Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.03.2019 року у справі №2-3511/05

Постанова

Іменем України

05 червня 2019 року

м. Київ

справа №2-3511/05

провадження № 61-34313св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Гришковецька селищна рада, Бердичівська державна нотаріальна контора Житомирської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 ,

особа, яка подала касаційну скаргу - ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 05 квітня 2017 року в складі колегії суддів Худякова А. М., Косигіної Л. М., Григорусь Н. Й.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Гришковецької селищної ради, Бердичівської державної нотаріальної контори Житомирської області про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог указували, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько та чоловік ОСОБА_5 Після його смерті залишились незакінчені будівництвом житлові будинки на АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_2 .

Для оформлення спадщини вони звернулись до нотаріальної контори, однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності правовстановлюючих документів на вказане майно, у зв`язку з чим позивачі просили суд визнати за ними право власності на незакінчене будівництво будинку АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 січня 2006 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на незавершене будівництво будинку АДРЕСА_1 в рівних долях.

Суд першої інстанції вважав наявними передбачені статтею 331 ЦК України підстави для задоволення позову.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

У січні 2017 року ОСОБА_3 подала до апеляційного суду Житомирської області апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Зазначала, що вона є співвласником будинку АДРЕСА_2 , проте, суд не залучив її до участі у розгляді справи і визнав право власності на весь будинок за позивачами, а про існування цього рішення вона дізналась лише 06 січня 2017 року.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 05 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на незакінчене будівництво будинку АДРЕСА_2 в рівних долях скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні даних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивачі не довели факт здійснення спадкодавцем будь-якого будівництва та його звернень до компетентних органів щодо реєстрації права власності та відмову у такій реєстрації, відповідності здійсненого будівництва державним санітарним і будівельним нормам, а також що спірні правовідносини не регулюються положеннями статті 331 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу і просить скасувати рішення апеляційного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції про визнання за позивачами права власності на незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_2 в рівних долях та залишити в цій частині рішення Бердичівського міськрайонного суду від 6 січня 2006 року без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04 червня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права, а саме: апеляційний суд не застосував норми ЦК УРСР, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин; розглянув справу за відсутності позивачів і ОСОБА_4 як співвласника Ѕ частини будинку АДРЕСА_2 з грудня 2007 року та вирішив питання про його права та обов`язки; не взяв до уваги, що рішенням суду першої інстанції в даній справі права ОСОБА_3 не порушено.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

05 жовтня 2017 року від ОСОБА_3 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу, які мотивовані тим, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає відхиленню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , і на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_2 , що належала йому на підставі договору дарування від 28 серпня 1987 року, та незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснювалось на підставі рішення виконкому Гришковецької селищної ради народних депутатів №58 від 26 серпня 1987 року, відкрилася спадщина.

ОСОБА_2 - дружина та ОСОБА_1 - дочка померлого звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їм відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють їх права або обов`язки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на незакінчене будівництво будинку АДРЕСА_2 в рівних долях та відмовляючи у задоволенні вказаних позовних вимог, апеляційний суд правильно виходив із того, що спадкодавцеві позивачів належало право власності на Ѕ частину вказаного будинку, у зв`язку з чим суд першої інстанції безпідставно визнав за позивачами право власності на весь будинок і цим самим порушив право особи - співвласника будинку, яка не була залучена до участі у справі.

При цьому апеляційний суд не звернув увагу і не надав відповідної правової оцінки наявним у справі матеріалам про те, що будинок в АДРЕСА_1 є «вугловим з виходом на вулицю Будьонного» і рішенням виконавчого комітету селищної ради був перенумерований на будинок за номером АДРЕСА_2 ; про те, що ОСОБА_3 26 січня 2001 року прийняла в дар 1/3 частину жилого будинку та 0,14 га земельної ділянки під номером АДРЕСА_2 і з урахуванням права власності спадкодавця позивачів на Ѕ частину цього будинку не встановив коло всіх його співвласників. Залишився поза увагою апеляційного суду і той факт, що з грудня 2007 року власником Ѕ частини будинку є ОСОБА_4 . Скасувавши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у даній справі, апеляційний суд фактично вирішив питання про його права без залучення до участі у справі.

Не з`ясувавши предмет спору, характер спірних правовідносин, коло їх учасників та обставини, що мають значення для вирішення спору, апеляційний суд передчасно дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції лише в частині будинку №42.

Ураховуючи зазначене, судове рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим, в силу статті 411 ЦПК України воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 05 квітня 2017 року скасувати, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції..

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат