Історія справи

Постанова КГС ВП від 03.12.2024 року у справі №911/2581/14
Постанова ВГСУ від 11.10.2016 року у справі №911/2581/14
Ухвала КГС ВП від 05.09.2019 року у справі №911/2581/14
Постанова ВГСУ від 04.11.2014 року у справі №911/2581/14
Ухвала КГС ВП від 03.05.2018 року у справі №911/2581/14
Ухвала КГС ВП від 23.05.2019 року у справі №911/2581/14
Постанова ВГСУ від 24.11.2015 року у справі №911/2581/14

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року

м. Київ

справа № 911/2581/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Чайки М.А.,

учасники справи:

боржник - Закрите акціонерне товариство "МакарОВО",

представник боржника - арбітражний керуючий, ліквідатор - Цвітненко Дмитро Миколайович,

ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",

представник ініціюючого кредитора - ОСОБА_5 (довіреність № 13-11-9203 від 26.12.2017),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міленіум-Телеком",

представник кредитора - не з'явився,

кредитор - ОСОБА_6 - особисто,

арбітражний керуючий, ліквідатор - Цвітненко Дмитро Миколайович - особисто,

розглянув касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "МакарОВО" в особі ОСОБА_6

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду

від 20.11.2017

у складі суддів: Пантелієнка В.О. (головуючий), Куксова В.В., Чорної Л.В.

за заявою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

до Закритого акціонерного товариства "МакарОВО"

про банкрутство

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 15.02.2017 у справі № 911/2581/14 (суддя - Лопатін А.В.) залишено без задоволення клопотання Закритого акціонерного товариства "МакарОВО" (далі - ЗАТ "МакарОВО") від 25.01.2017 про витребування доказів; закінчено попереднє засідання господарського суду; визнано кредиторами з грошовими вимогами до боржника: Публічне акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "Комерційний банк "Надра") на суму 102966740, 54 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Міленіум - Телеком" (далі - ТОВ "Міленіум - Телеком") на суму 7794831, 41 грн., гр. ОСОБА_6 на суму 1705218 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "МакарОВО" в сумі 178645742, 75 грн. до якого включено: ПАТ "Комерційний банк "Надра" з грошовими вимогами у розмірі 169145693, 34 грн., з яких 8846 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, 148773815, 91 грн. в четверту чергу, 20363031, 43 грн. - в шосту чергу, ТОВ "Міленіум - Телеком" з грошовими вимогами у розмірі 7794831, 41 грн., з яких 1218 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, а 7793613, 41 грн. - в четверту чергу, гр. ОСОБА_6 з грошовими вимогами у розмірі 1705218 грн., з яких 1218 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, а 1704000 грн. - в четверту чергу; залишено без розгляду кредиторську заяву Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 13.10.2014 №3606/10/10-0-26; призначено підсумкове засідання суду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, 14.03.2017 ЗАТ "МакарОВО" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_6 звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 15.02.2017 у справі №911/2581/14 та передати на новий розгляд до відповідного господарського суду в іншому складі суду у відповідній частині.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі № 911/2581/14 апеляційну скаргу ЗАТ "МакарОВО" повернуто на підставі п. п. 2, 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, до внесення змін Законом України №2147-VІІI від 03.10.2017, чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали.

06.11.2017 ЗАТ "МакарОВО" повторно звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Київської області від 15.02.2017. При поданні скарги апелянт додав клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 911/2581/14 (головуючий суддя - Пантелієнко В.О., суддя - Куксов В.В., суддя - Чорна Л.В.) відхилено клопотання ЗАТ "МакарОВО" про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 15.02.2017 у справі №911/2581/14. Апеляційну скаргу на ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 15.02.2017 у справі №911/2581/14 (з доданими до неї матеріалами) повернуто ЗАТ "МакарОВО".

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що причину пропуску строку оскаржуваної ухвали попереднього засідання господарського суду Київської області від 15.02.2017 не можна визнати поважною.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до пункту 5-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011, ч. 3 ст. 22 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому, за вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вказав на те, що зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 911/2581/14, ЗАТ "МакарОВО" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_6 27.11.2017 звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 911/2581/14 про відхилення клопотання ЗАТ "МакарОВО" про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 15.02.2017 у справі № 911/2581/14 та повернення ЗАТ "МакарОВО" апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами скасувати та направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що згідно з приписами ч. 2 ст. 22 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Скаржник вказує на те, що право на оскарження судових рішень є законним процесуальним інструментом, визначення якого як зловживання права не відповідає вимогам процесуального законодавства.

26.12.2017 року на підставі ч. 5 ст. 31 та п. п. 1, 6 п. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), справа № 911/2581/14 господарського суду Київської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Підпунктом 11 п. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 911/2581/14 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючий, Пєскова В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2017 у матеріалах справи).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 292 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо до надіслання ухвали про відкриття касаційного провадження від особи, яка подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.

Згідно з ч. 3 ст. 298 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження. Суд касаційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у ч. 5 ст. 191 цього Кодексу.

22.12.2017 до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду надійшла заява ЗАТ "МакарОВО" про відкликання касаційної скарги, за підписом арбітражного керуючого, ліквідатора ЗАТ "МакарОВО" Цвітненка Дмитра Миколайовича, в якій заявник просить повернути касаційну скаргу ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 911/2581/14 без розгляду. В обґрунтування поданої заяви, арбітражний керуючий, ліквідатор ЗАТ "МакарОВО" Цвітненко Д.М. посилається на те, що наказом від 29.11.2017 ОСОБА_6 було звільнено з посади керівника (голови ліквідаційної комісії) ЗАТ "МакарОВО".

ОСОБА_6 подано заперечення на заяву арбітражного керуючого, ліквідатора ЗАТ "МакарОВО" Цвітненка Д.М. про відкликання касаційної скарги. Як вбачається з вказаних заперечень, ОСОБА_6 вважає, що заява про відкликання касаційної скарги не підлягає задоволенню, оскільки вона подана ліквідатором Цвітненком Д.М., який не є особою, яка подавала касаційну скаргу. Крім того, вказує на те, що він є законним головою ліквідаційної комісії ЗАТ "МакарОВО".

Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду встановив, що касаційна скарга була подана ОСОБА_6 як головою ліквідаційної комісії ЗАТ "МакарОВО" 27.11.2017. Наслідки у вигляді звільнення з посади керівника (голови ліквідаційної комісії) ЗАТ "МакарОВО", на які у своїй заяві посилається арбітражний керуючий, ліквідатор ЗАТ "МакарОВО" Цвітненко Д.М., настали після подання касаційної скарги, тому процесуальний інститут відкликання касаційної скарги в даному випадку не може бути застосований судом.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.01.2018 року у справі № 911/2581/14 прийнято справу № 911/2581/14 господарського суду Київської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі №911/2581/14 господарського суду Київської області за касаційною скаргою ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 року. Призначено розгляд касаційної скарги ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 на 23.01.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 16.01.2018 року. Надано учасникам справи строк для подання заперечень на заяву про відкликання касаційної скарги ЗАТ "МакарОВО" до 16.01.2018 року.

15.01.2018 від арбітражного керуючого, ліквідатора ЗАТ "МакарОВО" Цвітненка Д.М. надійшов відзив на касаційну скаргу ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 Як вбачається з вказаного відзиву, на думку арбітражного керуючого, ліквідатора ЗАТ "МакарОВО" Цвітненка Д.М. неодноразове ініціювання апеляційного та касаційного перегляду судових рішень господарського суду Київської області ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 свідчить про зловживання процесуальними правами, умисне та свідоме затягування судового розгляду справи. Арбітражний керуючий, ліквідатор ЗАТ "МакарОВО" Цвітненко Д.М. вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо неповажності причин пропуску процесуальних строків і зловживання ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 своїми процесуальними правами та правомірність відхилення клопотання останнього про відновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 20.11.2017 у справі №911/2581/14. Просить касаційну скаргу ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 911/2581/14 - без змін.

23.01.2018 ОСОБА_6 подано відповідь на відзив арбітражного керуючого, ліквідатора ЗАТ "МакарОВО" Цвітненка Д.М., в якій він не погоджується з викладеними у відзиві доводами та вказує на законність ініціювання апеляційного та касаційного перегляду судових рішень у даній справі, а також на відсутність обставин та дій, які можуть свідчити про зловживання процесуальними правами ЗАТ "МакарОВО". Просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 911/2581/14 про відхилення клопотання ЗАТ "МакарОВО" про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 15.02.2017 у справі № 911/2581/14 та повернення ЗАТ "МакарОВО" апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами скасувати та направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

До початку розгляду справи в суді касаційної інстанції 16.01.2018 ОСОБА_6 як кредитором ЗАТ "МакарОВО" із дотриманням вимог ст. 297 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) подано заяву про приєднання до касаційної скарги ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 Розгляд касаційної скарги здійснюється з урахуванням заяви про приєднання.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 14.03.2017 ЗАТ "МакарОВО" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_6 подало апеляційну скаргу на ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 15.02.2017 у справі № 911/2581/14 із клопотанням про звільнення від сплати судового збору та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі № 911/2581/14 апеляційну скаргу ЗАТ "МакарОВО" було повернуто на підставі п. п. 2, 3 ч.1 ст. 97 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали). Зокрема, ЗАТ "МакарОВО" в порушення вимог ст. 97 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам судового процесу.

Відповідно до ст. 97 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо:

1) апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам);

3) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

4) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено;

5) до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

Про повернення апеляційної скарги виноситься ухвала.

На ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник ЗАТ "МакарОВО", не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 року у справі № 911/2581/14, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 року у справі № 911/2581/14 скасувати, а апеляційну скаргу та клопотання про звільнення від сплати судового збору передати на новий розгляд до апеляційного суду в іншому складі суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 у справі № 911/2581/14 вказану касаційну скаргу ЗАТ "МакарОВО" було залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 - без змін. При цьому, суд касаційної інстанції дійшов висновку про правомірність повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 15.02.2017 у справі № 911/2581/14.

У вересні 2017 року ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 звернулось із заявою до Верховного Суду України про перегляд ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 року та постанови Вищого господарського суду України від 27.06.2017 у справі № 911/2581/14. Ухвалою Верховного Суду України від 25.10.2017 було відмовлено у допуску справи № 911/2581/14 до провадження Верховного Суду України.

Таким чином, скаржником ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 після повернення апеляційної скарги ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 було обрано спосіб, передбачений ч. 3 ст. 97 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали), а саме оскарження її шляхом подання касаційної скарги.

06.11.2017 при повторному поданні апеляційної скарги ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 на ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 15.02.2017 у справі № 911/2581/14, скаржником в клопотанні про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги зазначено, що ним усунуто зазначені в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 недоліки, а саме сплачено судовий збір та надіслано копії апеляційної скарги з додатками всім учасникам провадження у даній справі з урахуванням використання ЗАТ "МакарОВО" права на касаційне її оскарження.

Відхиляючи клопотання про відновлення пропущеного строку та повертаючи апеляційну скаргу ЗАТ "МакарОВО", суд апеляційної інстанції, вказав на зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу.

Арбітражний керуючий ліквідатор ЗАТ "МакарОВО" Цвітненко Д.М. у поданому відзиві на касаційну скаргу ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 також вказує на те, що неодноразове ініціювання апеляційного та касаційного перегляду судових рішень господарського суду Київської області ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 свідчить про зловживання процесуальними правами, умисне та свідоме затягування судового розгляду справи.

Натомість, скаржник ЗАТ "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 в поданій касаційній скарзі зазначає про помилковість висновку суду апеляційної інстанції про зловживання в даному випадку ним процесуальними правами, оскільки ЗАТ "МакарОВО" повторно не подавало апеляційних або касаційних скарг на судові рішення, які вже переглянуто в апеляційному чи касаційному порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується з такими доводами касаційної скарги, проте вважає, що в даному випадку це не є підставою для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 911/2581/14.

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права колегія суддів Касаційного господарського суду вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Ч. 1 ст. 91 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду - протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 53 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом, яка може бути оскаржена.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 13.07.2016 у справі №Б29/162-10, який зазначив, що поновлення Вищим господарським судом України строку на касаційне оскарження судового рішення майже через п'ять років після припинення провадження у справі про банкрутство без наведення мотивів, за якими суд касаційної інстанції визнав поважними причини пропуску процесуального строку для подання касаційної скарги, є порушенням принципу правової визначеності судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у Постанові від 17.01.2006 у справі №39/62-12/140.

Відтак, незалежно від того, що ст. 53 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, суд здійснюючи правосуддя, наділений повноваженнями, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним стороною обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, оцінити чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності, та враховуючи баланс суспільного та приватного інтересу, дійти висновку про можливість відновлення строку на апеляційне оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 43 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає вірним застосування апеляційним судом положень ч. ч. 1 - 3 ст. 53, ч. 2 ст. 93 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали), які надають суду право відмовити скаржнику у відновленні строку на апеляційне оскарження внаслідок встановлення судом обставин значного пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "МакарОВО" в особі ОСОБА_6 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі №911/2581/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков