Історія справи

Постанова

Іменем України

29 листопада 2018 р.

м. Київ

Справа № 707/1507/17

Провадження № 51-5084км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Могильного О. П.,

суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,

секретаря

судового засідання Тімчинської І.О.,

за участю:

прокурора Матюшевої О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250270000576 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Руська Поляна, Черкаського району, Черкаської області, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, у томі числі 28.02.2012 року Черкаським районним судом за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого 27.07.2014 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію в 2014 році»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 16 квітня 2017 року, приблизно о 23 год. повторно, незаконно проник до підсобного приміщення на території домоволодіння АДРЕСА_2 звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів, викрав майно потерпілої ОСОБА_3 на суму 2 666,66 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор стверджує про незаконність ухвали суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2, яку просить скасувати з призначенням нового розгляду провадження в суді апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування кримінального закону, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про засудженого внаслідок м'якості. На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що апеляційний суд належним чином не перевірив правильність застосування місцевим судом вимог ст. 75 КК України та не спростував твердження, викладені в апеляційній скарзі сторони обвинувачення про м'якість призначеного засудженому покарання. Посилається на невідповідність оскаржуваного судового рішення вимогам ст. 419 КПК України. Крім того, зазначає про те, що судом апеляційної інстанції безпідставно залишено поза увагою недотримання судом першої інстанції вимог ч. 3 ст. 42, ч. 3 ст. 349 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Матюшева О.В. вважає касаційну скаргу прокурора обґрунтованою та просить її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 та юридична кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується доказами, дослідженими судом у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України та у касаційній скарзі не заперечується.

Що стосується доводів прокурора про те, що судом апеляційної інстанції поза увагою залишено недотримання судом першої інстанції вимог ч. 3 ст. 42, ч. 3 ст. 349 КПК України щодо необхідності роз'яснення порядку розгляду кримінального провадження без дослідження всіх доказів, а також правових наслідків такого розгляду, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами провадження з яких убачається, що суд апеляційної інстанції з'ясував позицію самого обвинуваченого ОСОБА_2, який вказав, що не вбачає жодного порушення відносно себе своїх прав судом першої інстанції в аспекті не роз'яснення йому особливостей і наслідків застосування судом в ході судового провадження положень ч. 3 ст. 349 КПК України та просив не призначати новий розгляд в суді першої інстанції. Колегія суддів також врахувала, що ОСОБА_2 вирок не оскаржував.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи прокурора про необґрунтованість та безпідставність застосування ст. 75 КК України в частині призначеного покарання ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із ухваленим вироком місцевого суду щодо ОСОБА_2, прокурор звернувся із апеляційною скаргою, в якій зокрема порушував питання скасування вироку суду через неправильне застосування кримінального закону України та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені докладні мотиви прийнятого рішення, а в разі залишення апеляції без задоволення - підстави, через які її визнано необґрунтованою.

Так, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора на вирок щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання, суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, не зазначив мотивовані підстави, з яких апеляційну скаргу сторони обвинувачення визнано необґрунтованою, не перевірив і не спростував доводи, викладені в апеляції.

А саме, суд апеляційної інстанції належним чином не врахував і не дав належної оцінки тому, що ОСОБА_2 ніде не працює, раніше двічі судимий за аналогічні злочини проти власності, судимості у встановленому Законом порядку не зняті та не погашені, та звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України не сприятиме виправленню засудженого та попередженню вчиненню ним нових злочинів. Тобто, суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим кримінального правопорушення та рівень його суспільної небезпечності, як про це правильно зазначено у касаційній скарзі прокурора.

Апеляційний суд наведені вищезазначені доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині належним чином не перевірив і не спростував внаслідок чого істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, дійшовши передчасного висновку про правильність застосування місцевим судом кримінального закону ст. 75 КК України і про відповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції є такою, що не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, і підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково.

Якщо при новому розгляді підтвердиться обсяг обвинувачення, за яким ОСОБА_2 визнано винуватим, і не буде встановлено інших пом'якшуючих покарання обставин, призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2скасувати та призначити новий розгляд провадження в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

О. П. Могильний О. П. Марчук В. В. Наставний