Історія справи

Постанова

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа №796/90/2018

провадження №61-42124ав18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

за участю:

секретаря судового засідання - Маліченко О. М.

представника Компанії МізаноЕс.пі.Ей (Misano S.p.A.)- Шевченка Тараса Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2018 року у складі судді Андрієнко А. М. у справі за заявою Компанії Мізано Ес.пі.Ей (Misano S.p.A.) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі АС №430у/2016 від 25 травня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Компанія МізаноЕс.пі.Ей (Misano S.p.A.) звернулась до Апеляційного суду м. Києва з заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі АС №430у/2016 від 25 травня 2017 року,

Заява мотивована тим, що рішенням МКАС при ТППУ у справі АС №430у/2016 від 25 травня 2017 року з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь Компанії Мізано Ес.пі.Ей. (Misano S.p.A.) стягнуто 302 902,25 доларів США заборгованості за поставлений товар, 8 942, 72 доларів США на відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору, а всього 311 844, 97 доларів США. У частині вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі

2 883, 85 доларів США провадження по справі закрито у зв'язку з уточненням позивачем суми позовних вимог. Арбітражний збір в розмірі 84, 86 доларів США стягнуто з позивача. Вказане рішення набрало законної сили, оскаржене боржником не було, є обов'язковим для його виконання з дати його винесення і не вимагає додаткових актів для набрання ним законної сили.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2018 року, постановленою як судом першої інстанції, заяву Компанії Мізано Ес.пі.Ей (Misano S.p.A.) задоволено.

Визнано і надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТППУ від 25 травня 2017 року у справі за позовом Компанії Мізано Ес.пі.Ей. (Misano S.p.A.) до

ПАТ «Енергомашспецсталь» про стягнення з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь Компанії Мізано Ес.пі.Ей. (Misano S.p.A.) 302 902, 25 доларів США заборгованості за поставлений товар, 8 942, 72 доларів США на відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору, а всього 311 844, 97 доларів США.

Видано виконавчий лист про стягнення з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь Компанії Мізано Ес.пі.Ей. (Misano S.p.A.) 302 902,25 доларів США заборгованості і поставлений товар, 8 942, 72 доларів США на відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору, а всього 311 844, 97 доларів США.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником дотримано строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання та вимоги процесуального закону щодо форми і змісту. Правових підстав для відмови в задоволенні заяви суд не встановив.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ПАТ «Енергомашспецсталь» подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви. Зазначає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена із порушенням норм процесуального права, оскільки подана Компанією Мізано Ес.пі.Ей. (Misano S.p.A.) заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, не відповідає вимогам закону, оскільки не містить відповідним чином завірених копій арбітражного рішення та арбітражної угоди.

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Представник Компанії Мізано Ес.пі.Ей (Misano S.p.A.) у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

ПАТ «Енергомашспецсталь»у судове засідання не з'явилося. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

11 грудня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання

ПАТ «Енергомашспецсталь»про відкладення, призначеного на 13 грудня

2018 року на 10:00 год. розгляду справи, посилаючись на зайнятість представника в іншому судовому процесі.

Відповідно до статті 371 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ураховуючи належне повідомлення учасників справи про день, час і місце розгляду справи та неповажність повідомленої ПАТ «Енергомашспецсталь» причини неявки в судове засідання колегія суддів приходить до висновку, що неявка учасника справи належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши умови контракту купівлі - продажу від 08 січня 2013 року, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи слідує, що 08 січня 2013 року між Компанією Мізано Ес.пі.Ей. (Misano S.p.A.) та ПАТ «Енергомашспецсталь» було укладено контракт купівлі-продажу, за умовами якого продавець - Компанія Мізано Ес.пі.Ей. (Misano S.p.A.) зобов'язалася поставити товар, вказаний в додатках до контракту, а покупець - ПАТ «Енергомашспецсталь» прийняти і сплатити за нього певну грошову суму.

Рішенням МКАС при ТППУ у справі АС №430у/2016 від 25 травня 2017 року з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь Компанії Мізано Ес.пі.Ей. (Misano S.p.A.) стягнуто 302 902,25 доларів США заборгованості за поставлений товар, 8 942, 72 доларів США на відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору, а всього 311 844, 97 доларів США. У частині вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 883, 85 доларів США провадження по справі закрито у зв'язку з уточненням позивачем суми позовних вимог. Арбітражний збір в розмірі 84, 86 доларів США стягнуто з позивача. Вказане рішення набрало законної сили.

Нотаріально завірений переклад на українську мову рішення МКАС при ТПП у справі АС №430у/2016 від 25 травня 2017 року та контракт, укладений між сторонами, Компанією Мізано Ес.пі.Ей. (Misano S.p.A.) додано стягувачем до матеріалів заяви.

Статтею 31 Закону України «Про міжнародне приватне право» (у редакції, яка була чинною на момент укладення контракту) визначено, якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - права місця проживання сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, що міститься в них, є доступною для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

У статті 16 контракту міститься арбітражне застереження, відповідно до якого всі спори, що виникають із або у зв'язку з цим контрактом, включаючи будь-яке питання, що стосується його укладення, дійсності або припинення, будуть передаватися на розгляд та остаточне вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Україна відповідно до його Регламентом, який інкорпорується в дане застереження (пункт 16.1 контракту)

Правом, що регулює цей контракт, є матеріальне право України. Арбітражний суд складається з одного арбітра. Місце проведення засідань Арбітражного, суду - м. Київ. Мова арбітражного розгляду - російська. (пункт 16.2. контракту).

Контракт підписаний обома сторонами та в судовому порядку недійсним не визнавався.

Отже, вказаний пункт контракту є арбітражним застереженням, укладеним сторонами у письмовій формі з дотриманням вимог статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», у якій вони визначили спосіб вирішення спорів між ними, місце проведення засідань, визначили кількісний склад суду, мову.

Згідно зі статтею 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором; згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

За змістом статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України &q? У;Про міжнародний комерційний арбітраж&quПр; суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо сторона, проти якої воно спрямоване, подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; ґ) або рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято. У визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути відмовлено, якщо суд визнає, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Встановивши, що Компанія МізаноЕс.пі.Ей. (Misano S.p.A.) звернулась до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 25 травня 2017 року у справі АС №430у/2016 у межах встановленого законом строку, заявником до заяви долучено документи у відповідності до переліку, визначеного статтею 476 ЦПК України, на час звернення до суду із даною заявою рішення МКАС при ТПП України

від 25 травня 2017 року у справі АС № 188у/2017 вступило в законну силу, було остаточним для сторін та підлягало виконанню, апеляційний суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що заява про визнання та надання дозволу на виконання міжнародного комерційного арбітражу відповідає вимогам статті 476 ЦПК України, а боржник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскарженої ухвали - без змін.

Керуючись статтями 24, 351, 368, 375, 381-384 ЦПК України ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В. В. Пророк

І. М. Фаловська