Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.01.2019 року у справі №361/4563/17

Постанова

Іменем України

01 червня 2020 року

м. Київ

справа № 361/4563/17

провадження № 61-47360св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»,

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу із газорозподільної мережі.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що 11 липня 2016 року представниками оператора ГРМ за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено невідоме з`єднання до газового лічильника (патрубок), що кваліфікується як наявність несанкціонованого газопроводу. Власником цього будинку є відповідач ОСОБА_1 (особовий рахунок: НОМЕР_1 ). Представниками Оператора ГРМ складено Акт про порушення № 109 від 11 липня 2016 року. Порушення усунуте 11 липня 2016 року шляхом припинення газопостачання до будинку відбліндуванням флянцівого з`єднання та опломбуванням пломбою № 31305592 , № 31300591 , про що складено акт про усунення порушення № 157/66. Акт спрямовано Комісії з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ. Споживача було запрошено на комісію за адресою: АДРЕСА_2 . Засідання комісії відбулося 16 листопада 2016 року за присутності членів комісії та відповідача. Комісією складено протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу № 86 від 16 листопада 2016 року й задоволено цей акт. Акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу від 16 листопада 2016 року отриманий відповідачем під особистий підпис. 16 листопада 2016 року на підставі акту про порушення вимог Кодексу від 11 липня 2017 року № 109 з приводу виявлених порушень, а саме: наявності несанкціонованого газопроводу, комісія розрахувала суму збитків, завданих порушеннями відповідача за період з 10 січня 2016 року по 10 липня 2016 року у розмірі 127 713,77 грн. При визначенні суми збитків 15 листопада 2016 року проведено обстеження газових приладів в будинку відповідачки, визначена опалювальна площа будинку - 396,30 кв.м., наявність опалювального двоконтурного котла - PROTHERM, ПГ - 4. Відповідачем не облікований (донарахований) об`єм та обсяг природного газу не відшкодований.

Посилаючись на наведене, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 вартість не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягів природного газу за несанкціонований відбір природного газу у розмірі 127 713,77 грн.

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про визнання неправомірними дій щодо відключення житлового будинку від газопостачання, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування зустрічного позову зазначала, що 11 липня 2016 року представниками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» здійснювалися заходи щодо перевірки споживачів газу в селі Рожівка Броварського району Київської області, під час яких у будинку було демонтовано лічильник газу та здійснено припинення газопостачання шляхом відбліндування флянцевого з`єднання та опломбування пломбою № 31305592 , № 31300591 , а також складено Акт про усунення порушення № 157/66. Також було складено Акт про порушення № 109 у якому зазначено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1 а встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем; наявність несанкціонованого газопроводу. Підписуючи зазначений акт, вона зазначила, що з ним не згодна, оскільки у неї немає несанкціонованого газопроводу. Вона намагалася пояснити представникам товариства, що гумові шланги, які лежать біля її будинку, використовуються виключно для побутових потреб. Однак ці зауваження не були взяті до уваги. Вказувала на те, що усі документи, які були складені представниками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» містять суперечності.

Посилаючись на те, що дії представників Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» є неправомірними, та що їй завдано моральної шкоди внаслідок безпідставного, протиправного відключення будинку від газової мережі. Просила суд визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», пов`язані із відключенням житлового будинку АДРЕСА_1 від мережі газопроводу й зобов`язати здійснити підключення будинку до мережі газопроводу та відновити постачання природного газу, відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі - 10 000,00 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2018 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про відшкодування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу із газорозподільної мережі - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про визнання неправомірними дій щодо відключення житлового будинку від газопостачання, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», пов`язані із відключенням житлового будинку АДРЕСА_1 від мережі газопроводу.

Зобов`язано Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» здійснити підключення житлового будинку АДРЕСА_1 до мережі газопроводу й відновити постачання природного газу.

У задоволенні інших зустрічних позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто із Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 640,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено суду наявність у відповідача порушень в сфері надання послуг з газопостачання. Крім того, докази, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не повною мірою відповідають вимогам чинного законодавства.

Задовольняючи частково зустрічний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» щодо відключення житлового будинку АДРЕСА_1 , який є власністю ОСОБА_1 , від газопостачання є неправомірними.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Задоволено позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про відшкодування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу із газорозподільчої мережі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» вартість не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягів природного газу за несанкціонований відбір природного газу в розмірі 127 713 грн. 77 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про визнання неправомірними дій щодо відключення житлового будинку від газопостачання, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 433,55 грн.

Задовольняючи первісний позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок суду першої інстанції про те, що позивачем Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не було доведено безспірними доказами те, що під час перевірки було виявлено патрубок, а не заглушку, яка опломбована, доказів використання цієї заглушки в якості несанкціонованого газопроводу позивачем суду не надано, а з копії робочого проекту плану газопроводу щодо перенесення і заміни газового лічильника вбачається, що він був погоджений 11 листопада 2002 року, а 16 липня 2012 року лічильник газу повторно був замінений, самостійно виконати вказані роботи відповідачка не могла, а тому позовні вимоги товариства є недоведеними, колегія суддів вважала такими, що не ґрунтуються на встановлених дійсних обставинах справи, досліджених доказах та вимогах закону.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» під час вчинення вказаних дій діяло не у відповідності до Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди зазначав, що оскільки судом не встановлено неправомірних дій Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» при відключенні будинку відповідачки від газопостачання, то у задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

30 січня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу з Броварського міськрайонного суду Київської області.

05 червня 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз».

23 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла витребовувана цивільна справа.

Згідно розпорядження від 15 квітня 2020 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі подання судді Карпенко С. О. зобов`язано призначити повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Сімоненко В. М., Мартєв С. Ю.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом порушено норми процесуального права, оскільки суд безпідставно прийняв до уваги, всупереч положенням закону, у даній справі, провадження у якій відкрите після 30 вересня 2016 року, апеляційну скаргу підписано представником Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» на підставі довіреності від 28 грудня 2017 року, у якій відсутні відомості про те, що представник є адвокатом, а також не надано доказів на підтвердження його повноважень.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не було доведено безспірними доказами те, що під час перевірки було виявлено патрубок, а не заглушку, яка опломбована. Доказів використання цієї заглушки в якості несанкціонованого газопроводу до суду не надано.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідачем вчинено несанкціоноване переобладнання будинку, оскільки ці роботи відповідач самостійно не могла виконати. Також в акті про порушення № 109 від 11 липня 2016 року відсутня інформація про самовільне перенесення газового лічильника.

Акт про порушення № 109 від 11 липня 2016 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить даних про показники лічильника газу та відомостей про здійснення представниками позивача фотофіксації під час проведення перевірки в будинку ОСОБА_1 .

Крім того, у відповідності до пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу представник Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Зокрема зазначав, що відповідач вказувала на те, що Акт про порушення № 109 від 11 липня 2017 року не містить даних показників лічильника газу, у ньому також відсутні відомості про здійснення під час перевірки фото чи відеозйомки та що за результатами його розгляду на засіданні комісії може бути прийняте рішення про його задоволення (повністю або частково) або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. Однак, відповідно до протоколу № 86 засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу від 16 листопада 2016 року комісія прийняла рішення визнати його дійсним, тому вказане рішення не відповідає вимогам законодавства і не може бути підставою для висновку по вчинення відповідачем правопорушення. Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла вірного висновку про безпідставність доводів, так як в акті зафіксовано наявність несанкціонованого газопроводу і саме в цьому є порушення відповідачкою, як споживачем послуг, вимог пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу. Комісія своїм рішенням підтвердила факти викладені в акті про порушення.

Крім того, суд першої інстанції у своєму рішенні посилався на пункт 7 Глави 5 ХІ Кодексу ГРМ, де зазначено, що під час складання акту про порушення, акту про усунення порушення, акту про припинення/відновлення газопостачання тощо представниками Оператора ГРМ обов`язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

Відповідно до фото та відеоматеріалів, які є доказами по справі, видно, що лічильник газу був встановлений у приміщенні, вільний доступ до якого було обмежено. Враховуючи зазначене, Акт про порушення №109 від 11 липня 2016 року складено із дотриманням порядку оформлення актів по порушення, що передбачений Кодексом ГРМ.

Вищевикладене спростовує всі доводи відповідача щодо порушення процедури оформлення Акту про порушення від 11 липня 2016 року та визнання його дійсним.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла правильного висновку, що висновок суду першої інстанції про те, що позивачем ПАТ «Київоблгаз» не було доведено безспірними доказами те, що під час перевірки було виявлено патрубок, а не заглушку, яка опломбована, доказів використання цієї заглушки в якості несанкціонованого газопроводу позивачем суду не надано, а з копії робочого проекту плану газопроводу щодо перенесення і заміни газового лічильника вбачається, що він був погоджений 11 листопада 2002 року, а 16 липня 2012 року лічильник газу повторно був замінений, самостійно виконати вказані роботи відповідачка не могла, а тому позовні вимоги товариства є недоведеними, є таким, що не ґрунтуються на встановлених дійсних обставинах справи, досліджених доказах та вимогах закону.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_1

11 липня 2016 року представниками Броварської ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» складено Акт про порушення № 109.

Зі змісту акту вбачається, що у будинку ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням порушень Кодексу газорозподільних систем, а саме наявності несанкціонованого газопроводу припинено газопостачання шляхом встановлення блінди. За виявленими порушеннями споживачу необхідно відшкодувати збитки. В Акті зазначено, що ОСОБА_1 з ним не погоджується.

11 липня 2016 року представниками Броварської ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» складено Акт про усунення порушення № 157/66, а саме наявності несанкціонованого газопроводу. Порушення усунуте шляхом припинення газопостачання відбліндуванням флянцівого з`єднання та опломбування пломбою № 31305592, № 31300591 .

15 листопада 2016 року представниками Броварської ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» складено Акт-обстеження. За результатами обстеження встановлено газові прилади, які знаходяться в будинку та встановлено опалювальну площу будинку - 396,3 кв.м. При обстеженні виявлено, що вхідний фланець відбліндований і опломбований пломбою 31305592 , також виявлено на газопроводі до ПЛГ несанкціонований патрубок, який заглушено і опломбовано пломбою 31305591, ПЛГ відсутній, а саме - знятий на експертизу.

Згідно із копією протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу Броварської ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» від 16 листопада 2016 року № 86, яке проводилося за участю ОСОБА_1 , Акт про порушення від 11 липня 2016 року № 109 про виявлення несанкціонованого газопроводу визнано дійсним. В Акті зазначено, що ОСОБА_1 не згодна з висновком акту щодо несанкціонованого відбору газу.

Відповідно до Акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 16 листопада 2016 року розмір збитків визначено в сумі 127 713 грн. 77 коп.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Кодекс газорозподільних систем, затверджений 30 вересня 2015 року постановою №2494 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до положень зазначеного Кодексу несанкціонований газопровід - самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу); несанкціонований споживач - фізична, юридична особа або фізична особа-підприємець, яка без укладання договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи або на об`єкті, який не підключений до ГРМ в установленому порядку, здійснює несанкціонований відбір природного газу; несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 глави 2 розділу I Кодексу оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання своїх функцій та обов`язків, передбачених законодавством.

Відповідно до п.1 глави 2 розділу ІХ вищевказаного Кодексу до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Згідно з підпунктом 6 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

Відповідно до пункту 2 розділу 5 глави XI Кодексу акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.

Установивши порушення відповідачем Кодексу газорозподільчих систем щодо несанкціонованого відбору природного газу (крадіжка газу), про що працівниками позивача було складено акт № 109 від 11 липня 2016 року, на підставі якого здійснено розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, який проведено за граничними нормами споживання, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При визначені вартості необлікованого природного газу, суд апеляційної інстанції узяв до уваги акт-розрахунок від 16 листопада 2016 року, складений позивачем відповідно до норм Кодексу, затвердженого постановою Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494.

Складений позивачем акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу від 16 листопада 2016 року відповідачем не оспорювався і нею не було наведено власного розрахунку, який би спростовував розрахунок, наданий позивачем.

Враховуючи те, що факт порушення Кодексу газорозподільних систем за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ., знайшов своє підтвердження, матеріали справи не містять інформації щодо оскарження відповідачем дій або бездіяльності Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» при складанні акту про порушення відповідачем, або порушення позивачем процедури проведення засідання по розгляду акту про порушення №109 або порушення позивачем процедури розгляду та затвердження акту про порушення №109, а рішення комісії і акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості прийняті у межах повноважень комісії та відповідають розрахункам (формулам) і приписам глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу у розмірі 127 713,77 грн.

Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом норм процесуального права слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (підпункт 11).

У частині четвертій статті 131-2 Конституції України передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Частиною другою статті 60 ЦПК України передбачено, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних справах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи відомо, що у серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу із газорозподільної мережі у розмірі 127 713,77 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року у розмірі 1 600,00 грн.

Таким чином, на час подання даного позову до суду, малозначною справою вважалась справа ціна позову якої не перевищувала 160 000,00 грн.

Враховуючи ціну позову у справі у розмірі 127 713,77 грн дана справа відноситься до малозначних.

Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Статтею 62 ЦПК України визначено документи, що підтверджують повноваження представників. Зокрема, передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Пунктом першим частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Отже, за змістом наведених норм апеляційна скарга може бути подана представником юридичної особи на підставі довіреності.

Із справи відомо, що подаючи апеляційну скаргу представником Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» Пазюра О. О. на підтвердження своїх повноважень додано довіреність від 28 грудня 2017 року (а. с. 186).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правомірно прийняв апеляційну скаргу, оскільки дана справа є малозначною.

Такий же висновок про застосування норм права міститься у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року № 333/4453/17-ц (провадження № 61-14305св18), від 13 лютого 2019 року № 509/4162/17-ц (провадження № 61-36989св18), від 29 травня 2019 року № 759/7843/17 (провадження № 61-40062св18).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду - без змін.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює дію постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко