Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КЦС ВП від 25.11.2018 року у справі №761/8630/17 Постанова КЦС ВП від 25.11.2018 року у справі №761...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 25.11.2018 року у справі №761/8630/17

Державний герб України

Постанова

Іменем України

15 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 761/8630/17

провадження № 61-34103св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_5,

представник позивача - ОСОБА_6,

відповідачі: ОСОБА_7, відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві,

третя особа - Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва

від 14 червня 2017 року в складі судді Українець Л. Д.,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа - Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, до ОСОБА_7, відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа - Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про відшкодування майнової та моральної шкоди визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Не погодившись із указаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, звернувся із апеляційною скаргою до Апеляційного суду м. Києва.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2017 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу представника

ОСОБА_4 - ОСОБА_6, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали шляхом надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору та документу, який би станом на 12 травня 2017 року підтверджував повноваження ОСОБА_6 на підпис даної апеляційної скарги та її подання.

На виконання вимог ухвали Апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, надав до суду копію довіреності на представництво інтересів ОСОБА_4 та заяву про усунення недоліків від 31 травня 2017 року, у якій просив прийняти апеляційну скаргу від 12 травня 2017 року до розгляду, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва

від 12 квітня 2017 року скасувати і постановити нову, якою звільнити

ОСОБА_4 від сплати судового збору в розмірі 1 600,00 грн та 320,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не надано докази, які підтверджують майновий стан заявника, який перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Крім того, оскільки за подання апеляційної скарги заявником не сплачено судовий збір та у встановлений судом строк вимоги суду не виконані, у зв'язку із чим застосовано положення статті 297 ЦПК України.

У липні 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд не надав належної оцінки доказам, наданими для підтвердження скрутного майнового стану та не викликав заявника в судове засідання для надання пояснень щодо її майнового стану.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Правові засади справлення судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення судами окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинного на час подання до Апеляційного суду м. Києва апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначається відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIІІ розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року складає 1 600,00 грн.

Частиною першою статті 8 Закону України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з підстав несплати судового збору у встановлений строк, скарга на підставі статей 121, 297 ЦПК України 2004 року вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

Отже, відмовляючи у задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, не надав належних та допустимих доказів (наприклад, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документ, який підтверджує статус безробітної тощо) на підтвердження того, що майновий стан заявника перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Встановивши, що у встановлений ухвалою Апеляційного суду м. Києва

від 23 травня 2017 року строк, вимоги суду заявником не виконані, судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачено, апеляційний суд на підставі статей 121, 297 ЦПК України, дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 121, 297, 389, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є. Червинська

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати