Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.03.2018 року у справі №666/288/16ц

Постанова

Іменем України

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 666/288/16-ц

провадження № 61-10284св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариства "Райффайзен Банк Аваль", Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції в Херсонській області, ОСОБА_3, Державне підприємство "Інформаційний центр ", Державне підприємство "СЕТАМ",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Херсоні ради як орган опіки та піклування, виконавчий комітет Корабельної районної у м. Херсоні ради як орган опіки та піклування,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області, у складі судді Гаврилова Г. Д., від 26 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області, у складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Склярської І. В., Чорної Т.

Г., від 26 грудня 2017 року.

Короткий зміст позовної заяви

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції в Херсонській області, ОСОБА_3, Державного підприємства "Інформаційний центр" (далі - ДП "Інформаційний центр"), Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "Сетам"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Херсоні ради як орган опіки та піклування, виконавчий комітет Корабельної районної у м. Херсоні ради як орган опіки та піклування, про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення торгів та акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 жовтня 2015 року відбулися електронні торги з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності. На думку позивача, електронні торги проведені з порушеннями норм чинного законодавства, оскільки на момент реалізації вказаної квартири в ній були зареєстровані його неповнолітні діти. Крім того, він не був ознайомлений з результатами оцінки квартири, оскільки не отримував відповідного повідомлення від державного виконавця. Зазначав, що не отримував повідомлення про день і час проведення електронних торгів, а на день проведення електронних торгів висновок оцінювача щодо визначення початкової вартості майна втратив чинність, що також є підставою для визнання торгів недійсними.

Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати недійсними електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1, скасувати протокол проведення електронних торгів та акт державного виконавця.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 26 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт закінчення шестимісячного строку з дня підписання звіту про оцінку квартири позивача на час проведення третіх електронних торгів не свідчить про недійсність цих електронних торгів, оскільки на час передачі спірної квартири на реалізацію цей звіт був чинним.

Судом першої інстанції не встановлено факту належного повідомлення позивача як боржника та іпотекодавця про проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна, проте сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Суд встановив відсутність порушень вимог закону та прав і законних інтересів позивача, які б могли вплинути на результат торгів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що вирішуючи питання щодо обґрунтованості посилання позивача на неповідомлення його про проведення електронних торгів як на підставу недійсності цих торгів, районний суд правильно послався на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16. Пославшись на свою необізнаність з датою проведення торгів, ОСОБА_1 не навів доводів та заперечень, зокрема щодо причин неотримання ним надісланого державним виконавцем у квітні 2015 року звіту про оцінку майна за зазначеною у виконавчому провадженні адресою та не надав доказів на підтвердження неправомірності дій чи бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби у спірних правовідносинах, в той час, як порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, до призначення електронних торгів, у тому числі щодо накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, підлягали оскарженню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та у встановлені ним строки.

Законом України "Про іпотеку" встановлений також строк для оскарження результатів прилюдних торгів, який становить три місяці з дня їх проведення і який позивачем не дотриманий. У спірних правовідносинах в примусовому порядку виконувалося судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке є обов'язковим як для державного виконавця, так і для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян, а тому доводи позивача про порушення прав неповнолітніх дітей, які на момент проведення прилюдних торгів проживали у квартирі, є безпідставними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що спірні електронні торги відбулись з порушенням правил визначення стартової ціни реалізації майна, які встановлені частиною 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, який був чинним на момент проведення торгів, на підставі нечинного звіту про оцінку спірної квартири. Другі та треті електронні торги проведені з порушенням місячного строку з дати проведення попередніх торгів, що передбачено статтею 49 Закону України "Про іпотеку". Організатор торгів не опублікував у друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. Квартира була продана за істотно заниженою ціною.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

У своїх письмових поясненнях ДП "СЕТАМ" вказує на те, що права позивача при проведенні торгів не були порушені.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

У травні 2018 справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У лютому 2014 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 червня 2013 року № 666/2042/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру

АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, визначеної незалежним експертом на стадії оцінки майна в ході проведення виконавчих дій та задоволення за рахунок предмета іпотеки майнових вимог ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" за кредитним договором від 15 квітня 2008 року № 014/27/1010 у сумі 224 921,96 грн (т. 1, а. с. 117,118).

14 квітня 2014 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, яким описана наведена вище квартира, на неї накладено арешт і встановлено обмеження права користування та розпорядження. Описане майно прийняв на відповідальне зберігання ОСОБА_1, який отримав копію акта опису й арешту майна та не висловив будь-яких зауважень щодо вчиненої виконавчої дії.

Відповідно до висновку та звіту з незалежної оцінки майна, виконаних суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем

ОСОБА_5 26 лютого 2015 року, вартість квартири АДРЕСА_1 складає 449 901 грн.

Копію висновку про оцінку майна надіслано 07 квітня 2015 року державним виконавцем на адресу позивача. Заперечень з приводу оцінки позивач не подавав.

ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України призначило прилюдні торги з реалізації майна позивача на 30 червня 2015 року, однак вони не відбулися через відсутність допущених учасників торгів.

У зв'язку з цим 13 липня 2015 року державний виконавець уцінив описане та арештоване майно боржника ОСОБА_1 на 25 % та

прийняв рішення про повторне проведення аукціону з реалізації спірної квартири за ціною 337 425,75 грн (т. 1, а. с. 175).

Повторні електронні торги були призначені організатором на 17 серпня

2015 року, проте не відбулися через відсутність допущених учасників торгів.

Актом від 25 серпня 2015 року державний виконавець уцінив передану на реалізацію квартиру позивача на 43 % та постановив провести повторно аукціон з реалізації спірної квартири за ціною 256 443,57 грн (т. 1, а. с. 177).

Треті електронні торги з реалізації належної ОСОБА_1 квартири були призначені організатором на 01 жовтня 2015 року.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів від 01 жовтня

2015 року квартира АДРЕСА_1 повторно передана на реалізацію за стартовою ціною в 256 443,57 грн, а продана за 328 247,75 грн. Переможцем торгів став ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 6).

05 липня 2016 року ОСОБА_2 продав придбану з прилюдних торгів квартиру ОСОБА_3, уклавши з ним договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріально (т. 1, а. с. 264-265).

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цього, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 ЦК України, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Наведене узгоджується з нормами частини 4 статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає можливість визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.

Частиною 3 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, який був чинним на момент проведення електронних торгів, передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними Частиною 3 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV.

За частиною 1 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до частини 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Тобто на момент проведення електронних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Ураховуючи зазначене, можна зробити висновок про те, що електронні торги повинні були відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів було отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, визнавалось порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV.

Разом з тим, проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, може бути підставою для визнання цих торгів недійсними, лише за умови істотних порушень прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

При розгляді цієї справи позивачем не доведено, що порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", у редакції, чинній на момент проведення електронних торгів, вплинуло на результати торгів, зокрема, що вартість майна, яке реалізовувалося на спірних електронних торгах, підвищилася з огляду на те, що торги були проведені більш ніж через шість місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна, а також, що внаслідок проведення торгів з порушенням вищевказаних вимог були порушені права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення цих торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Саме такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року (провадження № 6-1749цс15),

від 29 червня 2016 року (провадження № 6-370цс16), від 06 липня 2016 року (провадження № 6-3174цс15), від 12 жовтня 2016 року (справа № 369/5994/14-ц), а також від 29 листопада 2017 року (справа № 668/5633/14-ц) і неодноразово підтримані Верховним Судом, в тому числі у постановах від 25 квітня 2018 року (провадження № 61-8527св18),

від 27 лютого 2019 року (провадження № 61-11800св18), а також

від 12 вересня 2018 року (провадження № 61-22798св18). Із зазначеним правовим висновком погодилась й Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18).

У відповідності до частини другої статті 49 Закону України "Про іпотеку" у редакції, чинній на час проведення прилюдних торгів, якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Доводи касаційної скарги про проведення других та третіх електронних торгів з недотриманням строків, передбачених статтею 49 Закону України "Про іпотеку" та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, чинного на час проведення спірних електронних торгів, не свідчать про порушення прав позивача, а також про негативний вплив на результати електронних торгів.

Також позивач не довів порушення своїх прав внаслідок недотримання процедури повідомлення про проведення електронних торгів.

Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження порушення його прав при проведенні електронних торгів з продажу предмету іпотеки. Позивач не довів, що вартість майна, яке реалізовувалося на спірних прилюдних торгах, була нижчою за звичайні ціни і що це майно могло підлягало реалізації за вищою ціною. Після проведення другої уцінки майно було продано за вищою ціною, ніж стартова на третіх прилюдних торгах. Посилання позивача на різницю у вартості спірної квартири на момент укладання іпотечного договору та на момент її реалізації викликане зміною курсу валют.

Судами обґрунтовано зазначено про відсутність порушення

статей 17, 18 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства", статті 12 Закону України від 02 червня 2005 року № 2623-IV "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" внаслідок проведення прилюдних торгів та продажу предмета іпотеки, оскільки за змістом вказаних вище правових норм дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки.

Доводи касаційної скарги, які є аналогічними викладеним у позовній заяві та апеляційній скарзі, аргументована відповідь та оцінка яким надана судами попередніх інстанцій, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено із порушенням норм матеріального і процесуального права, зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 26 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович