Історія справи

Постанова

Іменем України

7 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 824/10/24

Провадження № 61-7184ав24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження,

учасниками якого є

стягувач - ОСОБА_1 (далі - стягувач),

боржник- ОСОБА_2 (далі - боржник),

за заявою боржника про скасування рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» (далі - третейський суд) від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 про стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості за договором позики (далі - рішення)

за апеляційною скаргою боржника, інтереси якого представляє адвокат Лопушанський Ігор Богданович,

на ухвалу Київського апеляційного суду від 7 травня 2024 року, постановлену суддею Журбою С. О., про повернення боржнику заяви про скасування рішення третейського суду.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Сторони спору уклали договір позики. За цим договором у них виник спір щодо повернення коштів і сплати боржником штрафу. Згідно з третейським застереженням спір розглянув третейський суд, який у жовтні 2022 року стягнув із боржника на користь стягувача борг за договором позики, штраф і третейський збір. Для примусового виконання рішення третейського суду стягувач отримав виконавчий лист.

2. У лютому 2024 року боржник звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Обґрунтував так: в останньому не брав участі у розгляді справи, бо не перебував в Україні; жодного адвоката на представництво інтересів не уповноважував; третейський суд не міг розглядати спір, бо боржник є нерезидентом України та не має у цій країні постійного місця проживання чи центру життєвих інтересів. Просив поновити строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду. Мотивував так: лише наприкінці вересня 2023 року дізнався про вибуття із власності нерухомого майна для примусового виконання рішення третейського суду; після того як представник боржника у листопаді 2023 року ознайомився з матеріалами справи про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, боржник дізнався про існування цього рішення.

3. Київський апеляційний суд повернув заяву боржнику. Вважав, що немає поважних підстав для поновлення строку на її подання. Обґрунтував тим, що докази відсутності боржника на території України стосуються особи з іншим прізвищем; про існування рішення третейського суду боржник знав раніше, ніж із листопада 2023 року, бо його представник брав участь у червні 2023 року у справі за заявою стягувача про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

4. Верховний Суд скасував ухвалу про повернення заяви боржника. Мотивував так: докази відсутності боржника в Україні під час ухвалення рішення третейського суду є належними; помилкове зазначення у рішенні третейського суду прізвища боржника не є підставою для обмеження його у доступі до правосуддя; Київський апеляційний суд належно не врахував доводи про поважність причин пропуску строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду через відсутність боржника з вересня 2021 року в Україні та неможливість взяти участь у розгляді справи третейським судом.

5. Київський апеляційний суд повторно повернув боржнику заяву про скасування рішення третейського суду. Мотивував тим, що боржник дізнався про це рішення у червні 2023 року, бо у тексті ухвали суду, який розглядав заяву стягувача про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду брав участь адвокат, який представляв інтереси боржника на підставі договору про надання правової допомоги.

6. Боржник із ухвалою про повернення його заяви не погодився. Подав апеляційну скаргу до Верховного Суду. Мотивував, зокрема, тим, що адвокат не інформував боржника про існування рішення третейського суду, бо не мав повноважень на представництво інтересів боржника; Верховний Суд раніше вже визнав поважними причини пропуску строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду.

7. Верховний Суд мав відповісти на питання про те, чи є підстави поновити боржнику строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду. Відповідь на це питання негативна. Тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

(2) Зміст рішення третейського суду

8. 20 жовтня 2022 року третейський суд ухвалив рішення, згідно з яким стягнув із боржника на користь стягувача: 1 035 361,00 доларів США боргу за договором позики від 3 лютого 2011 року, що становить еквівалент 37 861 702,30 грн за курсом Національного банку України на день ухвалення судового рішення 36,5686 грн/1 долар США, 110 000,00 доларів США штрафу за прострочення виконання цього договору, що становить еквівалент 4 022 646,00 грн, а разом - 1 145 361,00 доларів США, що становить 41 884 248,30 грн, і 25 000,00 грн третейського збору.

(3) Зміст заяви про скасування рішення третейського суду

9. 8 лютого 2024 року боржник подав до Київського апеляційного суду заяву про скасування рішення третейського суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 02-10/2021 (далі - заява). Мотивував так:

9.1. Третейський суд не мав права розглядати справу про стягнення заборгованості за договором позики, бо боржник є нерезидентом України.

9.2. Третейський суд помилково вказав, що боржник на час розгляду справи мав зареєстроване місце проживання на території України за адресою: АДРЕСА_1 . Там із 1 січня 2008 року до 1 січня 2023 року згідно з відповіддю Жовківської міської ради Львівського району Львівської області на адвокатський запит проживали інші особи, а не боржник.

9.3. Він не отримав посвідку на постійне проживання на території України серії НОМЕР_1 від 7 вересня 2015 року, бо Державна міграційна служба України у листі від 23 січня 2024 року зазначила, що таку посвідку видали іншій особі.

9.4. Україна не є місцем знаходження центру життєвих інтересів боржника, оскільки він постійно проживає на території російської федерації, що підтверджують виписки з домової книги та відмітка у паспорті громадянина російської федерації.

9.5. Згідно з довідкою Державної прикордонної служби України боржник перебував на території України лише з 30 квітня до 4 травня 2019 року та з 4 до 6 вересня 2021 року.

9.6. Третейський суд помилкового вказав про участь боржника у судових засіданнях, адже той не брав участі у розгляді справи та жодних пояснень не надав, бо в Україні не перебував. Боржник не укладав жодного договору про надання правової допомоги від 23 червня 2023 року із адвокатом Поливяним О. Л. і доручень на представництво не надавав.

9.7. Наприкінці вересня 2023 року боржник дізнався про вибуття з його власності нерухомого майна. 20 листопада 2023 року він отримав від свого представника копії матеріалів справи № 824/82/23 і дізнався про рішення третейського суду. Тому причини пропуску строку на подання заяви є поважними.

(4) Зміст ухвали про повернення заяви

10. 1 березня 2024 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою заяву боржника повернув через пропуск строку на її подання. Мотивував так: третейський суд у рішенні від 20 жовтня 2022 року зазначив про участь боржника у судовому засіданні; боржник стверджував про неналежність цієї інформації з огляду на довідку Державної прикордонної служби України, видану на ім`я « ОСОБА_2 », тоді як рішення третейський суд ухвалив щодо « ОСОБА_3 »; про існування рішення третейського суду було відомо не лише боржнику, але й адвокату Поливяному О. Л., які 23 червня 2023 року уклали договір про надання правової допомоги, та який брав участь у справі № 824/82/23.

(5) Зміст постанови Верховного Суду

11. 18 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу Київського апеляційного суду від 1 березня 2024 року, а справу скерував до цього суду для продовження розгляду.Мотивував так: суд безпідставно відхилив довідку Державної прикордонної служби України як доказ відсутності боржника в Україні; боржник надав до суду картку платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера « ОСОБА_2 », і цей самий номер вказаний у рішенні третейського суду як ідентифікаційний номер « ОСОБА_3 »; суд не врахував доводи боржника про поважність причин пропуску строку на звернення до суду із заявою через відсутність його перебування на території України, починаючи з 6 вересня 2021 року, та неможливість брати участь у розгляді справи третейським судом.

(6) Зміст ухвали про повернення заяви (повторно)

12. 7 травня 2024 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою заяву боржника про скасування рішення третейського суду повернув. Мотивував так:

12.1. У розгляді справи від імені боржника брав участь адвокат Поливяний О. Л. Тому боржник є таким, що брав участь у розгляді справи, володів інформацією про рішення третейського суду та мав доступ до повного його тексту.

12.2. Твердження боржника про те, що він не має відносин із адвокатом Поливяним О. Л., не є доведеними. Саме по собі звернення боржника до правоохоронних органів не є належним доказом обґрунтованості та правдивості фактів, викладених у цьому зверненні.

12.3. Передбачений частиною п`ятою статті 454 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду від 20 жовтня 2022 року слід обраховувати з 26 червня 2023 року (дати судового засідання у справі № 824/82/23), тоді як боржник подав заяву до суду 8 лютого 2024 року, тобто зі значним пропуском вказаного строку.

(7) Зміст вимог апеляційної скарги

8. 16 травня 2024 року адвокат в інтересах боржника сформував у системі «Електронний суд» апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 7 травня 2024 року та скерувати справу до цього суду для продовження розгляду.

(8) Зміст ухвал Верховного Суду та дій із їхнього виконання

9. 20 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою боржника.

10. 23 липня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою закінчив підготовчі дії та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

11. Боржник мотивував апеляційну скаргу так:

11.1. Він не укладав жодного договору з адвокатом Поливяним О. Л., не надавав йому доручень на представництво інтересів та не знайомий із ним. У заяві зазначив, що подав до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві заяву про вчинення кримінального правопорушення. 12 лютого 2024 року Солом`янське УП ГУНП у м. Києві внесло до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості № 12024105090000153 за вказаною заявою за фактом підроблення підпису боржника у договорі про надання правової допомоги у справі № 824/82/23. Тому висновок Київського апеляційного суду про те, що адвокат Поливяний О. Л. повідомив боржника про існування рішення третейського суду не відповідає обставинам справи.

11.2. Київський апеляційний суд в ухвалі від 1 березня 2024 року з аналогічних підстав визнав неповажними причини пропуску строку на подання заяви. В апеляційній скарзі на вказану ухвалу боржник теж указав на відсутність будь-яких відносин із Поливяним О. Л . Верховний Суд у постанові від 18 квітня 2024 року у справі № 824/10/24 виснував, що вказані причини пропуску строку на звернення із заявою є поважними.

11.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 виснувала, що немає іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій перед зверненням до суду за захистом права; під таку оцінку мають потрапити певні явища, фактори: тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і як певні чинники завадити вчасно звернутися до суду; чи перебувають вони у причинно-наслідковому зв`язку з пропуском строку звернення до суду; якою була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку, які дії він вчинив; чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

11.4. Згідно з листом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області з 1 січня 2008 року до 1 жовтня 2023 року боржник не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Тому про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений за адресою, за якою не проживав.

(2) Позиції інших учасників справи

12. Стягувач не подав відзив на апеляційну скаргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновку Київського апеляційного суду

(2.1) Чи є підстави поновити боржнику строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду?

13. Боржник просив поновити йому строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду через обставини, що перешкоджали дізнатися про прийняття цього рішення, а також скасувати останнє. Київський апеляційний суд повернув заяву боржнику, оскільки той звернувся до суду зі значним пропуском строку на її подання. Вважав, що боржник дізнався про рішення третейського суду у червні 2023 року, бо його представник брав участь у розгляді судом заяви стягувача про видачу виконавчого листа на примусове виконання цього рішення. Крім того, Київський апеляційний суд відхилив як необґрунтовані доводи боржника про відсутність в останнього будь-яких відносин із адвокатом Поливяним О. Л. (таку відсутність, на думку боржника, підтверджує його звернення про вчинення кримінального правопорушення).

14. Із поверненням заяви про скасування рішення третейського суду боржник не погодився. Подав апеляційну скаргу. Вказав на те, що Київський апеляційний суд мав урахувати висновок Верховного Суду у цій справі про поважність причин пропуску ним строку на подання вказаної заяви. Крім того, стверджував, що Київський апеляційний суд помилково вважав, що боржник уповноважив адвоката Поливяного О. Л. на представництво інтересів під час розгляду заяви стягувача про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду не погоджується із боржником. Вважає апеляційну скаргу останнього необґрунтованою, а висновок Київського апеляційного суду про повернення заяви про скасування рішення третейського суду правильним.

15. Сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду (абзац перший частини першої статті 454 ЦПК України).

16. Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом (пункт 1 частини п`ятої статті 454 ЦПК України у редакції, що була чинною на час ухвалення рішення третейського суду).

17. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п`ятою або шостою цієї статті, повертається (частина сьома статті 454 ЦПК України у редакції, що була чинною на час ухвалення рішення третейського суду).

18. 6 квітня 2022 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 2-р(II)/2022у справі № 3-9/2019(206/19) за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п`ятої, частини сьомої статті 454 ЦПК України. Визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 1 частини п`ятої, частину сьому статті 454 ЦПК України в тім, що вони унеможливлюють поновлення судом строку на подання особою, яка є стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, заяви про скасування рішення третейського суду.

19. Заява про скасування рішення третейського суду подається стороною, третьою особою у справі, розглянутій третейським судом, протягом дев`яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - протягом дев`яноста днів з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом (частина п`ята статті 454 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, який набрав чинності 21 липня 2023 року).

20. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою або шостою цієї статті, повертається. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина сьому статті 454 ЦПК України у вказаній редакції).

21. Встановлені факти справи :

21.1. 20 жовтня 2022 року третейський суд ухвалив рішення у справі № 02-10/2021 щодо стягнення коштів із боржника.

21.2. 26 червня 2023 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу у справі № 824/82/23, згідно з якою задовольнив заяву стягувача та видав виконавчий лист на примусове виконання рішення третейського суду.

21.3. Адвокат боржника Лопушанський І. Б. у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 19 січня 2024 року (а. с. 41-43) вказав, що про існування справи № 824/82/23 боржник дізнався після відчуження у ній у процесі виконання виконавчого листа на користь стягувача належних боржникові п`яти об`єктів нерухомості на території Львівської області.

21.4. У заяві про скасування рішення третейського суду боржник вказав, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на ті об`єкти за стягувачем зареєстрував 8 вересня 2023 року на підставі постанови й акта від 6 вересня 2023 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.

21.5. Згідно з інформацією, вказаною адвокатом Лопушанським І. Б. в апеляційній скарзі (а. с. 66-68) про розгляд третейським судом справи № 02-10/2021, а Київським апеляційним судом - справи № 824/82/23 і про рішення третейського суду боржнику стало відомо лише після того, як він почав встановлювати обставини вибуття 8 вересня 2023 року з його власності п`яти об`єктів нерухомості; під час виконання рішення третейського суду стягувач звернув стягнення на належне боржнику майно у с. Зіболках Львівської області; позов про витребування цього майна розглядає у справі № 444/3774/23 Жовківський районний суд Львівської області.

21.6. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень 20 жовтня 2023 року Жовківський районний суд Львівської області постановив у справі № 444/3774/23 ухвалу про забезпечення позову. Згідно з цією ухвалою 19 жовтня 2023 року боржник звернувся до суду із позовом до стягувача та відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції старшого державного виконавця Зубка Святослава Віталійовича про:

- визнання незаконною та скасування постанови від 6 вересня 2023 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, винесену у виконавчому провадженні № НОМЕР_2;

- визнання незаконним у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 і скасування акта від 6 вересня 2023 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу;

- витребування об`єктів нерухомого майна.

21.7. 8 лютого 2024 року боржник подав до Київського апеляційного суду заяву про скасування рішення третейського суду (а. с. 1-7). У заяві стверджував, що наприкінці вересня 2023 року йому стало відомо про вибуття з його власності нерухомого майна (для примусового виконання рішення третейського суду), а 20 листопада 2023 року він отримав від свого представника копії матеріалів справи № 824/82/23. Після ознайомлення з ними боржнику, за його словами, стало відомо про існування рішення третейського суду.

22. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає правильним за змістом висновок Київського апеляційного суду про пропуск боржником строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду. Не знайшли підтвердження аргументи боржника про належне обґрунтування підстав для поновлення пропущеного строку на подання вказаної заяви. Всі доводи боржника спрямовані на доведення того, що він не знав про ухвалення третейським судом рішення та не міг дізнатися про задоволення Київським апеляційним судом заяви стягувача про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду раніше, ніж після того як його представник ознайомився з матеріалами справи № 824/82/23 і 20 листопада 2023 року передав боржникові копію ухвали Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року у справі № 824/82/23.

23. Верховний Суд на підставі аналізу матеріалів справи встановив, що боржник дізнався або міг дізнатися про прийняття рішення третейським судом не пізніше 19 жовтня 2023 року, коли боржник подав позов до державного виконавця та стягувача щодо переданих останньому на виконання цього рішення об`єктів нерухомого майна боржника. Вказані обставини в сукупності підтверджені відомостями, викладеними у: (а) заяві про скасування рішення третейського суду - щодо поінформованості боржника станом на вересень 2023 року про вибуття з його власності об`єктів нерухомого майна (а. с. 6); (б) апеляційній скарзі щодо розгляду у Жовківському районному суді Львівської області справи № 444/3774/23 і стосовно встановлення боржником обставин вибуття з його власності 8 вересня 2023 року низки об`єктів на користь стягувача саме «під час виконання рішення третейського суду» (а. с. 67, 68); (в) в ухвалі Жовківського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2023 року у справі № 444/3774/23 про забезпечення позову боржника.

24. Частиною п`ятою статті 454 ЦПК України передбачений дев`яностоденний строк для подання заяви про скасування рішення третейського суду, який слід обчислювати з дня, коли боржник дізнався або міг дізнатися про прийняття такого рішення. У цій справі вказаний строк почав перебіг для боржника не пізніше 19 жовтня 2023 року (дата подання боржником позову у справі № 444/3774/23) та сплив не пізніше 17 січня 2024 року. А заяву про перегляд рішення третейського суду боржник подав 8 лютого 2024 року, ніяк не обґрунтувавши, які об`єктивні обставини завадили йому подати заяву до 17 січня 2024 року, та чому він прострочив її подання.

25. Колегія суддів відхиляє твердження боржника про встановлення Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2024 року у справі № 824/10/24 поважності причин пропуску строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду. У тій постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що Київський апеляційний суд безпідставно відхилив одну з обставин, яка може вказувати на поважність пропуску боржником вказаного строку. Тому під час продовження розгляду справи суд мав цю обставину врахувати. Верховний Суд не вказував на необхідність поновлення боржнику пропущеного строку.

26. З огляду на вказане Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погоджується із по суті правильним висновком Київського апеляційного суду про необхідність повернення заяви про скасування рішення третейського суду через пропуск боржником строку на її подання за відсутності поважних причин для його поновлення.

(3) Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

(3.1) Щодо суті апеляційної скарги

27. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 374 ЦПК України).

28. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

29. Ураховуючи висновок про необґрунтованість заявлених в апеляційній скарзі підстав апеляційного оскарження, цю скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

(3.2) Щодо судових витрат

30. З огляду на висновок щодо суті апеляційної скарги судові витрати боржника слід залишити за ним.

Керуючись статтями 24 374 375 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 7 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко