Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.06.2019 року у справі №910/17874/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/17874/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Озерчук М.М.

розглянув касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Плюти Олександра Олександровича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 (головуючий - Руденко М.А., судді: Сулім В.В., Дідиченко М.А.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2018 (суддя Літвінова М.Є.)

у справі № 910/17874/17

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілівер Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край Логістик"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група"; 2) Фізична особа - підприємець Плюта Олександр Олександрович

про стягнення 868 053, 81 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Край Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілівер Україна"

про стягнення 423 080, 46 грн.

Учасники справи:

представник ТОВ "Юнілівер Україна" - Пономаренко А.О.;

представник ТОВ "Край Логістик" - Кобко Р.В.;

представник ПрАТ "СК "Українська страхова група" - не з`явився;

представник ФОП Плюта О.О. - Кузьмін Є.В. ;

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 12.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнілівер Україна" (далі - ТОВ "Юнілівер Україна") звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край Логістик" (далі - ТОВ "Край Логістик") 809249,26 грн. вартості знищеного при перевезенні вантажу та 58804,55 грн. витрат на утилізацію товару, непридатного для подальшої реалізації.

1.2 Вимоги первісного позову обґрунтовані тим, що ТОВ "Край Логістик" належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання по забезпеченню збереження вантажу, внаслідок чого парфумерну та косметичну продукцію, що перевозилась, було пошкоджено.

1.3 11.01.2018 ТОВ "Край Логістик" подало зустрічний позов до ТОВ "Юнілівер Україна" про стягнення (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог) заборгованості з оплати наданих транспортно-експедиційних послуг за договором №ЕХР-11 від 03.04.2017 у сумі 368420,00 грн., пені за несвоєчасну оплату послуг в розмірі 38472,07 грн., 12287,45 грн. інфляційних втрат та 3900,94 грн. 3% річних.

1.4 Вимоги зустрічного позову обґрунтовано тим, що на підставі договору № EXP-11 від 03.04.2017 ТОВ "Край Логістик" надало ТОВ "Юнілівер Україна" транспортно-експедиційні послуги, які в повному обсязі оплачені не були, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 368 420,00 грн. та наявності підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційної складової боргу та 3% річних.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1 11.04.2018 Господарським судом міста Києва ухвалено рішення про задоволення вимог первісного позову в частині стягнення з ТОВ "Край Логістик" на користь ТОВ "Юнілівер Україна" 809249,26 грн. вартості знищеного вантажу та 12138,74 грн. витрат по оплаті судового збору. В задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

2.2 В частині вимог первісного позову про відшкодування 809249,26 грн. збитків, а саме вартості пошкодженої продукції, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та документальну підтвердженість вказаних вимог. В частині вимог про стягнення витрат на утилізацію продукції суд відмовив у позові, зазначивши про не надання належних доказів, які б свідчили про понесення позивачем реальних збитків у розмірі вартості витрат на утилізацію вантажу в сумі 58804,55 грн., який було пошкоджено під час перевезення.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції вказав на те, що зустрічні вимоги є передчасними з огляду на ненадання відповідачем належних та допустимих доказів виникнення у позивача зобов`язання з оплати наданих послуг.

2.3 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2018 в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

2.4 Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині вимог первісного позову. Водночас щодо зустрічного позову суд зазначив про те, що ТОВ "Край Логістик" своєчасно направив TOB "Юнілівер Україна", податкові накладні, які разом з транспортними накладними (CMR) є письмовими доказами надання транспортно-експедиційних послуг та одночасно є доказами прийняття цих послуг відповідачем за зустрічним позовом.

Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що в порушення вимог ч.6 ст. 236 ГПК України при розгляді справи в суді першої інстанції ТОВ "Юнілівер Україна" визнало зустрічні позовні вимоги про стягнення коштів за надані транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується змістом заяви про зарахування зустрічної вимоги від 15.05.2018 № 18\05-18, однак вказаній обставині не було надано належної оцінки судом першої інстанції.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1 31.05.2019 ФОП Плюта Олександр Олександрович подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2018 в частині задоволення вимог первісного позову та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 в частині залишення апеляційної скарги ФОП Плюта О.О. без задоволення, прийняти нові рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1 Поза увагою судів попередній інстанцій залишено те, що ТОВ "Юнілівер Україна" не є належним позивачем у справі, оскільки не є власником пошкодженого товару, а додаткова угода №20 від 15.05.2017, яка була врахована судами при прийнятті оскаржуваних рішень, надана ТОВ "Юнілівер Україна" з порушенням встановлених порядку і строків для подання доказів.

4.2 Надані ТОВ "Юнілівер Україна" платіжні доручення на підтвердження вимог первісного позову свідчать про те, що на час звернення до суду збитки понесені ним не були.

4.3 З наявних у справі доказів, зокрема акту експертного дослідження від 04.07.2013 та акту прийому-передачі пошкодженої продукції на утилізацію слідує, що власником пошкодженого вантажу є ТОВ "Юнілівер Русь", але місцевим господарським судом не було надано належної оцінки вказаним доказам.

4.4 В рішенні місцевого господарського суду відсутня позиція ФОП Плюта О.О. по суті спору, що є порушенням вимог ст. ст. 236, 238 ГПК України.

4.5 Оскаржувані судові рішення можуть вплинути на права та інтереси водія ОСОБА_3 , який перебуває у трудових відносинах зі скаржником та безпосередньо здійснював перевезення вантажу, але названу особу не було залучено до участі у даній справі.

5. Позиція ТОВ "Юнілівер Україна", викладена у відзиві на касаційну скаргу

5.1 Судами повно і всебічно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, тоді як скаржником не спростовано висновки місцевого та апеляційного господарських судів.

5.2 Посилання скаржника на те, що надані ТОВ "Юнілівер Україна" докази, зокрема, додаткова угода №20 від 15.05.2017 та акту експертного дослідження від 04.07.2013 не є належними доказами є безпідставними.

5.3 ТОВ "Юнілівер Україна" надано всі необхідні і допустимі докази на підтвердження викладених у позові обставин.

5.4 Скаржник у касаційній скарзі просить суд додатково встановити обставини та перевірити докази, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

6. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

6.1 03.04.2017 між ТОВ "Юнілівер Україна", як клієнтом, та ТОВ "Край Логістик", як експедитором, було укладено договір транспортного експедирування № ЕХР-11 (далі - Договір), за умовами якого (п.п.1.1, 2.2, 2.3) експедитор зобов`язується надавати клієнту послуги з організації перевезень вантажів клієнта, оформлення документів, необхідних для здійснення таких перевезень, а також інші транспортно-експедиційні послуги відповідно до заявки клієнта як особисто, так і шляхом залучення третіх осіб. Надання послуг буде здійснюватися відповідно до умов цього договору, Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ), митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв (ЄУРП), а також діючими нормативними актами України, що регулюють порядок перевезення вантажів транспортом і надання експедиційних послуг. Для надання послуг експедитор має право за власний рахунок залучати третіх осіб за умови, що умови договорів, укладених з третіми особами, повністю відповідають умовам цього договору стосовно будь-яких вимог клієнта до перевезення вантажів та порядку надання послуг за цим договором. Експедитор, при цьому, залишається повністю відповідальним перед клієнтом за дії третіх осіб. Експедитор здійснює взаєморозрахунки з третіми особами самостійно і за свій рахунок.

Послуги надаються на підставі даного договору та заявки, в якій визначаються характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість транспортних засобів, вартість послуг, інструкція з кріплення, умови перевезення та ін. умови. Заявка є невід`ємною частиною цього договору (п.3.1 Договору). Експедитор зобов`язаний забезпечувати збереження вантажу на всіх етапах перевезення, а також під час навантажувальних і розвантажувальних робіт, в разі, якщо такі вантажно-розвантажувальні роботи здійснюються експедитором (п.4.1.5 Договору). У разі аварії, втрати або псування вантажу при перевезенні або виконанні навантажувальних і розвантажувальних робіт експедитор зобов`язаний негайно сповістити клієнта про заподіяний збиток і відшкодувати клієнту завдані збитки. Порядок і процедура визначення розміру збитків встановлюється Порядком розгляду та відшкодування претензій у випадках пошкодження, недостачі і втрати вантажу в процесі транспортування (додаток № 1 до договору) (п.4.1.7 Договору). Клієнт надає експедитору заявки в електронній формі - за допомогою електронної пошти на адресу (и) електронної пошти, узгоджені сторонами в п.12.19 договору. Заявки є обов`язковими для виконання експедитором.

Відповідно до п.6.1 Договору експедитор несе відповідальність за збереження вантажу протягом його транспортування, в тому числі, якщо транспортування здійснюється третіми особами, залученими Експедитором для виконання умов договору, до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу.

Згідно з Порядком розгляду і відшкодування претензій у випадках пошкодження, недостачі або втрати вантажу в процесі транспортування, наведеним у додатку №1 до Договору експедитор несе повну відповідальність перед клієнтом за забезпечення схоронності і належної якості вантажів та дотримання умов перевезення (в т.ч. температурного режиму) з моменту прийняття вантажу до перевезення і до видачі вантажоодержувачу. Експедитор несе відповідальність за збереження вантажу протягом його транспортування, в тому числі, якщо транспортування здійснюється третіми особами, залученими експедитором для виконання умов договору. У разі пошкодження вантажу або його втрати експедитор відшкодовує клієнту вартість пошкодженого (втраченого) вантажу. Під вартістю вантажу при перевезеннях усередині України сторони розуміють вартість вантажу, зазначену в супровідних і відвантажувальних документах, при міжнародних перевезеннях під вартістю вантажу сторони розуміють вартість вантажу зазначену в супровідних і відвантажувальних документах, яка збільшена на суму платежів, сплачених під час митного оформлення вантажу відповідно до імпортної митної декларації. Також компенсації може підлягати вартість перевезення вантажу повністю в разі втрати всього вантажу і пропорційно - в разі часткової втрати.

6.2 Згідно із заявкою №18 від 20.06.2017 та на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної №CRM-959331 ТОВ "Край Логістик" взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу - 6236 коробок парфумерних та косметичних засобів з міста Єкатеринбург (Російська Федерація) до Київської області (Україна) автомобілем з причепом, реєстраційні номери: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відповідно.

6.3 На підставі п.2.1 Договору для виконання заявки експедитор залучив третю особу - ФОП Плюту О.О. , з яким уклав договір №398 від 19.06.2017 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та місцевому сполученні.

6.4 Для здійснення перевезення ТОВ "Край Логістик" надав ФОП Плюта О.О. договір-заявку №247 від 19.06.2017.

22.06.2017 товар було завантажено у місті Єкатеринбурзі, але під час його перевезення 23.06.2017 на 20 км автодороги Кропачеве-Месягустово-Ачит трапилась пожежа автомобіля "Рено Магнум", реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок якої вказаний автомобіль було знищено та пошкоджено напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_2 , разом з вантажем, що перевозився.

Факт пожежі підтверджується довідкою №186 від 28.06.2017, виданою водію ОСОБА_3 Міністерством Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих.

6.5 Згідно з актом експертизи Уральської торгівельно-промислової палати № 0130200053 від 04.07.2017 під час огляду напівпричепа НОМЕР_2 з продукцією встановлено, що тент відсутній (згорів), дерев`яні дошки по периметру борту частково обгоріли, товар, що перевозився накритий листами картону, під яким проглядається суцільна маса пошкодженого товару та упаковки, а саме: картонна упаковка пошкоджена, частково обгоріла, розмокла з розсипом та пошкодженням вмісту. Індивідуальні флакони (полімерні флакони, туби) з продукцією деформовані, оплавлені, зі слідами горіння (кіптяви) мають стійкий запах горілого. Уся продукція, що перевозилась, має дефекти від пожежі та її ліквідації. Відповідно до оцінки відділу якості філії ТОВ "Юнілівер Україна" в м. Єкатеринбурзі, продукція, що пошкоджена в результаті пожежі, визнана непридатною для її подальшої реалізації. Вивантаження товару на склад не здійснювалась, з огляду на суцільне пошкодження вантажу прийнято рішення про його повне знищення.

6.6 Під час спірного перевезення ТОВ "Край Логістик" в порушення умов п.4.1.5 Договору не забезпечив збереження вантажу та допустив його знищення.

Відповідно до інвойсу №3940016573 від 21.06.2017 вартість товару склала 1870664,04 російських рублів, вартість знищеного товару у перерахунку на гривні за курсом НБУ станом на 07.07.2017 складає 809249,26 грн.

6.7 Листами №КL 1 від 07.07.2017, №169 від 31.07.2017, №187 від 31.08.2017 ТОВ "Юнілівер Україна" зверталося до ТОВ "Край Логістик" з вимогами про відшкодування завданої шкоди, які задоволені не були.

6.8 Спірний вантаж ТОВ "Край Логістик" було застраховано у ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі договору добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) №24-2809-16-00003 від 20.10.2016.

ТОВ "Край Логістик" направило ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" заяву від 26.06.2017 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, лист №676 від 15.08.2017 про направлення страхового акту з прийнятим рішенням щодо страхового відшкодування та заяву №980 від 12.09.2017 про виплату страхового відшкодування згідно банківських реквізитів ТОВ "Юнілівер Україна".

ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" листом №03/5868 від 17.11.2017 відмовила ТОВ "Край Логістик" у виплаті страхового відшкодування, оскільки останнім не було вжито заходів недопущення виникнення страхового випадку та залучено до перевезення вантажу транспортний засіб, який не пройшов технічну перевірку відповідно до чинного транспортного законодавства.

Листом №973 від 19.07.2017 ТОВ "Край Логістик" звернулося до ФОП Плюти О.О. з вимогою відшкодувати збитки, що сталися в результаті пожежі під час спірного перевезення, проте вказані вимоги задоволені не були.

6.9 Оскільки ТОВ "Край Логістик" належним чином не виконав свого зобов`язання за договором щодо забезпечення збереження вантажу, в результаті чого парфумерну та косметичну продукцію, що перевозилась було пошкоджено, тому відповідно до укладеного між сторонами Договору та норм чинного законодавства, суди дійшли висновку про те, що вимоги первісного позову підлягають задоволенню в частині відшкодування 809249,26 грн. збитків.

6.10 В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що саме ТОВ "Юнілівер Україна" сплатив кошти за утилізацію вантажу в сумі 58804,55 грн. чи сплатив рахунок-фактуру №270 від 11.07.2017, відповідно до якого вартість знищення складає 135936 російських рублів, що за курсом НБУ станом на 07.07.2017 складає 58804,55 грн., у зв`язку з чим в цій частині вимог первісного позову відмовлено.

6.11 Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині зустрічного позову, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що суд не врахував надані до матеріалів справи рахунки, квитанції про реєстрацію податкових накладних, податкові накладні, накладна CMR, акти здавання-приймання послуг, які свідчать про те, що первинні бухгалтерські документи були отримані ТОВ "Юнілівер Україна" відповідно до п.5.3 Договору, а надані послуги - прийняті. Окрім того, в порушення вимог ч.6 ст. 236 ГПК України, судом першої інстанції помилково не було взято до уваги визнання ТОВ "Юнілівер Україна" позовних вимог за зустрічною позовною заявою відповідно до заяви про зарахування зустрічної вимоги від 15.05.2018 №18\05-18.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

7.1 Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу вимог ст. ст. 525, 526, 610, 612, 628, 629 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

7.2 В ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, а також додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

7.3 Спір між сторонами у справі виник з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому ТОВ "Край Логістик" організовував перевезення ввіреного йому ТОВ "Юнілівер Україна" вантажу з території іншої держави на територію України і на спірні правовідносини поширюються положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої приєдналася Україна.

Згідно з листом Міністерства закордонних справ України від 16.05.2017 №72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" названа Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Для цілей цієї Конвенції, перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов`язки, як за власні дії і недогляди.

Згідно з нормами ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

7.4 З урахуванням наявних у справі матеріалів, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що ТОВ "Край Логістик", як експедитор, несе відповідальність за невиконання своїх договірних зобов`язань перед ТОВ "Юнілівер Україна" щодо забезпечення збереження під час перевезення спірного вантажу і відповідно саме ТОВ "Край Логістик" має відшкодувати вартість знищеного товару у сумі 809249,26 грн.

Водночас, під час розгляду вимог первісного позову судами не надано належної оцінки угоді №1 від 03.07.2017 до договору поставки товарів №S/3-2003 від 20.08.2003, за умовами якої ТОВ "Юнілівер Україна", як принципал, доручило ТОВ "Юнілівер Русь", як агенту, замовити від свого імені, за рахунок принципала та за винагороду послугу щодо знешкодження відходів.

Судами не досліджено належним чином умови вказаної угоди та надані на підтвердження такого виконання докази, зокрема, акт №2951323470 прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей для утилізації від 03.07.2017, акт передачі відходів від 07.07.2017, акт про знешкодження від 11.07.2017, рахунок-фактуру №270 від 11.07.2017 на суму 135936 російських рублів, що за курсом НБУ станом на 07.07.2017 складає 58804,55 грн., а також платіжні доручення №71789 від 11.09.2017 на суму 135936,00 руб. та платіжне доручення в іноземній валюті №16012 від 16.01.2018 на суму 143956,22 руб.

Тобто, суди не в повному обсязі з`ясували та дослідили обставини в частині вимог первісного позову про стягнення вартості утилизації товару, однак суд касаційної інстанції, в силу положень ч.2 ст. 300 ГПК України, позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

7.5 Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції послався на надані ТОВ "Край Логістик" документи, зокрема, акти здавання-приймання послуг, вказавши про те, що місцевим господарським судом не надано належної оцінки вказаним доказам.

В той же час, судом апеляційної інстанції проігноровано той факт, що до місцевого господарського суду в додатках до зустрічного позову було надано лише частину актів здавання-приймання послуг, тоді як до суду апеляційної інстанції ТОВ "Край Логістик" надано акти здавання-приймання послуг на всю суму основного боргу, заявлену до стягнення по зустрічному позову, за відсутності обґрунтування поважності причин неподання таких доказів місцевому господарському суду.

Вказані обставини свідчать про порушення судом апеляційної інстанції вимог ч.3 ст. 269 ГПК України, згідно з якою докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вказав у своїй постанові про те, що місцевим господарським судом порушено ч.6 ст. 236 ГПК України, внаслідок чого помилково не взято до уваги визнання ТОВ "Юнілівер Україна" позовних вимог за зустрічною позовною заявою відповідно до заяви про зарахування зустрічної вимоги від 15.05.2018 №18\05-18.

Однак названа заява ТОВ "Юнілівер Україна" датована 15.05.2018, тоді як рішення місцевого господарського суду ухвалено 11.04.2018, тобто більше ніж за місяць до складання цієї заяви, а відтак суд першої інстанції не міг її врахувати.

Жодних заяв ТОВ "Юнілівер Україна" про визнання ним зустрічного позову з дотриманням вимог ст. 191 ГПК України матеріали справи не містять.

Також колегія суддів зазначає, що заява від 15.05.2018 №18\05-18 є заявою про зарахування зустрічної однорідної вимоги відповідно до ч.2 ст. 601 ЦК України.

В силу положень ст. 601 ЦК України здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони. При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов`язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог, в момент направлення такої заяви іншій стороні у зобов`язанні.

Важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №910/4312/17.

Зазначаючи про визнання вимог зустрічного позову, судом апеляційної інстанції не враховано, що заява ТОВ "Юнілівер Україна" від 15.05.2018 №18\05-18 стосується лише основного боргу за зустрічним позовом у сумі 368420,00 грн.

Надані суду апеляційної інстанції Акти звірки також стосуються виключно суми основного боргу та не свідчать ані про отримання документів відповідно до п.5.3 укладеного між сторонами Договору, ані про визнання всіх заявлених вимог зустрічного позову.

Тобто, зобов`язання з оплати ТОВ "Юнілівер Україна" нарахованих йому ТОВ "Край Логістик" пені, інфляційних втрат та 3% річних за зустрічним позовом має спірний характер, що виключає можливість вчинення правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки зобов`язання за первісним позовом, з огляду на які проведено зарахування за заявою від 15.05.2018, не містить тотожних нарахувань пені, інфляційних втрат та 3% річних. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм ст. 601 ЦК України наведена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №910/7789/19.

З наведеного слідує, що судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки заяві ТОВ "Юнілівер Україна" від 15.05.2018 №18\05-18, не перевірено її відповідність вимогам ст. 601 ЦК України щодо безспірності зарахованих вимог на дату складання цієї заяви по відношенню до обох сторін та не встановлено наслідки поданої заяви в контексті заявлених сторонами позовних вимог.

7.6 Суд апеляційної інстанції зазначив про виконання ТОВ "Край Логістик" вимог п.5.3 Договору та надання ТОВ "Юнілівер Україна" необхідного переліку документів, як передумови для здійснення оплати виконаних заявок з перевезення.

В той же час зі змісту п.5.3 Договору слідує, що рахунки, які підлягають оплаті протягом 90 днів з дати, вказаної в цих рахунках, виписуються на підставі Актів виконаних робіт. Тобто, підписання сторонами Договору Актів здачі-прийняття виконаних робіт передує складанню рахунку, а умовою здійснення оплати є отримання від експедитора документів, перелік яких наведено у п.5.3 Договору. Для встановлення факту прострочення ТОВ "Юнілівер Україна" з оплати наданих ТОВ "Край Логістик" послуг та тривалості такого прострочення мають бути з`ясовані конкретні дати отримання ТОВ "Юнілівер Україна" необхідних для здійснення оплати документів за кожною заявкою, оскільки саме з урахуванням цих обставин можливо перевірити правильність здійсненого за зустрічним позовом розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Судом апеляційної інстанції не було ретельно досліджено вказані питання, а суд касаційної інстанції, з огляду на встановлені ч.2 ст. 300 ГПК України обмеження, позбавлений права самостійно досліджувати та встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

7.7 Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.8 Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

7.9 В пункті 1 частини 3 ст. 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

7.10 Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Плюти Олександра Олександровича, скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

7.11 Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Плюти Олександра Олександровича задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 скасувати.

3. Справу № 910/17874/17 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк