Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1992/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" у порядку письмового провадження,

на рішення Господарського суду Одеської області

у складі судді: Малярчук І.А.

від 24.10.2017

та на постанову Одеського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І., Ярош А.І.

від 17.01.2018

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"

до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 59770 грн,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2017 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення 59770 грн. з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні 2017 року зі станції Іллічівськ Одеської залізниці Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" здійснило відправлення вагонів №№60636834, 53503132, 61179404, 67192658 на станцію Грекувата Придніпровської залізниці. При проходженні вагону через станцію П'ятихатки Придніпровської залізниці, вагони №№60636834, 53503132, 61179404, 67192658, відповідно супроводжувані накладними №№42571653, 42571638, 42571661, були зважені на динамічних вагах, які вбудовані в рейкову колію та виявлено, зокрема, що у вагоні №61179404 відповідачем завантажено вантаж, що на 3850 кг більше за вказану у накладній №42571661 та на 3600 кг більше за вантажопідйомність вагону, у вагоні №67192658 відповідачем завантажено вантаж, що на 4300 кг більше за вказану у накладній №42571661 та на 4300 кг більше за вантажопідйомність вагону, про що складено акт загальної форми №1629 від 25.03.2017 та комерційний акт №456809/9/8 від 27.03.2017. На підставі вказаних актів позивачем нараховано штраф за невірно вказану у накладній масу вантажу в розмірі 59770,00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 (суддя Малярчук І.А.) залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ" на користь Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" в особі Регіональної філії „Придніпровська залізниця" ПАТ „Українська залізниця" 59770 грн штрафу, 1600 грн судового збору.

Дані рішення та постанова мотивовані доведеністю позовних вимог і відповідністю їх матеріалам справи та чинному законодавству. Посилання Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на порушення позивачем вимог п.7 Правил складання актів затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 в частині того, що перевірка здійснена не всієї партії вантажу, оскільки часткове вивантаження здійснено в 5 вагонах суперечить фактичним обставинам і не мають бути прийняті до уваги. В матеріалах справи відсутні будь-які заперечення Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо маси отриманого вантажу у вказаних вагонах з урахуванням комерційного акту. Зважуючи вагони на станції П'ятихатки залізницею взята тара з залізничної накладної №42571661, яка оформлена відповідачем по справі та перевірка ваги здійснювалась однаковим способом, а саме: зважуванням вагонів на вагонних вагах. Обмеження, встановлені п. 2.16 Інструкції, стосуються митного оформлення при переміщенні вантажів через митний кордон України. Проте ніяким чином не впливають на зважування вагонів та встановлення фактичної ваги вантажу, що перевозився у спірних вагонах. Таким чином, вказані обмеження порядку відвантаження вантажу який знаходиться під митним контролем, у даному випадку не стосується встановлення самого факту перевантаження вагонів, а також оформлення комерційного акту та відповідно нарахування штрафу за порушення правил оформлення перевізних документів затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та встановлені Статутом залізниць України.

05 лютого 2018 року Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" подало до Верховного суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №916/1992/17, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №916/1992/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами не прийнято до уваги і не досліджено докази, що ставлять під сумнів правильність зазначених у комерційному акті даних, а також допустимість спірного комерційного акту як доказу по даній справі, оскільки залізницею не виконано обов'язки визначення маси вантажу за результатами перевірки усієї партії одночасно та оформлення одного комерційного акту, чим порушені вимоги п. 7 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, яким передбачено, що недостача або надлишок вантажу, відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням у дорозі і прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі, визначається за результатами перевірки усієї партії одночасно і оформлюється одним комерційним актом. При цьому, комерційний акт №456809/9/8 від 27.03.2017 складено лише відносно вагонів №61179404 та №67192658, в той час як вивантаження надлишків вантажу (глини бентонітової) в загальному розмірі 21050 кг вивантажені з партії, що складалася з п'яти вагонів №№53503132, 60636834, 55329353, 61179404, 67192658 відвантаженого одним відправником (Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на адресу одного одержувача Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"). Крім того, ст. 52 Статуту залізниць України та п. 12 Правил видачі вантажів на станції призначення передбачено, що залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажу, який завантажений залізницею. Проте, доказів того факту, що на станції прибуття (Грековата Придніпровської залізниці) повторно перевірялася маса вантажу до або під час видачі вантажоодержувачу не надано, у тексті накладної відсутні будь-які докази перевірки стану вантажу на станції призначення, що судом не прийнято до уваги. Позивачем до позовної заяви не додано доказів перевірки маси тари вагонів під час контрольного зважування, оскільки, в розділі Д комерційного акту №456809/9/8 від 27.03.2017 "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" вказано, що фактично при комісійному зважуванні вагонів на справних 150т вагонних вагах виявилось: у вагоні №61179404 брутто вагона 96900 кг, тара з документу 23800 кг. У вагоні №67192658 брутто вагона 97800 кг, тара з документу 2400 кг". Зазначений факт має суттєве значення, оскільки трафаретна маса тари вагонів не завжди відповідає фактичній масі вагону, що також ставить під сумнів точність даних, зазначених у комерційному акті. В порушення вимог п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, яким передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, залізницею не надано належних доказів, що зважування відбувалося на станції відправлення та призначення на вагах одного типу та однаковим способом. Судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що залізницею не проводилось вивантаження та перевантаження вантажу, а лише відвантаження надлишку вантажу, оскільки згідно із п. 3 ч. 2 ст. 191 Митного кодексу України, перевізники зобов'язані не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу органу доходів і зборів. Крім того, згідно з п. 2.16. Інструкції працівники залізниць не мають права видавати товари (вантажі), що перебувають під митним контролем, виконувати з ними будь-які операції (навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування або зміну ідентифікаційних знаків чи маркування, нанесених на упаковку) без дозволу митниці. При цьому, у накладній № 42571661 у графі № 18 - "Відмітки митниці" міститься інформація щодо знаходження вантажу під митним контролем та зазначений номер періодичної митної декларації ПМД №110050004/2017/000588. Факт знаходження вантажу під митним контролем не заперечується сторонами та не спростований судом першої інстанції. До графи 49 накладної - "Відмітки залізниці", залізницею внесено запис про складання: Акту від 01.03.2017 №10354 про вивантаження 3850 кг; Акту від 01.03.2017 № 10353 про вивантаження 4300 кг. Судами невірно застосовано норми матеріального права, оскільки такі правові наслідки, як сплата неустойки (штрафу, пені) настають відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання. Між тим, на думку відповідача, договором, яким є залізнична накладна (ст. 909 ЦК України), не передбачена така відповідальність. Законність застосування як підстави для цивільно-правової відповідальності у спірних правовідносинах Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за №457, є спірною. Статут залізниць не є законодавчим актом в розумінні ст. 548 Цивільного кодексу України, який може встановлювати забезпечення виконання зобов'язання.

Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі № 916/1992/17. Призначено до розгляду касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відмовлено Державному підприємству "Морський торговельний порт "Чорноморськ" у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі № 916/1992/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.05.2018 року у зв'язку з відпусткою судді Студенця В.І. для розгляду справи №916/1992/17 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронської Г.О., Стратієнко Л.В.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №916/1992/17 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України в редакції чинній з 15.12.2017 дійшла висновку про необхідність касаційного перегляду зазначеної справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" за накладною №42571661 відвантажило зі станції Іллічівськ Одеської залізниці для ПАТ "Центральний гірно-збагачувальний комбінат" на станцію Грековата Придніпровської залізниці вантаж у вагонах №№61179404, 67192658 (а.с.8-9).

На станції П'ятихатки Придніпровської залізниці перевізником здійснено перевірку маси вантажу у вказаних вагонах та виявлено, що у вагоні №61179404 завантажено вантаж, що на 3850 кг більше за вагу, вказану у накладній №42571661 та на 3600 кг більше за вантажопідйомність вагону, у вагоні №67192658 завантажено вантаж, що на 4300 кг більше за вагу, вказану у накладній №42571661 та на 4300 кг більше за вантажопідйомність вагону, про що складено комерційний акт №456809/9/8 від 27.03.2017.

Відповідно до матеріалів справи перевезення вантажу - глини бентонітової у вказаних вище вагонах, оформлено відправником однією залізничною накладною №42571661, отже, партія вантажу у даному випадку складає 138750 кг та згідно з відомістю вагонів завантажена у два вагони №№61179404, 67192658, перевірку яких, щодо ваги вантажу здійснено залізницею.

Вказані обставини стали підставою нарахування відповідачу по справі штрафу, відповідно до вимог ст. 122, 129, 128 Статуту залізниць України.

За приписами ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно зі ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Отже, як було вірно зазначено судами посилання Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" "Чорноморськ" на порушення позивачем вимог п. 7 Правил складання актів затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 в частині того, що перевірка здійснена не всієї партії вантажу, оскільки часткове вивантаження здійснено в 5 вагонах суперечить фактичним обставинам і не можуть бути прийняті до уваги.

Скаржник вказував, що згідно із ст. 52 Статуту залізниць України та п. 12 Правил видачі вантажів на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажу, який завантажений залізницею. Тобто, на думку порту, за відсутності такої перевірки, комерційний акт не може бути доказом по даній справі.

В розділі "Є" комерційного акту від 27.03.2017 зазначено, що під час перевірки вантажу на станції призначення різниці проти цього акту не встановлено. Вказана відмітка станції підписана уповноваженими особами залізниці. Зазначена відмітка виконана відповідно до приписів п. 12 Правил складання актів, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо маси отриманого вантажу у вказаних вагонах з урахуванням комерційного акту.

Отже вказані доводи суперечать фактичним обставинам та наявним у справі доказам.

Зважування вагонів за накладною №42571661 на станції відправлення здійснено на вагонних електромеханічних вагах тип/модель ВВ7419-100-2НС виробництва ВАТ "Точмаш" які пройшли повірку у встановленому порядку.

Із наданої позивачем копії технічного паспорту засобу вимірювання техніки - ваг вагонного типу ВВ-7419 заводський №1, які встановлені на станції П'ятихатки Придніпровської залізниці вбачається, що ваги повірені у встановленому порядку 01.02.2017 та визнані придатними до експлуатації.

Згідно з комерційним актом від 27.03.2017 при комісійному зважуванні вагонів на справних 150 т вагах, повірених у встановленому порядку виявилось: у вагоні №61179404 брутто вагону 96900 кг, тара з документу 23800 кг, нетто 73100 вантажопідйомність вагону 69500 кг, що більше маси нетто, вказаної у документі на 3850 кг. У вагоні №67192658 брутто вагону 97800 кг, тара з документу 24000 кг, нетто 73800 кг, вантажопідйомність вагону 69500 кг, що більше маси нетто, вказаної в документі на 4300 кг.

Тобто, зважуючи вагони на станції П'ятихатки залізницею взята тара з залізничної накладної №42571661, яка оформлена відповідачем по справі та перевірка ваги здійснювалась однаковим способом, а саме: зважуванням вагонів на вагонних вагах.

Залізнична накладна №42571661, за якою здійснювалось перевезення вантажу у двох спірних вагонах у графі №18 якої міститься відмітка щодо знаходження вантажу під митним контролем із зазначенням періодичної митної декларації.

Відповідно до п. 2.16 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами і працівників залізниць України, затвердженої Наказом державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв'язку України від 18.09.2008 №1019/1143, працівники залізниці не мають права віддавати товари (вантажі), що перебувають під митним контролем, виконувати з ними будь-яку операції (навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування або заміну ідентифікаційних знаків чи маркування нанесених на упаковку) без дозволу митниці.

Згідно з п. 1.1 цю інструкцію розроблено з метою узгодження дій посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами і працівників залізниць України. Дія інструкції поширюється на всіх фізичних і юридичних осіб незалежно від форм власності, місця знаходження (місця проживання), які переміщують через митний кордон України товари (вантажі) у залізничних вантажних поїздах (вагонах, контейнерах).

Отже, обмеження, встановлені п. 2.16 Інструкції, стосуються митного оформлення при переміщенні вантажів через митний кордон України. Проте ніяким чином не впливають на зважування вагонів та встановлення фактичної ваги вантажу, що перевозився у спірних вагонах.

Таким чином, вказані обмеження порядку відвантаження вантажу який знаходиться під митним контролем, у даному випадку не стосується встановлення самого факту перевантаження вагонів, а також оформлення комерційного акту та відповідно нарахування штрафу за порушення правил оформлення перевізних документів затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та встановлені Статутом залізниць України.

При цьому слід відзначити, що Митним кодексом України не передбачено обов'язковий дозвіл у разі часткового відвантаження вантажу із вагону у зв'язку із виявленням невідповідності заявленої ваги у залізничній накладні вазі, яка виявлена при зважуванні вагонів (перевантаженням) на попутній станції, що передбачено відповідними Правилами.

Згідно з вимогами ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Приписами ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України унормовано, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. При цьому, ст. 122 Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту.

За вимогами зазначених статей підставою для накладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей в накладній є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту залізниць України. При застосуванні ст. ст. 118, 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення відправником зазначених вище порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Доводи відповідача в частині того, що судами невірно застосовано норми матеріального права, оскільки такі правові наслідки як сплата неустойки (штрафу, пені) настають відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, суперечать нормам чинного законодавства та вірно не прийняті до уваги господарськими судами.

З огляду на викладене, колегія суддів підтримує висновки суддів попередніх інстанцій щодо розрахунку і обґрунтованості штрафу, який підлягає стягненню з відповідача по справі виходячи із вартості провізної плати за перевезення вантажу у вагонах, яка вказана у залізничній накладній №425711661 і складає 59770,00 грн.

У відповідності з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції та апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд України дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі № 916/1992/17 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Баранець

Судді Г.Вронська

Л.Стратієнко