Історія справи

Постанова КЦС ВП від 15.05.2023 року у справі №522/3567/21
Постанова КЦС ВП від 15.05.2023 року у справі №522/3567/21

Постанова

Іменем України

15 травня 2023 року

м. Київ

справа № 522/3567/21

провадження № 61-1287 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - Одеське обласне комунальне підприємство «Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеського обласного комунального підприємства «Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2» на постанову Одеського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Полікарпової О. М., Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського обласного комунального підприємства «Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2»(далі - ООКП «СЕЦМК - адміністративного будинку № 2», підприємство) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що він працював на різних посадах на підприємстві, а з 03 грудня 2019 року - черговим по будинку на підставі наказу підприємства від 28 листопада 2019 року № 124-к.

Робота чергового по будинку здійснювалась по змінам, свої обов`язки він виконував сумлінно, відповідно до затвердженої посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку не порушував. Претензій до нього зі сторони керівництва не було, стосовно нього ніколи не застосовувалися дисциплінарні стягнення.

09 лютого 2021 року о 08 год 30 хв він прийшов на свою зміну, але виконуючий обов`язки директора підприємства Чернюх І. І. повідомив, що його звільнено з роботи. Інспектор кадрової служби підприємства ознайомила його з наказом від 08 лютого 2021 року № 41 про звільнення з 09 лютого 2021 року і видала трудову книжку. Ознайомившись зі змістом запису у трудовій книжці, він дізнався, що підставою для його звільнення роботодавець зазначив пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України, а саме у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Він не допускав будь-якого порушення трудової дисципліни і раніше до нього дисциплінарне стягнення не застосовувалося, пояснень перед звільненням роботодавець від нього не вимагав.

Вважав вищевказаний наказ про його звільнення незаконним, оскільки його винесено з порушенням трудового законодавства.

Протиправними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, оскільки унаслідок незаконного звільнення він переніс нервове потрясіння, зазнав душевних страждань, мало місце порушення його повсякденного розкладу. Крім того, була принижена його честь і гідність, а також престиж та ділова репутація, підірвалася довіра до його трудової діяльності.

З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд поновити його на роботі з 09 лютого 2021 року; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 09 лютого 2021 року по день ухвалення судом рішення; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2022 року

у складі судді Шенцевої О. П. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наказом відповідача від 21 січня 2021 року № 19/1 позивачу було оголошено догану за невиконання обов`язків, визначених посадовою інструкцією, а підставою зазначено акт службового розслідування від 21 січня 2021 року, згідно з яким позивач не виконав свої посадові обов`язки, а саме не перевірив стан відеосервера, не відобразив це у книзі приймання та передачі чергування, не зазначив, що під час його чергування був збій у роботі камер відеоспостереження.

Відповідно до акту службового розслідування від 08 лютого 2021 року виявлено пошкодження системи кондиціонування на лівій стороні будинку, а саме зрізані трубки на шести кондиціонерах. Комісією встановлено, що камера, яка виходить на ліву сторону адмінбудинку, була вимкнена з 2 год 32 хв 5 лютого до 8 год 37 хв 7 лютого. 08 лютого 2021 року наказом відповідача № 41 позивача звільнено на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Таким чином, позивачу за порушення трудової дисципліни було у перший раз оголошено догану, вдруге за невиконання своїх службових обов`язків, його було звільнено, а отже, відповідачем були здійснені всі дії при звільненні, передбачені пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Крім того, не заявлено позовні вимоги щодо скасування результатів службового розслідування від 21 січня 2021 року, а саме щодо скасування наказу відповідача про оголошення догани від 21 січня 2021 року № 19/1 ОСОБА_1 та скасування результатів службового розслідування від 08 лютого 2021 року, на підставі яких було видано оскаржуваний наказ № 41 від 08 лютого 2021 року про звільнення позивача.

ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння йому відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не обґрунтував, з чого він виходив, визначаючи розмір заподіяної йому моральної шкоди.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2022 року скасовано і ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на роботі за посадою чергового по будинку ООКБ «Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2 ». Стягнуто з ООКБ «Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку №2 » на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 09 лютого 2021 року по 27 грудня 2022 року у розмірі 189 049,98 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів. Рішення суду у частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. Стягнуто з ООКБ «Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2 » на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ООКБ «Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 125 грн. Стягнуто з ООКБ «Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2» у дохід держави судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 4 617 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що на ОСОБА_1 , як чергового по будинку, покладався обов`язок саме при заступанні на чергування, тобто о 09 год 00 хв, перевіряти наявність та стан відеосервера на 32 камери, проте фактично позивача притягнуто до відповідальності за те, що він не перевірив стан відеосервера у період часу з 03 год 21 хв до 04 год 14 хв, не відобразив указану обставину у книзі приймання та передачі чергування і не доповів про настання зазначеної обставини директору підприємства. Проте аналіз посадової інструкції чергового по будинку свідчить про те, що на нього не покладено обов`язок вносити відомості до книги приймання і передачі чергування з метою фіксування обставин, пов`язаних із вимкненням камери зовнішнього спостереження.

Отже, дисциплінарне стягнення до позивача застосовано за невиконання обов`язків, які безпосередньо на нього не покладені відповідно до посадової інструкції чергового по будинку.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що у ході проведення службового розслідування 08 лютого 2021 року комісією констатовано, що установити реальні факти, які стали причиною пошкодження системи кондиціонування, неможливо. Враховуючи те, що камера відеоспостереження була вимкнена, встановити, на якій зміні відбулося пошкодження, також неможливо. Таким чином, висновок роботодавця про те, що саме систематичне невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією, та його халатність призвели до збитків підприємства є безпідставним.

З`ясування викладених вище обставин не слід вважати переоцінкою правомірності накладення дисциплінарного стягнення. Це дає можливість зробити висновок, чи були у відповідача правові підстави для звільнення працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, оскільки у цьому випадку необхідно встановити наявність кваліфікуючої ознаки - систематичності невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

З урахуванням наведеного, висновки суду першої інстанції не можна визнати правильними, оскільки правові підстави для звільнення позивача відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України відсутні. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, розмір якого визначено відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

З урахуванням вимог розумності, виваженості та справедливості з відповідача на користь позивача стягнуто моральну шкоду.

Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких визначено з урахування складності справи, обсягу наданих адвокатами послуг та заперечень відповідача, тобто не 26 000 грн, а 18 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ООКБ «СЕЦМК - адміністративного будинку № 2» просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 522/3567/21 з Приморського районного суду м. Одеси.

У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що наказом директора ООКП «СЕЦМК - адміністративного будинку № 2» від 08 лютого 2021 року № 41 ОСОБА_1 звільнено з роботи відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків покладених на нього трудовим договором. Підставою для звільнення позивача було порушення ним пунктів 2.6., 2.7., 2.8. Посадової інструкції чергового по будинку, що призвело до матеріальних збитків підприємства, вказані обставини встановлено актом службового розслідування від 08 лютого 2021 року, та факт притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме оголошення догани за невиконання трудових обов`язків згідно з наказом підприємства від 21 січня 2021 року № 19/1.

Позивачем наказ відповідача про оголошення йому догани оскаржено не було.

Отже, апеляційний суд у порушення положень трудового законодавства дійшов безпідставного висновку про незаконність звільнення позивача, оскільки ОСОБА_1 було допущено систематичне невиконання посадових обов`язків, тому наказ ООКП «СЕЦМК - адміністративного будинку № 2» від 08 лютого 2021 року № 41 про його звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України є законним та обґрунтованим.

Доводи особи, яка подала відзив

У березні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на їх законність не впливають. Дисциплінарне стягнення накладено відповідачем на позивача за невиконання обов`язків, які безпосередньо на нього не покладені. Отже, ОСОБА_1 не допускав систематичного невиконання обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, а тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про незаконність звільнення позивача.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 01 липня 2012 року по 28 листопада 2019 року працював електрослюсарем по ремонту і обслуговуванню обладнання ООКП «СЕЦМК - адмінбудинку № 2». Відповідно до наказу від 28 листопада 2019 року № 124-к ООКП «СЕЦМК - адмінбудинку № 2» з 03 грудня 2019 року був переведений на посаду чергового по будинку. Робота чергового по будинку цілодобова, позмінна.

Функціональні обов`язки, права та відповідальність чергового по будинку регламентовані його посадовою інструкцією, яка затверджена 10 лютого 2020 року директором ООКП «СЕЦМК - адмінбудинку № 2» (а.с. 5-6, т. 1).

Пунктом 1.5. посадової інструкції визначено, що черговий по будинку заступає на чергування о 09 год 00 хв і виконує свої обов`язки на протязі доби.

Черговий по будинку зобов`язаний при прийманні чергування перевірити: наявність та стан відеосервера на базі процесора INTEL на 32 камери, засобів зв`язку, вузла оповіщення, димових датчиків в місцях загального користування, пожежних оповісників, наявність пожежних щитів та цілісність на них пломб.

21 січня 2021 року інженер-електронік з експлуатації обладнання електрозв`язку ОСОБА_4 склав на ім`я директора ООКП «СЕЦМК - адмінбудинку № 2» доповідну, в якій зазначив, що 21 січня 2021 року під час перевірки системи відеоспостереження було виявлено, що уночі було вимкнено камеру 8. Вона не працювала з 03 год 21 хв до 04 год 14 хв. Ним установлено, що помилок у роботі камери немає, вона повністю працездатна, її було вимкнено фізично з системи живлення. Також повідомлено про те, що на системі відеоспостереження в адмінбудинку встановлені джерела безперебійного живлення, що унеможливлює вимкнення камер у зв`язку з перебоями електропостачання у мережі. Долучено фотофіксацію з програми моніторингу системи відеоспостереження.

21 січня 2021 року виконуючий обов`язки ООКП «СЕЦМК - адмінбудинку № 2» Чернюх І. І. видав наказ № 18/1 про проведення службового розслідування з метою встановлення обставин, викладених у доповідній інженера-електроніка з експлуатації обладнання електрозв`язку від 21 січня 2021 року, які призвели до вимкнення 8 камери відеоспостереження у адміністративному будинку АДРЕСА_2 (а.с. 48, т. 1).

Відповідно до висновку акту службового розслідування від 21 січня 2021 року ОСОБА_1 не виконав свої посадові обов`язки чим порушив трудову дисципліну, а саме не перевірив стан відеосервера, не відобразив це у книзі приймання та передачі чергування, не відобразив, що під час його чергування був збій у роботі камери відеоспостереження та не доповів директору підприємства про обставини, що склалися. Також комісією установлено, що подібні факти вже мали місце раніше на підприємстві (додано доповідну інженера-електроніка з експлуатації обладнання електрозв`язку ОСОБА_4 від 14 січня) (а.с. 50, т. 1). ОСОБА_1 вказав, що стан відеосервера не перевіряв, що комісія нічого не доведе, надати письмові або усні пояснення щодо неробочої камери відмовився.

На підставі наведеного, ступеню вчиненого проступку, обставин, за яких його вчинено та невиконання посадових обов`язків, відмови від надання пояснень, запропоновано притягнути чергового по будинку ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголосити догану (а.с. 50-51, т. 1).

Актом від 21 січня 2021 року зафіксовано відмову ОСОБА_1 від підписання акта службового розслідування, ознайомлення з актом службового розслідування та надання пояснень (а.с. 52, т. 1).

Наказом ООКП «СЕЦМК - адмінбудинку № 2» від 21 січня 2021 року № 19/1 оголошено догану позивачу у зв`язку з порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової дисципліни, а саме невиконання обов`язків, визначених посадовою інструкцією чергового по будинку, відповідно до статей 147-149 КЗпП України (а.с. 53, т. 1).

Складено акт від 21 січня 2021 року про відмову від ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про оголошення догани (а.с. 54, т. 1).

08 лютого 2021 року інженер-електронік з експлуатації обладнання електрозв`язку ОСОБА_4 склав на ім`я директора ООКП «СЕЦМК - адмінбудинку № 2» доповідну, в якій зазначив, що о 02 год 32 хв 05 лютого було вимкнено 8 камеру, яка не працювала до 08 год 37 хв 07 лютого. Ним установлено, що помилок у роботі камери не має, вона повністю придатна до роботи, тобто її було вимкнено фізично з системи живлення. Також повідомлено про те, що на системі відеоспостереження в адмінбудинку встановлені джерела безперебійного живлення, що унеможливлює вимкнення камер у зв`язку з перебоями електропостачання у мережі. Долучено фотофіксацію з програми моніторингу системи відеоспостереження (а.с. 55, 56, т. 1).

08 лютого 2021 року видано наказ ООКП «СЕЦМК - адмінбудинку № 2» №40/1 про проведення службового розслідування з метою встановлення обставин, викладених у доповідній інженера-енергетика ОСОБА_5 від 08 лютого 2021 року, які призвели до пошкодження системи кондиціонування на першому поверсі адміністративного будинку АДРЕСА_2 (а.с. 58, т. 1).

Відповідно до акта службового розслідування від 08 лютого 2021 року комісія встановила що з 02 год 32 хв 05 лютого до 08 год 37 хв 07 лютого камера, яка виходить на ліву сторону адмінбудинку була вимкнена. З`ясовано, що на зміні чергового по будинку ОСОБА_6 збої у роботі камер раніше відбувалися. Комісією зазначено, що встановити реальні факти, які стали причиною пошкодження системи кондиціонування, неможливо. Враховуючи те, що камера відеоспостереження була вимкнена, встановити на якій зміні відбулося пошкодження, також неможливо. Комісія дійшла висновку, що має місце змова чергових по будинку. У висновку службового розслідування, комісія вказала, що ОСОБА_7 і ОСОБА_1 порушили трудову дисципліну, а саме у порушення посадової інструкції, вони не виконали своїх обов`язків, що призвело до матеріальних збитків підприємства. Згідно з пунктом 2.8 посадової інструкції чергового по будинку вони повинні під час чергування записувати в книгу прийому та здачі чергування часи обходу будинку, а недоліки, які виявлені під час несення служби, записувати в журнал обліку недоліків. Згідно пункту 2.7 посадової інструкції доповідати директору підприємства про недоліки, які мали місце під час чергування і прийняття мір по їх усуненню. За результатами проведення службового розслідування, комісією висунуто пропозицію про звільнення чергових по будинку ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , з урахуванням ступеню вчиненого проступку, обставин, за яких його вчинено, систематичності порушень трудової дисципліни та халатності, яка призвела до збитків підприємства, агресію до членів комісії, за систематичне невиконання працівниками без поважних причин обов`язків, покладених на них трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (а.с. 61-63, т. 1).

Актом від 08 лютого 2021 року підтверджено відмову ОСОБА_6 від підписання акта службового розслідування, ознайомлення з актом службового розслідування та надання пояснень (а.с. 64, т. 1).

Наказом ООКП «СЕЦМК - адмінбудинку № 2» від 08 лютого 2021 року № 41 з 09 лютого 2021 року звільнено ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , чергових по будинку, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання ними без поважних причин обов`язків, покладених на них посадовою інструкцією та халатність, яка призвела до збитків підприємства (а.с. 65, т. 1).

Складено акт про відмову від ознайомлення ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з наказом про звільнення (а.с. 66, т. 1).

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40 41 КЗпП України.

За передбаченою пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставою працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України належать догана та звільнення.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібна сукупність таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Отже, працівника може бути звільнено за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

Водночас систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібне існування факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) вчинення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків їх не знято і не погашено.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не допускалося систематичного невиконання посадових обов`язків, оскільки відповідно до посадової інструкції чергового по будинку на нього не покладено обов`язок вносити відомості до книги приймання і передачі чергування з метою фіксування обставин, пов`язаних із вимкненням камери зовнішнього спостереження. На позивача, як чергового по будинку, покладався обов`язок саме при заступанні на чергування, тобто о 09 год 00 хв перевіряти наявність та стан відеосервера на 32 камери, проте фактично його притягнуто до відповідальності за те, що він не перевірив стан відеосервера у період часу з 03 год 21 хв до 04 год 14 хв, не відобразив вказану обставину у книзі приймання та передачі чергування і не доповів про настання зазначеної обставини директора підприємства. Вказані висновки спростовують доводи касаційної скарги у відповідній частині.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з порушенням положень трудового законодавства, так як він не допускав повторного винного невиконання чи неналежного виконання посадових обов`язків. Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, розмір якого визначено відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. З урахуванням вимог розумності, виваженості та справедливості судом апеляційної інстанції з відповідача на користь позивача стягнуто моральну шкоду.

Доводи касаційної скарги про те, що підставою для звільнення позивача став факт порушення ним пунктів 2.6., 2.7., 2.8 посадової інструкції чергового по будинку, унаслідок чого було завдано матеріальних збитків підприємству, на увагу не заслуговують, оскільки при проведення службового розслідування 08 лютого 2021 року комісія дійшла висновку, що установити реальні факти, які стали причиною пошкодження системи кондиціонування неможливо. Враховуючи те, що камера відеоспостереження була вимкнена, встановити на якій зміні відбулося пошкодження, також неможливо. Таким чином, висновок відповідача, як роботодавця про те, що саме систематичне невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією та його халатність призвели до збитків підприємства є безпідставним.

Посилання касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не оскаржив до суду накладення на нього догани 21 січня 2021 року, не є підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення апеляційного суду, так як це не вимагається. Зокрема, при оскарженні до суду звільнення за підставою пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України позивач має довести, а суд - дослідити й установити законність/незаконність всіх наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, які увійшли до системи для звільнення у цій справі. Такі дії позивачем і судом здійснені.

Отже, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на їх законність не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеського обласного комунального підприємства «Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2» залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Одеського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник