Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.06.2018 року у справі №404/115/17

Постанова

Іменем України

05 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 404/115/17

провадження № 61-29449св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - комунальний заклад «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2018 рокув складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Голованя А. М., Мурашка С. І.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального закладу «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» (далі - КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер») про скасування наказу, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з 23 травня 1995 року вона працює на посаді інженера з охорони праці КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер». Головний лікар закладу неодноразово накладав на неї дисциплінарні стягнення, які судом визнавалися незаконними. 08 грудня

2016 року головний лікар видав наказ № 156, яким оголошено їй догану за неналежне виконання посадових обов`язків та порушення трудової дисципліни, яке виявилося у неодноразовій неявці для проходження атестації. Проте, атестацію призначено, а атестаційну комісію сформовано з порушеннями вимог законодавства. Позивач вважала, що невиконання нею незаконних наказів головного лікаря не може мати наслідком її дисциплінарну відповідальність так, як порушення своїх трудових обов`язків вона не допускала. Незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності їй завдано моральну шкоду, яка виявилася у переживаннях через протиправний тиск з боку головного лікаря.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним та скасувати наказ від 08 грудня 2016 року № 156 «Про застосування дисциплінарного стягнення» про оголошення догани ОСОБА_1 , інженеру з охорони праці, за неналежне виконання посадових обов`язків та порушення трудової дисципліни; стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 частковозадоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ головного лікаря КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» від 08 грудня 2016 року № 156 «Про застосування дисциплінарного стягнення» про оголошення догани ОСОБА_1 , інженеру з охорони праці за неналежне виконання посадових обов`язків та порушення трудової дисципліни.

Стягнуто з КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 3 407,16 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що дії позивача не мають ознак дисциплінарного проступку такого, як наявність шкідливого наслідку та причинно-наслідкового зв`язку між ним і діями працівника. Крім того, незаконним притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності порушено її трудові права, що є достатньою підставою для висновку про заподіяння їй моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2018 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що позивач, будучи працівником (суб`єктом трудових правовідносин), всупереч обов`язковим для неї умовам колективного договору і прийнятих на їх підставі наказів головного лікаря закладу, а також виконуючого обов`язки головного лікаря, будучи своєчасно повідомленою про призначення атестації, достовірно знаючи про час та місце її проведення на засідання атестаційної комісії не з`явилася без поважних на те причин, тому вважав, що у діях позивача вбачаються усі елементи порушення трудової дисципліни за наявності яких до працівника може бути застосовано один з передбачених статтею 147 КЗпП України заходів стягнення. Крім того, враховуючи, що позивачем не доведено фактів порушення відповідачем трудових прав позивача, вважав, що підстави для задоволення вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2018 року КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, тому підстав для її скасування немає.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що з 23 травня 1995 року ОСОБА_1 працює на посаді інженера з охорони праці у Кіровоградському обласному шкірно-венерологічному диспансері, правонаступником якого, згідно з пунктом 1.4. статуту, є КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер».

Відповідно до посадової інструкції інженера з охорони праці, затвердженої головним лікарем КЗ «Кіровоградського обласного шкірно-венерологічного диспансер» 08 вересня 2016 року пункту 17 розділу ІІ «Завдання та обов`язки» інженер з охорони праці виконує окремі службові доручення головного лікаря; а згідно пункту 7, IV розділу «Відповідальність» інженер з охорони праці несе персональну відповідальність за невиконання наказів, розпоряджень і доручень головного лікаря.

Згідно з комісійного акта від 08 вересня 2016 року ОСОБА_1 ознайомлена з посадовою інструкцією, але відмовилася ставити підпис про ознайомлення.

13 вересня 2016 року головний лікар КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» видав наказ № 119 «Про затвердження складу атестаційної комісії та проведення атестації інженера з охорони праці», яким створив атестаційну комісію. Залучено (за згодою) до роботи атестаційної комісії представників територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Кіровоградській області, а також Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Наказом визначено провести періодичну, запроваджену один раз на п`ять років, атестацію інженера з охорони праці. Встановлено чергову атестацію провести 11 листопада 2016 року, погодивши з первинною профспілковою організацією.

Копію даного наказу ОСОБА_1 отримала 14 вересня 2016 року, що підтверджується її підписом.

17 жовтня 2016 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід складу атестаційної комісії з підстав упередженості та необ`єктивності складу атестаційної комісії.

Наказом головного лікаря диспансеру від 24 жовтня 2016 року № 131 внесені зміни до складу атестаційної комісії, затвердженої наказом від 13 вересня

2016 року № 119, а саме: зі складу атестаційної комісії виведена головний лікар ОСОБА_2 та введена до складу комісії заступник головного лікаря з медичної частини ОСОБА_3 . - голова комісії .

Розпорядженням виконуючої обов`язки головного лікаря диспансеру ОСОБА_3 від 07 листопада 2016 року № 854 визначено провести атестацію інженера з охорони праці ОСОБА_1 11 листопада 2016 року з залученням (за згодою) до роботи атестаційної комісії представників територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Кіровоградській області та Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації.

07 листопада 2016 року ОСОБА_1 ознайомлена з цим розпорядженням під підпис та заявила відвід складу комісії.

Того ж дня ОСОБА_1 ознайомлена із характеристикою на себе та висловила письмово свою незгоду з нею, заявила відвід всьому складу атестаційної комісії.

11 листопада 2016 року ОСОБА_1 не прибула на засідання атестаційної комісії, у зв`язку з чим наказом в.о. головного лікаря диспансеру

ОСОБА_3 від 14 листопада 2016 року № 139 «Про проведення атестації інженера з охорони праці» перенесено проведення атестації на 16 листопада 2016 року. Копію указаного наказу вручено позивачу 15 листопада 2016 року, що підтверджено її підписом на наказі.

На засідання атестаційної комісії 16 листопада 2016 року позивач не з`явилася.

07 грудня 2016 року відповідачем видано наказ № 154 «Про проведення атестації інженера з охорони праці та затвердження складу атестаційної комісії», яким втретє перенесено атестацію позивача на 08 грудня 2016 року і затверджено змінений склад атестаційної комісії.

ОСОБА_1 з наказом ознайомлена, але від підпису відмовилася, що підтверджено комісійним актом від 08 грудня 2016 року.

Наказом головного лікаря від 08 грудня 2016 року № 156 «Про застосування дисциплінарного стягнення» ОСОБА_1 , інженеру з охорони праці, оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків та порушення трудової дисципліни (пункт 17 розділу ІІ «Завдання та обов`язки», пункт 7 IV розділу «Відповідальність» невиконання наказів, розпоряджень і доручень головного лікаря без поважних причин).

Відповідно до комісійного акта від 08 грудня 2016 року ОСОБА_1 відмовилася від підпису про ознайомлення з наказом від 08 грудня 2016 року

№ 156 «Про застосування дисциплінарного стягнення».

Наказом головного лікаря від 10 жовтня 2017 року № 118 «Про виправлення технічної помилки в наказі від 08 грудня 2016 року № 156», внесено зміни до абзацу 6 констатуючої частини (преамбули) наказу, викладено його у наступній редакції: «Наказом від 07 грудня 2016 року № 154 «Про проведення атестації інженера з охорони праці та затвердження складу атестаційної комісії» втретє було перенесено атестацію на 08 грудня 2016 року. З наказом від 07 грудня

2016 року № 154 ОСОБА_1 ознайомлена, але від підпису під наказом відмовилась, про що складено акт відмови від підпису під наказом. На засідання атестаційної комісії 16 листопада 2016 року ОСОБА_1 не з`явилася, яка під час засідання знаходилася на робочому місці, про що свідчить акт комісії з відпрацювання робочого часу. Про причини своєї неявки вона не повідомила, пояснення з цього приводу не надала, про що складено відповідний акт».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Встановлено, що у КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» діє колективний договір на 2016 - 2021 роки пунктом 4.1.3. якого передбачено, що «З метою підвищення відповідальності трудового колективу за кінцевий результат праці, матеріального стимулювання працівників адміністрація диспансеру зобов`язується проводити атестацію керівних, інженерно-технічних працівників і інших фахівців диспансеру згідно з положенням про проведення атестації (додаток 1)».

За правилами частин першої - сьомої статті 11 Закону України «Про професійний розвиток працівників» роботодавці можуть проводити атестацію працівників. Категорії працівників, які підлягають атестації, та періодичність її проведення визначаються колективним договором. На підприємствах, в установах та організаціях, у яких не укладаються колективні договори, категорії працівників, які підлягають атестації, строки та графік її проведення визначаються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Атестація працівників проводиться не частіше ніж один раз на три роки. Атестація проводиться за рішенням роботодавця, яким затверджуються положення про проведення атестації, склад атестаційної комісії, графік проведення атестації. Інформація про проведення атестації доводиться до відома працівників не пізніше ніж за два місяці до її проведення. Атестаційна комісія формується з висококваліфікованих фахівців та представника виборного органу первинної профспілкової організації. Безпосередній керівник працівника, який підлягає атестації, не може бути членом атестаційної комісії. Атестація працівника проводиться тільки в його присутності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. У разі прийняття рішення про відповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві зарахувати його до кадрового резерву, присвоїти чергову категорію, встановити надбавку до заробітної плати або збільшити її розмір, організувати стажування на більш високій посаді або направити на підвищення кваліфікації з метою просування по роботі. У разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі. У разі відмови працівника від переведення на іншу посаду чи роботу, що відповідає його кваліфікаційному рівню, або від професійного навчання за рахунок коштів роботодавця роботодавець за результатами атестації має право звільнити працівника відповідно до Кодексу законів про працю України. Результати атестації можуть бути оскаржені працівником у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За правилами частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до вимог трудового законодавства порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Згідно зі статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Скасовуючи рішення суд першої інстанції, апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 81, 89 ЦПК України, встановивши, що позивач, як суб`єкт трудових правовідносин, всупереч обов`язковим для неї умовам колективного договору і прийнятих на їх підставі наказів головного лікаря, а також виконуючого обов`язки головного лікаря, будучи своєчасно повідомленою про призначення атестаційної комісії, не з`явилася без поважних на те причин тим самим не виконала свій трудовий обов`язок працівника, що унеможливило виконання відповідачем покладеного на нього колективним договором обов`язку проведення атестації для забезпечення прав позивача на професійний розвиток і прав роботодавця на ефективне використання праці найманого працівника, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки в діях позивача вбачаються усі елементи порушення трудової дисципліни за наявності яких до працівника може бути застосовано один з передбачених статтею 147 КЗпП України заходів стягнення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо зупинення виконання рішення суду

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року зупинено виконання постанови Апеляційного суду Кіровоградської області

від 11 квітня 2018 року в частині стягнення судового збору до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Апеляційного суду Кіровоградської області

від 11 квітня 2018 року в частині стягнення судового збору.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська