Історія справи

Постанова

іменем України

04 квітня 2019 року

м. Київ

справа 752/2112/17

провадження № 51- 6909 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Стороженка С. О.,

суддів Григор'євої І. В., Стефанів Н. С.,

за участю секретаря

судового засідання Крохмаль В. В.,

прокурора Пантєлєєвої А. С.,

захисника ОводаР. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Овода Р. В. на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100010011591, за обвинуваченням

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, уродженця

м. Юнокомунарівськ Донецької області,

жителя АДРЕСА_1,

такого, що не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Голосіївський районний суд м. Києва вироком від 23 січня 2018 року визнав винуватим та засудив ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 20 березня 2018 року залишив апеляційну скаргу захисника Овода Р. В. без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те, що він за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами за обставин, детально викладених у вироку, 03 грудня 2016 року о 23 год. 40 хв. на АДРЕСА_2, застосувавши до ОСОБА_4 насильство, що не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито заволодів майном останнього на загальну суму 12 073 грн.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник Овод Р. В., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, ставить вимогу про зміну оскаржених судових рішень щодо ОСОБА_3, пом'якшення призначеного покарання та звільнення останнього як такого, що повністю відбув покарання.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник Овод Р. В. підтримав касаційну скаргу, прокурор Пантєлєєва А. С. заперечувала проти задоволення цієї скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

З урахуванням положень ст. 438 КПК невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, кваліфікація його дій у касаційній скарзі сумніву не піддаються.

Положеннями ст. 50 КК визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особу винного, котрий не судимий, характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини статті, за якою його засуджено.

Таке покарання, на думку колегії суддів касаційного суду, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення ним нових злочинів.

Апеляційний суд переглянув вирок суду першої інстанції за скаргою захисника Овода Р. В. тапостановив мотивовану ухвалу, якою залишив цю скаргу без задоволення, а вирок - без змін.

Враховуючи викладене, конкретні обставини справи, а також відсутність у касаційній скарзі захисника переконливих доводів на обґрунтування надмірної суворості призначеного ОСОБА_3 покарання, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення цієї скарги.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 437, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 березня 2018 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Овода Р. В. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

С. О. Стороженко І.В. Григорєва Н. С. Стефанів