2020 року вже зверталася до суду з аналогічним позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, у якому просила: стягнути з відповідача на її користь 85 014 грн на відшкодування моральної шкоди; визнати, що АТ КБ «Приватбанк» при укладенні та виконанні кредитного договору б/н від 13 листопада 201З року порушило її права як споживача фінансових послуг, визначених пунктами 2, 4 частини першої статті 4, частиною першою статті 6, статтею 15, пунктами 4, 5, 6, 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів»; визнати, що АТ КБ «Приватбанк» при укладанні та виконанні кредитного договору б/н від 13 листопада 201З року обмежило її права як споживача фінансових послуг шляхом включення до договору умов, які є несправедливими, відповідно до частин першої, другої, пунктів 3, 5, 10, 11, 13, 14, 16 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, сторони, предмет і підстави двох позовів є тотожними. При цьому долучення позивачем до цього позову додаткових доказів на підтвердження позовних вимог, які існували на час розгляду справи № 243/2324/20, не свідчать про пред`явлення нею позову з інших підстав.

З огляду на викладене, оскільки рішення суду в справі № 243/2324/20, що набрало законної сили, ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки апеляційний суд скасував законне судове рішення суду першої інстанції, постанова апеляційного суду відповідно до статті 413 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено, скасовано постанову апеляційного суду і залишено в силі ухвалу суду першої інстанції, сплачений судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2 270 грн підлягає стягненню з позивача на користь АТ КБ «ПриватБанк».

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року скасувати, ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 червня 2021 року залишити в силі.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 270 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов