Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.05.2019 року у справі №914/1631/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/1631/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явились,

відповідача - Биков Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софро"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019

(головуючий суддя Матущак О.І., судді Мирутенко О.Л., Хабіб М.І.)

у справі №914/1631/18 Господарського суду Львівської області

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софро"

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визнання недійсними змін до статуту товариства, визнання недійсним та скасування запису про проведення реєстраційної дії,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "Софро" (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Софро" від 16.06.2018, оформленого протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, по третьому питанню порядку денного, а саме: затвердження нової редакції статуту ТОВ "Софро" відповідно до змін, що встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";

- визнання недійсними змін до статуту ТОВ "Софро" у вигляді нової редакції, затвердженої рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Софро", оформлених протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018 та зареєстрованої у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.06.2018 за № 14081050027001099;

- визнання недійсним та скасування запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційної дії стосовно ТОВ "Софро", а саме: "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 18.06.2018 14081050027001099; ОСОБА_2 ; Приватний нотаріус Барбуляк Х.М.; інші зміни".

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Софро" порушено вимоги Закону України "Про господарські товариства" під час скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, що відбулись 16.06.2018. Так, у зв`язку із ненаданням позивачці на її вимогу матеріалів зборів для ознайомлення під час їх проведення, позивачка не змогла належним чином підготуватись до розгляду третього питання порядку денного загальних зборів учасників товариства про затвердження нової редакції статуту, висловити свої пропозиції та зауваження до статуту товариства, що, як наслідок, позбавило її можливості реалізувати належне їй як учаснику корпоративне право на участь в управлінні справами товариства під час проведення спірних загальних зборів. Таким чином, рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, по третьому питанню порядку денного, а саме: затвердження нової редакції статуту ТОВ "Софро" відповідно до змін, що встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", є незаконним, оскільки, прийняте із порушенням ст. 89, ч.1 ст. 167 ГК України, ч. 1 ст. 116 ЦК України, ст. 10, ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства".

1.3. Окрім цього позовні вимоги обґрунтовані тим, що нова редакція статуту товариства, затверджена рішенням загальних зборів, що оскаржується, суперечить ч.2 ст.4, ст. 51 Закону України "Про господарські товариства", оскільки не містить тих відомостей, які згідно з Законом України "Про господарські товариства", що діяв на момент проведення спірних загальних зборів учасників товариства, повинні обов`язково в них міститись.

1.4. На переконання позивачки, положення п.10.8 Розділу 10 оскаржуваного статуту суперечать ч. 4 ст. 146 ЦК України (в редакції, що діяла на момент проведення загальних зборів учасників товариства) та встановлюють не передбачені законодавством вимоги для аудиторської фірми, що обирається учасником для проведення аудиту товариства. Також зазначено, що положення п. 11.7.1, 11.7.2, 11.7.4 оскаржуваного статуту товариства суперечать нормам ст. ст. 10, 54 Закону України "Про господарські товариства", оскільки учасник товариства має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства та виплата вартості його частки проводиться в строк до 12 місяців з дня виходу.

1.5. Позивачка зазначає, що положення п.п. 5.10, 11.1.3, 11.1.4, 11.1.5, 11.2, 11.7.3, 16.4.2, 16.4.3 нової редакції статуту суперечать ст.ст. 18, 21, 24, 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки внесені до статуту товариства з порушенням процедури голосування, дотримання якої є імперативною вимогою цього Закону. Зокрема, відповідно до ст.ст. 18, 21, 24, 45 вказаного Закону, для внесення вищенаведених положень до статуту товариства в новій редакції, повинно було бути одностайне позитивне голосування всіх учасників товариства за прийняття відповідного рішення. Проте відповідні положення були внесені в статут неодностайним рішенням загальних зборів учасників товариства.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 04 травня 2018 року директор ТОВ "Софро" ОСОБА_3 , який є учасником цього товариства із часткою 15%, направив всім учасникам товариства повідомлення про необхідність скликання загальних зборів у зв`язку із необхідністю погодження загальними зборами дій директора.

2.2. В подальшому 15.05.2018 всім учасникам товариства направлено повідомлення про проведення загальних зборів 16.06.2018 на підставі раніше направленого повідомлення про необхідність скликання загальних зборів у зв`язку із необхідністю погодження загальними зборами дій директора.

2.3. Як підтверджується матеріалами справи, учасник товариства ОСОБА_1 запропонувала внести до порядку денного такі питання:

- визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження планів та звітів про їх виконання; - створення ревізійної комісії; - призначення аудиторської перевірки для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства за період 2017 - 2018 років.

Учасник товариства ОСОБА_5 запропонував розглянути такі питання:

- затвердження нової редакції статуту товариства відповідно до змін, що встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";

- збільшення статутного капіталу товариства.

В подальшому було сформовано кінцевий порядок денний:

1. Погодження дій директора товариства ОСОБА_3 щодо укладення договору з постачання меблів за умовами поставки №01/2018 на загальну суму, що перевищує зазначені у Статуті обмеження щодо суми угоди, та обговорення питання зміни таких обмежень.

2. Затвердження нової редакції статуту ТОВ "СОФРО" відповідно до змін, що встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

3. Збільшення статутного капіталу товариства.

4. Визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження планів та звітів про їх виконання.

5. Створення ревізійної комісії.

6. Призначення аудиторської перевірки для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства за період 2017-2018 років.

Як підтверджується матеріалами справи, повідомленням про порядок денний від 22.05.2018 учасників товариства повідомлено про остаточний перелік питань, з урахуванням внесених ОСОБА_1 та ОСОБА_5 пропозицій, що виносяться до обговорення (відправлення №8000116675110, отримано ОСОБА_1 31.05.2018 о 14:51:00 год відповідно до офіційного інтернет порталу ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень).

У вказаному повідомленні зазначено, що проекти документів, що пропонуються до прийняття загальними зборами, можуть бути надані за письмовим запитом учасника за 7 днів до дня проведення загальних зборів в порядку ст. 61 Закону України "Про господарські товариства".

2.4. 16 червня 2018 року відбулись загальні збори учасників ТОВ "Софро".

Відповідно до реєстру присутніх на загальних зборах учасників товариства присутніми були всі учасники товариства, що у сукупності володіють 100% голосів, що підтверджується особистими підписами учасників товариства та їх представників, включаючи ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу загальних зборів, після обговорення та голосування по кожному питанню, було прийнято такі рішення:

1.1. Головою загальних зборів обрати учасника товариства - ОСОБА_6.

1.2. Секретарем загальних зборів обрати учасника товариства - ОСОБА_3

2.1. Погодити дії директора товариства ОСОБА_3 щодо підписаного договору з постачання меблів за умовами поставки 01/2018, який було укладено 04.05.2018 між ТОВ "Софро" в особі директора ОСОБА_3 з однієї сторони та між такими підприємствами XXX Lutz KG, BDSK Handels GmbH Ц Со КG, МХ Logistika SL, spol.s.r.o, XLMX obchodni s.r.o., LES-MMS trgovska druzba d.o,o., Lesnina H. D.o.o., ZurbrUggen. 59423 Unna з іншої сторони на загальну суму, що перевищує зазначені у статуті обмеження щодо суми угоди.

3.1. Затвердити нову редакцію статуту ТОВ "Софро"; уповноважити голову загальних зборів ОСОБА_6 та секретаря загальних зборів ОСОБА_3 підписати нову редакцію статуту ТОВ "Софро".

4.1. Статутний капітал не збільшувати.

5.1. Залишити в силі чинні напрями діяльності товариства, без їх зміни (доповнення).

6.1. Ревізійну комісію не створювати, оскільки створення відповідної комісії є недоцільним, враховуючи набрання чинності 17.06.2018 року нового Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким не передбачено та ніяким чином не врегульовано створення такої комісії.

7.1. Аудиторську перевірку фінансової діяльності товариства не призначати.

8.1. Уповноважити з правом підпису директора ТОВ "Софро" ОСОБА_3 здійснити державну реєстрацію нової редакції статуту та змін відомостей, що містяться в ЄДР.

Згідно з оскаржуваним рішенням "за" проголосувало 2 учасника (85%) та "проти" 1 учасник (15%), яким і є позивачка.

Вищезазначені рішення загальних зборів учасників ТОВ "Софро" від 16.06.2018, оформлені протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018 та зміни до статуту ТОВ "Софро" у вигляді нової редакції, затвердженої рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Софро", оформлених протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, були підписані головою загальних зборів ОСОБА_6 та секретарем загальних зборів ОСОБА_3

18 червня 2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис про проведення реєстраційної дії щодо ТОВ "Софро".

2.5. Ухвалення зазначеного вище рішення загальних зборів ТОВ "Софро" з третього питання порядку денного зборів, а саме затвердження нової редакції статуту ТОВ "Софро", і стало підставою для виникнення спору у цій справі та звернення позивачки з позовом до суду.

3. Стислий виклад змісту судових рішень, ухвалених у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2018 відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

3.1.1. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б беззаперечно доводили, що рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, не відповідає нормам Закону України "Про господарські товариства". Позивачем також не доведено, що мали місце порушення вимог вищеназваного Закону та/або установчих документів товариства під час скликання та проведення загальних зборів.

3.1.2. Щодо позовних вимог про визнання недійсними змін до статуту ТОВ "Софро" у вигляді нової редакції, затвердженої рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Софро", оформленого протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, то рішення суду мотивоване тим, що позивачем не подано належних та допустимих доказів порушень прав позивача у зв`язку із прийняттям оскаржуваної нової редакції статуту товариства.

3.1.3. Рішення суду в частині відмови у скасуванні реєстраційної дії обґрунтоване тим, що така позовна вимога є похідною від позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018 та визнання недійсними змін до статуту товариства.

3.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

3.2.1. Враховуючи правову позицію Верховного Суду, відображену у постанові від 19.02.2019 у справі №924/156/18, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції здійснив неправильне тлумачення ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства", оскільки вказана норма передбачає не лише формальне надіслання повідомлення учасникам про проведення загальних зборів, але і обов`язкове надання можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, що у спірній ситуації не було зроблено товариством, а відтак призвело до порушення порядку скликання і проведення загальних зборів та порушення корпоративних прав позивачки на участь в управлінні товариством.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Софро" від 16.06.2018, оформлене протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, по третьому питанню порядку денного, а саме: затвердження нової редакції статуту ТОВ "Софро" відповідно до змін, що встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" - підлягає визнанню недійсним.

3.2.2. Водночас суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції про те, що питання підписання затвердженої зборами учасників товариства нової редакції статуту, як і питання щодо уповноваження директора товариства здійснити реєстрацію змін до установчих документів, є питаннями процедурним, що не потребують окремого включення до порядку денного, однак, зазначене не спростовує факту невиконання товариством ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" щодо порядку скликання і проведення загальних зборів та відповідно задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним вищезазначеного рішення загальних зборів.

3.2.3. Враховуючи визнання недійсним вищезазначеного рішення загальних зборів учасників з підстав порушення порядку проведення та скликання, суд дійшов висновку про визнання недійсними змін до статуту ТОВ "Софро" у вигляді нової редакції, затвердженої рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Софро", оформленим протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018 та зареєстрованої у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.06.2018 за №14081050027001099. Відповідно, похідна позовна вимога про визнання недійсним та скасування запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційної дії відносно ТОВ "Софро", а саме: "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 18.06.2018 14081050027001099; Барбуляк Христина Миколаївна ; Приватний нотаріус Барбуляк Х.М.; інші зміни" також була задоволена судом апеляційної інстанції.

Водночас у зазначеному аспекті апеляційний господарський суд зазначив також таке.

Закон України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" станом на 16.06.2018 ще не вступив у дію, проте, враховуючи волевиявлення загальних зборів товариства щодо приведення у відповідність статуту до вказаного Закону, нова редакція статуту товариства безумовно повинна відповідати зазначеному Закону.

Пункт 11.7.3 статуту у новій редакції порушує право позивачки ОСОБА_1 як учасниці товариства, оскільки у випадку її виходу (виключення) з товариства частка буде виплачуватись протягом десяти років, якщо інше не буде передбачено рішенням загальних зборів, що може завдати значних матеріальних втрат для такої особи.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що загальні збори товариства не вправі були приймати зазначені зміни до статуту товариства в частині п.11.7.3 щодо виплати частки без дотримання спеціального порядку прийняття таких рішень, встановлених Законом України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю", а саме без одностайного голосування.

Рішення про затвердження нової редакції статуту ТОВ "Софро" відповідно до змін, що встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" було волевиявленням загальних зборів, що зумовлює необхідність при внесенні змін керуватися власне цим Законом України, зокрема, і щодо виходу учасника з товариства та виплати йому частки.

4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ТОВ "Софро" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 скасувати, а рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2018 залишити без змін.

4.1.1. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає про неправомірне посилання апеляційного господарського суду на правові висновки Верховного Суду, здійснені у постанові від 19.02.2019 у справі №924/156/18, оскільки фактичні обставини зазначеної справи абсолютно відмінні від обставин цієї справи, що виключає можливість застосування висновків суду касаційної інстанції під час вирішення спору у цій справі.

4.1.2. Права ОСОБА_1 спірним рішенням загальних зборів ТОВ "Софро" про затвердження нової редакції статуту товариства не порушуються, тоді як судовому захисту може підлягати лише порушене, невизнане або оспорюване право. Суд не може захистити право на майбутнє, проте суд апеляційної інстанції, скасовуючи законне рішення місцевого господарського суду зазначеного не врахував.

4.1.3. Апеляційний господарський суд, погодившись з висновками суду першої інстанції щодо відповідності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" пунктів 5.10, 11.1.3,11.1.4, 11.1.5, 11.2, 16.4.2, 16.4.3, з незрозумілих причин та без жодного обґрунтування вирішив, що п.11.7.3 статуту не відповідає вимогам нового закону. Хоча вимоги законодавства щодо порядку затвердження вищеперелічених положень ідентичні.

Загалом відповідач стверджує, що позивачка не довела жодного порушення її права, а отже, підстави для задоволення її позовних вимог відсутні.

4.2. У відзиві на касаційну скаргу позивачка заперечує проти доводів та вимог відповідача та просить відмовити ТОВ "Софро" у задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного господарського суду - залишити без змін.

4.2.1. На думку позивачки, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права із врахуванням правових висновків з аналогічних правовідносин, які наведені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №924/156/18.

4.2.2. ОСОБА_1 також вважає, що апеляційний господарський суд правомірно зробив висновок про порушення корпоративних прав позивачки через встановлення новою редакцією статуту ТОВ "Софро" положення про строк проведення розрахунків з учасником, який виходить з товариства, протягом 10 років з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника.

Загалом позиція та доводи позивачки ґрунтуються на висновках, здійснених апеляційним господарським судом у постанові, що оскаржується.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. (ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України).

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі стосується питання наявності правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Софро" про затвердження нової редакції статуту товариства, прийнятого 16.06.2018, визнання недійсною нової редакції статуту товариства та скасування відповідної реєстраційної дії.

5.2.2. Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується наявними у справі документами, спірне рішення загальних зборів ТОВ "Софро" було прийнято 16.06.2018.

Правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що станом на день проведення загальних зборів ТОВ "Софро" діяв Закон України "Про господарські товариства" (у відповідній редакції). Отже, до спірних правовідносин щодо порядку скликання та проведення загальних зборів належить застосовувати саме Закон України "Про господарські товариства".

5.2.3. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Суд першої інстанції встановив, а суд апеляційної інстанції погодився, що відповідач довів належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів шляхом направлення 16.06.2018 повідомлення про проведення загальних зборів (відправлення №8010004514453 отримано ОСОБА_1 18.05.2018), а також направлення позивачу повідомлення про порядок денний від 22.05.2018 (відправлення №8000116675110 отримано ОСОБА_1 31.05.2018).

Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшли різних висновків щодо реалізації приписів ст.61 Закону України "Про господарські товариства" в аспекті надання можливості учасникам товариства ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

У п.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства" врегульовано, що не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний суд зазначив, що вказана норма передбачає не лише формальне надіслання повідомлення учасникам про проведення загальних зборів, але і обов`язкове надання можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, що у спірній ситуації ТОВ "Софро" не зробило. В результаті це призвело до порушення порядку скликання і проведення загальних зборів та порушення корпоративних прав позивача на участь в управлінні товариством.

Суд касаційної інстанції вважає такий висновок апеляційного господарського суду помилковим, зважаючи на таке.

Місцевий господарський суд встановив, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що ТОВ "Софро" у повідомленні про скликання загальних зборів від 15.05.2018, а також у повідомленні про остаточний порядок денний від 22.05.2018 зазначило про можливість учасників ознайомитись із проектами документів, що винесені на загальні збори, за їх письмовим запитом за 7 днів до проведення загальних зборів. Однак позивачка жодних письмових запитів про надання можливості ознайомлення із проектами документів не подавала. Тобто товариство виконало покладений на нього законодавством обов`язок, а позивачка не скористалася правом на ознайомлення.

Згідно з приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 не надала жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт подання відповідачу заяви про намір ознайомитися та/чи отримати проекти документів, що пропонуються до прийняття.

Отже, позивачка не довела порушення ТОВ "Софро" вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення спірних загальних зборів. Натомість висновок апеляційного господарського суду про необхідність надання ТОВ "Софро" доказів, які б спростовували недоведені ОСОБА_1 обставини, є помилковим. Перекладення на іншу сторону, зокрема відповідача, обов`язку доказати певний факт, коли такий обов`язок повинен був виконати позивач, суперечить принципу змагальності у господарському судочинстві.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість доводів позивачки щодо порушення її корпоративного права на управління ТОВ "Софро" шляхом ненадання проектів документів, які були предметом розгляду та затвердження на загальних зборах.

Посилання апеляційного господарського суду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.02.2019 у справі № 924/156/18, є помилковим, оскільки, як вірно зазначає скаржник, фактичні обставини у зазначеній справі є відмінними від фактичних обставин цієї справи. Відтак відмінним є і застосування норм права. Отже, доводи касаційної скарги ТОВ "Софро" в цій частині (п. 4.1.1 постанови) є обґрунтованими.

5.2.4. Щодо доводів скаржника про неправомірність висновків апеляційного господарського суду про визнання недійсними змін до статуту ТОВ "Софро" у вигляді нової редакції, затвердженої рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Софро", оформлених протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, та зареєстрованої у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.06.2018 за №14081050027001099 (п.4.1.3 постанови), суд касаційної інстанції зазначає таке.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними змін до статуту ТОВ "Софро" у вигляді нової редакції, затвердженої рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Софро", оформлених протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що нова редакція статуту повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю". Такий висновок ґрунтується на тому, що державна реєстрація нової редакції статуту ТОВ "Софро" була проведена18.06.2018 - тобто після вступу в силу зазначеного вище закону.

Проте суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи його помилковим, з огляду на таке.

У рішенні Конституційного суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" зазначено, що принцип незворотності дії законів та нормативно-правових актів в часі закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України. Цей принцип треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з гарантій правової стабільності. Надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Нова редакція статуту ТОВ "Софро" затверджена рішенням загальних зборів учасників відповідача 16.06.2018. У цей же день статут підписано головою та секретарем загальних зборів учасників ТОВ "Софро", підписи яких нотаріально посвідчені.

Тобто на момент прийняття рішення загальними зборами відповідача про затвердження нової редакції статуту ТОВ "Софро" діяли положення Закону України "Про господарські товариства", оскільки Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII набрав чинності з 17.06.2018.

Рішення загальних зборів учасників товариства про затвердження нової реакції статуту та власне нова редакція статуту товариства як юридична форма цього рішення, не можуть оцінюватись як два непов`язані між собою факти, оскільки викладення статуту товариства у новій редакції є наслідком прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства.

Отже, на момент прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про затвердження нової реакції статуту таке рішення, як і затверджена ним редакція статуту, повинні відповідати нормам чинного законодавства.

5.2.5. Хибними є твердження судів попередніх інстанцій, які пов`язують момент набрання чинності нової редакції статуту з моментом проведення відповідної реєстраційної дії на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Так, у ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що метою створення Єдиного державного реєстру є забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З аналізу положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" випливає, що державна реєстрація внесених змін до установчих документів юридичної особи - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту змін відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Момент державної реєстрації внесених рішенням загальних зборів змін до установчих документів товариства (у цьому випадку - затвердження нової редакції статуту) має значення у відносинах з третіми особами (ч.5 ст.89 ЦК України, ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). Натомість для учасників товариства таке рішення за загальним правилом набуває чинності з моменту його прийняття.

Отже, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Софро" про затвердження нової редакції статуту, та власне затверджена цим рішенням нова редакція статуту ТОВ "Софро" набули чинності для учасників товариства з моменту їх прийняття (підписання) учасниками ТОВ "Софро". Відтак вони повинні відповідати вимогам законодавства, чинного на момент їх прийняття - Закону України "Про господарські товариства" та положенням ЦК України і ГК України, які регулювали питання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про те, що нова редакція статуту ТОВ "Софро" повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", є хибним.

5.2.6. Верховний Суд зазначає про помилковість позиції ТОВ "Софро" та висновку суду першої інстанції щодо тлумачення п.3 Глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Як зазначено у цьому пункті, "Протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю".

Отже, наведену норму потрібно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту, який діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

5.2.7. Як зазначено вище у п.5.2.3 цієї постанови, однією з підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи є невідповідність рішення загальних зборів нормам законодавства. Статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи та містить норми, обов`язкові для учасників товариства та його посадових осіб. Підставами для визнання акта, у тому числі статуту, недійсним є, зокрема, його невідповідність вимогам чинного законодавства.

Як стверджувала позивачка, нова редакція статуту ТОВ "Софро", затверджена спірним рішенням загальних зборів учасників товариства, суперечить ч.2 ст.4, ст. 51 Закону України "Про господарські товариства", оскільки не містить тих відомостей, які згідно з Законом України "Про господарські товариства" повинні обов`язково в них міститись.

Зокрема, у спірному статуті товариства відсутні відомості про порядок утворення статутного (складеного) капіталу, компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення учасниками вкладів, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі. Водночас, за твердженням позивачки, до нової редакції оскаржуваного статуту ТОВ "Софро" включено відомості, що прямо суперечать імперативним нормам ст. 4, ч. 1 ст. 51 Закону України "Про господарські товариства".

Крім того, ОСОБА_1 наполягала на тому, що розділ 5 "Статутний капітал" спірного статуту не відповідає ст.59 Закону України "Про господарські товариства", зокрема в частині, що стосується процедури прийняття рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок внесення учасниками додаткових вкладів (п.5.10 оскаржуваного статуту товариства). Йдеться про положення пп. 5.10.2 статуту, які суперечать засадам паритетності прав учасників господарського товариства та встановлюють не передбачені Законом України "Про господарські товариства" обмеження для міноритарних учасників товариства щодо внесення додаткових вкладів.

Розділ 11 "Перехід (відступлення) частки (її частини) учасника в статутному капіталі товариства до іншої особи. Вступ до товариства нових учасників, вихід та виключення учасника з товариства" оскаржуваного статуту, на думку позивачки, не відповідає ст.ст. 10, 53, 54, 57 Закону України "Про господарські товариства".

Положення п. 11.7.1, 11.7.2, 11.7.4 нової редакції статуту ТОВ "Софро" суперечать нормам ст.ст. 10, 54 Закону України "Про господарські товариства", оскільки учасник товариства має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства та виплата вартості його частки проводиться в строк до 12 місяців з дня виходу.

Позивачка стверджувала, що розділ 12 "Вищий орган Товариства" суперечить ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", якою визначено компетенцію загальних зборів учасників товариства, в частині, що стосується прийняття загальними зборами учасників рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів (п. 12.11), а також прийняття рішень, шляхом опитування (п. 12.12).

Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Зазначене стало наслідком того, що суди попередніх інстанцій не надали жодної правової оцінки доводам позивачки, про які йшлося вище.

Зважаючи на межі компетенції суду касаційної інстанції, встановити та перевірити такі доводи позивачки самостійно Верховний Суд не може, оскільки оцінка доказів та встановлення фактів є повноваженнями судів першої та апеляційної інстанцій.

5.2.8. Щодо доводів скаржника про недоведеність ОСОБА_1 факту порушення її прав як учасника ТОВ "Софро" внаслідок прийняття спірного рішення загальних зборів (п.4.1.2 постанови) Суд зазначає таке.

Зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій не встановили всіх обставин справи та по суті не розглянули доводи позивачки щодо невідповідності спірного рішення загальних зборів та положень статуту ТОВ "Софро" (у редакції від 16.06.2018) вимогам Закону України "Про господарські товариства" (чинного на час прийняття рішення), оцінка таких аргументів скаржника буде передчасною.

Проте Суд констатує, що зміст рішення загальних зборів учасників товариства та положення установчих документів юридичної особи повинні ґрунтуватися на нормах права, чинних на час їх прийняття. Прийняття рішень, положення яких прямо суперечать або не відповідають вимогам законодавства, є підставою для визнання їх недійсними повністю або у відповідній частині. Проте ці обставини підлягають доведенню і встановленню на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи судом.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.ч. 2, 5 ст.236 ГПК України).

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом у сукупності та відображено у судовому рішенні.

6.2. Відповідно до ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.3. У зв`язку з наведеними вище обставинами, відображеними у розділі 5 цієї постанови, зважаючи на встановлені законом межі компетенції суду касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови та рішення судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

6.4. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і в залежності від встановленого, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, вирішити спір у справі.

7. Судові витрати

7.1. Враховуючи, що справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софро" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2018 у справі №914/1631/18 скасувати. Справу №914/1631/18 передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І . Ткач

Судді Н. Губенко

Л. Стратієнко