Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 188/741/23

провадження № 61-13277св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О., від 21 серпня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, тим що вона працювала на посаді головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення Петропавлівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.

3. 01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21 вересня 2022 року № 2620-ІХ, яким вирішено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року.

4. Проте 18 квітня 2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України позивача звільнено з роботи з порушенням, зокрема приписів статті 492 КЗпП України, оскільки їй не було запропоновано можливості переведення на відповідну посаду в Пенсійному фонді України.

5. Вважала, що відсутність у Законі України «Про державну службу» норм, які б давали право на переведення працівника, який не був державним службовцем, на посаду державної служби у випадку реорганізації юридичної особи не вказує на відсутність такого права працівника.

6. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області № 275-к від 07 квітня 2023 року, яким вирішено звільнити ОСОБА_1

18 квітня 2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на посаді аналогічній або рівнозначній, з якої її було звільнено;

- стягнути з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 19 квітня 2023 року по дату поновлення позивача на посаді.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

7. Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Бурди П. О., від 16 червня 2023 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

8. Суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач просить поновити її на посаді публічної служби, а відповідачем визначила суб`єкт владних повноважень. Роз`яснено позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

9. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2023 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

10. Колегія суддів виходила з того, що предметом спору є визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Перебування позивача на посаді та звільнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області не може розглядатись судом як перебування на публічній службі. Спір між сторонами виник із трудових відносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

12. 08 вересня 2023 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подало касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

14. У жовтні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Підставою касаційного оскарження ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при скасуванні ухвали районного суду про закриття провадження у справі.

16. Вказує, що апеляційний суд помилково врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 460/280/19, оскільки у зазначеній справі позовні вимоги стосувались визнання протиправним та нечинним протоколу засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на посаду директора комунального закладу освіти, перебування на якій не вважається проходженням публічної служби.

17. Наголошує, що вимоги ОСОБА_1 стосуються поновлення на роботі в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на посаді державної служби, що є різновидом публічної служби.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

18. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

19. Вказує, що на момент виникнення спору вона обіймала посаду в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області та не була державним службовцем, а тому спір у даних правовідносинах не пов`язаний з проходженням нею публічної служби.

20. Крім того, звертає увагу, що не всі посади в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області є посадами державної служби.

Фактичні обставини справи встановлені судами

21. ОСОБА_1 працювала на посаді головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення Петропавлівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.

22. Наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області № 275-к від 07 квітня 2023 року звільнено ОСОБА_1 18 квітня 2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

23. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

24. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

25. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

26. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

28. Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

29. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

30. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

31. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

32. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

33. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

34. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

35. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

36. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

37. У розглядувані справі ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, а якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області № 275-к від 07 квітня 2023 року, яким вирішено звільнити ОСОБА_1

18 квітня 2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на посаді аналогічній або рівнозначній, з якої її було звільнено;

- стягнути з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 19 квітня 2023 року по дату поновлення позивача на посаді.

38. Предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

39. ОСОБА_1 на момент звільнення працювала на посаді головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення Петропавлівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.

40. Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

41. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

42. Згідно з пунктом 15 частини третьої статті 3 Закону України «Про державну службу» дія цього Закону не поширюється на працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб`єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами.

43. Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції до 01 січня 2023 року) визначено, що Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією.

44. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

45. Відповідно до пункту 6.1 Типового положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 24 січня 2017 року № 6, оплата праці працівників Управління здійснюється за рахунок коштів Фонду.

46. Враховуючи те, що ОСОБА_1 , перебуваючи у трудових відносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, не була державним службовцем, займана нею посада не належить до посад публічної служби, а тому відповідно вона не здійснювала службову діяльність у розумінні статті 19 КАС України.

47. Вирішуючи заявлений спір, суди перш за все мають перевірити законність звільнення ОСОБА_1 наказом № 275-к від 07 квітня 2023 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області на підставі пункту 1 частини першої статті 40

КЗпП України. Натомість інші позовні вимоги є похідними.

48. За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у цивільній справі.

49. Спір між сторонами виник у трудових правовідносинах, не пов`язаних з проходженням публічної служби, отже є приватноправовим незалежно від участі у ньому суб`єкта публічного права та має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

50. Доводи касаційної скарги щодо правильності закриття провадження у цивільній справі з огляду на те, що вимоги ОСОБА_1 стосуються поновлення на роботі в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на посаді державної служби, що є різновидом публічної служби, є безпідставними, оскільки такі доводи не узгоджуються з положеннями частини першої статті 235 КЗпП України, а крім того ОСОБА_1 на момент звільнення не перебувала на державній (публічній) службі.

51. Помилкове посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 460/280/19 не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду щодо належності розглядуваної справи до юрисдикції загальних судів.

52. Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при скасуванні ухвали районного суду про закриття провадження у справі.

53. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

54. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що апеляційний суд ухвалив оскаржене судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401

ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській областізалишити без задоволення.

2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников