Історія справи

Ухвала КГС ВП від 27.03.2019 року у справі №920/369/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 920/369/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Касіко"

представник позивача - Кучменко С. В.

відповідачі - (1) Публічне акціонерне товариство "Іскра", (2) Приватне акціонерне товариство "Іскра-Плюс"

представник відповідача - 1 - не з'явився

представник відповідача - 2 - Пустовіт О. Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Іскра" та Приватного акціонерного товариства "Іскра-Плюс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі Дідиченко М. А. - головуючого, Мальченко А. О., Жук Г. А. від 14 січня 2019 року

Історія справи

Обставини справи, встановлені судами

1.11.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аваль-Агро" та Публічним акціонерним товариством "Іскра" (далі - ПАТ "Іскра", відповідач-1) укладений договір поставки № 4, товару (насіння, гербіциди, добрива), який після отримання оплачений відповідачем-1 (покупець) лише частково, заборгованість за договором становить 7 946 928,75 грн. та не заперечується відповідачем.

2. Відповідно до договору відступлення права вимоги від 07.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Касіко" (далі - ТОВ "Касіко", позивач) отримало від ТОВ "Аваль-Агро" право вимоги боргу на суму 7 946 928,75 грн. за договором поставки № 4 від 11.03.2016.

3.28.07.2016 на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ "Іскра" прийнято рішення про виділ з ПАТ "Іскра" Приватного акціонерного товариства "Іскра Плюс" (далі - ПрАТ "Іскра Плюс, відповідач-2) із передачею йому частини майна, прав та обов'язків ПАТ "Іскра". За розподільчим балансом, затвердженим рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 10.10.2016, заборгованість ПАТ "Іскра" перед ТОВ "Аваль-Агро" в сумі 7 946 928,75 грн. була передана до ПрАТ "Іскра Плюс ". Державна реєстрація ПрАТ "Іскра Плюс" проведена 26.12.2016.

4. У підтвердження обставини дотримання вимог статті 82 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо повідомлення кредиторів про виділ ПАТ "Іскра" надано лист від 23.08.2016 № 302, а також публікацію в офіційному виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Бюлетень. Цінні папери України" від
03.08.2016 №142 (4430).

Короткий зміст позовних вимог та розгляд справи в суді першої інстанції

5. У квітні 2017 ТОВ "Касіко" звернулося з позовом до ПАТ "Іскра" про стягнення 1 000 000 грн. боргу та 151 115,48 грн. пені за договором поставки від
11.03.2016 №4. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ПАТ "Іскра" зобов'язань за договором у частині оплати поставленого товару.

6. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.06.2017 залучено до участі у справі ПрАТ "Іскра Плюс" як співвідповідача.

7. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.06.2018, прийнятою в судовому засіданні за участю представника позивача, відкладено підготовче засідання на 02.08.2018. Ухвалою Господарського суду Сумської області від
07.08.2018 закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 29.08.2018.

8.28.08.2018 позивач подав до суду першої інстанції уточнення до позовної заяви, у якому просив стягнути одночасно з ПАТ "Іскра" та ПрАТ "Іскра Плюс" 1 000 000 грн. боргу та 140 320,97 грн. пені за договором поставки від 11.03.2016 №4, посилаючись на факт передачі спірної заборгованості на користь ПрАТ "Іскра Плюс" за наслідками процедури виділу, внаслідок чого відповідач-2 набув статусу основного боржника за зобов'язаннями, що випливають з договору поставки від
11.03.2016 №4, проте не задовольнив вимогу позивача від 01.08.2018 про погашення боргу. Отже, позивач має право заявити вимогу про стягнення боргу одночасно як до основного боржника - ПрАТ "Іскра Плюс", так і до субсидіарного боржника - ПАТ "Іскра".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням господарського суду Сумської області від 29 серпня 2018 року позов задоволений частково. Стягнуто з ПрАТ "Іскра Плюс" на корись позивача 1 000 000
грн. боргу за договором від 11.03.2016 №4 та 140 320,97 грн. пені. У позові до ПАТ "Іскра" відмовлено.

10. Судом встановлено факт наявності простроченої заборгованості за договором поставки в заявленому до стягнення розмірі, який не заперечується відповідачем-1 та визнаний відповідачем-2. Спірним у даному провадженні є те, хто саме з відповідачів є зобов'язаною особою за відповідним грошовим зобов'язанням.

11. Щодо обставин повідомлення позивача, як кредитора, про рішення відповідача-1 про виділ, то судом встановлено недотримання ПАТ "Іскра" вимог статті 82 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо гарантій прав кредитора та не надано доказів письмового повідомлення останнього про прийняття відповідного рішення (наявний список згрупованих відправлень до листа від 23.08.2016 № 302 не дозволяє встановити, що саме надіслано кредиторам), а з повідомлення в офіційному виданні "Бюлетень. Цінні папери" не вбачається, які саме борги були передані ПрАТ "Іскра Плюс". Проте реорганізація відповідача-1 є завершеною, а чинне законодавство не встановлює відповідальності відповідачів за порушення процедури реорганізації вже після її завершення.

12. Отже, за наслідками реорганізації відповідач-2 є основним боржником за спірним зобов'язанням із договору поставки, а відповідач-1, як особа, з якої здійснено виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, що перейшли до відповідача-2.

13. Оскільки реорганізація ПАТ "Іскра" є завершеною фактом проведення державної реєстрації ПрАТ "Іскра Плюс ", то, не зважаючи на допущені ПАТ "Іскра" порушення при виділі, стягнення заборгованості з нього замість ПрАТ "Іскра Плюс" у даному провадженні порушить принцип презумпції правомірності правочину, оскільки сама процедура виділу не оскаржена та не скасована.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

14. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року рішення господарського суду Сумської області від 29 серпня 2018 року скасовано частково, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

Стягнуто одночасно з ПрАТ "Іскра Плюс ", як основного боржника, та з ПАТ "Іскра", як субсидіарного боржника, на користь позивача 1 000 000 грн. боргу за договором поставки від 11.03.2016 №4 та 140 320,97 грн. пені.

15. Апеляційний господарський суд виходив з того, що за наслідками реорганізації у формі виділу, яка завершена у встановленому законом порядку, зобов'язаним суб'єктом (основним боржником у зобов'язанні) є ПрАТ "Іскра Плюс", тоді як ПАТ "Іскра" виступає субсидіарним боржником у спірному зобов'язанні.

16. Проте основний боржник, хоча і визнав борг перед позивачем, проте не здійснив дій щодо його погашення на виконання вимоги позивача від 01.08.2018 про сплату боргу. У зв'язку з чим, враховуючи специфіку спірних правовідносин та положення статті 619 Цивільного кодексу України, статті 86 Закону України "Про акціонерні товариства", позивач набув права задоволення своїх вимог як за рахунок основного боржника - відповідача-2, так і за рахунок особи, яка несе субсидіарну відповідальність за зобов'язанням - відповідача-1.

17. Одночасно суд апеляційної інстанції надав оцінку процесуальним діям позивача щодо подання ним 28.08.2018 заяви про уточнення позовних вимог, розцінивши її як зміну предмета позову. Стосовно пропуску позивачем встановленого частиною 3 статті 46 ГПК України процесуального строку для зміни предмета позову судом апеляційної інстанції зазначено, що первинно призначене судом першої інстанції на 02.08.2018 підготовче засідання не відбулося, а ухвала про закриття підготовчого засідання винесена вже 07.08.2018 без повідомлення сторін, що позбавило позивача можливості реалізації права на зміну предмета позову. У зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно розглянув позов з урахуванням вимог заяви позивача від 28.08.2018.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

18. Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач-1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

19. Відповідач-2 також звернувся з касаційною скаргою на вказані судові рішення, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову до ПрАТ "Іскра Плюс", прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача-1, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

20. Правильно встановивши статус відповідачів як основного та солідарного боржників, апеляційний суд внаслідок неправильного застосування частини 2 статті 82 та частини 5 статті 86 Закону України "Про акціонерні товариства" дійшов помилкового висновку про покладення одночасної відповідальності на основного та субсидіарного боржників, ототожнивши суть субсидіарної та солідарної відповідальності. У разі субсидіарної відповідальності право вимоги позивача до відповідача-1 виникає тільки у випадку незадоволення його вимог основним боржником. Отже, у даному провадженні відповідач-1 є неналежним відповідачем і між ним та позивачем відсутній предмет спору.

21. Резолютивна частина спірної постанови суперечить вимогам частини 7 статті 238 ГПК України, оскільки з її змісту неможливо встановити, в якій частині судове рішення стосується кожного з відповідачів, що у свою чергу унеможливлює виконання такого рішення та породжує правову невизначеність щодо зобов'язань відповідача-1, як субсидіарного боржника.

Доводи відповідача-2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

22. У порушення приписів частини 3 статті 46 ГПК України позивач вже після закриття підготовчого засідання подав до суду першої інстанції заяву про одночасну зміну підстав та предмета позову, яка мала бути залишена судом без розгляду відповідно до частини 2 статті 207 ГПК України. Отже, суди мали розглядати по суті первинно подану позивачем позовну заяву з вимогами тільки до ПАТ "Іскра".

23. Судом першої інстанції не враховано преюдиційні обставини, встановлені щодо відповідачів у судових рішеннях у справах № 920/409/17 та № 920/364/17, якими підтверджено правомірність проведеної реорганізації та набуття відповідачами статусів основного (ПрАТ "Іскра Плюс ") та субсидіарного (ПАТ "Іскра") боржників.

Натомість суд апеляційної інстанції, правильно встановивши вказані обставини, помилково стягнув заборгованість за договором одночасно з обох відповідачів, задовольнивши вже змінені позовні вимоги, що свідчить про неправильне застосування судом статей 109, 619 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 86 Закону України "Про акціонерні товариства".

Позиція позивача у відзиві на касаційні скарги

24. ПрАТ "Іскра Плюс", хоча і визнало заборгованість перед позивачем, проте протягом тривалого часу не здійснило дій щодо її фактичного погашення в добровільному порядку навіть після отримання вимоги позивача, тому висновок суду апеляційної інстанції про одночасне стягнення заборгованості з відповідачів є правомірним та матиме наслідком ефективне поновлення порушених прав позивача.

25. Відповідач-2 під час розгляду справи в суді першої інстанції визнав позов в частині вимог до нього, проте в касаційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, що може свідчити про зловживання процесуальними правами, оскільки такі дії суперечать завданню господарського судочинства.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

26. Верховний Суд погоджується з доводами відповідача-1 в пунктах 20,21 Постанови та частково враховує доводи відповідача-2 в пункті 23 Постанови у зв'язку з чим зазначає про таке.

27. Виходячи з приписів частини 1 статті 619 ЦК України, договором або законом може бути передбачена субсидіарна (додаткова) відповідальність іншої особи поряд із відповідальністю основного боржника як різновид цивільно-правової відповідальності. Для пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу спочатку до основного боржника. І тільки у разі, якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

28. Натомість відповідно до положень статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

29. Отже, солідарна відповідальність виникає одночасно щодо усіх боржників та задоволення вимоги кредитора відбувається усіма такими боржниками одночасно або кожним з них окремо в залежності від того, до кого з них буде пред'явлена вимога кредитора. У той же час відповідальність субсидіарного боржника є додатковою та наступає виключно у разі незадоволення вимог кредитора основним боржником внаслідок прямої відмови останнього або неотримання кредитором у розумний строк відповіді на вимогу до основного боржника про виконання зобов'язання.

30. У даній справі судами встановлено та не заперечується жодною зі сторін спору, що за результатами виділу ПрАТ "Іскра Плюс" є основним боржником, тоді як ПАТ "Іскра" як особа, з якої здійснено виділ, є субсидіарним боржником за спірним зобов'язанням в силу вимог частини 3 статті 109 ЦК України.

31. Зазначене унеможливлює задоволення позовних вимог кредитора - позивача до обох відповідачів одночасно, оскільки субсидіарна відповідальність боржників, на відміну від солідарної відповідальності, носить взаємовиключний характер, тобто задоволення вимог до основного боржника виключає одночасну відповідальність за таким зобов'язанням субсидіарного боржника.

32. Верховний Суд також враховує доводи відповідача-2 у пункті 22 Постанови та констатує допущення судами обох інстанцій порушення норм частини 3 статті 46 ГПК України при розгляді поданого позивачем 28.08.2018 "уточнення" позовної заяви.

33. Насамперед Верховний Суд відмічає, що господарським процесуальним законодавством, у тому числі і статтею 46 ГПК України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: (1) подання іншого (ще одного) позову; (2) збільшення або зменшення розміру позовних вимог; (3) об'єднання позовних вимог; (4) зміну предмета або підстав позову.

34. При цьому предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

35. Згідно з частиною 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

36. Отже, положеннями процесуального законодавства не передбачено право на одночасну зміну предмета і підстав позову, а зміна або підстав, або предмета позову при розгляді справи за правилами загального позовного провадження може бути здійснена позивачем виключно до закінчення підготовчого засідання.

37. Як встановлено судами, первісно подана ТОВ "Касіко" у квітні 2017 року позовна заява стосувалась стягнення 1 000 000 грн. боргу та 151 115,48 грн. пені з ПАТ "Іскра" (предмет позову), яка виникла внаслідок невиконання останнім зобов'язань з оплати товару за договором поставки від 11.03.2016 №4 (підстава позову).

38. Натомість подане позивачем 28.08.2018 "уточнення" позовної заяви містило вимогу про стягнення одночасно з ПАТ "Іскра" та ПрАТ "Іскра Плюс" 1 000 000 грн. боргу та 1 140 320,97 грн. пені (предмет позову) з підстав існування у ПАТ "Іскра" зобов'язання з оплати товару за договором поставки від 11.03.2016 №4, яке внаслідок виділу перейшло до ПрАТ "Іскра Плюс", проте останнє, як основний боржник, не задовольнило вимогу позивача від 01.08.2018, який у зв'язку з цим має право задовольнити свої вимоги одночасно за рахунок обох боржників - основного та субсидіарного (підстави позову).

39. При цьому підготовче засідання на 02.08.2018 було призначено судом першої інстанції ухвалою від 13.06.2018 в судовому засіданні за участю представника позивача, а отже позивач був завчасно обізнаний про дату підготовчого засідання та мав усі можливості для дотримання процесуального строку, передбаченого частиною 3 статті 46 ГПК України.

40. У зв'язку з зазначеним вище наведені в пункті 17 Постанови висновки суду апеляційної інстанції як щодо змісту поданого позивачем "уточнення" позовних вимог від 28.08.2018, так і щодо обставин дотримання строку подання такої заяви є передчасними та не ґрунтуються на вимогах процесуального законодавства. При цьому Верховний Суд наголошує на встановлених статтею 118 ГПК України наслідках пропуску процесуальних строків.

41. Крім того, Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Однак при аналізі проведення процедури виділу ПАТ "Іскра" суди попередніх інстанції не звернули увагу та не дослідили наявність доказів завершення процедури виділу відповідача-1 з урахуванням зазначених вимог чинного законодавства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та не в повному обсязі надали їм оцінку, вказані порушення норм процесуального права призвели до унеможливлення встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. На виконання приписів частини 3 статті 310 ГПК України, такі рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

43. При новому розгляді справи судам необхідно дослідити наступні обставини: (1) завершення процедури виділу ПАТ "Іскра"; (2) відповідність заяви позивача від
28.08.2018 вимогам частини 3 статті 46 ГПК України як щодо змісту, так і дотримання процесуального строку для вчинення процесуальної дії.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Іскра" та Приватного акціонерного товариства "Іскра-Плюс" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року та рішення Господарського суду Сумської області від 29 серпня 2018 року у справі № 920/369/17 скасувати.

3. Справу № 920/369/17 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Суховий В. Г.