Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.04.2020 року у справі №707/2404/18

Постанова

Іменем України

15 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 707/2404/18

провадження № 61-6722св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - комунальне некомерційне підприємство "Черкаська центральна районна лікарня" Черкаської районної ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року у складі судді Соколишиної Л. Б. та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 березня 2020 року у складі колегії суддів:

Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до комунального некомерційного підприємства "Черкаська центральна районна лікарня" Черкаської районної ради (далі - КНП "Черкаська ЦРЛ"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, про визнання недійсним акта проведення повторного розслідування нещасного випадку, зобов'язання скласти акт.

Позовна заява мотивована тим, що вона працювала медичною сестрою (палатною) в акушерсько-гінекологічному відділенні КНП "Черкаська ЦРЛ" та з нею під час виконання трудових обов'язків трапився нещасний випадок, який роботодавець усіляко намагається приховати.

Вказувала, що 08 червня 2017 року вона подала КНП "Черкаська ЦРЛ" заяву про те, що вона отримала травму на робочому місці 03 червня 2017 року, впавши зі стільця та вдарившись головою об підлогу, після чого наказом КНП "Черкаська ЦРЛ" від 09 червня 2017 року № 101-сл була утворена комісія з розслідування нещасного випадку.

Разом з тим, у порушення вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, комісія провела розслідування нещасного випадку і визнала його таким, що не пов'язаний з виробництвом.

Вона оскаржила протиправну бездіяльність відповідача до Управління Державного служби України з питань праці у Черкаській області та наказом від 17 серпня 2017 року №46-АГ зобов'язано КНП "Черкаська ЦРЛ" провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 03 червня 2017 року.

09 серпня 2018 року вона отримала копію акта проведення повторного розслідування нещасного випадку та після ознайомлення з ним вважає його незаконним, необґрунтованим і таким, що містить недостовірну інформацію.

Зазначала, що фактичні обставини випадку, який мав місце 03 червня 2017 року, свідчать, що він пов'язаний з виробництвом.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд:

- визнати неправомірною відмову КНП "Черкаська ЦРЛ" скласти акти за формою Н-5 і Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався з ОСОБА_1 03 червня 2017 року о 00:30 год. ;

- визнати недійсним акт (форма Н-5) проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 03 червня 2017 року близько 00:30 год. у акушерсько-гінекологічному відділенні КНП "Черкаська ЦРЛ", затверджений 01 серпня 2018 року головним лікарем КНП "Черкаська ЦРЛ", відповідно до висновку комісії якого нещасний випадок за заявою ОСОБА_1 від 08 червня 2017 не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, оскільки комісією не було встановлено факту підтвердження отримання травми під час виконання нею трудових обов'язків та нещасний випадок не підпадає під перелік обставин, визначених у пункті 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232;

- зобов'язати КНП "Черкаська ЦРЛ" скласти акти за формою Н-5 - розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 03 червня 2017 року близько 00 год. 30 хв., та за формою Н-1 - про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що стався з ОСОБА_1 03 червня 2017 року близько 00 год. 30 хв.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано акт (форма Н-5) проведення повторного розслідування нещасного випадку від 31 липня 2018 року, що стався 03 червня 2017 року близько 00:30 год. в акушерському відділенні КНП "Черкаська ЦРЛ", який затверджений 01 серпня 2018 року головним лікарем ОСОБА_2.

Зобов'язано КНП "Черкаська ЦРЛ" повторно провести розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 03 червня 2017 року близько 00:30 год. в акушерсько-гінекологічному відділенні КНП "Черкаська ЦРЛ" з ОСОБА_1.

У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при повторному розслідуванні нещасного випадку не було дотримано вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, оскільки комісія не врахувала пояснення позивача та ймовірного свідка ОСОБА_3, та не з'ясувала обставини і причини настання цього випадку.

Оскільки акт форми Н-5 від 31 липня 2018 року про нещасний випадок невиробничого характеру є протиправним, то суд вважав за необхідне зобов'язати КНП "Черкаська ЦРЛ" повторно провести розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 03 червня 2017 року близько 00:30 год. в акушерському гінекологічному відділенні КНП "Черкаської ЦРЛ" з ОСОБА_1.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 12 березня 2020 року апеляційну скаргу КНП "Черкаська ЦРЛ" задоволено частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року скасовано в частині зобов'язання КНП "Черкаська ЦРЛ" повторно провести розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 03 червня 2017 року близько 00:30 год. в акушерсько-гінекологічному відділенні КНП "Черкаська ЦРЛ" з ОСОБА_1 та в частині відмови зобов'язати КНП "Черкаська ЦРЛ" скласти акти за формою Н-5 - розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 03 червня 2017 року близько 00:30 год., та за формою Н-1 - про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що стався з ОСОБА_1 03 червня 2017 року близько 00:30 год, та ухвалено у цій частині нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1.

Визнано нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 03 червня 2017 року близько 00:30 год. в акушерсько-гінекологічному відділенні КНП "Черкаська ЦРЛ" таким, що пов'язаний з виробництвом.

Зобов'язано КНП "Черкаська ЦРЛ" скласти і видати акт розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 03 червня 2017 року близько 00:30 год. за формою Н-5 та акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, який стався з ОСОБА_1 03 червня 2017 року під час виконання нею трудових обов'язків в акушерсько-гінекологічному відділенні КНП "Черкаська ЦРЛ".

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 03 червня 2017 року медична сестра ОСОБА_1 знаходилась в акушерсько-гінекологічному відділені лікарні на своєму робочому місці та виконувала трудові обов'язки та при їх виконанні отримала виробничу травму, яка підтверджується, як показаннями свідка, так і інформацією про отриманні ушкодження, поясненнями лікарів, а також її тривалим перебуванням на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні у період з 06 червня до 19 червня 2017 року. Таким чином, нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1, є таким, що пов'язаний із виробництвом, а тому є підстави для задоволення її позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу і зупинено дію рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 12 березня 2020 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Підставою касаційного оскарження судових рішень є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1, оскільки не врахували, що висновки комісії КНП "Черкаська ЦРЛ" є вірними і цей нещасний випадок не може бути пов'язаним з виробництвом, оскільки ОСОБА_1 відмовилася від співпраці з комісією з розслідування, а саме не надала будь-яких пояснень про обставини і причини нещасного випадку, пропозицій і відповідей на запитання, що виникли у членів комісії щодо нещасного випадку.

Крім того, існує розбіжності у поясненні та протоколі опитування свідка молодшої медичної сестри ОСОБА_3 щодо причин настання нещасного випадку. Комісія з розслідування нещасного випадку прийшла до вірного висновку і кваліфікувала даний нещасний випадок як такий, що не пов'язаний з виробництвом.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 працювала медичною сестрою (палатною) в акушерсько-гінекологічному відділенні КНП "Черкаська ЦРЛ" з 24 липня 2014 року по 30 червня 2017 року.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 зазначила, що перебуваючи на робочому місці 03 червня 2017 року близько 00:30 год., встаючи зі стільця, у останнього відламалася спинка із сидінням і вона впала назад, при цьому забилась потилицею об підлогу. У цей момент біля позивача сиділа санітарка ОСОБА_3, після падіння вона надала їй першу допомогу та приклала лід до ушкодженого місця.

08 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до КНП "Черкаська ЦРЛ", в якій просила провести службове розслідування з приводу травми, яку вона отримала на робочому місці 03 червня 2017 року.

Наказом КНП "Черкаська ЦРЛ" від 09 червня 2017 року утворено комісію з розслідування нещасного випадку із ОСОБА_1, інформацію про що було передано до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаському районі.

У період з 09 червня 2017 року до 04 липня 2017 року КНП "Черкаська ЦРЛ" провела розслідування нещасного випадку, що стався в акушерсько-гінекологічному відділенні лікарні з ОСОБА_1.

За результатами розслідування нещасного випадку, що стався 03 червня 2017 року близько 00:30 год. в акушерсько-гінекологічному відділенні КНП "Черкаська ЦРЛ" із ОСОБА_1, складений акт від 04 липня 2017 року за формою Н-5, згідно з яким нещасний випадок, який стався з медичною сестрою (палатною) не визначено таким, що пов'язаний з виробництвом, оскільки комісією не було встановлено факту підтвердження отримання травми під час виконання нею трудових обов'язків. Таким чином, комісія дійшла висновку, що вказаний нещасний випадок не підпадає під перелік обставин пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №
1232.

Не погоджуючись з указаним актом, ОСОБА_1 звернулася 07 серпня 2017 року зі скаргою до Управління Держпраці у Черкаській області, в якій просила вжити заходів, передбачених пунктами 33,34 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232.

18 серпня 2017 року Управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області винесено припис № 018-01, відповідно до якого на підставі статей 22, 39 Закону України "Про охорону праці", а також у зв'язку з надходженням скарги від 07 серпня 2017 року щодо відмови роботодавця визнати випадок пов'язаним з виробництвом, відповідно до вимог пункту 34 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві запропоновано провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, визнати чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, скласти акт за формою Н-5 (у разі визнання його таким, що пов'язаний з виробництвом), затвердити (переглянути) акт за формою Н-1, встановити причини нещасного випадку, осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам, усунути порушення в оформленні актів, привести їх у відповідність з вимогами зазначеного Порядку (у разі уточнення діагнозу, встановлення нових обставин або отримання уточнених висновків чи свідчень щодо обставин нещасного випадку).

Наказом КНП "Черкаська ЦРЛ" від 09 липня 2018 року № 104-сл було повторно утворено комісію з розслідування нещасного випадку.

Комісія з розслідування нещасного випадку направила рекомендованими листами з повідомленнями письмові запрошення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 для участі у засіданні комісії та надання відповідних пояснень.

ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вказані листи не отримали.

31 липня 2018 року комісія з розслідування нещасного випадку склала акт за формою Н-5 проведення повторно розслідування нещасного випадку, відповідно до якого нещасний випадок не підпадає під перелік обставин, визначених у пункті 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

При цьому страховий експерт з охорони праці Черкаського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області Ястреб С. В., який був включений до складу комісії з повторного розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1, виклав окрему думку, в якій зазначив, що вивчивши пояснювальні записки молодшої сестри ОСОБА_3, медичної сестри (палатної) ОСОБА_4 та протокол опитування молодшої сестри ОСОБА_3, які містяться в матеріалах справи, є підстави вважати, що нещасний випадок із ОСОБА_1 міг мати місце.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини 2 статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та постанова суду апеляційної інстанції є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 7 Порядку розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.

Відповідно до пункту 14 комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення, зокрема, з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, а також вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження. У разі, коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

У пункті 15 Порядку визначено, що обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є, серед іншого, виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов'язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця.

Судом установлено, що в акті, складеному 31 липня 2018 року за формою Н-5, зазначено, що відповідно до графіку змінності 02 червня 2017 року о 09:00 год. ОСОБА_1 прийняла зміну в сестри медичної ОСОБА_5 без скарг і зауважень та заступила на добове чергування у акушерсько-гінекологічному відділенні КНП "Черкаська ЦРЛ".

03 червня 2017 року о 09:00 год. ОСОБА_1 здала зміну медичній сестрі відділення ОСОБА_4 без зауважень. Зі слів ОСОБА_4 загальний стан ОСОБА_1 був задовільний, візуально ніяких ушкоджень вона не помітила, але під час розмови ОСОБА_1 повідомила, що у неї болить голова. При передачі зміни молодшої медичної сестри ОСОБА_3 молодшій медичній сестрі ОСОБА_6 зауважень до стану обладнання у відділенні не було.

06 червня 2017 року о 09:00 год. ОСОБА_1 мала заступити на добове чергування в акушерсько-гінекологічне відділення, але до роботи не стала.

06 червня 2017 року о 11:00 год. ОСОБА_1 звернулась зі скаргою на погіршення самопочуття до лікаря-невролога КНП "Черкаська ЦРЛ" Куліш А. А., якою після огляду була направлена на госпіталізацію до неврологічного відділення лікарня з метою уточнення діагнозу та рекомендовано зробити комп'ютерну томографію головного мозку. 06 червня 2017 року ОСОБА_1, була госпіталізована до неврологічного відділення.

19 червня 2017 року ОСОБА_1 була виписана з неврологічного відділення КНП "Черкаська ЦРЛ" на амбулаторне лікування.

Також судом установлено, що висновки комісії щодо відсутності свідків спростовуються пояснювальною запискою ОСОБА_3 та протоколом опитування свідка ОСОБА_3, в яких остання пояснила, що була свідком падіння медичної сестри ОСОБА_1 зі стільця на посту у відділенні, який зламався, внаслідок чого вона вдарилася головою об підлогу.

Крім того, вказану особу було допитано судом першої інстанції, яка дала показання аналогічного змісту.

З урахуванням вказаного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 03 червня 2017 року, проведено з порушенням вимог пункту 14 Порядку, не з'ясовано обставини і причини нещасного випадку, не враховано пояснення позивача та ймовірного свідка ОСОБА_3, що є підставою для визнання акта за формою Н-5 протиправним та його скасування.

Таким чином, суд першої інстанції у нескасованій частині та суд апеляційної інстанції, дослідивши положення Закону України "Про охорону праці", Порядку, встановивши дійсні правовідносини, що виникли між сторонами, дійшов обґрунтованого висновку, про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, є таким, що пов'язаний із виробництвом, а тому є підстави для часткового задоволення позову.

Посилання заявника на неврахування судами при ухвалення оскаржуваних судових рішень правового висновку, висловленого Верховним Судом України у рішенні від 06 червня 2002 року у справі № 6-5245кс02, є безпідставним, оскільки відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження визначено неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, викладені заявником обставини не є підставою касаційного оскарження в розумінні процесуального закону.

При цьому, колегія суддів виходить із того, що в постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-29цс13сформована правова позиція, відповідно до якої у разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, зі змістом акта за формою Н-5 або формою НПВ чи незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду. Підстав для відступу від вказаної правової позиції немає.

Іншій доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних та обґрунтованих рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

З урахуванням того, що вказані доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги, яким судом була надана належна оцінка, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та постанову суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

У частині 3 статті 436 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 396, 402, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року у нескасованій частині та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 березня 2020 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року і постанови Черкаського апеляційного суду від 12 березня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян