Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.09.2018 року у справі №473/3606/17

Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 473/3606/17

провадження № 61-43664св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого: Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 ,

третя особа - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу державного підприємства «Сетам», яка підписана представником Деяком Ярославом Михайловичем, на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 червня 2018 року у складі судді: Вуїва О. В., та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 02 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Шаманської Н. О., Данилової О. О., Коломієць В. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Вознесенського МРВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області, ДП «Сетам», третя особа - ПАТ «УкрСиббанк», про визнання недійсними та скасування електронних торгів, протоколу про проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконанні у Вознесенському МРВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області перебуває зведене виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 лютого 2012 року, яким з позивача стягнуто заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11170305000 від 16 червня 2007 року у загальному розмірі 210 334,67 швейцарських франків, що у національній валюті України становить 1 378 020,85 грн, 9 814,37 грн пені та 1 820,00 грн судового збору.

Під час виконавчого провадження державним виконавцем проведено опис та накладено арешт на належне позивачу майно, проведено його оцінку та передано ДП «Сетам» на реалізацію на електронних торгах.

ОСОБА_1 зазначав, що торги були проведені з грубими порушеннями встановленої процедури, а саме без належного та завчасного повідомлення боржника про їх проведення та без ознайомлення його з експертною оцінкою виставленого на торги майна (що була проведена з порушеннями та не відображала дійсну (ринкову) вартість майна, оскільки його вартість була суттєво занижена), внаслідок чого позивач був позбавлений можливості оскаржити оцінку та зазнав збитків.

ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати недійсними та скасувати:

електронні торги з продажу нерухомого майна, а саме: магазину, загальною площею 168,9 кв. м та земельної ділянки, площею 200 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які відбулися 17 жовтня 2017 року;

протокол про проведення електронних торгів № 291440 від 17 жовтня 2017 року; акт про реалізацію предмета іпотеки від 23 листопада 2017 року.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 листопада 2017 року до участі у справі як відповідача залучено ОСОБА_2

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 червня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Миколаївської області від 02 серпня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсними електронні торги, які проведені ДП «Сетам» 17 жовтня 2017 року з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: належних ОСОБА_1 на праві власності магазину, загальною площею 168,9 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 200 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1 . Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів № 291440 від 17 жовтня 2017 року, сформований ДП «Сетам». Визнано недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 23 листопада 2017 року (виконавче провадження № 52595505), складений головним державним виконавцем Вознесенського МР ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Бутковським І. В. та затверджений начальником Вознесенського МР ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Кірєєвим К. Е.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовано тим, що електронні торги були проведені з порушеннями, а саме: ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення; реалізація арештованого майна відбулася за ціною, значно нижчою від ринкової на підставі оцінки, проведеної з порушенням вимог закону, що позбавило позивача права на її оскарження у встановлений законом строк. Вказані порушення суттєво вплинули на результат електронних торгів. Наслідком допущених порушень стало порушення прав позивача, який у значному розмірі недоотримав кошти від реалізації належного йому майна.

Суди вказали, що державний виконавець під час формування та направлення заявки на проведення електронних торгів вніс до заявки інформацію з зазначенням неправильної адреси місця проживання боржника, що призвело до того, що організатор фактично не повідомив ОСОБА_1 про час та місце проведення електронних торгів, що є порушенням вимог статті 43 Закону України «Про іпотеку» та пункту 2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок). Також державний виконавець з аналогічних підстав належним чином не повідомив боржника про результати оцінки переданого на реалізацію майна, проведеної ТОВ «Гектар І. З. О.», чим порушив вимоги частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» та позбавив боржника права на оскарження оцінки майна в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Крім того ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 листопада 2017 року дії головного державного виконавця Вознесенського МРВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Бутковського І. В. щодо визначення вартості та оцінки арештованого майна у межах виконавчого провадження №24977467 - магазину за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 визнано неправомірними.

Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції та зазначив, що пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна. Проте державний виконавець, належним чином не повідомив боржника про результати оцінки переданого на реалізацію майна, чим позбавив боржника права на оскарження оцінки майна у 10-денний строк с дня отримання відповідного повідомлення, що є порушенням Порядку передачі майна на реалізацію.

Аргументи учасників справи

У серпні 2018 року ДП «Сетам» через представника Деяка Я. М. подало касаційну скаргу на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 02 серпня 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Позивач не посилається у позовній заяві на відсутність публікації у місцевих друкованих засобах інформації, а також про не надсилання повідомлення про проведення електронних торгів, крім того судом першої інстанції не витребовувалися від ДП «Сетам» документи на підтвердження дотримання організатором торгів статті 43 Закону України «Про іпотеку» у зв`язку з чим копії повідомлень та публікацій до суду не надсилались, а отже незрозуміло на підставі чого суд першої інстанції зробив висновок про неналежне повідомлення позивача про початок торгів та порушення статті 43 Закон України «Про іпотеку». Посилання позивача про необізнаність проведення торгів є повністю необґрунтованими.

Також у касаційній скарзі зазначено, що відповідно до абзацу 4 пункту 4 Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби. Отже, саме державна виконавча служба несе відповідальність за повноту та достовірність інформації, що розміщена в системі, оскільки організатор торгів вносить тільки ту інформацію про лот, яка зазначена в заявці органу державної виконавчої служби. Для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні статей 203, 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку реалізації арештованого майна. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Судами не можуть братись до уваги посилання позивача на дії державного виконавця, як підставу для визнання електронних торгів недійсними, так як надання оцінки діям органів державної влади не може відбуватись у межах розгляду цивільної справи, про визнання електронних торгів недійсними, а тільки у межах скарги на дії державного виконавця.

Звіт про оцінку арештованого майна не було визнано не законним та не було скасовано судом за результатами розгляду скарги позивача на дії державного виконавця. Необхідно відзначити, що з моменту набрання чинності нового Закону України «Про виконавче провадження», а саме з жовтня 2010 року проведення рецензування звіту у межах виконавчого провадження не передбачено. Водночас апеляційний суд бере до уваги звіт про оцінку майна від 19 жовтня 2017 року, який був складений на замовлення позивача після проведення електронних торгів 17 жовтня 2017 року, не у межах виконавчого провадження чи розгляду справи щодо оскарження дій державного виконавця. Твердження позивача та суду відносно того, що майно могло продатись за вищою ціною ґрунтуються на припущенні.

Після відмови переможця торгів від сплати коштів за придбане майно торги не визнаються недійсними, а вчиняються дії щодо перевизначення наступного переможця торгів, який запропонував нижчу ціну від попередньої, але не нижчу за стартову ціну лоту. Разом з тим, посилання суду на підставу для визнання електронних торгів недійсними у зв`язку з відмовою переможця торгів від придбаного та торгах майна та вимоги повернення коштів не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що порушення виконавцем та організатором торгів вплинули на результат торгів і зміст правочину, оскільки майно було реалізовано без належного повідомлення боржника, наслідком чого було позбавлення ОСОБА_1 права на оскарження початкової ціни реалізації майна. У справі наявне саме лише повідомлення, без доказів направлення його сторонам. Крім того, при дослідженні письмових доказів представником позивача зверталась увага суду на відсутність належного повідомлення та досліджувався лист ДП «Сетам» до учасників виконавчого провадження, який не містив відомостей про його направлення сторонам. Зазначення у касаційній скарзі про те, що судом від ДП «Сетам» не витребовувалися відповідні документи на підтвердження дотримання організатором торгів положень статті 43 Закону України «Про іпотеку» є безпідставним, оскільки сторона сама повинна довести свою позицію та вчасно подати докази до суду першої інстанції.

Твердження ДП «Сетам», що судами не можуть братись до уваги посилання позивача на дії державного виконавця як підставу для визнання електронних торгів недійсними є безпідставними, оскільки приписи статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» є невід`ємною частиною порядку реалізації арештованого майна. Державний виконавець належним чином не повідомив боржника про результати оцінки переданого на реалізацію майна, чим порушив вимоги статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Вказане також є прямим порушенням виконавцем приписів пункту 3 Розділу ІІ Порядку та спростовує твердження про здійснення торгів «у чіткій відповідності з приписами Порядку реалізації арештованого майна». Твердження ДП «Сетам» про те, що майно не могло продатись за вищою ціною є безпідставними. Предметом договору іпотеки, укладеному у 2007 році виступав лише магазин, а державний акт на право власності на земельну ділянку позивач отримав у 2010 році. Однак, згідно протоколу проведення електронних торгів земельна ділянка була реалізована як іпотечне майно.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 лютого 2012 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11170305000 від 16 червня 2007 року у загальному розмірі 210 334,67 швейцарських франків, що у національній валюті України становить 1 378 020,85 грн, 9 814,37 грн пені та 1 820,00 грн судового збору.

За заявою представника стягувача 10 жовтня 2016 року Вознесенським МР ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області відкрито виконавчі провадження щодо примусового виконання судового рішення, які об`єднано у зведене виконавче провадження.

Постановою головного державного виконавця Вознесенського МР ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Бутковського І. В. від 06 липня 2017 року проведено опис та накладено арешт на належне боржнику майно, а саме нежитловий об`єкт - магазин, розташований по АДРЕСА_1 (що перебував в іпотеці ПАТ «УкрСиббанк» як забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №11170305000 від 16 червня 2007 року) із відповідною земельною ділянкою (що належить боржнику) на якій розташована будівля.

Суди встановили, що 14 серпня 2017 року постановою головного державного виконавця Вознесенського МР ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Бутковського І. В. призначено, а ТОВ «Гектар І.З.О.» проведено оцінку арештованого майна та визначено його вартість, зокрема магазину - у розмірі 1 925 210 грн, земельної ділянки - у розмірі 208 831 грн, а всього у розмірі 2 134 041 грн.

Після проведення оцінки майно передано ДП «СЕТАМ» для реалізації на електронних торгах.

Після формування лота організатор опублікував у місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на веб-сайті повідомлення про проведення електронних торгів, а також надіслав письмове повідомлення ОСОБА_1 за зазначеною у заявці виконавця адресою про дату та місце проведення торгів.

17 жовтня 2017 року відбулися електронні торги (аукціон) з продажу вказаного нерухомого майна. Переможцем торгів з пропозицією в 2 134 200 грн став ОСОБА_2 У цей же день складено протокол проведення електронних торгів № 291440, який підписано організатором та переможцем.

20 жовтня 2017 року ОСОБА_2 на рахунок Вознесенського МР ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області внесено кошти за придбане майно в розмірі 2 027 490 грн.

23 листопада 2017 року державним виконавцем Вознесенського МР ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Бутковським І. В. складено акт (затверджений начальником відділу Кірєєвим К . Е.) про реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах, один примірник якого видано переможцю.

30 листопада 2017 року державний виконавець Вознесенського МР ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Бутковський І. В. виніс постанову про зняття арешту з реалізованого на електронних торгах майна.

При частковому задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зробили висновок, що електронні торги були проведені з порушеннями: позивач не був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення; реалізація арештованого майна відбулася за ціною, значно нижчою від ринкової на підставі оцінки, проведеної з порушенням вимог закону, що позбавило позивача права на її оскарження у встановлений законом строк.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком з таких підстав.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

У постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15 зроблено висновок, що «правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням. Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо підлягають оскарженню в порядку, передбаченому законом. За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб`єктом оціночної діяльності. Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об`єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним. Ураховуючи зазначене, можна зробити висновок про те, що повторні прилюдні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов`язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п`ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення. Проведення переоцінок (уцінок) спірного майна державним виконавцем у зв`язку з тим, що прилюдні торги не відбулися, не може вважатися новою оцінкою у розумінні положень частини п`ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на зазначене можна зробити висновок про те, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює».

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Суди встановили, що електронні торги з реалізації предмета іпотеки - магазину, розташованого по АДРЕСА_1 із відповідною земельною ділянкою вважаються такими, що відбулися, оскільки покупець майна, незважаючи на подальшу відмову від покупки та повернення йому сплачених коштів, відповідно до вимог частини п`ятої статті 45 Закону України «Про іпотеку» та пункту 2 розділу VII Порядку підписав протокол електронних торгів та у встановлений частиною першою статті 46 Закону України «Про іпотеку» та пункту 2 розділу VII Порядку десятиденний строк з дня підписання протоколу вніс кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок органу державної виконавчої служби та отримав акт про реалізацію предмета іпотеки для подальшого оформлення права власності.

Суди при розгляді справи не встановили порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює торги

У частині четвертій статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 листопада 2017 року, що набрала законної сили, дії головного державного виконавця Вознесенського МР ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Бутковського І. В. щодо визначення вартості та оцінки арештованого майна у межах виконавчого провадження № 24977467 - магазину за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 визнано неправомірними.

Аналіз змісту ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 листопада 2017 року свідчить, що суд зробив висновок, що про те, що заявником не надано належних та допустимих доказів того, що оспорюваний ним висновок ТОВ «Гектар І. З. О.» є необ`єктивним, а також не надано доказів наявності суттєвих порушень при проведенні оцінювання нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , які могли б потягнути за собою незаконність висновку про вартість. Разом з тим, суди врахували обставини, встановлені в ухвалі Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 листопада 2017 року.

За таких обставин, суди зробили неправильний висновок про задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, рішення в оскарженій частині скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

ДП «Сетам» сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 172,50 грн та касаційної скарги у розмірі 3 840,00 грн. Тому з ОСОБА_1 на користь ДП «Сетам» підлягають стягненню судові витрати, понесені на сплату судового збору.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства «Сетам», яка підписана представником Деяком Ярославом Михайловичем, задовольнити.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 02 серпня 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання недійсними та скасування електронних торгів, протоколу про проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки, відмовити.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 червня 2018 року та постанова апеляційного суду Миколаївської області від 02 серпня 2018 року втрачають законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного підприємства «Сетам» 7 012,50 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

В. М. Коротун