Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.11.2019 року у справі №925/623/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/623/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,

секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельник Черкаси - проект"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 (судді:

Агрикова О. В., Хрипун О. О., Чорногуз М. Г. )

за позовом Приватного підприємства "Будівельник Черкаси - проект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр знань"

про визнання договору оренди поновленим,

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр знань"

до Приватного підприємства "Будівельник Черкаси - проект"

про визнання договору оренди недійсним, стягнення 60 180,00 грн заборгованості та усунення перешкод в реалізації права власності шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У травні 2019 року Приватне підприємство "Будівельник Черкаси - проект" (далі - ПП "Будівельник Черкаси - проект") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр знань" (далі - ТОВ "Центр знань") про визнання договору оренди поновленим.

1.2. У червні 2019 року ТОВ "Центр знань" подало до Господарського суду Черкаської області зустрічну позовну заяву у справі № 925/623/19 до ПП "Будівельник Черкаси - проект" про визнання договору оренди недійсним, стягнення 60180,00 грн заборгованості та усунення перешкод у реалізації права власності шляхом виселення.

1.3.13.08.2019 від первісного позивача ПП "Будівельник Черкаси - проект" до Господарського суду Черкаської області надійшла заява про залишення первісного та зустрічного позовів без розгляду.

1.4. Вимоги заяви із посиланням на положення статей 180, пункт 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що вимоги за зустрічним позовом об'єднуються в одне провадження з первісним позовом, у зв'язку з чим обидва позови підлягають залишенню без розгляду.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.08.2019 заяву ПП "Будівельник Черкаси - проект" задоволено. Первісний та зустрічний позови залишені без розгляду.

2.2. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом та обидва позови є взаємопов'язаними, у зв'язку з чим зустрічний позов підлягає залишенню без розгляду внаслідок залишення без розгляду первісного позову.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.08.2019 скасовано частково.

В частині вимог заяви ПП "Будівельник Черкаси - проект" про залишення зустрічного позову без розгляду - відмовлено. У цій частині направлено справу до місцевого господарського суду для розгляду позовної вимоги ТОВ "Центр знань" до ПП "Будівельник Черкаси - проект" про визнання договору оренди недійсним, стягнення 60 180,00 грн заборгованості та усунення перешкод в реалізації права власності шляхом виселення.

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

2.4. Вказана постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що позивач за зустрічним позовом не подавав заяви про залишення його позову без розгляду, у зв'язку з чим у місцевого господарського суду не було підстав для залишення зустрічного позову без розгляду.

Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про те, що суд першої інстанції фактично ухилився від розгляду позову по суті, чим позбавив ТОВ "Центр знань" можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із прийнятою постановою апеляційного суду, ПП "Будівельник Черкаси - проект" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.08.2019.

3.2. Наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтовано тим, що залишення первісного позову без розгляду є підставою для залишення також без розгляду і зустрічного позову, оскільки обидва позови є взаємопов'язаними та виникають з одних правовідносин. При цьому, позивач за зустрічним позовом не позбавлений права звернутися з таким позовом в окремому позовному провадженні.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено права та обов'язки учасників справи. Зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункт 1, пункт 3 частини першої статті 42); учасники справи зобов'язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42).

4.3. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, додатково до прав та обов'язків, визначених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

4.4. Згідно зі статтею 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

4.5. Зустрічний позов є самостійною правовою вимогою відповідача до первісного позивача, яка водночас виконує функцію захисту проти вимог останнього.

Зустрічний позов є гарантією дотримання принципів рівності, диспозитивності та змагальності сторін.

4.6. За формою та змістом зустрічний позов нічим не відрізняться від первісної позовної заяви, оскільки відповідно до частин 4 -6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам частин 4 -6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення частин 4 -6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

4.7. В такий спосіб, виходячи з системного аналізу положень Господарського процесуального кодексу України, до особливостей зустрічного позову належить:

- наділення правом на його пред'явлення виключно відповідача у справі (пункт три частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України)

- строк, протягом якого відповідач може реалізувати своє право (частина 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України)

- пред'явлення до господарського суду за місцем розгляду первісного позову (частина 10 статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

4.8. Отже, метою відповідача при поданні зустрічного позову є не лише заперечення проти позову, а й висловлення самостійної вимоги до позивача, яка, за умови дотримання вимог процесуального законодавства, підлягає розгляду судом.

4.9. Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (частина 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України).

4.10. Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

4.11. Отже, залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України здійснюється судом у разі подання відповідної заяви саме позивачем за таким позовом.

4.12. Господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач за первісним позовом до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення первісного та зустрічного позовів без розгляду, на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу, яку мотивовано тим, що вимоги за зустрічним позовом об'єднуються в одне провадження з первісним позовом, у зв'язку з чим обидва позови підлягають залишенню без розгляду.

4.13. У той же час, як встановив суд апеляційної інстанції, письмового клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду позивачем за зустрічним позовом у встановленому процесуальним законом порядку не заявлялось, і матеріали справи не містять доказів протилежного.

4.14. Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено автоматичного залишення без розгляду зустрічного позову в разі залишення без розгляду за заявою позивача первісного позову.

4.15. Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

4.16. Згідно з частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.

4.17. Таким чином, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач та відповідач, який подав зустрічний позов, мають рівні права на вчинення передбачених законом процесуальних дій щодо поданих ними позовів задля захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

4.18. Об'єднання первісного та зустрічного позовів в одне провадження здійснюється у зв'язку із доцільністю їх спільного розгляду, при цьому вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову.

Разом з тим, наведене не може нівелювати настаттями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України процесуальні права позивачу як за первісним, так і за зустрічним позовами.

4.19. Колегія суддів враховує також те, що незважаючи на взаємопов'язаність первісного та зустрічного позову, відмова від первісного позову не виключає наявності правових підстав для розгляду зустрічного позову та порушувати як право позивача за таким позовом на звернення до суду (стаття 4 Господарського процесуального кодексу України), так і засади диспозитивності господарського судочинства (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України)

4.20. У справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" ("Беллет проти Франції" (Bellet v. France), рішення від 04.12.1995).

4.21. Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи скаржника щодо підстав для залишення зустрічного позову без розгляду не відповідають чинним положенням Господарського процесуального кодексу України, про що правильно зауважив суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду у відповідній частині.

4.22. Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для залишення зустрічного позову без розгляду, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно із частиною 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. За положеннями пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.4. Відповідно до частини 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

5.5. Отже, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що оскаржувану постанову апеляційного господарського суду постановлено із додержанням норм процесуального права, та підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельник Черкаси - проект" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №925/623/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова