Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 р.

м. Київ

Справа № 358/1057/17

Провадження № 51-5048 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді Марчук Н.О.,

суддів: Короля В.В., Маринича В.К.,

за участю:

секретаря судового засідання Міщанінцева О.В.,

прокурора Гошовської Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2017 року щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця с.Побережка Богуславського району

Київської області, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Богуславського районного суду Київської області від 17 жовтня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2017 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13 червня 2017 року близько 17.00, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «RENAULT TRAFIC», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись у с. Киданівка Богуславського р-ну Київської області, в порушення вимог пунктів 2.3б, 2.9а, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху виїхав за межі проїзної частини на узбіччя зустрічної смуги руху, де здійснив наїзд на дерево. В результаті дорожньо-транспортної події пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із постановленим щодо ОСОБА_1 рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого внаслідок м'якості, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з рішенням суду першої інстанції про можливість звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, не врахувавши при цьому ступеню тяжкості вчиненого злочину, тяжких наслідків у виді загибелі потерпілого, а також вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції свого рішення належним чином не мотивував, у зв'язку з чим призначене покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України, а судове рішення - вимогам статей 370, 419 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав подану касаційну скаргу, просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі прокурором не оспорюються.

Щодо доводів прокурора у касаційній скарзі про необґрунтованість застосування судом апеляційної інстанції до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України, то, на думку Суду, вони є слушними.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням може бути застосовано в тому разі, коли суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, як убачається з мотивувальної частини ухвали, послався на відсутність претензій зі сторони потерпілого, добровільне відшкодування завданих збитків, позитивну характеристику з місця проживання, та те, що він щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є потерпілим від аварії на ЧАЕС.

Проте колегія суддів касаційного суду звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін вирок суду першої інстанції, викладених у апеляційній скарзі доводів прокурора належним чином не перевірив і не спростував, а також в достатній мірі не врахував того, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння, в результаті якого загинула людина.

Таким чином, висновки суду про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням суперечать принципу справедливості покарання і не відповідають його меті виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

З огляду на викладене ухвала суду апеляційної інстанції через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду провадження в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

За умови підтвердження обсягу обвинувачення ОСОБА_1 і за відсутності інших обставин, які відповідно до вимог закону можуть істотно вплинути на висновки суду щодо виду та розміру покарання, застосування положень ст. 75 КК України слід вважати необґрунтованим.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

Н.О. Марчук В.В. Король В.К. Маринич