Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.08.2018 року у справі №752/22214/16

Постанова

Іменем України

08 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 752/22214/16

провадження № 61-42088св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_4,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_5,

третя особа - Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду м. Києва в складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Борисової О. В. від 12 липня 2018 року та касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва в складі судді Шевченко Т. М. від 24 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва в складі колегії суддів: Ратнікоої В. М., Левенця Б. Б., Борисової О. В. від 12 липня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: зобов'язати ОСОБА_7 не чинити перешкод щодо участі батька у вихованні малолітньої ОСОБА_8; зобов'язати ОСОБА_7 вирішувати спільно з ОСОБА_4 вибір дошкільних та шкільних навчальних закладів, які має відвідувати дитина, а також інші питання щодо її виховання; зобов'язати ОСОБА_7 повідомляти засобами телефонного зв'язку про зміну місця перебування ОСОБА_8 не пізніше, ніж за два дні до моменту переміщення; зобов'язати ОСОБА_7 повідомити ОСОБА_4 власний телефонний номер для надання йому можливості регулярно спілкуватися з дитиною і повідомляти про зміну телефонного номеру; визначити ОСОБА_4 на першому етапі (дошкільний період) наступні часи побачення з дитиною: у понеділок, середу та п'ятницю першого та третього тижня кожного місяця з 17.00 год. до 19-30 год. ( уразі відвідування дошкільного освітнього закладу) та з 11.00 год. до 19.30 год (у разі невідвідування дошкільного освітнього закладу); у вівторок і четвер другого та четвертого тижня кожного місяця з 17.00 год. до 19.30 год. (у разі відвідування дошкільного освітнього закладу) та з 11.00 год. до 19.30 год (у разі невідвідування дошкільного освітнього закладу); щомісяця кожного другого та четвертого тижня з 17.00 год п'ятниці до 18.00 год. наступної за нею неділі; щорічно під час літнього періоду з 01 червня по 31 серпня, кожні перші 15 днів кожного місяця; зобов'язати ОСОБА_7 попереджати ОСОБА_4 засобом телефонного зв'язку заздалегідь, але не пізніше ніж за дві години, в разі настання непереборних обставин, що можуть унеможливити використання батьком визначених за графіком часів на спілкування з дитиною; зобов'язати ОСОБА_7 повідомляти ОСОБА_4 у разі хвороби дитини у будь-який час; визначити ОСОБА_4 на другому етапі (шкільний період до досягнення 14-річного віку) наступні часи побачення з дитиною: у понеділок, середу та п'ятницю першого та третього тижня кожного місяця з 14.00 год. до 18.00 год.; у вівторок і четвер другого та четвертого тижня кожного місяця з 14.00 год. до 18.00 год; щомісяця кожного другого та четвертого тижня з 18.00 год. п'ятниці до 18.00 год. наступної за нею неділі; щорічно під час літніх канікул кожні перші 15 днів кожного місяця канікул; щорічно під час осінніх, зимніх та весняних канікул - кожну їх першу частину; зобов'язати ОСОБА_7 попереджати ОСОБА_4 засобом телефонного зв'язку заздалегідь, але не пізніше ніж за дві години, в разі настання непереборних обставин, що можуть унеможливити використання батьком визначених за графіком часів на спілкування з дитиною; встановити спосіб виконання рішення суду шляхом зобов'язання передавати ОСОБА_8 ОСОБА_4 згідно визначеного графіку та зобов'язання ОСОБА_7 не чинити перешкод у передачі ОСОБА_8 ОСОБА_4 згідно визначеного графіку; встановити, що дитина має передаватися одягнена по сезону і по погоді, а у випадку, якщо дитина має перебувати в батька більше ніж 24 години, матір повинна забезпечити її достатньою кількістю змінного одягу на весь період; встановити, що у випадку, коли період побачень визначений після відвідування освітнього закладу, батько сам забирає дитину; встановити, що в інших випадках батько забирає дитину за адресою проживання матері, зазначеною в рішенні суду.

В обґрунтування позову зазначав, що ОСОБА_7 чинить йому постійні перешкоди в спілкуванні з їх спільною донькою ОСОБА_8, яка після розлучення залишилася проживати з матір'ю. Домовленості щодо його участі у вихованні та спілкуванні з донькою вони досягти не можуть, між ними постійно виникають сварки і непорозуміння. Посилався на те, що ОСОБА_7 створює йому штучні перешкоди в можливості побачитися з дитиною, позбавляючи його таким чином приймати участь в її житті, сприяти духовному розвитку і вихованню. За таких обставин, оскільки в добровільному порядку вирішити вказане питання не вбачається можливим, наявні правові підстави для визначення способів участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною за рішенням суду.

У листопаді 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просила встановити наступний порядок побачень ОСОБА_4 з донькою ОСОБА_8: кожної суботи місяця з 11.00 год до 16.00 год, при цьому, протягом перших двох місяців зустрічі проводити в присутності матері та фахівця із соціальної роботи в рекреаційних зонах та місцях дитячого дозвілля, та протягом вказаного періоду ОСОБА_4 відвідувати консультації психолога Голосіївського Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; в подальшому, кожної суботи и неділі та/або святковий вихідний день (за домовленістю з матір'ю) щомісяця з 11.00 год до 16.00 год. в присутності матері в рекреаційних зонах та місцях дитячого дозвілля.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що зазначений в первісному позові порядок побачень складений без урахування прав та законних інтересів малолітньої ОСОБА_8 Вказала, що ОСОБА_4 неналежно виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до доньки, не приймає участі в її лікуванні, навчанні, оздоровленні, матеріальному забезпеченні, натомість здійснює психологічний тиск та проявляє агресію як відносно неї, так і відносно дитини. Посилалася на те, що її дії не спрямовані на перешкоджання батькові спілкуватися з дитиною, а мають на меті лише стабілізацію психоемоційного стану ОСОБА_8, яка налякана його поведінкою. З урахуванням ситуації, яка склалася між ними та морального стану дитини, вважає за потрібне самостійно визначити порядок участі позивача у вихованні та спілкуванні з донькою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2018 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Усунуто ОСОБА_4 перешкоди у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_8, та визначено спосіб участі батька у вихованні доньки шляхом систематичних побачень. Визначено способи участі батька ОСОБА_4 у вихованні малолітньої ОСОБА_8 наступним чином: кожної середи з 16 год 00 хв.; кожної суботи з 10 год. 00 хв. до 17 год. 30 хв.; протягом перших двох місяців зустрічі проводити в присутності матері та фахівця із соціальної роботи в рекреаційних зонах і місцях дитячого дозвілля та, протягом зазначеного періоду, ОСОБА_4 відвідувати консультації психолога Голосіївського Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. У подальшому, без присутності матері та фахівця. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Вирішено питнання про судовий збір.

Задовольняючи позов частково, усуваючи позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною та визначаючи способи участі батька у вихованні малолітньої ОСОБА_8 шляхом систематичних побачень, наступним чином: кожної середи з 16 год.00 хв. до 19 год.00 хв.; кожної суботи з 10 год.00 хв. до 17 год. 30 хв.; протягом перших двох місяців зустрічі проводити у присутності матері та фахівця із соціальної роботи в рекреаційних зонах і місцях дитячого дозвілля та, протягом зазначеного періоду, ОСОБА_4 відвідувати консультації психолога Голосіївського Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а в подальшому - без присутності матері та фахівця, суд першої інстанції виходив з того, що факт перешкоджання матір'ю у відвідуванні і спілкуванні батька з дитиною достовірно встановлений, а тому, оскільки сторони мають рівні права щодо участі в житті і вихованні доньки, враховуючи вік дитини та обставини справи, наявні правові підстави для усунення ОСОБА_4 перешкод у спілкуванні з донькою шляхом визначення графіку систематичних побачень. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 суд виходив з того, що даний позов фактично заявлений в інтересах ОСОБА_4, оскільки в ньому вказані вимоги про встановлення батькові графіку побачень, тобто позивач за зустрічним позовом звернулася до суду не за захистом своїх порушених прав чи інтересів, а тому немає правових підстав для задоволення цього позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 січня 2018 року в частині часткового задоволення вимог ОСОБА_4. змінено. Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкод в участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначено способи участі батька ОСОБА_4 у вихованні малолітньої ОСОБА_8 наступним чином: перший місяць: щосереди з 17 год.00 хв. до 20 год. 00 хв., щосуботи з 10.00 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв., без присутності матері ОСОБА_5 З другого місяця: 1-й та 3-й тиждень місяця: понеділок, п'ятниця з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв.; 2-й та 4-1 тиждень місяця: вівторок, четвер з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв. та з 17 год. 00 хв. п'ятниці до 18 год. 00 хв. суботи; з 1-го по 15-те липня щороку; на день народження дитини - спільне святкування з урахуванням бажання дитини. Вирішено питання про судовий збір. У решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Апеляційний суд, ухвалюючи нову постанову, фактично погодився з висновком місцевого суду про доведеність факту перешкоджання матір'ю ОСОБА_5 у відвідуванні і спілкуванні батька ОСОБА_4 з дитиною, необхідність усунення вказаних перешкод та доцільність встановлення позивачу графіку побачень з дитиною. Однак не погодився з висновком місцевого суду в частині встановлення графіку побачень батька з дитиною, зазначивши при цьому, що встановлений місцевим судом графік побачень батька з дитиною є обмеженим, часів спілкування недостатньо, щоб налагодити контакт з дитиною, а присутність матері унеможливить спілкування з дитиною. Ураховуючи характер стосунків, які склалися між батьками дитини, та між дитиною і кожним з батьків, вік дитини, аналізуючи висновки психологів щодо психоемоційного стану дитини та щодо способів налагодження стосунків між дитиною та батьком, висновок органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 10 липня 2018 року, апеляційний суд вважав за доцільне змінити графік участі у спілкуванні батька з донькою.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У серпні 2018 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скарг на постанову апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У вересні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суд м. Києва від 24 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду, а постанову апеляційного суду змінити.

Судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).

Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу

У листопаді 2018 року ОСОБА_5 подала до Верховного суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_5, і витребувано справу з Голосіївського районного суду м. Києва № 752/22214/16-ц.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_4

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_5 мотивована тим, що відповідно до встановленого апеляційним судом графіку, мати дитини фактично позбавлена права на вільне пересування, права на працю, права на особисте життя та інше, оскільки відповідно до умов графіку вона повинна постійно перебувати в межах міста. Крім того, в оскаржуваній постанові апеляційного суду, на відміну від рішення місцевого суду, не вирішено питання порядку та умов зустрічей дитини з батьком, в ті дні, коли дитина таких зустрічей не бажає або хворіє. ОСОБА_4 загрожує життю, здоров'ю та нормальному розвитку дитини. Поведінка позивача є соціально небезпечною, їх зустрічі з донькою, їх кількість, завдадуть моральної шкоди дитині.

Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що місцевим судом не було обґрунтованих причин відхилення ряду поданих ним ключових доказів, неправильно зазначено учасників справи. Та допущено ряд інших порушень, які стали наслідком ухвалення незаконного рішення. Просить рішення апеляційного суду змінити в мотивувальній та резолютивній частинах, розглянути всі позовні вимоги та відобразити висновки суду щодо задоволення позову чи відмови у позові повністю або частково щодо трьох вимог позивача. Судом двічі відмовлено у допуску до участі у розгляді справи громадської організації «Батько має право», як організації, яка представляла інтереси свого члена, позивача - ОСОБА_4 у порушення статті 56 ЦПК України та рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року. Судом не було зазначено аргументів прийняття або відхилення висновку органу опіки та піклування у порушення частини шостої статті 19 СК України, що призвело до невірних висновків у справі. В матеріалах справи міститься висновок органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, з якого вбачається, що органі опіки та піклування у своєму висновку погодився з вимогами ОСОБА_4 та рекомендував суду визначити графік участі батька у вихованні дитини відповідно до заявлених позовних вимог. Натомість суд, визначаючи графік побачень батька з дитиною, відмінний від рекомендованого графіку висновком органу опіки та піклування не навів жодного аргументу прийняття або відхилення не тільки висновку, а й не зазначив чому саме змінює графік у бік зменшення годин побачень батька та дитини.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

ОСОБА_5 вважає, що суд першої інстанції надав правильну оцінку показам свідка ОСОБА_9 і психолога ОСОБА_10, так як ці особи є упередженими і мають безпосереднє відношення до громадської організації «батько має право», членом якої є позивач. Суд правильно надав перевагу висновку психолога центру районного центру для дітей, сім'ї та молоді, оскільки цей психолог безпосередньо контактував з дитиною. Висновок органу опіки та піклування є обов'язковим при вирішенні спорів щодо встановлення способів участі батька у спілкуванні з дитиною, тому посилання заявника на те, що суд безпідставно прийняв такий висновок і долучив до матеріалів справи, є помилковими. Посилалася на те, що позивач допускає насильницькі дії по відношенню до неї, що негативно впливає на морально-психологічний стан їх дитини. З урахуванням такої поведінки батька, визначений судом першої інстанції режим зустрічей з дитиною є обґрунтованим.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 22 березня 2013 року по 25 липня 2017 року. Шлюб між сторонами розірвано за рішенням суду.

У період шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 з матір'ю ОСОБА_5 Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_8 аліменти в розмірі ј частки від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 08 грудня 2016 року і до повноліття дитини.

Сторони в добровільному порядку досягти згоди щодо участі батька ОСОБА_4 спілкуванні і вихованні доньки ОСОБА_8 досягти не можуть, позивачу чиняться перешкоди в зустрічах з дитиною.

У родині ОСОБА_4 проводилась робота спеціалістів по діагностуванню дитячо-батьківських стосунків у родині, про що було складено відповідні висновки.

Згідно висновку органу Опіки і піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 10 липня 2018 року, батькові рекомендовані зустрічі з малолітньою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, проводити без участі сторонніх осіб. Ураховуючи особисту прихильність дитини до кожного з батьків, вік дитини, керуючись рекомендаціями Комісії з питань захисту прав дитини (протокол № 10 від 04 липня 2018 року), діючи виключно в інтересах дитини, визначити способи участі батька ОСОБА_4 у вихованні малолітньої ОСОБА_8 наступним чином: перший місяць: щосереди з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; щосуботи з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв., без присутності матері ОСОБА_7 З другого місяця: 1-й та 3-1 тиждень місяця: понеділок, середа, п'ятниця з 17 год.00 хв. до 19 год. 30 хв.; 2-й та 4-й тиждень місяця: вівторок, четвер з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв. та з 17 год. 00 хв. п'ятниці до 18 год. 00 хв. неділі; з 1-го по 15-те число кожного літнього місяця; на день народження дитини - спільне святкування. У разі хвороби, відрядження, від'їзду з м. Києва матері, ОСОБА_7 - дитина перебуватиме з батьком, ОСОБА_11

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Стаття 7 СК України визначає, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 151, 153 СК України).

Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 159 СК України встановлено, що у разі, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини з урахування конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (стаття 19 СК України).

Апеляційний суд, аналізуючи встановлені обставини справи, досліджені докази в їх сукупності, враховуючи характер стосунків, які склалися між батьками дитини, та між дитиною і кожним з батьків, вік дитини, аналізуючи висновки психологів щодо психоемоційного стану дитини та щодо способів налагодження стосунків між дитиною та батьком, висновок органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 10 липня 2018 року, правильним вважав доцільним та таким, що відповідає інтересам встановити наступні участі батька ОСОБА_4 у вихованні малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1: перший місяць: щосереди з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., щосуботи з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. - без присутності матері ОСОБА_5 З другого місяця: 1-й та 3-й тиждень місяця: понеділок, п'ятниця з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв.; 2-й та 4-й тиждень місяця: вівторок, четвер з 17 год. 00 хв до 19 год. 30 хв. та з 17 год 00 хв. п'ятниці до 18 год. 00 хв. суботи; з 1-го по 15-те липня щороку; на день народження дитини - спільне святкування з урахуванням бажання дитини.

Визначений судом спосіб участі батька ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідає обставинам справи та інтересам дитина.

Доводи касаційних скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в незміненій частині та постанову апеляції в частині вирішення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації - без змін.

Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи, що ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2019 року було зупинено дію постанови Апеляційного сулу м. Києва від 12 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому дія вказаного судового рішення підлягає поновленню.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційні скарги залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2018 року в частині, що не змінена апеляційним судом та постанову Апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею залишити без змін.

Поновити дію виконання постанови Апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:В. М. Коротун В. П. Курило