Історія справи

Постанова

Іменем України

18 червня 2020 року

м. Київ

справа № 203/966/18

провадження № 61-40760св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 23 квітня 2018 року в складі судді Католікяна М. О. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року в складі колегії суддів: Пономарь З. М., Лаченкової О. В., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Шевченківського відділу ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області), яка полягала у невідновленні виконавчого провадження № 52852177.

В обґрунтування вимог скарги зазначала, що в провадженні Шевченківського відділу ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження з виконання судового рішення про поновлення її на роботі в КП «Міське управління справами» Дніпровської міської ради, яке було неправомірно закінчене.

20 грудня 2017 року Кіровським районним судом міста Дніпропетровська постановлено ухвалу про зобов`язання державного виконавця відновити виконавче провадження. 31 січня 2018 року вона звернулася до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження, до якої додала копію зазначеної ухвали, проте провадження було відновлене лише 20 березня 2018 року.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 23 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року, в задоволенні скарги відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що єдиною підставою для відновлення виконавчого провадження у випадку визнання судом постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження незаконною є надання органу державної виконавчої служби відповідного рішення суду, а оскільки таке рішення (оформлене належним чином) державний виконавець отримав лише 16 березня 2018 року, немає підстав для задоволення скарги.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 23 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що разом із заявою про відновлення виконавчого провадження від 31 січня 2018 року вона подала до Шевченківського відділу ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області завірену мокрою печаткою суду копію ухвали від 20 грудня 2017 року, проте суди попередніх інстанцій неправильно встановили ці обставини, внаслідок чого помилково відмовили в задоволенні її скарги.

Окрім цього, зазначає, що в ухвалі суду першої інстанції не зазначено чинного закону, яким керувався суд під час її постановлення, оскільки Закон України від 21 квітня 1999 року № 616-ХІV «Про виконавче провадження», на який посилається місцевий суд, втратив чинність ще 06 червня 2016 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

21 вересня 2018 року справа № 203/966/18 надійшла до Верховного Суду.

Представник Шевченківського відділу ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Сірий Д. В. надіславдо Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що в провадженні Шевченківського відділу ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження № 52852177 з виконання виконавчого листа № 203/3478/17, виданого Кіровським районним судом міста Дніпропетровська 07 листопада 2016 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та планово-економічної діяльності КП «Міське управління справами» Дніпровської міської ради.

23 листопада 2016 року виконавче провадження було закінчене в зв`язку з його фактичним повним виконанням.

20 грудня 2017 року Кіровським районним судом міста Дніпропетровська постановлено ухвалу про зобов`язання державного виконавця Шевченківського відділу ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Куземченко А. С. відновити виконавче провадження № 52852177.

31 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського відділу ДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про відновлення виконавчого провадження № 52852177, додавши до неї копію ухвали Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2017 року, яка не була засвідчена судом. Цей факт визнаний представником стягувача в судовому засіданні та наданою ним копією цієї ухвали, посвідченою лише підписом стягувача.

16 березня 2018 року стягувач повторно звернулася до державного виконавця, надавши йому належним чином засвідчену копію ухвали від 20 грудня 2017 року.

20 березня 2018 року постановою державного виконавця Шевченківського відділу ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Сірого Д. В. виконавче провадження № 52852177 відновлене.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до частини першої статті 41 Закону «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Установивши, що при зверненні 31 січня 2018 року до органу державної виконавчої служби стягувач не надала засвідченої належним чином копії ухвали суду про зобов`язання державного виконавця відновити виконавче провадження, при цьому суд цієї ухвали на адресу виконавчої служби не надсилав і відповідне рішення державний виконавець отримав лише 16 березня 2018 року, після чого відразу відновив виконавче провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суд першої інстанції в своїй ухвалі не зазначив чинну редакцію Закону України «Про виконавче провадження» колегія суддів відхиляє як безпідставні та такі, що спростовуються мотивувальною частиною ухвали місцевого суду, в якій містяться посилання на частину першу статті 41 чинного Закону України «Про виконавче провадження».

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 23 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 23 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук