Історія справи

Постанова

Іменем України

17 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 686/3357/17

провадження № 61-34061св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя - доповідач),

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Хмельницький міський центр зайнятості,

представники позивача: Мехеда Тетяна Романівна, Жмуцька Алла Григорівна,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Хмельницького міського центру зайнятості на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 травня 2017 року у складі судді Заворотної О. Л. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів: П'єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Хмельницький міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просив стягнути з останнього

незаконно отримане матеріальне забезпечення по безробіттю в розмірі 6 280,72 грн.

Позовна заява мотивована тим, що з 21 липня 2014 року по 10 жовтня 2014 року ОСОБА_3 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував відповідну грошову допомогу.

За результатами проведеної звірки достовірності інформації, поданої при реєстрації у службі зайнятості, встановлено, що на момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_3 виконував обов'язки голови ліквідаційної комісії Хмельницького регіонального відділення Аграрного фонду.

Позивач вказував на незаконність отриманої ОСОБА_3 допомоги по безробіттю, оскільки під час перебування на обліку як безробітний, він відносився до категорії зайнятого населення.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 17 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів факт умисного невиконання відповідачем обов'язків безробітного та зловживання ними, що є єдиною підставою для стягнення суми виплаченого матеріального забезпечення.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована відсутністю факту незаконного отримання ОСОБА_3 допомоги на випадок безробіття та порушення ним вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. ОСОБА_3 виконував обов'язки голови ліквідаційної комісії Хмельницького регіонального відділення Аграрного фонду на безоплатній основі, які не мали характеру трудових відносин. З липня 2014 року відповідач не отримував іншого доходу, окрім грошової допомоги по безробіттю від Хмельницького міського центру зайнятості, що не може вказувати на безпідставність набутих ним коштів.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Хмельницький міський центр зайнятості просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що при вирішенні спору суд не врахував, що відповідачем не було виконано обов'язок щодо інформування центру зайнятості про виконання ним, на момент звернення із заявою про надання йому статусу безробітного, обов'язків голови ліквідаційної комісії Хмельницького регіонального відділення Аграрного фонду. Зазначене, на переконання позивача, не може вказувати на добросовісність дій ОСОБА_3 та свідчить про безпідставність отримання ним грошової допомоги на випадок безробіття.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції..

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направив.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року дану справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд установив, що Хмельницьким міським центром зайнятості 21 липня 2014 року ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

За період з 21 липня 2014 року по 10 жовтня 2014 року ОСОБА_3 виплачено допомогу по безробіттю в сумі 6 280,72 грн.

За результатами, проведеної Хмельницьким міським центром зайнятості

09 жовтня 2014 року, перевірки достовірності даних ОСОБА_3 щодо перебування в трудових відносинах з Хмельницьким регіональним відділенням Аграрного фонду та отримання доходу за період з грудня 2013 року по травень 2014 року складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

06 листопада 2014 року Хмельницьким міським центром зайнятості на адресу відповідача надіслано претензію про повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 6 280,72 грн.

Пункту 2 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» в редакції, чинній на момент надання відповідачу статусу безробітного, визначено, що безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» в редакції чинній на момент надання відповідачу статуса безробітного, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в редакції, чинній на момент надання відповідача статусу безробітного, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною третьою статті 36 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в редакції чинній на момент надання відповідачу статуса безробітного, передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпеченнята надання соціальних послуг.

Відповідно до підпункту 6.14. пункту 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політки від 20 листопада 2000 року № 307, чинного на момент надання відповідачу статусу безробітного, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Суд установив, що наказом виконуючого обов'язки генерального директора Аграрного фонду від 22 квітня 2014 року «Про ліквідацію Хмельницького регіонального відділення Аграрного фонду» вирішено ліквідувати Хмельницьке регіональне відділення Аграрного фонду України, створити та затвердити склад ліквідаційної комісії (голова комісії - ОСОБА_3), покласти обов'язок на ліквідаційну комісію у 2-х місячний строк скласти та затвердити ліквідаційний баланс, у 2-х місячний строк провести вилучення та знищення печатки Хмельницького регіонального відділення.

У наказі відсутні посилання про оплату праці голови ліквідаційної комісії.

Наказом від 19 червня 2014 року ОСОБА_3 звільнений з посади директора Хмельницького регіонального відділення Аграрного фонду України за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з 23 червня 2014 року.

Згідно листа Хмельницьке регіональне відділення Аграрного фонду України від 12 січня 2015 року трудові відносини між Аграрним фондом та

ОСОБА_3 припинені з 23 червня 2014 року, обов'язки голови ліквідаційної комісії Хмельницького регіонального відділення Аграрного фонду України виконувались на безоплатній основі та не носили характеру трудових відносин.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу

ОСОБА_3 з липня 2014 року заробітної плати не отримував.

Будь-яких даних, які б спростовували встановлені обставини, матеріали справи не містять.

При вирішенні спору, суд установив, що позивач не довів факт перебування відповідача у будь-яких трудових відносинах та отримання ним заробітної плати чи іншого доходу, окрім допомоги по безробіттю Виконання відповідачем обов'язків голови ліквідаційної комісії на безоплатній основі не є підставою для позбавлення останнього статусу безробітного та не свідчить про недобросовісність дій з його боку.

За наведених обставини суд прийшов вірного правового висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги аналогічні підставам позову були предметом дослідження судами та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами було дотримано норми матеріального і процесуального права.

Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 406, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Хмельницького міського центру зайнятості залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 17 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В.Пророк

В. М. Сімоненко

І. М.Фаловська