Історія справи

Постанова КЦС ВП від 22.03.2023 року у справі №201/4287/21
Постанова КЦС ВП від 22.03.2023 року у справі №201/4287/21

Постанова

Іменем України

22 березня 2023 року

м. Київ

справа № 201/4287/21

провадження № 61-10036св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», яка підписана представником Беркутовим Олексієм Петровичем, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2022 року у складі судді Демидової С. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», товариство) про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що позивач працював в АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на посаді начальника автотранспортного цеху.

12 жовтня 2020 року його перевели на посаду механіка Васильківської групи дільниці механізації та транспорту автотранспортного цеху.

Наказом від 12 лютого 2021 року № 571Б/1001 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивачу оголошено догану за неналежне виконання пунктів 2.1, 2.12, 2.57 посадової інструкції начальника автотранспортного цеху в частині організації, забезпечення, координації роботи підпорядкованих працівників, контролю їх неналежного виконання посадових обов`язків, контролю за економним використанням паливно-мастильних матеріалів.

Вказане дисциплінарне стягнення обґрунтоване тим, що за результатами перевірки виявлені факти незаконного відбору палива водіями автотранспортного цеху товариства, про що складений акт позапланової перевірки від 05 листопада 2020 року.

При цьому наказ не містить будь-яких вказівок на конкретні дії, які був повинен виконати позивач відповідно до своїх обов`язків, але не виконав, а їх вчинення неодмінно запобігло б скоєнню незаконного відбору палива водіями автотранспортного цеху відповідача. Посадові обов`язки позивача не передбачали здійснення охорони майна та виявлення особисто нам розкрадання паливно-мастильних матеріалів.

На думку позивача, висновки відповідача про те, що за виявлені факти незаконного відбору палива водіями відповідальність несе позивач, не відповідає дійсності, вказані обов`язки покладені на інші структурні підрозділи відповідача, отже дисциплінарне стягнення застосовано безпідставно.

Наказом № 572Б/1001 від 12 лютого 2021 року позивачу оголошено догану за неналежне виконання пунктів 2.1, 2.16, 2.50, 2.57 посадової інструкції начальника автотранспортного цеху в частині організації, забезпечення, координації роботи підпорядкованих працівників, контролю їх належного виконання посадових обов`язків, контролю дотримання водіями Правил дорожнього руху.

Твердження відповідача про відсутність з боку позивача контролю дотримання водіями Правил дорожнього руху є неспроможними, так як такі висновки здійснені на підставі приладів, які не введені належним чином в експлуатацію та не можуть використовуватись для вимірювання швидкості транспорту, а відповідач не має повноважень встановлювати факт порушення Правил дорожнього руху. Отже наказ № 572/1001 від 12 лютого 2021 року є незаконним.

Наказом № 620Б/1001 від 16 лютого 2021 року позивачу оголошено догану за неналежне виконання пунктів 2.11, 2.58 посадової інструкції начальника автотранспортного цеху в частині здійснення контролю при наданні послуг/виконання робіт підрядними організаціями, згідно з укладеними договорами та забезпечення контролю працездатності GPS-трекерів на транспортних засобах товариства.

На думку позивача, такий наказ є безпідставним, оскільки випадків наявності в акті здачі-прийманні робіт несправних GPS-трекерів відповідачем не встановлювалось.

Наказом № 1350б/1001 від 05 квітня 2021 року позивач був звільнений на підставі пункту 3 частини першої статі 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Наказ обґрунтований тим, що 09 березня 2021 року операційним директором відповідача позивачу було надано доручення щодо ознайомлення з наказами та розпорядженнями, з якими нібито позивач відмовився ознайомлюватися та не виконав доручення.

Позивач вважає вказаний наказ незаконним, оскільки строк виконання доручення спливав 12 березня 2021 року, а доказом невиконання доручення відповідач зазначив акт відмови від 10 березня 2021 року. Проте факт виконання доручення після 12 березня 2021 року, тобто після спливу строку на його виконання, відповідачем ніяким чином не перевірявся та не фіксувався, наявність порушення відповідачем не встановлена.

До прийняття рішення про звільнення позивача та під час звернення до профспілки пояснення від позивача щодо невиконання доручення ніхто не вимагав.

В день звільнення 05 квітня 2021 року позивач перебував на лікарняному.

На думку позивача, видання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності є наслідком неприязного ставлення до позивача з боку керівництва товариства.

Незаконними діями відповідача позивачу завдано душевних страждань. Звільнення призвело до утрати нормальних життєвих зв`язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, він має хронічні хвороби, які потребують постійного прийняття ліків, а тому втрата джерела доходів через незаконні дії відповідача викликає постійний стрес внаслідок переживань щодо втрати можливості забезпечити себе належним рівнем лікування.

Позивач просив:

визнати незаконним та скасувати наказ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» від 12 лютого 2021 року № 571Б/1001 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

визнати незаконним та скасувати наказ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» від 12 лютого 2021 року № 572Б/1001 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

визнати незаконним та скасувати наказ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» від 16 лютого 2021 року № 620Б/1001 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

визнати незаконним та скасувати наказ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» від 05 квітня 2021 року № 1350б/1001 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення»;

поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді механіка Васильківської групи дільниці механізації та транспорту автотранспортного цеху АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»;

стягнути з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 квітня 2021 року до дня поновлення на роботі;

стягнути з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2022 року, з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2022 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» від 12 лютого 2021 року № 571Б/1001 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Визнано незаконним та скасовано наказ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» від 12 лютого 2021 року № 572Б/1001 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Визнано незаконним та скасовано наказ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» від 16 лютого 2021 року № 620Б/1001 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Визнано незаконним та скасовано наказ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» від 05 квітня 2021 року № 1350б/1001 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді механіка Васильківської групи дільниці механізації та транспорту автотранспортного цеху АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».

Стягнуто з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 квітня 2021 року по 04 квітня 2022 року в розмірі 170 154,15 грн.

Стягнуто з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції зробив висновок, що позивачем доведено належними і допустимими доказами порушення його трудових прав незаконним звільненням на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Рішення суду першої інстанції в частині наказу № 571Б/1001 від 12 лютого 2021 року мотивовано тим, що посилання відповідача на те, що програмою WIALON позивачу надавалась інформація щодо відмінного від звичайного режиму споживання палива не відповідає дійсності. Згідно пункту 2.12 посадової інструкції начальника транспортного цеху передбачено обов`язок щодо контролю за економним використанням паливно-мастильних матеріалів. При цьому, як слідує з показів свідка ОСОБА_2 , ліміти споживання палива встановлювались на підрозділи в цілому, а не конкретним водіям. Відповідачем не надано доказів того, що водіям, вказаним в акті позапланової перевірки від 05 листопада 2020 року, встановлено ліміти палива, які б вони перевищили, що мав виявити позивач. Виявлення дій водіїв, зафіксованих в акті позапланової перевірки від 05 листопада 2020 року відноситься до компетенції Департаменту з безпеки, а не позивача. Суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем не доведено, що виявлені факти розкрадання пального були наслідками неналежного виконання позивачем своїх посадових обов`язків.

Рішення суд першої інстанції в частині наказу № 572Б/1001 від 12 лютого 2021 року мотивовано тим, що, як слідує з акту перевірки дотримання швидкісного режиму персоналом при експлуатації транспортних засобів товариства № 190а від 19 жовтня 2020 року, порушення швидкісного режиму водіями були виявлені шляхом аналізу даних GPS навігації в програмі WIALON щодо швидкості автотранспортних засобів та обмежень швидкості, встановлених на ділянках дороги, на яких було зафіксовано таке перевищення. Теж саме зазначили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . При цьому, доказів, що в програму WIALON внесені достовірні дані щодо обмеження швидкості на дорогах України, відповідачем не надано. Доказів того, що під час виїзду на місця ймовірних порушень було встановлено, що фактично наявні обмеження швидкості співпадають з тими, що вказані в програмі WIALON, суду не надано. Відповідно до наданих подорожних листів ОСОБА_4 здійснив виїзд на місця фіксації порушень швидкісного режиму 29 жовтня 2020 року, в той час, як акт перевірки був складений 19 жовтня 2020 року.

Суд першої інстанції зазначив, що на момент складання акту відповідач не мав достовірних відомостей щодо встановлених обмежень швидкості на дорогах відповідно до розмітки та встановлених дорожніх знаків, а тому висновки акту щодо наявних порушень не можна вважати достовірними. Крім того, як вбачається з показів свідка ОСОБА_5 , GPS-трекери, на підставі відомостей яких було встановлено перевищення швидкості водіями, допускають збої та фіксують завищену швидкість транспортних засобів. При цьому, відповідачем не надано доказів того, що протягом періоду з серпня по жовтень 2020 року працівниками Національної поліції складались протоколи щодо перевищення швидкості водіями, які підлеглі позивачу.

Суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем не доведено наявність порушень водіями при управлінні транспортними засобами товариства швидкісного режиму згідно з розділом 12 Правил дорожнього руху України, а отже і порушення посадових обов`язків позивачем. До того ж відповідач не довів, що перевищення швидкості водіями відбувалось внаслідок недбалого виконання позивачем своїх обов`язків. Таким чином, відповідачем не доведено факт порушення посадових обов`язків позивачем, що свідчить про незаконність наказу № 572Б/1001 від 12 лютого 2021 року.

Рішення суд першої інстанції в частині наказу № 620Б/1001 від 16 лютого 2021 року мотивовано тим, що підставою здійснення корегування кількості GPS-трекерів в бік зменшення було знаходження транспортних засобів в простої та невикористання інформації, зафіксованої трекерами. У листуванні між товариством та ТОВ «Охоронний холдінг» відсутне посилання на непрацюючий стан трекерів, навпаки, як ТОВ «Охоронний холдінг», так і відповідач вказують у своїх листах, що трекери здійснюють фіксацію місцезнаходження транспортних засобів відповідача. Таким чином, в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) за вересень 2020 року № 17333 від 30 вересня 2020 року відображено фактичну кількість працюючих трекерів, а подальше корегування цього акту було викликано домовленостями між керівництвом відповідача та ТОВ «Охоронний холдінг», а не внесенням позивачем до акту недостовірних відомостей щодо працюючих GPS-трекерів, як стверджує відповідач. Суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем не доведений факт наявності з боку позивача дисциплінарного проступку, який став підставою винесення оспорюваного наказу.

Рішення суду першої інстанції в частині наказу № 1350б/1001 від 05 квітня 2021 року мотивовано тим, що будь-яких належних та допустимих доказів проведення перевірки факту виконання позивачем розпорядження операційного директора від 09 березня 2020 року та виявлення факту його невиконання відповідачем не надано, отже факт наявності дисциплінарного проступку, який став підставою винесення цього наказу відповідачем належним чином не підтверджено, що свідчить про незаконність цього наказу. За твердженням відповідача факт невиконання вказаного доручення підтверджується актом відмови від 10 березня 2021 року, в якому вказано, що ОСОБА_1 відмовився від підпису в ознайомленні з розпорядженням. При цьому, в доручені операційного директора від 09 березня 2020 року вказано, що позивач повинен ознайомитись з переліченими в ньому наказами та розпорядженнями протягом 2-х робочих днів з дня отримання цього доручення, тобто протягом 11 та 12 березня. Суд першої інстанції зробив висновок, що вказаний акт не може бути доказом невиконання позивачем доручення, так як на момент складання цього акту строк виконання доручення ще не сплив. Доводи відповідача про те, що відмова позивача від підпису в ознайомленні з дорученням означає відмову від виконання цього доручення та унеможливлює його виконання є припущенням.

Керуючись Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, суд першої інстанції стягнув з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 квітня 2021 року по 04 квітня 2022 року у розмірі 170 154,15 грн (683, 35- середньоденна заробітна плата х 249 днів).

З урахуванням засад розумності і справедливості, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000,00 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» залишено без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2022 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2022 року АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» подало касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_6 , у якій просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2022 скасувати повністю, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

суди не дослідили належним чином та не надали оцінку доказам, які містяться у справі, а саме: акту позапланової перевірки Центральної групи дільниці механізації і транспорту АТЦ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з питань цільового використання палива на службовому транспорті від 05 листопада 2020 року, листам ТОВ «Охоронний холдінг» від 21 липня 2021 року № 1519/07 та від 24 листопада 2020 року № 910/11, листу відповідача на адресу ТОВ «Охоронний холдінг» від 25 листопада 2020 року № 44388/1001 з додатком, акту перевірки дотримання швидкісного режиму персоналом при експлуатації транспортних засобів товариства № 190а від 19 жовтня 2020 року, акту про відмову від ознайомлення та виконання доручення від 10 березня 2021 року, акту про відмову від надання пояснень ОСОБА_1 від 10 березня 2021 року, не враховано показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , письмові пояснення водіїв ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з подорожніми листами, а також описаних можливостей моніторингу використання пального програмою WIALON шляхом аналізу даних подорожніх листів та даних щодо використання пального кожним автомобілем;

в мотивувальній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року всупереч положень статті 382 ЦПК України не зазначено мотивів прийняття або відхилення судом аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі;

позовна заява була подана позивачем з порушенням встановленого законом порядку сплати судового збору, а відкриття судом першої інстанції провадження у справі за неповної сплати судового збору є порушенням принципу рівності сторін у процесі, справедливого судового розгляду та змагальності процесу. За подання позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 6 356,00 грн. Суд не врахував правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Позиція інших учасників справи

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника Носика Б. М., у якому просить касаційну скаргу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» залишити без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року - без змін.

Відзив мотивований тим, що:

доводи касаційної скарги про ігнорування доказів судами першої та апеляційної інстанції не відповідають дійсності, всі зазначені докази були розглянути та належним чином оцінені судами, внаслідок чого і було прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог;

оскільки апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, у нього не було ні правових, ні фактичних підстав викладати мотивувальну частину постанови іншим чином, ніж вона була викладена судом першої інстанції. Таким чином, твердження відповідача про те, що судами першої та апеляційної інстанції не були досліджені та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам спростовуються змістом рішень цих судів, які містять посилання на вказані відповідачем докази та їх оцінку, за результатами якої суди зробили висновок про задоволення позовних вимог;

відповідачем не вказано, яким чином сплата збору в неповному, на його думку, розмірі перешкоджає відповідачу в реалізації його прав на подання та оцінку доказів, дослідження та висловлювання своєї оцінки доказам, наданим іншою стороною. До того ж, відповідачем в судах попередніх інстанцій здійснювалось ознайомлення з матеріалами справи та він був обізнаний з розміром сплаченого позивачем судового збору, проте відповідач наявними у нього процесуальними правами скористався на власний розсуд та жодних заяв з цього приводу не здійснював, зокрема, про залишення позову без руху відповідно до пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України. Також, касаційна скарга не містить жодних вимог відповідача до суду в зв`язку з невірним, на його думку, визначенням позивачем розміру судового збору.?Так само не вказано, яким чином сплата судового збору впливає на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 201/4287/21, витребувано справу з суду першої інстанції.

У листопаді 2022 року матеріали цивільної справи № 201/4287/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що позивач працював в АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на посаді начальника автотранспортного цеху.

12 жовтня 2020 року наказом № 3329-к був переведений на посаду механіка Васильківської групи дільниці механізації та транспорту автотранспортного цеху.

Наказом № 571Б/1001 від 12 лютого 2021 року позивачу оголошено догану за неналежне виконання пунктів 2.1, 2.12, 2.57 посадової інструкції начальника автотранспортного цеху в частині організації, забезпечення, координації роботи підпорядкованих працівників, контролю належного виконання їх посадових обов`язків, контролю за економним використанням паливно-мастильних матеріалів.

Вказане дисциплінарне стягнення обґрунтоване тим, що за результатами перевірки групою перевірок та розслідувань департаменту з безпеки та виробничо-диспетчерським відділом автотранспортного цеху виявлені факти незаконного відбору палива водіями автотранспортного цеху товариства, про що складений акт позапланової перевірки від 05 листопада 2020 року.

Відповідно до вказаного акту, під час цієї перевірки встановлено факти розкрадання палива водіями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які під час заправки службового автотранспорту на АЗС, частину палива заливали в бак, а частину в каністри.

Як вбачається з акту позапланової перевірки паливо, розкрадання якого здійснювалось водіями, не було залито до баку автомобілів, отже датчики рівня палива в баку автомобілів не могли зафіксувати.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про департамент з безпеки, наданого відповідачем, завданнями Департаменту є організація та проведення комплексу заходів, спрямованих на повне, об`єктивне, всебічне дослідження фактів, пошук, виявлення, збір і фіксація доказів причетності працівників Товариства та/або третіх осіб до вчинення неправомірних дій, які завдали збитків інтересам Товариства у будь-якому вигляді.

Тобто, виявлення дій водіїв, зафіксованих в акті позапланової перевірки від 05 листопада 2020 року, відноситься до компетенції Департаменту з безпеки, а не позивача.

Наказом № 572Б/1001 від 12 лютого 2021 року ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання пунктів 2.1, 2.16, 2.50, 2.57 посадової інструкції начальника автотранспортного цеху в частині організації, забезпечення, координації роботи підпорядкованих працівників, контролю належного виконання їх посадових обов`язків, контролю дотримання водіями Правил дорожнього руху.

Вказане дисциплінарне стягнення обґрунтоване тим, що за результатами перевірки згідно акту перевірки дотримання швидкісного режиму персоналом при експлуатації транспортних засобів товариства № 190а від 19 жовтня 2020 року виявлені факти порушень водіями при управлінні транспортними засобами товариства швидкісного режиму згідно з розділом 12 Правил дорожнього руху України за період з серпня по жовтень 2020 року.

Як вбачається з акту перевірки дотримання швидкісного режиму персоналом при експлуатації транспортних засобів товариства № 190а від 19 жовтня 2020 року, порушення швидкісного режиму водіями були виявлені шляхом аналізу даних GPS навігації в програмі WIALON щодо швидкості автотранспортних засобів та обмежень швидкості, встановлених на ділянках дороги, на яких було зафіксовано таке перевищення.

Наказом № 620Б/1001 від 16 лютого 2021 року ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання пунктів 2.11, 2.58 посадової інструкції начальника автотранспортного цеху в частині здійснення контролю при наданні послуг/виконання робіт підрядними організаціями, згідно з укладеними договорами та забезпечення контролю працездатності трекерів GPS на транспортних засобах товариства.

Вказана дисциплінарне стягнення обґрунтоване тим, що співробітниками департаменту з безпеки спільно зі спеціалістами автотранспортного цеху проведені заходи по перевірці та аналізу об`ємів виконаних робіт в рамках договору з ТОВ «Охоронний холдінг» від 31 січня 2020 № 7611-ДноЕ на надання послуг «72253: Послуги з підтримки користувачів і технічної підтримки (інформаційно-консультаційна підтримка діючих складових програмно-апаратної GPS-системи)». В результаті перевірки виявлено що в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) за вересень 2020 р. №17333 від 30 вересня 2020 року відображено 1 191 одиниця працюючих GPS-трекерів на загальну суму 142 920 грн з ПДВ. Після проведення звірки ТОВ «Охоронний холдінг» було отримано акт коригування № 1093 від 01 грудня 2020 до акту здачі приймання робіт (надання послуг) №17333 від 30 вересня 2020 р., в якому кількість об`єктів зменшена на 294 одиниці на суму 35 280 грн з ПДВ.

Відомості в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) за вересень 2020 року № 17333 від 30 вересня 2020 року відображено фактичну кількість працюючих трекерів, а подальше корегування цього акту було викликано домовленостями між керівництвом відповідача та ТОВ «Охоронний холдінг», а не внесенням позивачем до акту недостовірних відомостей щодо працюючих GPS-трекерів, як стверджує відповідач

Наказом № 1350б/1001 від 05 квітня 2021 року ОСОБА_1 звільнений на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Вказаний наказ обґрунтований тим, що операційним директором відповідача позивачу було надано доручення від 09 березня 2021 року щодо ознайомлення з наказами та розпорядженнями, з якими позивач відмовився ознайомлюватися та не виконав доручення, що є порушенням пункту 2.57 посадової інструкції механіка дільниці механізації та транспорту автотранспортного цеху в частині обов`язку виконання доручень/завдань (у т. ч. усних) безпосереднього та вищого керівництва.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що він працює інженером ТОВ «Охоронний холдінг»», кількість GPS-трекерів, яку обслуговує товариство, визначено договором та змінюється за заявкою користувача, позивач в телефонному режимі в осені 2020 року звертався до керівництва для корегування кількості GPS-трекерів, в подальшому був обмін листами з цього приводу.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що вона працює головним фахівцем відділу по роботі з персоналом АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», в день звільнення 05 квітня 2021 року позивач весь день знаходився у відділі кадрів. Про наявність в нього листка тимчасової непрацездатності він не повідомляв.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що ліміти палива встановлювались на підрозділ в цілому та оформлювались наказами. Дотримання лімітів перевірялось по підрозділам. Розподіл обсягів пального між водіями в підрозділі та корегування цих обсягів здійснювалось механіком підрозділу і офіційно не оформлювалось. Використання лімітів пального здійснювалось в заправочних відомостях та додатково за допомогою програми WIALON.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він в листопаді 2020 року працював провідним фахівцем виробничо-диспетчерського відділу автотранспортного цеху АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», в жовтні 2020 року на підставі звітів програми WIALON було виявлено факти злиття палива та перевищення швидкості водіями, що стало підставою проведення перевірок та складання відповідних актів.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він в листопаді 2020 року працював провідним фахівцем виробничо-диспетчерського відділу автотранспортного цеху АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», в жовтні 2020 року за допомогою програми WIALON за його участю була проведена перевірка дотримання швидкісного режиму водіями транспортного цеху, було виявлено біля 200 порушень, вчинених приблизно 50 водіями. Ним особисто в день складання акту перевірки від 19 жовтня 2020 № 190а на службовому автомобілі було здійснено виїзд на місця здійснення порушень, зафіксованих програмою WIALON та перевірено обмеження швидкості на цих ділянках дороги відповідно до встановлених дорожніх знаків. Програма WIALON фіксує рівень пального залитого до баку автомобіля. У випадках розкрадання пального, зафіксованих в акті позапланової перевірки від 05 листопада 2020 року, паливо до баку автомобіля не потрапляло.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що вона працює начальником відділу по роботі з персоналом АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», в день звільнення 05 квітня 2021 року позивач про наявність в нього листка тимчасової непрацездатності не повідомляв.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що в 2020 році він працював начальником служби по контролю транспорту АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», кількість встановлених GPS-трекерів на транспортних засобах відповідача становила 1 191 одиницю. В серпні та вересні позивачем в його присутності проводились переговори з ТОВ «Охоронний холдінг» щодо корегування кількості GPS-трекерів, причиною корегування була тривала стоянка транспорту. В програмі WIALON внесені застарілі дані щодо встановлених обмежень швидкості на дорогах. Встановлені GPS-трекери допускають збої, фіксують швидкість транспорту більше технічно можливої. Під час зміни рельєфу датчики рівня пального в баку автомобіля фіксували злив палива.

Свідок ОСОБА_17 , провідний фахівець служби транспорту АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», в судовому засіданні показав, що йому невідомо кому доручалось проведення перевірки дотримання правил дорожнього руху.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2022 року у справі № 537/3647/20 (провадження № 61-3526св22) зазначено, що

«у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 липня 2022 року у справі № 754/695/20 (провадження № 61-16433св21) зазначено, що «у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на них трудовим договором, суди повинні з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 148 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Отже, працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19)».

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки відповідачем не доведено систематичне невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, суди зробили правильний висновок про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 за пунктом третім частини першої статті 40 КЗпП України.

Ухвалюючи оскаржені судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, зробили правильний висновок про задоволення позовних вимог.

Наведені у касаційній скарзі доводи стосовно того, що суди не дослідили та не надали належної оцінки доказам, які містяться у справі, зокрема: акту позапланової перевірки від 05 листопада 2020 року, акту перевірки дотримання швидкісного режиму персоналом при експлуатації транспортних засобів товариства № 190а від 19 жовтня 2020 року, листуванню між ТОВ «Охоронний холдінг» та відповідачем, зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Доводи касаційної скарги стосовно того, що позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі є безпідставними.

Так, відповідач, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/ (провадження № 12-301гс18), зазначає, що позивач повинен був сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Водночас, спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21).

Крім того, порушення норм процесуального права допущені при сплаті судового збору, не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 752/23602/20 (провадження № 61-12064св22), зазначено, що

«у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 9901/407/19 вказано, що «суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори. Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (за загальним правилом 18 відсотків). Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу. Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19».

У справі, що переглядається:

суди встановили, що позивач з 05 квітня 2021 року по 04 квітня 2022 року перебував у вимушеному прогулі;

з наданої відповідачем довідки про доходи вбачається, що за останні два місяці позивачем відпрацьовано 111, 75 годин та отримано 9 545,61 грн заробітної плати, таким чином середньоденна заробітна плата позивача становить 683, 35 грн; вказаний розрахунок відповідачем не спростовано;

отже, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для виплати позивачу середнього заробітку зачас вимушеного прогулу з 05 квітня 2021 року по 04 квітня 2022 рік в розмірі 170 154,15 грн. Проте в резолютивній частині рішення та ухвали про виправлення описки суд першої інстанції не зазначив, що розмір середнього заробітку підлягає стягненню з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, а тому абзац сьомий резолютивної частини рішення та абзац другий ухвали про виправлення описки суду першої інстанції належить викласти у новій редакції.

Висновки Верховного Суду

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2022 року у справі № 537/3647/20 (провадження № 61-3526св22) не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення в частині скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим судові рішення в цій частині слід залишити без змін. З урахуванням висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 752/23602/20 (провадження № 61-12064св22), рішення та ухвалу про виправлення описки суду першої інстанції слід змінити, вклавши абзац сьомий резолютивної частини рішення та абзац другий ухвали суду першої інстанції в новій редакції.

З урахуванням результату розгляду касаційної скарги підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400 409 410 412 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», яка підписана представником Беркутовим Олексієм Петровичем, задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2022 року та ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2022 року змінити, виклавши абзац сьомий резолютивної частини рішення суду першої інстанції та абзац другий ухвали суду першої інстанції у такій редакції: «Стягнути з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» (ЄДРПОУ 23359034, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, буд. 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 квітня 2021 року по 04 квітня 2022 року у розмірі 170 154,15 грн з утриманням з цієї суми установлених законодавством України податків та зборів».

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року в частині позовних вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук