Історія справи

Постанова КЦС ВП від 10.02.2019 року у справі №266/2069/17

Постанова

Іменем України

04 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 266/2069/17

провадження № 61-32703св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю.В. (суддя-доповідач), ГулькаБ. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Маріупольський міський центр зайнятості,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Маріупольського міського центру зайнятості на рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Мальцевої Є.Є., Баркова В. М., Биліної Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2017 року Маріупольський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

2. Позовна заява мотивована тим, що 29 січня 2013 року ОСОБА_4 звернулася до Маріупольського міського центру зайнятості як така, що шукає роботу, оскільки не має постійного або тимчасового заробітку.

3. Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» їй було присвоєно статус безробітної та призначено відповідну соціальну допомогу.

4. У період перебування на обліку у Маріупольському центрі зайнятості з 29 січня 2013 року по 10 лютого 2014 року ОСОБА_4 було виплачено 34 991 грн 72 коп.

5. Відповідно до акта розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 493, складеного посадовими особами Маріупольський міський центр зайнятості 18 квітня 2015 року, було виявлено, що ОСОБА_4 під час реєстрації та перебування на обліку у Маріупольському міському центрі зайнятості надала позивачу паспорт громадянина України, який обліковувався як втрачений, у зв'язку із цим соціальна допомога була їй призначена та виплачена на підставі недостовірних даних.

6. У зв'язку із вищезазначеним, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 незаконно одержану соціальну допомогу по безробіттю у розмірі 34 991 грн 72 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 серпня 2017 року у складі судді Д'яченка Д. О. позов Маріупольського міського центру зайнятості задоволено.

8. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Маріупольського міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 34 991 грн 72 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно із статтею 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості. Відповідач своєчасно не повідомила відповідача про наявність у неї обставин, що впливають на виплату забезпечення, а тому вона зобов'язана компенсувати розмір витрат, які поніс позивач.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

10. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 19 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено Маріупольському центру зайнятості у позові.

11. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції неправильно встановив характер спірних відносин, не перевірив наявні в матеріалах справи докази та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення заявлених Маріупольським центром зайнятості позовних вимог. Так, суд не встановив, які саме дії відповідача є умисним невиконанням нею своїх обов'язків та зловживання ними, внаслідок чого позивачу було завдано майнової шкоди. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що крім паспортних даних, усі інші відомості про особу, яка звертається за допомогою по безробіттю, є достовірними і такими, що давали належні підстави для призначення соціальної допомоги.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. У листопаді 2017 року Маріупольський міський центр зайнятості подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

13. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив вимоги цивільного процесуального законодавства України, не встановив фактичні обставини справи, не дослідив наявні в матеріалах справи докази, у зв'язку із чим дійшов передчасного висновку про наявність підстав для скасування законного рішення суду першої інстанції. Так, відповідач, звертаючись до Маріупольського міського центру зайнятості мала пред'явити паспорт громадянина України. 07 травня 2009 року відповідач отримала паспорт громадянина України НОМЕР_2, однак під час реєстрації у центрі зайнятості пред'явила паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий 14 липня 2004 року, що значиться у відповідних державних органах як втрачений. У порушення частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не повідомила позивача про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

14. У відзиві на касаційну скаргу, поданому у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 зазначала про те, що не мала умислу приховувати від позивача будь-які відомості, у тому числі паспортні дані. Помилка з паспортом мала місце у зв'язку із тим, що у 2009 році вона не змогла знайти свій паспорт громадянина України НОМЕР_1, тому 07 травня 2009 року їй було видано новий паспорт громадянина України НОМЕР_2. Звертаючись до Маріупольського центру зайнятості, відповідач вважала, що пред'явила дійсний паспорт громадянина України і лише з листа Маріупольського центру зайнятості від 18 квітня 2017 року їй стало відомо про пред'явлення нею недійсного паспорта.

Надходження касаційної скарги до суду Верховного Суду

15. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області.

16. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17. Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

18. У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

19. Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

20. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції

21. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 січня 2013 року ОСОБА_4 звернулася до Маріупольського міського центру зайнятості як така, що шукає роботу, оскільки не має постійного або тимчасового заробітку.

24. Відповідно до наказу директораМаріупольського міського центру зайнятості від 29 січня 2013 року ОСОБА_4 надано статус безробітної з 29 січня 2013 року.

25. Згідно із наказом директора Маріупольського міського центру зайнятості від 05 лютого 2013 року ОСОБА_4 призначено виплату допомоги по безробіттю з 05 лютого 2013 року.

26. Відповідно до наказу директора Маріупольського міського центру зайнятості від 11 лютого 2014 року на підставі заяви ОСОБА_4 припинено реєстрацію її як безробітної з 11 лютого 2014 року.

27. 18 квітня 2017 року Маріупольським міським центром зайнятості складено акт № 493, яким встановлено, що ОСОБА_4 для реєстрації в центрі зайнятості до заяви додала копію втраченого нею паспорта громадянина України НОМЕР_1, виданого 14 липня 2004 року Приморським районним відділом Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

28. Встановлено, що ОСОБА_4 зверталась до Приморського районного відділу у м. Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області з приводу втрати паспорта НОМЕР_1, виданого 14 липня 2004 року Приморським районним відділом Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, у зв'язку із чим 07 травня 2009 року їй було видано новий паспорт громадянина України НОМЕР_2.

29. Згідно із довідкою Маріупольського міського центру зайнятості від 18 квітня 2017 року у період з лютого 2013 року по лютий 2014 року ОСОБА_4 було виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 34 991 грн 72 коп.

30. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

31. На час звернення ОСОБА_4 до центру зайнятості діяв Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 (далі - Порядок).

32. Відповідно до пункту 6.1. Порядку у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, допомога по безробіттю призначається та виплачується з восьмого дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

33. Положенням пункту 6.2. Порядку у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

34. У пункті 6.14. Порядку у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

35. Аналогічні положення закріплено у статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

36. Встановивши, що під час звернення ОСОБА_4 до Маріупольського міського центру зайнятості нею була надана недостовірна інформація лише щодо серії та номера паспорта громадянина України, а всі інші надані відповідачем відомості були достовірними, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що позивачем не доведено умисне невиконання ОСОБА_4 своїх обов'язків та зловживання ними, також не надано доказів завдання такими діями відповідача майнової шкоди позивачу. У зв'язку із цим відсутні підстави вважати, що позивач обманним шляхом отримувала допомогу по безробіттю, і суд правильно відмовив Маріупольському міському центру зайнятості у позові.

37. Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками, викладеними судом апеляційної інстанції у судовому рішенні.

38. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

39. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Маріупольського міського центру зайнятості залишити без задоволення.

2. Рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник