Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.07.2019 року у справі №357/13448/18

Постанова

Іменем України

12 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 357/13448/18

провадження № 61-13975св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у складі судді Бондаренко О. В. від 28 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В. від 11 червня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що він проходив військову службу у 72 механізованій дивізії Збройних сил України в м. Біла Церква та у 1992 році на сім'ю отримав двокімнатну квартиру житловою площею 29,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. З грудня 1992 року у квартирі за вказаною адресою було зареєстровано 3 особи: позивач, його дружина - ОСОБА_2 та дочка - ОСОБА_3

30 вересня 2003 року вищезазначена квартира була приватизована на праві спільної часткової власності ним, дружиною та дочкою. У квітні 2011 року його дочка ОСОБА_3 народила двох дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які з моменту народження і по теперішній час зареєстровані та проживають за вказаною адресою, тому всього у квартирі проживає 5 осіб.

21 квітня 2015 року управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради йому видано посвідчення інваліда війни 2 групи серії НОМЕР_4.

Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 91 від 27 лютого 2018 року ОСОБА_1 взято на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради.

Згідно з пунктом 7.2 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 222 від 22 травня 2018 року внесено зміни в пункт 2.7 розділу 2 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 91 від

27 лютого 2018 року, з викладенням його в такій редакції "ОСОБА_1. Сім'я 2 особи. Зареєстрований по місту з 2013 року. Підстава для взяття на облік - забезпечення жилою площею нижче за рівень. Черговість - позачергова, інвалід війни".

Пунктом 6.3 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 334 від 24 липня 2018 року, ОСОБА_1 знято з квартирного обліку у зв'язку із забезпеченням житловою площею.

Пунктом 7 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 542 від 09 жовтня 2018 року внесено зміни в пункт 6.3 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 334 від 24 липня 2018 року, відповідно до яких позивача у зв'язку з необґрунтованим включенням до списку виключено зі списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, та знято з квартирного обліку відповідно до абзацу 2 пункту 47 Правил.

Вважаючи такі рішення незаконними, ОСОБА_1 просив його вимоги задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від

28 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення відповідачем законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого

2019 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що йому не було відмовлено у постановці на квартирний облік, а було виключено з квартирного обліку з підстав, що не передбачені законом, зокрема, всупереч вимогам статті 40 Житлового кодексу Української РСР та пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР. Крім цього судами не надано оцінки неповідомленню позивача про дату та час засідання виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Також судами не враховано пояснення позивача про те, що він є літньою людиною, учасником бойових дій та має інвалідність, а тому він помилково не вказав у заяві для постановки на облік, що дочка разом з дітьми проживає з ним; при цьому вказані документи були розглянуті житловою комісією і радою виконкому та визнані належними при винесенні рішення про постановку на квартирний облік.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У серпні 2019 року від Білоцерківської міської ради на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому міська рада просить у задоволенні касаційної скарги відмовити й залишити оскаржувані рішення без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалені на підставі належним чином встановлених обставин, судами правильно застосовано норми матеріального права та не порушено норми процесуального права, а відтак - відсутні підстави для скасування судових рішень.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 липня 2019 року відкрито касаційне провадження по справі, витребувано справу №357/13448/18 з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

08 серпня 2019 року справа №357/13448/18 надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 26 жовтня 1992 року виконавчий комітет Білоцерківської міської ради народних депутатів видав ОСОБА_1 ордер на житлове приміщення серії БЦБ 004348 житловою площею 29,3 кв. м, що складається із двох кімнат, за адресою: АДРЕСА_1, склад сім'ї: ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (донька). Ордер видано на підставі рішення виконавчого комітету від 26 жовтня 1992 року № 410.

Зі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 30 вересня

2003 року вбачається, що квартира приватизована згідно із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та членам його сім'ї ОСОБА_2, ОСОБА_3.

З Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації № 1701400 від 12 жовтня 2003 року вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_2, зареєстровано за власниками ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Форма власності: приватна спільна часткова по 1/3 частини.

Згідно з довідки про місце проживання та склад сім'ї Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області № 313 від 17 січня 2018 року ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа квартири 52,4 кв. м, яка складається з двох житлових кімнат житловою площею 29,2 кв. м. У житловому приміщенні проживає 5 членів сім'ї, а саме: з 22 вересня 1995 року - ОСОБА_1, його дружина - ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3, а з 26 квітня 2011 року проживають двоє онуків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_1 має статус ветерана війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії. 21 квітня 2015 року управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради йому видано посвідчення серії НОМЕР_3, як особа з інвалідністю війни 2 групи.

29 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківської міської ради з заявою № 722 про прийняття його на квартирний облік за місцем проживання для отримання житлової площі, оскільки він проживає у двокімнатній квартирі житловою площею 29,2 кв. м. Зазначено, що сім'я складається з 2 осіб: ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2

27 лютого 2018 року виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області, розглянувши протокол засідання громадської комісії з житлових питань виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від

13 лютого 2018 року № 2, ухвалив рішення № 91, відповідно до пункту 2.7 якого ОСОБА_1, сім'я 4 особи, взято на квартирний облік - забезпечення жилою площею нижче за рівень, та включено до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, як особа з інвалідністю війни 2 групи.

Пунктом 7.2 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 22 травня 2018 року № 222, внесено зміни в пункт 2.7 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27 лютого 2018 року № 91, виклавши його у такій редакції: "ОСОБА_1 Сім'я 2 особи. Зареєстрований по місту з 2013 року. Підстава для взяття на облік - забезпечення жилою площею нижче за рівень. Черговість - позачергова, інвалід війни".

Пунктом 6.3 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 24 липня 2018 року № 334, ОСОБА_1 знято з квартирного обліку у зв'язку із забезпеченням житловою площею.

07 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківської міської ради із заявою № 4466 про прийняття його на квартирний облік за місцем проживання для отримання житлової площі, в якій вказав, що сім'я складається з 5 осіб: ОСОБА_1, його дружини ОСОБА_2, дочки ОСОБА_3, та онуків ОСОБА_8 та ОСОБА_7

10 вересня 2018 року ОСОБА_1 подав заяву до виконавчого комітету, в якій просив заяву № 4466 від 07 вересня 2018 року не розглядати за власним бажанням.

Пунктом 7 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 09 жовтня 2018 року № 542 внесено зміни в пункт 6.3. рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 24 липня 2018 року № 334, виклавши його у такій редакції: "ОСОБА_1, у зв'язку з необґрунтованим включенням до списку, виключити зі списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень та зняти з квартирного обліку відповідно до абзацу другого пункту 47 Правил".

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Джерела права й акти їх застосування

Стаття 47 Конституції України декларує право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону (частина 2 статті 47 Конституції України).

Однією із гарантій соціального захисту військовослужбовців є право на забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, закріплене частиною 1 статті 31 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якої громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, частина 2 статті 47 Конституції України та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

Згідно з частиною 3 цієї статті Закону особам, звільненим з військової служби і визнаним особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов'язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, жилі приміщення в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку, надаються позачергово за рахунок військових формувань або органів виконавчої влади, в яких вони перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах (стаття 33 Житлового кодексу Української РСР).

Згідно зі статтею 34 Житлового кодексу Української РСРтакими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються громадяни, зокрема, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати у комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

Відповідно до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів України РСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 передбачено, що ці правила регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання. Постановою виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів і президії обласної ради професійних спілок № 112 від 08 липня 1991 року встановлено, що на облік для забезпечення жилою площею приймаються громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечені жилою площею нижче 7 кв. м на кожного члена родини.

Виходячи з даних статистичної звітності визначено рівень середньої забезпеченості громадян області жилою площею - 9 кв. м на одну особу.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Оскільки позивачем подано заяву від 29 січня 2018 року про прийняття на квартирний облік складом сім'ї - дві особи, а заяву від 07 вересня 2018 року № 4466 він просив не розглядати, про що подав 10 вересня 2018 року письмову заяву до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, суди попередніх інстанцій, встановивши факт забезпечення позивача житлом у 1992 році на сім'ю з трьох осіб (двокімнатна квартира житловою площею 29,2 кв. м), дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо зняття позивача з квартирного обліку у зв'язку із забезпеченням житловою площею. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій. Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування місцевим та апеляційним судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині - без змін, оскільки судами правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від

28 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від

11 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська