Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 405/4/23

провадження № 51-1506км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 січня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 9 січня

2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.

Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 17 січня 2023 року відмовив

ОСОБА_6 у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції помилково послався на ст. 309 КПК та необґрунтовано відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, чим позбавив її в доступі до правосуддя.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні вважала касаційну скаргу ОСОБА_6 обґрунтованою та просила ухвалу Кропивницького апеляційного суду скасувати

і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та викладені в касаційній скарзі доводи, Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно із ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від

2 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»).

Пунктами 1, 2, 17 ст. 7 КПК, встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, забезпеченню права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

При цьому відповідно до вимог ст. 310 КПК оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Перевіривши доводи, наведені ОСОБА_6 у касаційній скарзі, про незаконну відмову Кропивницьким апеляційним судом у відкритті апеляційного провадження за її скаргою, Верховний Суд дійшов висновку, що вони заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Як передбачено ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(II)/2020 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КПК визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду

м. Кіровограда від 9 січня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні її скарги

на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення. Тобто, перед апеляційним судом ставилось питання про перевірку ухвали слідчого судді, яка була постановлена після ухвалення Конституційним судом України зазначеного вище рішення.

Проте, відмовляючи у відкритті провадження, апеляційний суд не звернув уваги на те, що положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 4-р(II)/2020, а саме з 17 червня 2020 року.

Крім того, згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладений у постанові від 15 лютого 2021 року (справа №133/3337/19, провадження № 51-453 кмо 20), оскарженню в апеляційному порядку підлягають ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що постановлені після визнання неконституційними положень ч. 3 ст. 307 КПК України, тобто з 17 червня 2020 року.

Якщо така ухвала слідчого судді постановлена до 17 червня 2020 року, і на час ухвалення Рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 17 червня

2020 року № 4-р(ІІ)/2020 та набрання ним чинності ще не закінчився встановлений

у п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 395 КПК строк апеляційного оскарження певною особою ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, то

в такої особи виникає право апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 9 січня

2023 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, була постановлена після визнання положень ч. 3 ст. 307 КПК неконституційними, а тому підлягала оскарженню в апеляційному порядку.

Таким чином, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 січня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною

та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3