Історія справи

Постанова КЦС ВП від 07.09.2022 року у справі №335/8611/20

Постанова

Іменем України

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 335/8611/20

провадження № 61-1595св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2021 року у складі судді Макарова В. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум», банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

Ларченко І. М., третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»), про визнання кредитного договору недійсним.

Позов мотивував тим, що 14 вересня 2017 року між ним і банком підписаний кредитний договір № 0223/07/19-N, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надати йому кредитні кошти шляхом видачі готівки у сумі

17 440,00 дол. США, на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,5 % річних.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, кредитні кошти йому не видав. Поточний рахунок йому не було відкрито, договір на його відкриття відсутній. Відсутні первинні санкціоновані бухгалтерські документи (меморіальний ордер) про безготівкове надання кредиту, відсутня заява на видачу готівки.

Крім того, у спірному кредитному договорі не було зазначено про дату видачі кредиту, у договорі або додатку до нього не наданий детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача тощо.

Кредитний договір або додаток до нього, не містить графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом, а у графіку платежів докладно не розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Також кредитодавець не попередив його як споживача, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за кредитним договором в іноземній валюті несе споживач, а також не надав інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строку і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.

Кредитодавець не зазначив у кредитному договорі або додатку до нього про відкриття банківського поточного рахунку (2620), що відкривається споживачу для зарахування на нього суми наданого кредиту з позичкового рахунку,

а також для здійснення розрахунково-касових операцій в іноземній валюті, які пов`язані з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням, умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів,

які споживач має сплатити за договором банківського рахунку.

Крім того, кредитна справа позичальника не містить номер основного поточного, додаткового поточного та позичкового рахунків. Перед укладанням кредитного договору, забезпеченого іпотекою, кредитодавець не оприлюднив інформації про іпотечний борг та не встановив перелік обов`язкових умов, притаманних такому виду правочинів.

Вказані обставини є істотним порушенням законодавства та умов договору,

що є підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним кредитний договір від 14 вересня 2007 року, укладений між ним та ПАТ «Банк Форум».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Запоріького апеляційного суду

від 24 грудня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що позивач під час укладення кредитного договору був ознайомлений із всіма його умовами, оскільки висловив своє волевиявлення на його укладення шляхом підписання кредитного договору, що засвідчив своїм підписом.

Оспорюваний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди

з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та надалі виконував його умови. При цьому відповідач надав йому документи, які передували укладенню кредитного договору.

Крім того, кредит надався на придбання нерухомості (пункт 1.1 кредитного договору), яку позичальник придбав у той же день за рахунок кредитних коштів, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та передав в іпотеку АКБ «Форум» як забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором - пункти 1.2, 1.3 іпотечного договору від 14 вересня 2007 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та закрити провадження у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2022 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.

04 липня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що на час звернення до суду (09 жовтня 2020 року) з позовом до ПАТ «Банк Форум», останній був ліквідований відповідно до статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 04 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «Банк Форум» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважалася завершеною, а сам банк ліквідованим. Тобто суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 186 ЦПК України повинен був відмовити у відкритті провадження у справі. Крім того, під час розгляду справи факт припинення юридичної особи відповідача було встановлено і самим судом, цей факт не заперечувався учасниками справи, зокрема представник третьої особи на цьому акцентував увагу суду, що з урахуванням пункту 7 частини першої

статті 255 ЦПК України давало підстави суду закрити провадження у справі, але суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону розглянув цивільну справу та постановив судове рішення по суті. Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув та не усунув допущене місцевим судом порушення та прийняв оскаржувану постанову з порушенням пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

За таких обставин, відповідно до статті 414 ЦПК України, є підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у справі.

Також у касаційній скарзі заявник не погодився з висновками судів по суті вирішення спору та послався на застосування норм матеріального права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України

від 11 вересня 2013 року у справі № 6-52цс13, та у постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 212/1106/16 (провадження

№ 61-5035св18), від 28 лютого 2018 року у справі № 725/6810/14 (провадження № 61-1469св18).

Судами не досліджені зібрані у справі докази, а саме: докази надання кредиту - первинні бухгалтерські документи (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункт 5.6 Постанови Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, Постанова Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337); докази щодо погашення кредиту - квитанції, меморіальні ордери, виписки з поточних рахунків; докази, які б підтверджували перехід права вимоги та набуття статусу кредитора ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» за кредитним договором від 14 вересня 2007 року; докази щодо припинення юридичної особи відповідача.

Порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які мали врахувати суди першої та апеляційної інстанцій, унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.

У порушення вимог статей 76-81. 89 109 113 186 255 263-264 ЦПК України суди належним чином не перевірили доводи та заперечень сторін, не дослідили належність, допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, унаслідок чого дійшли висновків, які ґрунтуються на припущеннях.

Суди дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для визнання кредитного договору недійсним та не врахували факт порушення прав позивача як споживача фінансових послуг, наявність порушень вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а також безгрошовість кредитного договору.

Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи до Верховного Суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 вересня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 27 440,00 дол. США на придбання нерухомості, зі сплатою 11,5 % річних, строком повернення до 13 вересня 2017 року (а. с. 5-7).

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання зобов`язалась у разі порушення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором, а саме: суму кредиту, нараховані проценти за кредитом, штраф, пеню, інші платежі, передбачені кредитним договором.

Крім того, на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 14 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 55-62).

11 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та АКБ «Форум» було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору від 14 вересня 2007 року, відповідно до якого було відкрито рахунок № НОМЕР_1 для нарахування кредитних коштів та рахунок № НОМЕР_2 для нарахування процентів за користування кредитними коштами (а.с. 53-54).

Заочним рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області

від 25 серпня 2015 року у справі № 243/7840/15 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором від 14 вересня 2007 року у сумі 10 371,88 дол. США та 41 840,21 грн пені. Стягнуто окремо з кожного відповідача ОСОБА_1

та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» судовий збір у розмірі

1827,00 грн.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 травня 2019 року заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 серпня 2015 року у справі № 243/7840/15 скасовано. Справу призначено до розгляду в загальному порядку.

26 березня 2019 року між АКБ «Форум» та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» укладений договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/5, відповідно до пункту 1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1, додатку № 1.1, додатку № 1.2 та акті № 1 приймання-передачі документації до цього договору (надалі за текстом - боржники), включаючи право до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки та договорами іпотеки (іпотечними договорами) з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно з додатком № 1, додатком № 1.1, додатком № 1.2, та актом № 1 приймання-передачі документації до цього договору.

Відповідно до умов зазначеного договору банк відступив права вимоги за кредитним договором від 14 вересня 2007 року, укладеним між АКБ «Банк Форум» та ОСОБА_1 - ТОВ «ФК «Веста».

Протоколом загальних зборів учасників товариства від 06 серпня 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Веста» перейменоване на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», про що було внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, а також в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звернувшись у жовтні 2020 року з позовом до суду, ОСОБА_1 пред`явив вимоги до ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осів на ліквідацію ПАТ «Банк Форум»

Ларченко І. М. про визнання кредитного договору недійсним з підстав його безгрошовості, зокрема невиконання його умов у частині надання кредитних коштів.

При цьому установлено, що ще 04 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «Банк Форум» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим.

Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частини перша, четверта статті 91

ЦК України).

Відповідно до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Частинами третьою, четвертою статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції станом на липень 2019 року) встановлено, що ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність.

В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року

у справі № 185/998/16 (провадження № 61-33766сво18).

Так, у пункті 7 частини першої статті 255 ЦПК України міститься норма, відповідно до якої суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

При цьому норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

На такі дії суду не впливає те, що у справі бере участь третя особа, яка на час розгляду справи має цивільну процесуальну правосуб`єктність

і є правонаступником прав ліквідованої юридичної особи за певним кредитним зобов`язанням на підставі договору переуступки прав вимоги.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли припинення юридичної особи (у даному випадку ліквідація банку) сталося після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи представник третьої особи - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» повідомляв суду про припинення ПАТ «Банк Форум» як юридичної особи, про що надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у якому датою запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи зазначено 04 липня 2019 року (а. с. 102).

Також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань додано позивачем до позовної заяви. Цей витяг також містить відомості про припинення 04 липня 2019 року

ПАТ «Банк Форум» (а. с. 26-27).

У справі, яка переглядається, відповідно до статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 04 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «Банк Форум» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк - ліквідованим.

Таким чином, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ «Банк Форум» припинено.

За таких обставин суд першої інстанції не мав правових підстав для відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , який звернувся до суду з позовом у жовтні 2020 року до ліквідованого банку в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження якої припинено до звернення до суду. Відкривши провадження у справі, суд мав його закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, проте розглянув позовні вимоги по суті та не врахував, що вони пред`явлені до відповідача, який не має цивільної процесуальної правосуб`єктності.

Апеляційний суд на вказане порушення норм процесуального права судом першої інстанції уваги не звернув та переглянув справу в апеляційному порядку по суті.

Установивши, що відповідач ПАТ «Банк Форум» ліквідований до пред`явлення ОСОБА_1 цього позову, суди зобов`язані були закрити провадження

у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Зазначені норми процесуального права є імперативними, незалежно від того, що саме позивач подав позов до ліквідованого банку, не повідомляв про це при розгляді справи і саме позивач у касаційній скарзі просить закрити провадження у справі. Про зазначені обставини суд в обов`язковому порядку міг довідатися при проведенні підготовчого засідання, а суд апеляційної інстанції - під час підготовки розгляду справи.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

З огляду на викладене касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржені судові рішення - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись статтями 400 409 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня

2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 грудня

2021 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», про визнання кредитного договору недійсним закрити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк