Історія справи

Постанова КЦС ВП від 09.07.2019 року у справі №178/1047/17

Постанова

Іменем України

01 липня2019 року

м. Київ

справа № 178/1047/17-ц

провадження № 61-28598св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач -Державне підприємство «Дослідне господарство «Затишне» Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України»,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Державне підприємство «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України»на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2017рокуу складі суддіГородничої В. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зпозовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Затишне» Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» (далі - ДП «ДГ «Затишне» Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН України») про визнання незаконними рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він на підставі трудового договору працює в ДП «ДГ «Затишне» Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН України» із 03 травня 2017 року на посаді механіка 1 категорії. 01 червня 2017 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести паювання земель ДП «ДГ «Затишне» Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН України»; надати йому земельну частку (пай) із вказних земель. Листом від 05 червня 2017 року № 05/06/17 у задоволенні його вимог відмовлено. Вважає, що відповідач порушив його законні інтереси щодо отримання земельної частки (паю).

Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України» (далі - ДП «ДГ «Руно» НААН України») подало апеляційну скаргу.

УхвалоюАпеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2017 рокувідмовлено у прийнятті апеляційної скарги ДП «ДГ «Руно» НААН України».

Апеляційний суд,відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, виходив із того, що апеляційна скарга не містить доказів того, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 якимось чином вирішував питання про його права та обов`язки.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників

У листопаді 2017 року ДП «ДГ «Руно» НААН України»подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати зазначенесудове рішення, та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. Вказує на те, що суд постановив ухвалу з підстав не передбачених процесуальним законом, а також фактично під час винесення оскаржуваної ухвали про відмову у прийнятті апеляційної скарги без обов`язкових процесуальних дій наперед вирішено спір та питання про обґрунтованість чи необґрунтованість скарги. Судом першої інстанції ухвалено рішення, яким вирішено питання про права підприємства на земельні ділянки та об`єкти нерухомого майна. Крім того, за наслідками вирішення питання про відкриття апеляційного провадження статтею 297 ЦПК України 2004 року не передбачено такої процесуальної ухвали як відмова у її прийнятті.

У січні 2018 року від ДП «ДГ «Затишне» Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН України» надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких зазначено, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, оскільки рішенням суду першої інстанції не вирішувалося питання про права та обов`язки ДП «ДГ «Руно» НААН України».

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано указану справу до Верховного Суду.

Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11?рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини та громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано положеннями глав 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках. Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують, або припиняють права або обов`язки цих осіб.

Отже, первинним для розгляду апеляційної скарги ДП «ДГ «Руно» НААН України» - особи, яка не брала участі у цій справі, є з`ясування апеляційним судом тієї обставини, чи суд оскаржуваним рішенням вирішив питання про його права, інтереси, та (або) обов`язки.

Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, ДП «ДГ «Руно» НААН України» зазначило, що встановлені судом першої інстанції обставини щодо належності відповідачу земельних ділянок та іншого нерухомого майна на підставі постанови Президії Національної академії аграрних наук України порушують права підприємства, не відповідають фактичним обставинам справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що ДП «ДГ «Руно» НААН України» не є учасником справи, яка розглядається, і що суд першої інстанції,відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про проведення паювання земель та надання йому земельної частки (паю) із земель ДП «ДГ «Затишне» Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН України» питання про права та обов`язки заявника не вирішувалися, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги.

Спори між ДП «ДГ «Руно» НААН України» та ДП «ДГ «Затишне» Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН України» щодо належності земельних ділянок можуть вирішуватися у іншому судовому провадженні. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 не вирішував питання належності земельної ділянки, яку просив розпаювати позивач, ДП «ДГ «Затишне» Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН України». Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач є державним підприємством, яке здійснює господарську діяльність на земельних ділянках, що перебувають у державній власності і не підлягають розпаюванню, і відповідачу, як працівнику, а не члену державного підприємства, земельний пай за рахунок використовуваних відповідачем земельних ділянок, не може бути виділений.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Твердження заявника про те, що за наслідками вирішення питання про відкриття апеляційного провадження статтею 297 ЦПК України 2004 року не передбачено такої процесуальної ухвали як відмова у її прийнятті апеляційної скарги, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України 2004 року права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов`язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги.

Частиною четвертою статті 297 ЦПК України 2004 року визначено вичерпний перелік підстав, відповідно до яких суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема: у випадку, якщо справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку цивільного судочинства; є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою особи від апеляційної скарги; є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Отже, відсутність права на апеляційне оскарження є підставою для відмови у прийнятті апеляційної скарги, а не підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.Відмова у відкритті апеляційного провадження та відмова у прийнятті апеляційної скарги тягне за собою різні правові наслідки.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою у зв`язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України»залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик