Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.02.2018 року у справі №904/6273/17
Ухвала КГС ВП від 20.05.2019 року у справі №904/6273/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/6273/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті"

у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Петренко Н.Е.

від 14.11.2018

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

від 06.02.2019

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті"

про стягнення штрафу у розмірі 545 216,65 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" про стягнення штрафу у розмірі 545 216,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки продукції № 53-129-01-16-00659 від 12.03.2016, укладеного між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті", щодо поставки продукції.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

29.01.2016 позивачем було проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю товару: код 19.20.2 - Паливо рідинне та газ: оливи мастильні (світлі нафтопродукти) відповідно до оголошення №248338 ВДЗ №402 від 17.12.2015.

У документації конкурсних торгів Позивачем були встановлені вимоги до найменування, типу та марки закупівлі, а також його технічні характеристики.

За результатами проведення зазначеної процедури було акцептовано пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" за лотом № 3.

Зокрема, описом лоту № 3 передбачено подання учасниками пропозицій на постачання товарів: Бензин автомобільний А-92-Євро3-Е5 та Бензин автомобільний А-95- Євро3-Е5, які відповідають "Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927.

12.03.2016 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" було укладено договір поставки № 53-129-01-16-00659.

Строк поставки продукції зазначений в специфікації (пункт 5.1. договору) і складає 60 днів від дати укладення договору - до 12.05.2016.

Згідно з пунктом 6.3.1 договору постачальник зобов?язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 (пункт 10.1. договору).

Відповідач взяті на себе за договором зобов?язання з поставки продукції не виконав. Надіслав позивачу листа від 01.06.2016 № 01-06/16-18, в якому запропонував припинити взаємні зобов?язання за договором № 53-129-01-16-00659 від 12.03.2016.

Пунктом 7.5 договору поставки передбачено, що у разі односторонньої відмови постачальника від виконання своїх зобов?язань за договором, постачальник зобов?язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 20% суми договору.

Позивач на підставі пункту 7.5 договору нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% від суми договору, що становить 545 216, 65 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Справа № 904/6273/17 розглядалась господарськими судами неодноразово.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 14.11.2018, прийнятим за результатами нового розгляду справи та залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2019, позов задовольнив в повному обсязі. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" штраф в розмірі 545 216,65 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 178,25 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 904/6273/17, в якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, в касаційній скарзі зазначено, що у відповідача відсутнє право на односторонню відмову від договору № 53-129-01-16-00659 від 12.03.2016, оскільки таке право не передбачено ані договором, ані положеннями цивільного законодавства, а тому відповідач позбавлений можливості реалізації такого права у відповідності з положеннями статті 13 Цивільного кодексу України, з огляду на його відсутність.

Сам по собі лист відповідача, у якому містилося прохання щодо розірвання договору, є пропозицією розірвати договір в порядку, передбаченому статтею 188 Господарського кодексу України, а не відмовою від нього за правилами, встановленими Цивільним кодексом України.

Не здійснивши поставку спірної продукції позивачеві до 12.05.2016 відповідач не виконав взяте на себе зобов`язання у строк, визначений договором, тобто є таким що прострочив виконання зобов?язання. Відповідальність за прострочення поставки за договором передбачена пунктом 7.2.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, суди, встановивши факт прострочення поставки товару за договором, та встановивши, що в діях відповідача відсутній факт односторонньої відмови від договору, а є лише факт пропозиції щодо розірвання договору в порядку статті 188 Господарського кодексу України, помилково застосували до правовідносин сторін пункт 7.5 договору, який не передбачає відповідальності сторони за прострочення поставки товару.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу в якому просив залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 904/6273/17 - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо суті касаційної скарги

Спір у справі стосується питання стягнення штрафу передбаченого пунктом 7.5 договору за односторонню відмову постачальника від виконання своїх зобов?язань за договором.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За змістом статтей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окремим видом зобов`язання є договір поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу України, стаття 202 Господарського кодексу України). Ці підстави наведено у статтях 599 - 601, 604-609 Цивільного кодексу України.

Насамперед зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" свої зобов`язання з поставки товару за договором № 53-129-01-16-00659 від 12.03.2016 не виконало, надіслало покупцеві листа від 01.06.2016 № 01-06/16-18 про неможливість поставити передбачений договором товар та пропонувало припинити взаємні зобов?язання за договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (статті 610, 611 Цивільного кодексу України).

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що постачальник в обумовлений договором строк товар не поставив, надіслав покупцеві листа від 01.06.2016 № 01-06/16-18 про неможливість поставити передбачений договором товар у зв?язку з чим пропонував припинити взаємні зобов?язання за договором, дійшли вірного висновку що такі дії відповідача свідчать про односторонню відмову від виконання зобов`язання, яка договором чи законом не передбачена, та має наслідком застосування господарських санкцій, встановлених пунктом 7.5 договору № 53-129-01-16-00659 від 12.03.2016.

Відповідач, звертаючись з касаційною скаргою, не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування судових рішень, що оскаржуються.

Відповідно до положень частини четвертої статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час розгляду справи договір поставки № 53-129-01-16-00659 від 12.03.2016 у встановленому порядку не оспорений та не визнаний недійсним.

Щодо доводів позивача, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до правовідносин пункт 7.5 договору, який не передбачає відповідальності сторони за прострочення поставки товару, то судами встановлено, що відповідачем поставка товару за договором № 53-129-01-16-00659 від 12.03.2016 не здійснювалась.

Відтак, касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушень норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення та постанови, що оскаржуються, а відтак і відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги позивача та скасування постановлених у справі судових рішень.

Судові витрати

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 904/6273/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець