Історія справи

Постанова КЦС ВП від 09.04.2025 року у справі №761/13149/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 761/13149/24

провадження № 61-17271св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 ,в інтересах якого діє адвокат Чукітова Вікторія Віталіївна, на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Євграфової Є. П., Писаної Т. О., від 27 листопада 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 суму позики у розмірі 529 500 доларів США та плату за користування коштами у розмірі

49 600 доларів США, а на користь ОСОБА_2 суму позики у розмірі

100 000 доларів США та плату за користування позикою у розмірі 10 000 доларів США.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у складі судді Притули Н. Г. від 24 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами позовного провадження в загальному порядку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року задоволено клопотання представника відповідача та залишено позовну заяву без руху для усунення недоліків, оскільки позовна заява підписана представником позивачів Маховиком М. В. датована 27 грудня 2023 року, в той час як договори про надання правової допомоги, укладені між позивачами та Маховиком М. В. 25 березня 2024 року, отже представнику потрібно надати підтвердження повноважень станом на 27 грудня 2023 року. Крім того, представнику позивачів необхідно надати відомості про наявність у нього електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі. Також представником позивачів був сплачений судовий збір одним платежем у розмірі 15 140 грн, де платником зазначено ОСОБА_2 , однак судовий збір підлягав сплаті окремими платежами у розмірі по 7 570 грн, тобто ОСОБА_1 потрібно сплатити 7 570 грн окремим платіжним документом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що заяву представника позивача про усунення недоліків, яка подана на електронну пошту суду, не містить електронного цифрового або кваліфікованого електронного підпису, а також адвокатом не зазначено відомостей щодо наявного електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд», що відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року апеляційну скаргу представника позивачів адвоката Маховика М. В. задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2024 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позовна заява хоч і датована 27 груднем 2023 року (описка), однак фактично була подана 10 квітня 2024 року, про що свідчить відповідний штамп суду. Отже, позов був підписаний уповноваженою особою, який діяв на підставі укладених між ним та позивачами договорів про надання правової допомоги від 25 березня 2024 року. Також апеляційний суд зазначив, що сплачений судовий збір по загальній сумі відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір», а оскільки адвокат Маховик М. В. є представником обох позивачів, то й сплата відбулася відповідно за обох позивачів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

26 грудня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від імені ОСОБА_3 - адвокат Чукітова В. В. подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просила її скасуватита залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 02 жовтня 2024 року поновив строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження, однак жодного клопотання щодо поновлення строку апеляційного оскарження до апеляційного суду подано не було.

Також не було взято до уваги, що адвокатом Маховиком М. В. були подані неналежно оформлені документи, які не містили електронного цифрового підпису, справа не містить належно оформлених повноважень на представництво позивачів, а також численні порушення процесуальних норм, допущені адвокатом Маховиком М. В. Судом не взято до уваги висновки, викладені у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі

№ 521/2816/15.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 31 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами фактичні обставини справи

У квітні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики.

24 квітня 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 17 червня 2024 року.

14 червня 2024 року від представника відповідача адвоката Чукітової В. В. надійшло клопотання про повернення позову, оскільки позовна заява складена та підписана адвокатом позивачів 27 грудня 2023 року, однак договір про надання правової допомоги був укладений між ними 25 березня 2024 року, адвокатом позивачів не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у підсистемі «Електронний Суд», а також сплачено судовий збір у неналежному розмірі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року задоволено клопотання представника відповідача та залишено позовну заяву без руху для усунення недоліків для надання представнику позивачів підтвердження повноважень станом на 27 грудня 2023 року, відомостей про наявність у нього електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі, а також для сплати

ОСОБА_1 7 570 грн окремим платіжним документом.

28 червня 2024 року представник позивачів адвокат Маховик М. В. надіслав до суду електронний лист на виконання ухвали від 17 червня 2024 року, в якому повідомив про те, що дата підписання та подання ним позовної заяви є 10 квітня 2024 року, а зазначена у позові дата 27 грудня 2023 року є опискою. Зазначив, що він є представником обох позивачів, а тому сплатив судовий збір одним платежем, розмір якого відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір». Послався на те, що він в позові зазначив про наявність у нього електронного кабінету.

Відповідно до довідки суду першої інстанції від 28 червня 2024 року зазначена заява представника позивачів надійшла на офіційну електронну пошту суду та не містить електронного цифрового підпису або кваліфікованого електронного підпису.

10 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва залишив позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без розгляду з тих підстав, що заяву представника позивача про усунення недоліків, яка подана на електронну пошту суду, не містить електронного цифрового або кваліфікованого електронного підпису, а також адвокатом не зазначено відомостей щодо наявного електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті

411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Частинами першою, шостою статті 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення про ЄСІТС).

Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).

Звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22.

Відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною тринадцятою статті 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану їх адвокатом Маховиком М. В., суд першої інстанції виходив із того, зокрема, що адвокат не надав доказів реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також не надав доказів сплати судового збору ОСОБА_1 у розмірі 7 570 грн окремим платіжним документом.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху представник позивача Маховик М. В. зазначив, що він є представником обох позивачів, а тому сплата судового збору здійснювалась ним одним платежем у розмірі 15 140 грн, тобто по 7 570 грн за кожного. Також зазначив, що інформація про наявність у нього електронного кабінету наявна у позовній заяві.

Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі частини тринадцятої статті 187 ЦПК України суд першої інстанції виходив із того, що представник позивачів адвокат Маховик М. В. не виконав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, не надав відомостей про наявність у нього електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду жодним чином не мотивував свого рішення, не спростував аргументів суду про відсутність відомостей про наявність у адвоката Маховика М. В. електронного кабінету.

Як свідчить зміст позовної заяви адвокат Маховик М. В. зазначив е-mail в ЄСІТС: ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак з вказаної електронної пошти неможливо перевірити наявність електронного кабінету адвоката Маховика М. В. у підсистемі «Електронний суд», він не вказав власний РНОКПП для можливості перевірки наявності електронного кабінету в Електронному суді, про що зазначив суд першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на положення частини шостої статті

14 ЦПК України про обов`язок адвокатів реєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), щодо виконання якого доказів матеріали справи не містять. Тобто в цій частині суд апеляційної інстанції не навів мотивів незаконності ухвали суду першої інстанції, хоча це є його процесуальним обов`язком в силу вимог підпункту б пункту 2 частини першої статті 382 ЦПК України.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, заява про усунення недоліків позовної заяви надійшла на офіційну електронну пошту суду, а не через засоби відповідної підсистеми ЄСІТС, та не містить електронного цифрового підпису або кваліфікованого електронного підпису, що також суперечить Положенню про ЄСІТС.

З викладено слідує, що представник позивачів не виконав вимоги ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, а тому місцевий суд дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини тринадцятої статті 187 ЦПК України.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Установлено, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 ,в інтересах якого діє адвокат Чукітова Вікторія Віталіївна, задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року скасувати

і залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2024 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович