Історія справи

Ухвала КГС ВП від 28.03.2018 року у справі №922/2869/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2869/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.,

за участі секретаря судового засідання Сотник А. С.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А. Ю.,

представник - адвокат Коваль Л. Л. (довіреність №21/07/01 від 21.07.2021)

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Каравай"

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А. Ю.

на рішення Господарського суду Харківської області

від 13.11.2017

у складі судді Шарко Л. В.

та постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 16.01.2018

у складі колегії суддів: Сіверін В. І. (головуючий), Терещенко О. І., Слободін М. М.

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

до Публічного акціонерного товариства "Каравай"

про визнання кредитором

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1.28.08.2017 Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (далі - АТ "Златобанк", позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило визнати його кредитором Публічного акціонерного товариства "Каравай" (далі - відповідач, ПАТ "Каравай"), вимоги якого забезпечено заставою майна з сумою вимог 142 772 965,20 грн., що виникли на підставі Кредитного договору №165/12-KLMV від 09.07.2012, в порядку, передбаченому положеннями статей 105, 110, 111, 112 ЦК України (том 1, а. с. 4-6).

2. Ухвалою 31.08.2017 Господарський суд Харківської області порушив провадження у справі та призначив її до розгляду у судовому засіданні (том 1, а. с. 2-3).

Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення

3. Рішенням 13.11.2017 Господарський суд Харківської області в задоволенні позову відмовив (том 2, а. с. 82-87).

3.1. Місцевим судом встановлено, що 09.07.2012 між АТ "Златобанк" та Приватним акціонерним товариством "Хлібзавод "Салтівський", (далі - ПрАТ "Хлібзавод " Салтівський") укладено Кредитний договір № 165/12-KLMV, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови зазначеного кредитного договору.

3.2. Суд встановив, що з метою забезпечення Кредитного договору між позивачем та відповідачем було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 09.07.2012 за реєстровим № 987, а також Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 09.07.2012 за реєстровим №989. Крім того, місцевим судом встановлено, що для забезпечення Кредитного договору № 165/12-KLMV від
09.07.2012 між позивачем та відповідачем було укладено Договір застави № 165/12-KLMV/S-1 від 09.07.2012, за умовами якого відповідач в заставу позивача передав обладнання згідно переліку.

3.3. Суд зазначив, що ухвалою Господарського суду Харківської області 01.12.2015 у справі № 922/224/15 ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (код 31340536) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ухвалою Господарського суду Харківської області 09.03.2017 у справі №922/224/15 ліквідовано юридичну особу - ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (код 31340536).

Також суд встановив, що відповідно до ухвали суду від 09.03.2017 у справі №922/224/15, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (код 31340536) знято з обліку 21.03.2017, про що внесено відомості до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

3.4. Місцевий суд зауважив, що припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється. Суд звернув увагу на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області 09.03.2017 у справі № 922/224/15 вимоги кредиторів, що не задоволені за недостатністю майна, визнані погашеними, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або відхилені господарським судом, визнані погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнані такими, що не підлягають виконанню.

За таких обставин місцевий суд дійшов висновку, що зобов'язання за кредитним договором №165/12-КLМV від 09.07.2012 ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський", (код 31340536) перед ПАТ "Златобанк" є припиненими, а тому, Договори іпотеки від
09.07.2012 за реєстровими №987 та 989, а також договір застави №165/12-KLMV/S-1 від 09.07.2012, укладені в якості забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" за кредитним договором №165/12-КLМV від 09.072012, також є припиненими. Відтак, відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

4. Постановою 16.01.2018 Харківський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишив без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2017 року залишити без змін (том 2, а. с. 154-161).

4.1. Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, аналізуючи положення частини 1 статті 173, статті 174 ГК України, частин 1 -2 статті 104, частини 5 статті 112, статей 509, 526, 593, 598, 609, 612 ЦК України, апеляційний суд зазначив про те, що у зв'язку з ліквідацією ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (код ЄДРПОУ 31340536) за Кредитним договором №165/12-KLMV від 09.07.2012 зобов'язання за вказаним договором є припиненими, а вимоги кредиторів погашеними.

Суд зазначив, що кредиторські вимоги, які не були задоволені за недостатністю майна ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський", вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або відхилені господарських судом, визнані погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнані такими, що не підлягають виконанню відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 09.03.2017 у справі № 922/224/15, залишеної без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2017.

Відтак, апеляційний суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що зобов'язання за кредитним договором № 165/12-КLМV від 09.07.2012 ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (код 31340536) перед ПАТ "Златобанк" є припиненими.

4.2. Здійснивши аналіз положень частини 5 статті 3, частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" ЦК України, статті 28 Закону України "Про заставу", апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що у разі ліквідації боржника сторони основного зобов'язання право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим.

При цьому, суд зауважив, що виходячи з однорідної юридичної природи поруки та застави як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до частини 1 статті 575, пункту 1 частини 1 статті 593, частини 1 статті 609 ЦК України, частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору).

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

5. ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А. Ю. 07.06.2021 засобами поштового зв'язку звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 922/2869/17 Господарського суду Харківської області.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/2869/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Васьковський О. В., суддя - Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2021.

7. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2021 касаційну скаргу залишено без руху відповідно до положень статті 290 ГПК України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

8. Ухвалою 28.07.2021 Верховний Суд задовольнив клопотання ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А. Ю. про поновлення строку на касаційне оскарження;

поновив ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А. Ю. строк на касаційне оскарження;

відкрив касаційне провадження у справі №922/2869/17 Господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А. Ю. на рішення Господарського суду Харківської області від
13.11.2017 та постанову Харківської апеляційного господарського суду від
16.01.2018;

розгляд касаційної скарги ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А. Ю. на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2017 та постанову Харківської апеляційного господарського суду від 16.01.2018 призначив на
16.09.2021 о 16:00.

9. Відзиву на касаційну скаргу ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А. Ю. не надходило.

10. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (16.09.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги (в т. ч. про перерву чи відкладення розгляду справи), що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 16.09.2021.

З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №922/2869/17 у визначену дату та час.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПАТ "Златобанк")

11. Скаржник доводив, що відносини, які виникли на підставі договорів поруки та договору застави, продовжували тривати на час введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", оскільки розгляд справи за позовом банку до ПАТ "Караван" про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави станом на 04.02.2019 тривав.

Скаржник зазначив, що на час ухвалення оскаржуваних судових рішень від
13.11.2017 та 16.01.2017 у справі № 922/2869/17, якими відмовлено у визнанні кредиторських вимог до заставодавця ПАТ "Каравай", розгляд справи № 922/4800/15 за позовом банку до ПАТ "Каравай" про звернення стягнення на предмет іпотеки тривав.

11.1. Скаржник аргументував, що внаслідок скасування рішень про введення в банку ліквідаційної процедури, процедура виведення банку з ринку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб має продовжуватися, а повноважним суб'єктом на управління неплатоспроможним банком є уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку. Скаржник зауважив, що на дату ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2017 та на дату ухвалення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі також - Єдиний Реєстр юридичних осіб) були відсутні відомості про керівника ПАТ "Златобанк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку. Внаслідок відсутності записів в Єдиному Реєстрі юридичних осіб можливості повноцінної участі та представництва у суді уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію банку була позбавлена.

11.2. Скаржник аргументував, що в провадженні Господарського суду Харківської області триває провадження у справі № 922/1521/18 про банкрутство ПАТ "Каравай".

При цьому, станом на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень у справі №922/2869/17 за позовом банку до ПАТ "Каравай" про визнання кредиторських вимог - 13.11.2017 - судом першої інстанції та 16.01.2017 судом апеляційної інстанції провадження у справі про банкрутство ПАТ "Каравай" ще не було відкрито (провадження у справі № 922/1521/18 про банкрутство ПAT "Каравай" відкрито
19.06.2018 ухвалою Господарського суду Харківської області). Разом з тим, на думку скаржника, на теперішній час позов банку про визнання кредиторських вимог має та може бути розглянутий виключно в межах справи про банкрутство відповідача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені статті 300 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

14. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 11-11.2. описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

15. Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до Частиною 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Частиною 1 статті 627 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

16. Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог частиною 1 статті 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

17. Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, заставою.

18. Системний аналіз положень статті 1 Закону України "Про заставу", статті 1 Закону України "Про іпотеку" та статті 572 ЦК України дає підстави для висновку про те, що застава та іпотека є способами забезпечення зобов'язань; у силу застави та/або іпотеки кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем/іпотекодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою/іпотекою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

19. Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

19.1. Положеннями статті 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

20. Згідно з частиною 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

При цьому, право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою (пункт 2 частина 1 статті 593 ЦК України).

20.1. Підстави припинення застави визначені у статті 28 Закону України "Про заставу" відповідно до якої застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

20.2. Підстави припинення іпотеки визначені положеннями статті 17 Закону України "Про іпотеку".

21. Статтею 609 ЦК України також передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

22. За змістом частини 1 стаття 589 ЦК України правовим наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави, заставодавцем якого відповідно до частини 1 статті 583 ЦК України і частини другої статті 11 Закону України "Про заставу" може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). При цьому майновий поручитель несе відповідальність перед заставодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави.

22.1. Укладаючи договір застави, заставодавець бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного Єдиного державного реєстру. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника.

22.2. Ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язку заставодавця із несення цих ризиків, крім випадків, передбачених договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Отже, факт ліквідації боржника за основним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору застави, укладеного на забезпечення виконання боржником основного зобов'язання, та звільнення заставодавця від відповідальності, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника.

23. Згідно з частиною 5 статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Щодо суті касаційної скарги

24. З матеріалів справи убачається та сторонами у справі не заперечувалось, що ухвалою Господарського суду Харківської області 09.03.2017 у справі №922/224/15 ліквідовано юридичну особу - ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (код 31340536).

24.1. Також судами попередніх інстанцій встановлено, ПрАТ "Хлібзавод " Салтівський" (код 31340536) знято з обліку 21.03.2017, про що внесено відомості до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24.2. Разом з тим, з огляду на висновки, викладені в пунктах 23-23.2 мотивувальної частини цієї постанови, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що зняття 21.03.2017 боржника ПрАТ "Хлібзавод " Салтівський" (код 31340536) з обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є підтвердженням погашення вимог позивача до відповідача за Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 09.07.2012 за реєстровим №987, Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу
09.07.2012 за реєстровим №989 та Договором застави №165/12-KLMV/S-1 від
09.07.2012.

25. Також, зі змісту позовної заяви вбачається, що 25.08.2015 AT "Златобанк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПАТ "Каравай" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

25.1. Зі змісту ухвали Господарського суду Харківської області від 27.08.2015 у справі №922/4800/15, наявної у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ПАТ "Златобанк" просило в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №165/12-KLMV від 09.07.2012 звернути стягнення на предмети іпотеки за іпотечними договорами № 987 та 989 від
09.07.2012 та звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 165/12-KLMV/S-1 від 09.07.2012.

26. Верховний Суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 № 2478-VIII, який набрав чинності 04.11.2018, було доповнено частиною 4 статтю 593 ЦК України, що передбачає окремі підстави для припинення застави, наступного змісту: "Припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації боржника - юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов'язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред'явлення вимоги".

26.1. Згідно з п. п.1,2 Прикінцевих та перехідних положень Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" визначено, що він вводиться у дію через три місяці з дня набрання чинності, тобто 04.02.2019, та застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування".

26.2. Разом з тим, зі змісту оскаржуваних рішення місцевого суду та постанови апеляційного суду вбачається, що судами не надано оцінки доводам скаржника щодо зазначеного звернення банку з відповідною позовною заявою щодо звернення стягнення на заставлене та іпотечне майно та не взято до уваги положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 № 2478-VIII, якими були внесені зміни до стаття 593 ЦК України.

26.3. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що Договори іпотеки від 09.07.2012 за реєстровими №№ 987 та 989, а також договір застави №1 65/12-KLMV/S-1 від 09.07.2012, укладені в якості забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" за кредитним договором №165/12-КLМV від 09.072012, є припиненими.

26.4. Крім того, обмежившись посиланням на ухвалу Господарського суду Харківської області 01.12.2015 у справі № 922/224/15, судами попередніх інстанцій не встановлено, чи здійснювалось погашення основного зобов'язання за кредитним договором №165/12-КLМV від 09.07.2012 боржником, чи було таке зобов'язання повністю або частково погашене.

26.5. Відтак, з огляду на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та відсутність оцінки доводам скаржника про те, що ним заявлялась вимога щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, оскаржувані рішення є такими, що прийняті з порушенням положень статей 236, 238 ГПК України

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/9943/17, від 20.06.2018 у справі № 381/3209/16-ц, від 06.03.2018 у справі № 2011/16284/12 та від 13.03.2018 у справі № 910/8698/17, від 20.02.2019 у справі № 910/4435/18, від 18.11.2020 у справі № 761/43075/18, а Колегія суддів не вбачає підстав для відходу від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, наведеного у зазначених постановах Верховного Суду.

27. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника, викладеними у пункті 11.2. описової частини цієї постанови з огляду на таке.

28. Частиною 8 статті 20 ГПК України передбачено, що справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Отже, внаслідок порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю КУзПБ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження та діяльністю боржника.

29. З матеріалів справи вбачається, що станом на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень у справі № 922/2869/17 за позовом банку до ПАТ "Каравай" про визнання кредиторських вимог провадження у справі про банкрутство ПАТ "Каравай" не було відкрито, а провадження у справі № 922/1521/18 про банкрутство Публічне AT "Каравай" відкрито ухвалою Господарського суду Харківської області
19.06.2018.

30. Разом з тим, 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

30.1. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень установлено, що з дня введення в дію Податковим кодексом України подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень Податковим кодексом України незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію Податковим кодексом України перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до Податковим кодексом України.

30.2. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію Податковим кодексом України подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень Податковим кодексом України незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію Податковим кодексом України перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до Податковим кодексом України.

30.3. Правовий аналіз пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ дає підстави висновку, що законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм Податковим кодексом України та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію Податковим кодексом України 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

30.4. Змістом пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу законодавець встановив обмеження щодо застосування всіх правових механізмів, передбачених КУзПБ до справ про банкрутство, які знаходяться на момент набрання Кодексом чинності на стадії санації, і розгляд яких, без будь-яких виключень, має відбуватися відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

31. Згідно вимог частин першої та другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

31.1. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

32. Верховний Суд також звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:

32.1. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.

32.2. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась у судових рішеннях Верховного Суду, зокрема у постановах від 05.04.2021 у справі №4/5007/33-Б-11, від
06.05.2021 у справі №910/2526/14, від 18.05.2021 у справі №924/549/19, від
19.05.2021 у справі №925/236/15.

33. Відповідно до інформації, наявної у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що господарським судом Харківської області здійснюється розгляд справи №922/1521/18 про банкрутство ПАТ "Каравай".

Отже, з урахуванням положень статті 7, пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, позов банку про визнання кредиторських вимог повинен розглядатися виключно в межах справи № 922/1521/18 про банкрутство відповідача.

34. Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав задоволення касаційної скарги в частині скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2017 у справі № 922/2869/17 як таких, що прийняті без дотриманням норм матеріального та процесуального права.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу на неможливість задоволення касаційної скарги банку в частині прийняття нового рішення у цій справі з огляду на неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій обставин, необхідних для правильного вирішення цієї справи та обмеження щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачені положеннями статті 300 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

36. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 ГПК України).

37. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішення місцевого суду від 13.11.2017 та постанови апеляційного суду від 16.01.2028 у справі №922/2869/17, як таких, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та направлення справи на новий розгляд в межах справи № 922/1521/18 про банкрутство ПАТ "Каравай".

При цьому, з огляду на положення статті 316 ГПК України, судам під час нового розгляду слід врахувати висновки, викладені у пунктах 24.2,26.2.-26.4,33 мотивувальної частини цієї постанови.

Судові витрати

38. У зв'язку із частковим задоволенням касаційної скарги та направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, питання розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України не вирішувалось.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А. Ю. задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 922/2869/17 скасувати,

справу № 922/2869/17 направити до Господарського суду Харківської області на новий розгляд в межах справи № 922/1521/18 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Каравай".

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Я. Погребняк

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков