Історія справи

Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 454/1558/17-ц

провадження № 61-8545св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Поторицька сільська рада Сокальського району Львівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,

представник третьої особи - Чернявський Руслан Іванович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Сокальського районного суду Львівської області, у складі судді Струс Т. В., від 07 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М., від 19 грудня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до

Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської областіпро визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина. Вона є спадкоємцем першої черги, останні три роки фактично постійно проживала разом із матір'ю, доглядала її та утримувала господарство. Зазначила, що спадщину прийняла, оскільки проживала разом із спадкодавцем, користується всім спадковим майном, доглядає за житлом, обробляє земельні ділянки. Крім того, 15 лютого 2015 року мати склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла позивачу. Вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй відмовлено у зв'язку з пропуском строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визначити їй додатковий строк, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 07 вересня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визначено ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю два місяці з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач проживала із матір'ю до її смерті без реєстрації та, знаючи про наявність заповіту на її користь, вважала, що прийняла спадщину, відтак суд першої інстанції виходив із того, що юридична необізнаність та мінімальний час пропуску строку на прийняття спадщини є підставами для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня

2017 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, обґрунтовано виходив із того, що позивач з поважної причини пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, врахувавши при цьому, що позивач проживала із матір'ю до часу її смерті без реєстрації, знаючи про наявність заповіту на її користь, вважала, що прийняла спадщину, а також суд звернув увагу на незначний час пропуску строку на прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не зверталась до нотаріуса. Суди не витребували у нотаріуса спадкову справу, не встановили наявність інших спадкоємців. Причини пропуску позивачем строку не є поважними. Якщо позивач проживала зі спадкодавцем до дня її смерті, то вона прийняла спадщину, отже правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

26 березня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю позивача ОСОБА_4 (а. с. 4, 5).

ОСОБА_4 є власником 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_6 (а. с. 27-29).

Відповідно до заповіту від 05 лютого 2015 року ОСОБА_5 все своє майно заповіла дочці ОСОБА_4 Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області (а. с. 6).

09 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до приватного нотаріуса Сироїд Г. І., про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на майно спадкодавця ОСОБА_5 , яка є її матір'ю. У заяві вказала про наявність іншого спадкоємця, дочки ОСОБА_4 (а. с. 12).

ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником 1/3 частини житлового будинку у

АДРЕСА_1 (а. с. 13).

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною третьою статті 400 ЦПК України передбачено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої

статті 1272 ЦК України.

Суди відкривають провадження у таких справах у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частиною першою, другою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним, не закриваючи провадження у справі.

Подібні за змістом положення містила стаття 33 ЦПК України 2004 року.

Згідно з пунктами 3, 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Подібні за змістом положення містила частина четверта статті 10 ЦПК 2004 року.

За змістом наведених норм ЦПК Україниз'ясувавши, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, суд має роз'яснити позивачеві право на подачу заяви про заміну відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача.

Суд першої інстанції, в порушення вимог частини четвертої статті 10,

статті 33 ЦПК України 2004 року, зазначене вище не врахував, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не визначився зі складом осіб, які повинні брати участь у справі, встановивши, що після смерті спадкодавця ОСОБА_5 є інший спадкоємець - третя особа ОСОБА_2 , яка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не було пред'явлено до ОСОБА_2 , яка має майновий інтерес при вирішенні цього спору, дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог, заявлених до неналежного відповідача.

Усунути ці недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, неможливо.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції не встановив належний склад учасників справи, не забезпечив реалізацію всіх процесуальних прав учасників справи, а апеляційний суд під час апеляційного перегляду справи на зазначені вище порушення судом першої інстанції норм процесуального права уваги не звернув, ухвалені у справі судові рішення відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 402 409 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 07 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта