Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.05.2020 року у справі №904/3031/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/3031/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, І. Д. Кондратова

за участю секретаря судового засідання - В. В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020

у складі колегії суддів: О. Г. Іванов- головуючий, М. О. Дармін, С. Г. Антонік

та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019

суддя: Е. М. Бондарєв

за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"

до акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

про скасування рішення комісії, оформленого протоколом №75 від 30.11.2018 про нарахування 135 929,88 грн за необліковану електричну енергію

за участю представників учасників:

позивача: не з'явилися

відповідача: Д. О. Півень

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - АТ "Дніпропетровськгаз", позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про скасування рішення комісії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", відповідач) з розгляду акта про порушення №116256 від 15.02.2017, оформленого протоколом № 75 від 30.11.2018 про нарахування позивачу 135 929,88 грн вартості необлікованої електричної енергії.

Позов мотивовано тим, що:

- відповідач не повідомив позивача про дату та місце засідання комісії, яке відбулося 30 листопада 2018 року, по розгляду акта про порушення №116256 від
15.02.2017, яким зафіксовано порушення позивачем ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", п. п. 3.3,3.31,6.40 Правил користування електричною енергією, а саме, відсутність пломби електропередавальної організації на дверцятах комірки трансформатора силового, за результатами якого позивачу нараховані 135 929,88 грн за не обліковану електричну енергію;

- акт про порушення всупереч вимогам п. 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії не був розглянутий комісією протягом 60 календарних днів; крім того, відповідач не надав разом з копією протоколу розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором;

- відповідач без законних підстав надіслав на адресу позивача попередження про припинення розподілу електричної енергії №40/22/2019 від 07.06.2019.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020 у справі № 904/3031/19, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що до спірних відносин повинні застосовуватися норми Правил про користування електричною енергією, а не норми Правил роздрібного ринку електричної енергії, оскільки порушення саме Правил користування електричною енергією зафіксовано оспорюваним актом про порушення ПКЕЕ.

Судами попередніх інстанцій не прийняті доводи позивача про те, що відповідачем лише 30.11.2018, тобто через 21 місяць з дня складання акта про порушення, було проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, що є підставою для визнання недійсним акта постачальника електричної енергії, з огляду на те, що Правила користування електричною енергією, які були чинними на момент складення акта про порушення, не встановлювали граничного строку для проведення засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, тому порушень відповідачем щодо строку проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 116256 від 15.02.2017 допущено не було.

Апеляційний господарський суд послався на судову практику Верховного Суду за результатами розгляду аналогічної справи № 916/1375/18.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020, рішення господарського суду Дніпропетровської області від
14.11.2019 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 908/2686/18 від 11.03.2020, а саме щодо застосування Правил користування електричною енергією.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, судові рішення залишити без змін.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", (постачальник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №40/22 від
31.05.2007 (договір), відповідно до пункту 1 якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію cпоживачу для забезпечення потреб електроустановок cпоживача з приєднаною потужністю 140,7 кВт, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а cпоживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Підпунктом 2.3.2 п. 2.3 договору визначено, що споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки 24 години на добу.

Відповідно до пп. 4.2.3,4.2.4 п. 4.2 договору споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електричної енергії; пошкодження засобів обліку, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку, споживання електричної енергії поза засобами обліку; інших умов визначених Методикою.

Споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження.

Згідно з пунктом 4.4 договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта, в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Сторонами підписано акт про пломбування від 25.12.2013, в якому зазначено про те, що було опломбовано клемну кришку, ввідний рубильник, двері шафи обліку та двері трансформатора, а також попереджено споживача про персональну відповідальність за пошкодження встановлених пломб та приладів обліку згідно зі ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", а саме: за несанкціонований доступ до приладів і ланцюгів обліку, втручання в роботу обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку.

Представниками відповідача за участю представника позивача 15.02.2017 проведено перевірку на газосховищі, розташованому в смт. Магдалинівка, Дніпропетровської області, за результатами якої складено акт про порушення №116256, в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", п. п. 3.3,3.31,6.40 Правил користування електричною енергією, а саме відсутність пломби електропередавальної організації на дверцятах комірки трансформатора силового. В акті про порушення № 116256 від 15.02.2017 вказано, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 10.03.2017 за адресою с. Магдалинівка, вул. Осіння, 1, та запропоновано споживачу з'явитися на зазначене засідання.

Акт про порушення №116256 від 15.02.2017 підписаний трьома представниками відповідача, представник позивача від підпису відмовився.

Відповідно до протоколу №65 від 10.03.2017 комісії Магдалинівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, представник споживача на засідання не з'явився, у зв'язку з чим засідання комісії перенесено на 11.04.2017.

На засіданні комісії 11.04.2017 з'явився представник споживача Русин Р. В. У протоколі зазначено про відсутність у споживача права підпису.

Повідомлення Магдалинівського РЕМ АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" №79/0322 від 22.11.2018 про засідання комісії з розгляду акта про порушення №116256 від
15.02.2017, яке призначено на 30.11.2018 о 9-00 год. у приміщенні Магдалинівського РЕМ АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", направлено на адресу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз": смт. Магдалинівка, вул. Комарова, 5, що підтверджується реєстром поштових відправлень від
23.11.2018, квитанцією відділення "Укрпошта" від 23.11.2018.

Засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією №116256 від 15.02.2017 відбулося 30.11.2018.

Відповідно до протоколу №75 від 30.11.2018, яким оформлено рішення комісії, розрахунок обсягу та вартості недооблікованої електроенергії за актом про порушення №116256 від 15.02.2017 відповідачем проведено згідно з п. 2.5 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем-юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006, з урахуванням дозволеної потужності 50,8 кВт за період з 19.10.2016 по 15.02.2017.

Згідно з протоколом №75 від 30.11.2018 позивачу нараховано недообліковану електроенергію обсягом 69 294 кВт/год на суму 135 929,88 грн.

Супровідним листом №82/0322 від 30.11.2018 на адресу позивача надіслані копія протоколу №75 від 30.11.2018 засідання комісії з розгляду акта про порушення №116256 від 15.02.2017, рахунок №201/40/22/11/6 від 30.11.2018 та повідомлення про припинення подачі електроенергії №201/40/22/11/6 від 30.11.2018.

Позивач не погоджуючись з рішенням комісії з розгляду акта про порушення №116256 від 15.02.2017, оформленого протоколом № 75, про нарахування не облікованої електричної енергії на суму 135 929,88 грн, звернувся до суду з відповідним позовом.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Правила користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ, чинні на час підписання акта про порушення № 116256) регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 6.40 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
04.07.2006 за №782/12656.

Відповідно до п 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Частинами 1-5 п. 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Згідно з п. 2.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика, чинна на час прийняття комісією рішення з розгляду акта про порушення), розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Пунктом 4.5 Методики акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ. Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Як встановлено судами попередніх інстанцій акт про порушення №116256 від
15.02.2017 підписаний уповноваженими представниками енергопостачальника, представник споживача відмовився від підписання акта.

Відповідно до п. 3.31 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.

У пункті 3.3 ПКЕЕ встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно з пп. 26 п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторонами підписано акт про пломбування засобів обліку №0054147 від 25.12.2013, в якому зазначено про пломбування приладу обліку електроенергії, передачу позивачу на збереження пломби, пломбувальний матеріал, прилади обліку і їх ланцюги, а також попередження останнього про персональну відповідальність за пошкодження встановлених пломб та приладів обліку згідно зі статтею 27 Закону України "Про електроенергетику", а саме: за несанкціонований доступ до приладів і ланцюгів обліку, втручання в роботу обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку.

Підпунктом 2 ч. 1 п 2.1 Методики передбачено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Відповідно до п. 2.5. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт•год) визначається за формулою

W доб = P • t доб • Kв,

де: P - потужність (кВт), t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год. ), Kв (Kв. ) - коефіцієнт використання струмоприймачів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що комісією при визначенні обсягу та вартості не облікованої електроенергії застосовано формулу 2.4 Методики, із встановленням тривалості роботи обладнання протягом 24 годин, потужності 50,8 кВт та коефіцієнту використання струмоприймачів - 0,5, встановленням періоду розрахунку з 19.10.2016 по 15.02.2017.

Крім того, судом апеляційної інстанції здійснено перевірку розрахунку не облікованої електричної енергії, розмір та вартість якої відповідає даним протоколу № 75 від 30.11.2018.

Оскільки актом про порушення від 15.02.2017 № 116256 встановлено порушення позивачем ПКЕЕ - відсутність пломби, відповідальність за збереження якої покладено на позивача, відповідачем правомірно здійснено нарахування обсягу та вартості електричної енергії відповідно до Методики.

Позивач вказує підставою касаційного оскарження судових рішень неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.03.2020 у справі №908/2686/18.

Верховний Суд у постанові від 11.03.2020 у справі № 908/2686/18, посилаючись на приписи п. 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) вказав на те, що з моменту набрання чинності ПРРЕЕ (19.04.2018) до прийняття комісією відповідача рішення від 29.11.2018 пройшло більше 60 календарних днів, тому зазначене рішення прийнято комісією ПАТ "Запоріжжяобленерго" на підставі недійсного акта про порушення в силу вимог цих Правил.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі № 916/1375/18, на яку посилається апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові, вказав на те, що дія нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що складення акта про порушення та отримання відповідачем результатів експертного дослідження відбулися до набрання чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а чинні на той час Правила користування електричною енергією не встановлювали строків розгляду такого акта, АТ "Одесаобленерго" мало "законне сподівання" на застосування приписів саме діючого нормативного акта, який не регламентував часових обмежень для розгляду акта про порушення.

Ураховуючи існування різних підходів щодо застосування норми матеріального права (п. 8.2.6 ПРРЕЕ) та те, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, ухвалою Верховного Суду від 21.10.2020 провадження за касаційною скаргою АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020 у справі №904/3031/19 зупинялося до перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/3049/19.

У постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 908/3049/19 зазначила наступне:

"Відповідно до підпункту 8.2.6 пункту 8.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Натомість, Правила користування електричною енергією не встановлювали строків розгляду такого акта.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Аналогічне тлумачення принципу дії законів та інших нормативно-правових актів у часі міститься у пункті 2 рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від
09.02.1999 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" та у пункті 4 рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2001 від
05.04.2001 "У справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки).

За таких обставин та з огляду на те, що дія нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що складення акта про порушення відбулося до набрання чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а чинні на той час Правила користування електричною енергією не встановлювали строків розгляду такого акта, ПАТ "Запоріжжяобленерго" мало "законне сподівання" на застосування приписів саме діючого нормативного акта, який не регламентував часових обмежень для розгляду акту про порушення".

Таким чином, наразі є актуальний правовий висновок щодо застосування норми права - пп. 8.2.6 п. 8.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Оскільки суди попередніх інстанцій правомірно застосували до даних правовідносин норми Правил користування електричною енергією підстава касаційного оскарження судових рішень не знайшла свого підтвердження.

З огляду на зазначене не приймаються до уваги посилання позивача на приписи п.
8.2.6 ПРРЕЕ щодо дати проведення комісією розгляду акта про порушення та 60-ти денного розгляду такого акта.

Верховним Судом відхиляються доводи позивача стосовно складання акта про порушення ПКЕЕ у присутності споживача і обізнаність споживача про дату проведення комісії, оскільки в акті про порушення № 116256 від 15.02.2017 зазначено, що цей акт складено у присутності відповідальної особи споживача, який від підписання акта відмовився. Крім того акт містить адресу та дату проведення комісії.

Доводи позивача щодо прийняття комісією двох рішень про проведення донарахування електроенергії відхиляються Верховним Судом, з огляду на те, що у протоколах комісій № 65, № 66 відсутній обсяг та розмір неврахованої електроенергії.

Також Верховним Судом відхиляються доводи позивача стосовно ігнорування судами попередніх інстанцій відповіді на відзив та розгляду судом першої інстанції справи в межах доводів позовної заяви, оскільки відповідь на відзив (викладення своїх пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення) не є тотожним заяві про зміну підстав позову.

Крім того, доводи, викладені у відповіді на відзив, викладені і в апеляційній скарзі, яку розглянуто судом апеляційної інстанції.

Щодо доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, стосовно запису про пломбування дверцят трансформатора, який, на думку позивача, зроблений після підписання акта, Суд звертає увагу на те, що апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем на надано суду свого екземпляра акта про пломбування з відсутністю запису про пломбування дверцят трансформатора.

З огляду на зазначене, Верховний Суд констатує, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому визначені законом підстави для зміни або скасування судових рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч.1 ст. 308 ГПК України).

Згідно зі ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій є законним та обґрунтованим, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

8. Судові витрати

Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020 у справі №904/3031/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя О. М. Баранець

Суддя І. Д. Кондратова