Історія справи

Ухвала ККС ВП від 18.01.2018 року у справі №749/252/17

Постанова

Іменем України

25 жовтня 2018 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча Стефанів Н.С.,

судді: Голубицький С.С.,

Шевченко Т.В.,

секретар судового засідання Безкровний С.О.,

учасники судового провадження:

прокурор Чорна І.С.,

захисник Лизак Г.Г.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 02 серпня 2017 року у кримінальному провадженні

відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лосєва Слобода Щорського району Чернігівської області, засудженого за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

1. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Вимогою потерпілої до суду касаційної інстанції є скасування ухвали апеляційного суду із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через м'якість. На обґрунтування наведеного вказує, що апеляційним судом безпідставно визнано правильним застосування судом першої інстанції положень ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 з огляду на врахування такої обставини, яка пом'якшує покарання, - сприяння у розкритті злочину, хоча ст. 66 КК України таке сприяння має бути лише активним. Не враховано судом й повторності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. Крім того, зазначає про недотримання апеляційним судом вимог ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки не наведено підстав, з яких доводи апеляційної скарги потерпілої визнано необґрунтованими.

2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції

За вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2017 року ОСОБА_4 засуджено за:

- ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин;

- ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України з переходом до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задоволено частково та стягнуто в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди 5000 грн.

У вироці також вирішено долю речових доказів та питання щодо процесуальних витрат.

2.2 Суд апеляційної інстанції (ухвала, що оскаржується)

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 02 серпня 2017 року апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 залишено без задоволення, авирок Щорського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2017 року відносно засудженого ОСОБА_4 - без зміни.

2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

У жовтні 2016 року близько 20-ї години ОСОБА_4, перебуваючи в гостях у будинку ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного збагачення, діючи з прямим умислом на викрадення чужого майна, з корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, з подвір'я господарства таємно викрав дві сокири, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальні збитки на загальну суму 475,50 грн.

Крім того, в середині листопада того ж року близько 24-ї години ОСОБА_4 з метою незаконного збагачення, діючи з прямим умислом на викрадення чужого майна, з корисливим мотивом, прибув до господарства ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 Чернігівської області, де за допомогою викрутки виставив скло з віконної рами коридору та через утворений отвір відкрив двері та проник всередину будинку, звідки таємно повторно викрав телевізор з пультом керування, стерилізатор для обробки манікюрних приладь, мікрохвильову піч, шість настільних світильників, торшер, музичний центр з колонками, хлібопічку, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 11 589,13 грн.

Умисні дії ОСОБА_4, направлені на таємне викрадення майна потерпілої ОСОБА_5, судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, а дії ОСОБА_4, вчинені з метою таємного викрадення чужого майна потерпілої ОСОБА_3, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, - ч. 3 зазначеної статті.

3. Доводи інших учасників судового провадження

Прокурор в засіданні суду касаційної інстанції доводи касаційної скарги не підтримала, ухвалу суду апеляційної інстанції просила залишити без зміни.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінальний кодекс України

4.1.1 Стаття 65. Загальні засади призначення покарання

Частина 1. Суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Частина 2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

4.1.2 Стаття 69. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом

Частина 1. За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України

4.2.1 Стаття 412. Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону

Частина 1. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

4.2.2 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

4.2.3 Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції

Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1 Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, та меж перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваного судового рішення, встановлених КПК України, розгляд провадження судом касаційної інстанції здійснено в частині перевірки дотримання апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону при перегляді вироку в частині невідповідності призначеного ОСОБА_4 покарання. Правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та цивільний позов потерпілою не оскаржуються [4.2.3].

5.2 Щодо порушень вимог кримінального процесуального закону

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про застосування положень ст. 69 КК України, врахував наявність двох обставин, які пом'якшують покарання, - щире каяття, сприяння у розкритті злочинів, та дані про його особу, який є інвалідом ІІІ групи з дитинства, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується посередньо. Враховано судом і думку потерпілих, які просили ОСОБА_4 суворо не карати. Крім того, він цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 визнав повністю, підтвердив намір відшкодувати заподіяну злочином шкоду.

Верховний Суд при перевірці доводів потерпілої ОСОБА_3 щодо невідповідності призначеного судом першої інстанції покарання через м'якість у зв'язку з безпідставним застосуванням положень ст. 69 КК України та відповідно залишення таких самих її доводів апеляційним судом без належної перевірки, дослідив матеріали провадження щодо означеного.

Оскільки потерпіла вимагає від суду касаційної інстанції скасування ухвали апеляційного суду, Суд не позбавлений можливості пересвідчитися в повноті відображення доводів апеляційної скарги в ухвалі апеляційного суду та наведення належного мотивування в разі незгоди з ними.

За матеріалами провадження встановлено, що потерпіла ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою (а.к.п. 82-84, т. 2), в якій вона порушувала питання про скасування вироку в частині призначеного ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України без застосування положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

Водночас потерпіла просила апеляційний суд про звільнення ОСОБА_4 від відбування цього покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Тобто, стверджуючи про невідповідність призначеного покарання у виді громадських робіт через м'якість, фактично просила про те, щоб засуджений таке покарання навіть не відбував. Не порушуючи при цьому й питання про покладення на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На вказану апеляційну скаргу прокурором подавались заперечення (а.к.п. 92-94, т. 2).

Щодо апеляційного розгляду, то він проведений відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, містить належне мотивування прийнятого рішення.

5.3 Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що апеляційним судом під час постановлення ухвали не допущено істотних порушень вимог процесуального закону, які б ставили під сумнів її законність.

У зв'язку з цим Суд не вбачає підстав для проведення нового апеляційного розгляду з метою повторного розгляду апеляційної скарги потерпілої, що є невиправданим.

Керуючись статтями 436, 438, 441, 442 КПК України, пунктами 4-6 параграфа 3 «Перехідні положення» розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 02 серпня 2017 року відносно засудженого ОСОБА_4 залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.С. Стефанів С.С. Голубицький Т.В. Шевченко