Історія справи
Постанова КЦС ВП від 12.07.2018 року у справі №465/6496/16
Постанова
Іменем України
04 липня 2018 року
м. Київ
справа № 465/6496/16
провадження № 61-18388св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,
третя особа - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу апеляційного суду Львівської області у складі судді Ніткевич А. В. від 22 березня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2015 року ОСОБА_1 й ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, змінивши його підставу, до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»), третя особа - ОСОБА_4, про визнання недійсними кредитного договору і договору іпотеки, застосування наслідки недійсності правочину.
Позовна заява мотивована тим, що 15 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» (далі - ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав позичальнику грошові кошти у тимчасове платне користування на наступних умовах: сума кредиту - 170 тис. доларів США; строк кредиту - 360 місяців; дата погашення кредиту - 14 жовтня 2037 року; процентна ставка - 12,45 % річних.
На забезпечення виконання кредитного зобов'язання 15 жовтня 2007 року між банком і ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено окремі договори іпотеки.
Зазначили, що, порушуючи положення статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», банк не надав позичальнику, як споживачу фінансових послуг, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору й обтяжливу перешкоду щодо права на отримання ОСОБА_3 іншого кредиту без попередньої згоди кредитора.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова у складі судді Дзеньдзюри С. М. від 17 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 й ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним кредитний договір від 15.10.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк Універсальний» про надання в тимчасове платне користування коштів у розмірі 170 тис. доларів США.
Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 15 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 і ВАТ «Банк Універсальний», який зареєстровано у реєстрі, та припинено іпотеку згідно з договором іпотеки.
Застосовано наслідки недійсності договору іпотеки, який укладено 15 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 і ВАТ «Банк Універсальний» та зареєстровано у реєстрі, шляхом скасування в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону щодо цегляного житлового будинку разом із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, скасування запису в єдиному державному реєстрі іпотек і внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення іпотеки, згідно з договором іпотеки від 15 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 і ВАТ «Банк Універсальний» шляхом скасування запису про заборону щодо цегляного житлового будинку разом із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 15 жовтня 2007 року між ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ВАТ «Банк Універсальний», який зареєстровано у реєстрі та припинено іпотеку згідно договору іпотеки.
Застосовано наслідки недійсності договору іпотеки, який укладено 15 жовтня 2007 року між ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ВАТ «Банк Універсальний» і зареєстровано у реєстрі, шляхом скасування в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону щодо квартири АДРЕСА_2, скасування запису в єдиному державному реєстрі іпотек, та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення іпотеки, згідно з договором іпотеки від 15 жовтня 2007 року між ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ВАТ «Банк Універсальний» шляхом скасування запису про заборону щодо квартири АДРЕСА_2
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що під час укладення оспрюваного договору банком було порушено норми законодавства, що зумовлює його недійсність та недійсність договорів іпотеки з огляду на їх похідний характер.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ«Універсал Банк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2016 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що зазначені в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку апелянт на навів, усуваючи недоліки цієї апеляційної скарги.
У квітні 2017 року ПАТ «Універсал Банк»подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до цього суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не звернув уваги на те, що з вини суду першої інстанції банк не отримав повного тексту оскаржуваного рішення суду, що обмежило право банку на подання апеляційної скарги, що, на його думку, відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 07 вересня 2016 року № 6-1250цс16.
У липні 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначили, що банк, подаючи до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, не вказав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та в подальшому не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не вказав інших обставин на підтвердження пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин. У зв'язку з викладеним ОСОБА_3 та ОСОБА_1 просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційної інстанцій - без змін.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
07 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що 05 січня 2017 року ПАТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу на рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2016 року з пропуском строку на апеляційне оскарження, не сплативши судовий збір за подання апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі банк просив поновити строк на апеляційне провадження виходячи з того, що в судовому засіданні під час проголошення оскаржуваного рішення його представник не був присутній, а повний текст указаного рішення отримав лише 27 грудня 2016 року.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 02 лютого 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» залишено без руху, заявнику надано строк для усунення її недоліків, а саме: запропоновано сплатити судовий збір та подати заяву з посиланням на інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки наведені товариством підстави для поновлення строку визнані неповажними, неправдивими, такими, що спростовуються матеріалами справи, роз'яснено наслідки невиконання зазначеної ухвали.
Копія ухвали Апеляційного суду Львівської області від 02 лютого 2017 року надіслана апелянту ПАТ «Універсал Банк» за адресою для листування, зазначеною в апеляційній скарзі, рекомендованою кореспонденцією, яку апелянт отримав 08 лютого 2017 року, що підтверджується розпискою.
09 березня 2017 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до апеляційного суду із заявою та просило долучити до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату судового збору на виконання вимог указаної ухвали.
Разом з тим, в іншій частині, а саме подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на інші підстави для поновлення строку, ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху залишена без виконання.
Станом на 22 березня 2017 року ПАТ «Універсал Банк» відповідної заяви не подав.
Згідно з частинами другою та третьою статті 297 ЦПК України 2004 року до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Встановивши, що копію ухвалу апеляційного суду від 02 лютого 2017 року заявник отримав 08 лютого 2017 року, але станом на 22 березня 2017 року недоліки апеляційної скарги в частині зазначення інших підстав для поновлення вказаного строку не усунув, суд обґрунтовано, відповідно до положень частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Універсал Банк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2016 року.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають, оскільки зводяться до незгоди із визнанням судом причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, однак не містять підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скаргу без руху.
Посилання ПАТ «Універсал Банк» у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року № 6-1250цс16 не може бути взяте до уваги з огляду на закріплення дискреційного повноваження суду на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того, у вказаній постанові Верховного Суду України зазначається про поважність/неповажність причин пропуску строку апеляційного оскарження та їх оцінка. Проте у справі, яка переглядається, банк взагалі не виконав обов'язкову до виконання ухвалу апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, не подав до апеляційного суду жодної заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження чи мотивів, чому ухвала суду не виконується.
Таким чином, доводи касаційної скарги ПАТ «Універсал Банк» висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судових рішень не впливають.
Отже, ухвала суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм процесуального права.
Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь
Б. І. Гулько
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта