Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.09.2019 року у справі №761/7795/19

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 761/7795/19

провадження № 61-17348св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ",

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ" на постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст заявлених вимог

У травні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулась з заявою про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що вона подала позов до товариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ" (далі - ТОВ "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ"), третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування збитків, завданих ДТП.

24 вересня 2018 року сталася ДТП за участю автомобіля "КІА" д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 та автомобілю "Мерседес" д/н НОМЕР_2, який належить ТОВ "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ" під керуванням працівника відповідача ОСОБА_2.

Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Матеріальні збитки склали 134 860,86 грн. 28 грудня 2018 року ОСОБА_1 отримала від ПрАТ "СК "Провідна" страхове відшкодування у розмірі 52 518,04 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою складає 82 342,82 грн, які позивач просила стягнути з відповідача.

На думку представника позивача існують підстави вважати, що відповідач застосує заходи по відчуженню належного йому майна (коштів), що в свою чергу, зробить неможливим виконання рішення суду після його прийняття.

Просилавжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ ""МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ", які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк", а також на інших відкритих ТОВ "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ" рахунках у банківських установах, що будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження, у межах суми 83 640,45 грн, що складається з ціни позову - 82 342,82 грн та судового збору 1297,63 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих ДТП, залишено без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що надані заявником матеріали не дають суду можливості зробити висновок про необхідність та можливість застосування запропонованого заявником засобу забезпечення позову, за відсутності обґрунтування співмірності такого засобу забезпечення в межах розгляду даної цивільної справи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_4, задоволено частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року скасовано і прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ТОВ "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ", третя особа ОСОБА_2, про відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково.

Забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ", які знаходяться на відкритих рахунках у банківських установах, в межах ціни позову 82 342,82 грн, до набрання рішенням у даній справі законної сили.

В іншій частині заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обраний позивачем вид забезпечення позову - накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, які знаходяться на відкритих банківських рахунках відповідача, є співмірним із предметом позову - стягнення із ТОВ "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ" 82 342,82 грн.

Накладенням арешту обмежується лише право відповідача на розпорядження грошовими коштами в межах ціни позову, і діє до вирішення спору по суті. Не підлягає накладенню арешт на грошові кошти в розмірі сплаченого позивачем судового збору, оскільки дана сума не є предметом позову.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У вересні 2019 року ТОВ "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року, залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду від 24 травня 2019 року.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині задоволених вимог, в іншій частині не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що заявником не надано достатніх доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в частині 2 статті 249 ЦПК України. Заявником не було наведено обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а зроблено лише одні припущення, проте, незважаючи на зазначене, суд апеляційної інстанції не врахував ці факти.

Товариство працює в Україні з 2008 року та є одним з лідерів в області дистрибуції напоїв, підприємство вчасно платить всі податки до державного бюджету України, підприємство не перебуває в процесі припинення, немає жодних підстав вважати, що підприємство може в подальшому ухилятись від виконання рішення суду, якщо таке буде прийняте на користь позивача, доказів про це заявником не надано.

Позиція інших учасників справи

Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не надали.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

У жовтні 2019 року цивільна справа № 761/7795/19 надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Позиція Верховного Суду

Колегія судів приймає аргументи касаційної скарги з таких мотивів.

Відповідно до частини 1 , 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених частини 1 , 2 статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом позову ОСОБА_1 є відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП - стягнення з ТОВ "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ" на її користь різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 82 342,82 грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви виходячи з того, що грошові кошти як майно відповідача, за рахунок якого виконується рішення суду в разі задоволення позову, може бути відчужене відповідачем у будь-який час.

Проте колегія суддів не може погодитися із таким висновком, оскільки суд не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника.

Апеляційний суд не встановив, що існувала необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви в цій справі.

За таких обставин судове рішення апеляційного суду в оскарженій частині не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає в цій частині скасуванню.

Натомість суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, постанову апеляційного суду в оскарженій частині скасувати і залишити в цій частині в силі ухвалу суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 413 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409,416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ" скасувати.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ" залишити в силі.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 рокув скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук