Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.03.2018 року у справі №2-5644/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 2-5644/11

провадження № 61-25029 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради,

відповідач - управління Державного комітету по земельним ресурсам у м. Одесі, ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2016 року в складі судді Процик М. В. про повернення апеляційної скарги,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

У лютому 2011 року перший заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до управління Державного комітету по земельним ресурсам у м. Одесі, ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про витребування майна, визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку.

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до прокуратури м. Одеси про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2015 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 у даній справі визазно неподаною та повернуто позивачеві.

У серпні 2015 року ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 грудня 2015 року була повернута особі, яка її подала, в зв`язку з неусуненням недоліків, а саме несплатою судового збору.

У січні 2016 року ОСОБА_1 повторно подала до суду апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2015 року.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Ухвалою апеляційного суду Одеської області 21 березня 2016 року вказана апеляційна скарга визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Апеляційний суд виходив із того, що вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконані, недоліки скарги не усунуті, а тому наявні правові підстави для визнання неподаною та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У квітні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на зазначену ухвалу апеляційного суду.

Ухвалою Вищого спелціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2016 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» дана справа передана до Верховного Суду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що в апеляційній скарзі навела достатні підстави для звільнення її від сплати судового збору.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду не надходили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд установив, що в лютому 2011 року перший заступник прокурора м. Одеси в інтересах Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до управління Державного комітету по земельним ресурсам у м. Одесі, ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про витребування майна, визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку.

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до прокуратури м. Одеси про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2015 року вказаний зустрічний позов залишено без руху для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2015 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 у даній справі визано неподаною і повернуто позивачеві.

У серпні 2015 року ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2015 року, яка ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 грудня 2015 року була повернута особі, яка її подала, в зв`язку з неусуненням недоліків, а саме несплатою судового збору.

У січні 2016 року ОСОБА_1 повторно подала до суду апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2015 року.

До даної скарги не доданий документ на підтвердження сплати судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 лютого 2016 року вказана апеляційна скарга залишена без руху для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору з наданням строку для їх усунення - протягом п`яти днів із дня отримання копії цієї ухвали.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримала зазначену ухвалу 19 лютого 2016 року та до 24 лютого 2016 року повинна була усунути недоліки апеляційної скарги та сплатити судовий збір.

Станом на 21 березня 2016 року заява про усунення недоліків апеляційної скарги та документ на підтвердження сплати судового збору від ОСОБА_1 до апеляційного суду не надходили.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу (частина друга статті 297 ЦПК України в указаній редакції).

Відповідно до статей 121, 297 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги) в разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в установлений судом строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

З огляду на викладене обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для визнання неподаною та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки в установлений судом строк ОСОБА_1 недоліки апеляційної скарги не усунула.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук