Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.05.2018 року у справі №912/2693/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/2693/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

позивач - Обслуговуючий кооператив "Маржанівський",

представник позивача - не з'явився,

відповідач-1 - Дочірнє підприємство "Сантрейд",

представник відповідача-1 - не з'явився,

відповідач-2 - Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградгаз",

представник відповідача-2 - не з'явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Долинське управління експлуатації газового господарства ВАТ "Кіровоградгаз",

представник третьої особи - Грищенко Б.М. (ордер № 34 від 25.04.2018),

розглянувши касаційну скаргу

Обслуговуючого кооперативу "Маржанівський",

на рішення господарського суду Кіровоградської області

від 15.11.2017

у складі судді: Вавренюк Л.С.,

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 05.03.2018

у складі суддів: Подобєд І.М., (головуючий), Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.,

у справі за позовом

Обслуговуючого кооперативу "Маржанівський",

до Дочірнього підприємства "Сантрейд",

Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградгаз",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Долинське управління експлуатації газового господарства ВАТ "Кіровоградгаз",

про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив "Маржанівський" звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Сантрейд" та Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградгаз" про: - визнання незаконними дій відповідачів щодо приєднання до газопроводу позивача; - зобов'язання Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградгаз" за власний рахунок припинити газопостачання від інвестованої Обслуговуючим кооперативом "Маржанівський" газової мережі шляхом перекриття з встановленням запірних пристроїв та пломби в місці незаконного приєднання до газопроводу позивача.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачами права власності на збудований за кошти пайщиків газопровід. Також позивач зазначав, що його Статут унеможливлює підключення до газової мережі інших споживачів, які не є членами кооперативу, без згоди загальних зборів членів кооперативу. Крім того, позивач стверджував, що при розробці проектно-кошторисної документації до об'єкту "Реконструкція системи газопостачання для підключення зерносушарки "Петкус" виробничої ділянки №1 Долинської філії Дочірнього підприємства "Сантрейд" в м. Долинська, відповідачем-1 були допущені порушення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва архітектури".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2017 у справі № 912/2693/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача права власності на збудований газопровід; що будівництво відповідачем-1 газопроводу здійснювалось з метою забезпечення стабільного тиску в системі газопостачання м. Долинська шляхом прокладання газопроводу високого тиску в районі пров. Котовського до ГШРП, що побудований газопровід є ділянкою газопроводу високого тиску, який з'єднує два паралельно прокладені газопроводи та дозволяє у випадку необхідності (аварія, ремонт тощо) проводити ремонтні роботи без обмеження подачі газу споживачам м. Долинська, при цьому ДП "Сантрейд" взагалі не підключений до спірного газопроводу та не отримує природний газ через нього; обраний позивачем спосіб захисту про визнання незаконними дій відповідачів не може застосовуватися до відповідачів, які є особами приватного права, та є таким, що не спричинятиме поновлення порушених прав позивача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі № 912/2693/17 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін. При цьому, апеляційна погодилась з доводами апеляційної скарги позивача в частині того, що судом першої інстанції зроблений помилковий висновок про недоведеність матеріалами даної справи належності позивачу газопроводу, у зв'язку з чим дійшла висновку про зміну в цій частині мотивувальної частини судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2017 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі № 912/2693/17, Обслуговуючий кооператив "Маржанівський" звернувся з касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

При цьому, скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти попередніх інстанцій прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, без повного з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та неповним дослідженням доказів у справі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 912/2693/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 23.04.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. від 03.05.2018 задоволено клопотання Обслуговуючого кооперативу "Маржанівський" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та поновлено цей строк. Відкрито касаційне провадження у справі № 912/2693/17 господарського суду Кіровоградської області за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Маржанівський" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі № 912/2693/17. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 19.06.2018. Витребувано з господарського суду Кіровоградської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду матеріали справи № 912/2693/17. Надано учасникам справі строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.06.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 912/2693/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, суддя - Жуков С.В., суддя - Катеринчук Л.Й. від 15.06.2018 прийнято справу № 912/2693/17 до провадження у визначеному складі колегії суддів, ухвалено розглянути касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Маржанівський" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі № 912/2693/17 у судовому засіданні 19.06.2018 у час, визначений ухвалою Верховного Суду від 03.05.2018.

У відзивах на касаційну скаргу відповідачі просили оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 19.06.2018 з'явився уповноважений представник третьої особи та надав пояснення у справі. Інші учасники справи уповноважених представників не направили, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін (учасників судового процесу) не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю інших повноважних представників.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника третьої особи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ст. ст. 12, 15, 16, 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права, в тому числі право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права, на власний розсуд. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом (ч. 7 ст. 319 ЦК України).

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, причиною спору у даній справі є питання доведеності факту порушення відповідачами прав позивача внаслідок приєднання до збудованого на його замовлення газопроводу іншої ділянки газопроводу, збудованої на замовлення Дочірнього підприємства "Сантрейд".

Оцінка доказів це визначення їх об'єктивної дійсності, правдивості та достовірності.

Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з погляду на їх належність, допустимість, достатність та взаємозв'язок є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що слідують із отримуваної доказової інформації.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухвалені судом рішення по суті спору.

У справі, яка розглядається, господарські суди попередніх інстанцій за наслідками дослідження наявних в матеріалах справи доказів, дійшли висновку про відсутність факту порушеного права позивача, з метою захисту якого останній звернувся до суду, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що відповідач-1 підключений до спірного газопроводу - до ділянки газопроводу високого тиску в районі пров. Котовського до ГШРП та не отримує природний газ безпосередньо через нього. При цьому, місцем підключення сушарки "Пектус" є відгалуження газового трубопроводу безпосередньо на виробничій дільниці № 1 Долинської філії ДП "Сантрейд" у м. Долинське Кіровоградської області.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача-2 за власний рахунок припинити газопостачання від інвестованої позивачем газової мережі шляхом перекриття з встановленням запірних пристроїв та пломби в місці незаконного приєднання до газопроводу позивача, суди першої та апеляційної інстанції виходили з приписів ст. 14 ЦК України, відповідно до якої особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї. При цьому, судами зазначено, що спонукання відповідача-2 до перекриття газових мереж призведе до порушення стабільності газопостачання м. Долинська.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними дій відповідачів, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, з огляду на приписи ст. 16 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку, що така вимога може стосуватись рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, натомість, відповідачі у даній справі є юридичними особами приватного права.

Крім того, судами також з'ясовано, що прокуратурою Кіровоградської області та Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Кіровоградській області за ініційованими позивачем зверненнями, будь-яких порушень відповідачем-1 вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві не виявлено.

Посилання скаржника на "Положение о строительстве распределительных газовых сетей за счет средств населения Украинской ССР", затверджене Міністром житлово-комунального господарства Української РСР 31.12.1987, відхилені господарськими судами попередніх інстанцій, оскільки зазначене положення втратило чинність 18.03.1993.

Щодо застосування строку позовної давності, колегія суддів касаційної інстанції зауважує на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог по суті, правомірно не застосували позовну давність.

При цьому, судова колегія касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності у позивача права власності на збудований газопровід, з огляду на таке.

Місцевий господарський суд дослідивши та проаналізувавши розпорядження голови Долинської РДА від 29.04.2005 № 277-р, договору від 26.04.2005 № 308/2005 на виконання науково-технічної продукції між ОК "Маржанівський" та ВАТ "Інституту Кіровоградагропроект", контракту від 28.06.2005 № 37 виконання робіт по будівництву підвідного газопроводу високого тиску між ДП ВКФ "ГазКо" та ОК "Маржанівський", актів прийомки виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних робіт за листопад-грудень 2005 року, кошторисного розрахунку вартості будівництва газопроводу, встановив, що вищезазначені документи свідчать лише про факт делегування позивачу функцій замовника будівництва газопроводу, а не право власності останнього на вказаний об'єкт.

Крім того, пунктом 17 технічних умов № 9 на проектування газопостачання с. Василівка Долинського району Кіровоградської області, які видавались на замовлення позивача, передбачено, що після закінчення будівництва газопровід та споруди на ньому; резервний фонд поліетиленових труб та з'єднань слід передати безкоштовно з комунальної власності на баланс Долинського УЕГГ ВАТ "Кіровоградгаз". Таким чином, і в технічних умовах на будівництво про право приватної власності позивача на газопровід не йдеться.

Також судами встановлено, що підвідний газопровід високого тиску від КГЗКОРу до сіл Суходільське, Василівка Долинського району Кіровоградської області будувався за державні кошти, кошти (пайові внески) членів ОК "Маржанівський", ЗАТ "Долинський елеватор", АТ "Долинський комбікормовий завод", ТОВ "Тріумф", ПП "Парубенко".

Поряд з цим, ВАТ "Кіровоградгаз" у відзиві на касаційну скаргу наголошує про відсутність доказів переоформлення права власності газопроводу учасниками дольової участі, зокрема державою, на позивача.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

Аналізуючи через призму ст. 43 ГПК України питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, Верховний Суд доходить висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Поряд з цим, встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності у позивача права власності на збудований газопровід, не призвела до прийняття по суті невірного рішення, а покликання суду касаційної інстанції та надані процесуальним законом повноваження, надають можливість Суду змінити мотивувальну частину постанови, без скасування по суті правильного рішення.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Маржанівський" та залишення рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2017 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі № 912/2693/17 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Маржанівський" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі № 912/2693/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

Л.Й. Катеринчук