Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.07.2019 року у справі №910/13755/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13755/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. (головуючий), Стратієнко Л.В., Ткач І.В.

за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,

представника відповідача -Полякова Т.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П`ятихатська"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя Смирнова Ю.М.)

від 17.01.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Дикунська С.Я., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А.)

від 21.05.2019

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П`ятихатська"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання дій протиправними.

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти позову.

1.1. 12.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П`ятихатська" (далі - ТОВ "Агрофірма "П`ятихатська") звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ "КБ "Хрещатик") в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, що полягають у реалізації активів та майна ПАТ "КБ "Хрещатик".

1.2. Позивач стверджує, що дії відповідача, що полягають у реалізації активів та майна ПАТ "КБ "Хрещатик" протиправні, оскільки у відповідача в особі ФГВФО відсутні повноваження, визначені статтями 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв`язку з тим, що постанову Національного банку України про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних, яка була підставою для ліквідації банку, в судовому порядку визнано протиправною та скасовано.

1.3. В обґрунтування позову позивач посилався на такі обставини:

1.3.1. ТОВ "Агрофірма П`ятихатська" є кредитором ПАТ "КБ "Хрещатик" відповідно до договору банківського рахунку юридичної особи № НОМЕР_1 від 06.07.2015 - на суму 30 808 300,60 грн та генеральної угоди про розміщення коштів суб`єктів господарювання на депозит банку НОМЕР_2 від 26.10.2015 - на суму 10 000,00 грн.

1.3.2. На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 234 "Про віднесення ПАТ "ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик " та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

1.3.3. Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 № 913, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку".

1.3.4. 22.06.2016 позивач звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" з кредиторською вимогою та просив визнати ТОВ "Агрофірму "П`ятихатську" кредитором ПАТ "КБ "Хрещатик" за заборгованістю, що виникла на підставі договору банківського рахунку юридичної особи НОМЕР_3 від 06.07.2015 - на суму 30 808 300,60 грн та генеральної угоди про розміщення коштів суб`єктів господарювання на депозит банку НОМЕР_2 від 26.10.2015 - на суму 10 000,00 грн.

1.3.5. Відповідно до довідки відповідача від 27.09.2016 №2-3/3/9391 повідомлено позивача, що керуючись пунктом 12 частини п`ятої статті 12 та частиною п`ятою статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 вересня 2016 року № 1776 було прийнято рішення про затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", заява про визнання кредитором від 22.06.2016 отримана ПАТ "КБ "Хрещатик" та акцептована у сумі 30 818 332,16 грн, задоволення вимог здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку в 7 чергу.

1.3.6. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 в адміністративній справі № 826/6665/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017, позов Благодійної організації "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", Благодійного фонду "Енергетичний центр ім. І. Люндіна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову НБУ від 05.04.2016 №234 "Про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних".

1.3.7. 11.08.2017 позивач направив вимогу на адресу ПАТ "КБ "Хрещатик" про перерахування належних позивачу грошових коштів, а також відсотків, нарахованих на них, на його поточний рахунок в іншій установі банку.

1.3.8. Листом від 18.08.2017 № 2-2/3860 позивача повідомлено, що ПАТ "КБ "Хрещатик" не має законних підстав задовольнити клопотання ТОВ "Агрофірма "П`ятихатська" щодо перерахування коштів та повідомлено, що триває задоволення вимог кредиторів третьої черги згідно з рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 15.09.2016 №1819.

1.4. Відповідач проти позову заперечував, стверджуючи, що:

1.4.1. Скасування судом постанови НБУ від 05.04.2016 №234 "Про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" без встановлення повороту виконання чи іншого способу виконання не може бути підставою для висновку про протиправність дій відповідача щодо ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик", оскільки на момент набрання постановою суду законної сили скасована судом постанова НБУ вичерпала свою дію. Питання про скасування рішення Правління НБУ "Про відкликання банківської ліцензії та рішення виконавчої дирекції Фонду "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку" судом не розглядались, скасовані не були, тому повноваження відповідача, визначені розділом 8 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не скасовані.

1.4.2. Посилання позивача на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 у справі №826/10488/17, у якій зазначено, що рішення про ліквідацію банку є похідним від постанови НБУ №234 "Про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних", не можна брати до уваги як доказ, оскільки цією ухвалою не скасовано ні рішення НБУ, ні рішення виконавчої дирекції ФГВФО про ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик".

1.4.3. Позивач не надав доказів порушення його прав чи інтересів відповідачем у зв`язку з продажем ФГВФО активів та майна ПАТ "КБ "Хрещатик" та не зазначив, у чому полягає причинно-наслідковий зв`язок між реалізацією цих активів та неможливістю позивача користуватись відкритим у ПАТ "КБ "Хрещатик" рахунком та розпоряджатись наявними коштами.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2019 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

2.2. Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання протиправними дій ПАТ "КБ "Хрещатик", що полягають у реалізації активів та майна банку, не є ефективним способом захисту та не призвів би до фактичного відновлення прав позивача, за захистом якого звернувся позивач (право вільно, самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися належними йому грошовими коштами).

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2019 залишено без змін.

Посилання позивача на те, що результатами розгляду спору в адміністративній справі № 826/3021/18 судом було визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних від 05.04.2016 № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик " та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних від 21.04.2016 № 560 "Про продовження строків тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик ", рішення правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик", рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2016 № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку", рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.01.2018 № 71, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки такі доводи та надані на їх підтвердження копії судових рішень (рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019) не були предметом розгляду та дослідження в суді першої інстанції.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.

3.1. 25.06.2019 ТОВ "Агрофірма "П`ятихатська" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №910/13755/18, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що:

3.2.1. суди порушили норми статей 8, 129 Конституції України, оскільки не керувалися принципом верховенства права та допустили припущення, які способи захисту для позивача є ефективними;

3.2.2. суди також порушили норми частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки помилково не визнали загальновідомою і такою, що не потребує доказування, відсутність у відповідача повноважень органу управління банку і органу контролю, починаючи з 20.04.2017, у зв`язку із визнанням протиправною та скасуванням судом постанови НБУ від 05.04.2016 №234 "Про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних".

3.2.3. суд першої інстанції порушив норму статті 50 Господарського процесуального кодексу України і залучив до справи як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, виконавчий орган юридичної особи, який не може виступати самостійним учасником судового процесу.

3.2.4. суд апеляційної інстанції безпідставно не брав до уваги доводи позивача про те, що на момент розгляду судом першої інстанції цієї справи, рішення суду у справі № 826/3021/18 від 27.12.2018 не набрало законної сили, оскільки апеляційний перегляд справи закінчився 28.03.2019.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "КБ "Хрещатик" проти задоволення скарги заперечував, стверджуючи, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Додатково відповідач повідомив, що 16.05.2019 Верховний Суд своєю постановою скасував усі рішення судів попередніх інстанцій у справі № 826/6665/16 і направив її на новий розгляд до суду першої інстанці. Одночасно процедуру ліквідації запроваджено повторно. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.06.2019 ухвалила рішення про припинення запровадженої з 14.06.2019 тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Хрещатик" і початок ліквідації банку протягом протягом двох років з 20.06.2019 по 19.06.2021.

3.4. Клопотання адвоката Івашіна Є.В. про відкладення розгляду справи через термінову та непередбачувану відпустку адвоката Семенова Є.О. та планову щорічну відпустку адвоката Івашіна Є.В. суд відхилив, оскільки на підтвердження клопотання не подано жодних доказів, тому причини неявки визнано неповажними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

4.2. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

4.3. Положеннями статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

4.4. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18)). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

4.5. Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18)).

4.6. У справі, що розглядається, позивач просить визнати протиправними дії ПАТ "КБ "Хрещатик" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що полягають у реалізації активів та майна ПАТ "КБ "Хрещатик". З такою вимогою позивач звернувся за захистом свого права на отримання від банку, що ліквідується, коштів у розмірі 30 808 300,60 грн відповідно до договору банківського рахунку юридичної особи № НОМЕР_1 від 06.07.2015 та 10 000,00 грн відповідно до генеральної угоди про розміщення коштів суб`єктів господарювання на депозит банку НОМЕР_2 від 26.10.2015. Порушення своїх прав позивач убачає в неможливості самостійно володіти та розпоряджатися належними йому грошовими коштами.

4.7. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

4.8. Отже, законом передбачена можливість визнання незаконними дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Проте, не передбачений такий спосіб захисту прав або інтересів, як визнання протиправними дій суб`єкта господарювання (у цьому випадку вимоги заявлені до банку-боржника, що ліквідується, а не до держави в особі Фонду). Ефективним та належним способом захисту порушеного права кредитора у грошовому зобов`язанні, зокрема тих прав, які випливають із договору банківського вкладу, є примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України). Водночас, задоволення позову відповідно до викладеної вимоги не призводить до захисту та відновлення прав позивача, як кредитора банку. Такий спосіб не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює жодного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

4.9. Доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального права з огляду на неврахування ними обставин, встановлених в адміністративних справах, в яких вирішуються питання щодо законності рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик", Верховний Суд відхиляє, оскільки такі обставини у контексті правильного висновку судів щодо способу захисту, обраного позивачем, не мають значення для правильного вирішення спору по суті.

4.10. Щодо доводів скаржника про порушення судами принципу верховенства права, закріпленого у статях 8, 129 Конституції України, Верховний суд виходить з того, що цей принцип не може тлумачитись у контексті обов`язку суду здійснювати захист прав та інтереси юридичних у спосіб, який не визначений законом або договором та не є ефективним.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.3 З огляду на надану оцінку висновків судів першої й апеляційної інстанцій, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановивши, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним засобом захисту та не відповідає змісту порушеного права, за захистом якого звернувся позивач, позовні вимоги задоволенню не підлягають, дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

6. Щодо судових витрат.

6.1. Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. З огляду на висновок Верховного Суду про відмову у задоволенні касаційної скарги, підстави для здійснення нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, відсутні.

6.3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на ТОВ "Агрофірма "П`ятихатська".

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П`ятихатська" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №910/13755/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач