Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.02.2018 року у справі №911/381/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/381/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Чайки М.А.

учасники справи:

позивач - Споживче товариство "Даринок",

представник позивача - Озарків І.Д. (адвокат, довіреність від 12.03.2018),

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Київобленерго",

представник відповідача - Васильєв Д.В. (адвокат, договір про надання правової допомоги від 23.10.2017),

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

на рішення Господарського суду Київської області

від 05.10.2017 року

у складі судді Антонової В.М.

та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 21.12.2017 року

у складі суддів: Михальська Ю.Б., (головуючий), Тищенко А.І., Отрюх Б.В.,

у справі за позовом Споживчого товариства "Даринок",

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

про вчинення певних дій

встановив:

У лютому 2017 року Споживче товариство "Даринок" (далі - СТ "Даринок", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПАТ "Київобленерго", відповідач) про скасування рішення комісії Переяслав-Хмельницького районного підрозділу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" з розгляду акту № 032295 від 10.01.2017 про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 062 від 25.01.2017 та скасування рішення комісії Переяслав-Хмельницького районного підрозділу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" з розгляду акту № 03377 від 10.01.2017 про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 063 від 25.01.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не доведено факту втручання позивачем в роботу приладу обліку електричної енергії, факту пошкодження приладу обліку, у зв'язку з чим наявні правові підстави для скасування рішення комісії Переяслав-Хмельницького районного підрозділу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" з розгляду акту № 032295 від 10.01.2017 про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 062 від 25.01.2017 та рішення комісії Переяслав-Хмельницького районного підрозділу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" з розгляду акту № 03377 від 10.01.2017 про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 063 від 25.01.2017.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції у відповідності до Рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" від 30.05.2017, останнє змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Київобленерго".

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі № 911/381/17 (суддя Антонова В.М.) позовні вимоги СТ "Даринок" задоволено повністю.

Скасовано Рішення комісії Переяслав-Хмельницького районного підрозділу Приватне акціонерне товариство "Київобленерго", оформлене протоколом від 25.01.2017 № 062 по розгляду Акту № 032295 від 10.01.2017.

Скасовано Рішення комісії Переяслав-Хмельницького районного підрозділу Приватне акціонерне товариство "Київобленерго", оформлене протоколом від 25.01.2017 № 063 по розгляду Акту № 033777 від 10.01.2017.

Стягнуто з ПрАТ "Київобленерго" на користь СТ "Даринок" 23 808,00 грн. - витрат за проведення судової експертизи та 3 200,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів наявності факту втручання позивача в роботу приладів обліку електричної енергії, а тому відсутні підстави для застосування методики та, відповідно, відсутні підстави для нарахування оперативно-господарських санкцій, які застосовані за спірним рішенням відповідача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді Тищенко А.І., Отрюх Б.В.) апеляційну скаргу ПрАТ "Київобленерго" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі №911/381/17 залишено без змін.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи. При цьому, апеляційний господарський суд вказав на те, що відповідач не довів факт втручання позивача в роботу приладів обліку електричної енергії, що свідчить про безпідставність і незаконність рішень комісії Переяслав-Хмельницького районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго", прийнятих у формі протоколів від 25.01.2017 № 062 по розгляду Акту № 032295 від 10.01.2017 та № 063 по розгляду Акту № 033777 від 10.01.2017 про порушення правил користування електричною енергією. Матеріалами справи підтверджується наявність порушень прав Споживчого товариства "Даринок", з метою захисту яких подано позов у даній справі.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 у справі №911/381/17, ПрАТ "Київобленерго" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 у справі №911/381/17, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, не передаючи справу на новий розгляд.

В обґрунтування вимог касаційної скарги, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не застосування судами положень п.п. 2.1.3., 2.3., 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами п. 6.42 Правил користування електричною енергією, приписів ст.ст. 235, ч. ч. 1, 2 ст. 237 Господарського Кодексу України (що діяв на момент розгляду справи).

Крім того, скаржник послався на практику Вищого господарського суду України, викладену у постановах від 25.06.2014 у справі №920/1819/13 та від 16.02.2015 у справі №918/851/13.

Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, далі - ГПК України) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/381/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г., (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою від 01.02.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, суддів Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. прийнято справу № 911/381/17 Господарського суду Київської області до провадження; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Київобленерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі №911/381/17; призначено розгляд на 13.03.2018 з повідомленням учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи. Надано позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 27.02.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.

В судове засідання 13.03.2018 з'явилися уповноважені представники позивача і відповідача і надали пояснення у справі.

Представник ПрАТ "Київобленерго", в засіданні суду касаційної інстанції повністю підтримав вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній; просив Касаційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 у справі № 911/384/17 і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Представник СТ "Даринок" в судовому засіданні касаційної інстанції проти вимог та доводів скаржника заперечила, просила Касаційний господарський суд оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників позивача та відповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.04.2016 між Споживчим товариством "Даринок" (Споживач) та ПАТ "Київобленерго" (Постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії №0165 (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 40 кВт, а останній оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електроенергії та здійснює інші платежі за умовами Договору.

Згідно п. 2.1. Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та правилами охорони електричних мереж (ПОЕМ).

Пунктом 3.1.5. Договору сторони погодили, що Постачальник має право доступу до належних позивачу засобів (систем) обліку електричної енергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку.

Згідно з п. 4.2.3. Договору Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

В п. 9.4 Договору закріплено, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

На момент розгляду даного спору судами встановлено чинність та дійсність умов спірного договору.

Згідно з додатком №7 до Договору позивачу передано на відповідальне збереження лічильники №6388487 тип НІК-2102-02, №0189847 тип НІК-2301АП1, №0298622 тип НІК2301АПЗ та передано на зберігання пломби на ньому, встановлені енергокомпанією.

10.01.2017 ПАТ "Київобленерго" за результатами перевірки засобів обліку електричної енергії СТ "Даринок" складено акти № 032295 та № 033777, якими було встановлено порушення СТ "Даринок" пункту 6.40. ПКЕЕ, яке виявилось у порушенні пломб-індикаторів постійного магнітного поля на лічильниках №0189847 та №0298622 відповідно.

Рішеннями комісії Переяслав-Хмельницького районного підрозділу ПАТ "Київобленерго", прийнятими у формі протоколів від 25.01.2017 №062 по розгляду Акту, №032295 від 10.01.2017 та №063 по розгляду Акту №033777 від 10.01.2017 вирішено провести розрахунок згідно пункту 10.2. ПКЕЕ, пункту 2.1.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої, внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією за порушення, передбачене пунктом 6.40. ПКЕЕ.

Оскільки предметом спірного договору є надання відповідачем послуг з постачання електричної енергії позивачу, то сторони, разом з умовами договору також зобов'язані виконувати і вимоги спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини осіб, що надає послуги з постачання електричної енергії та осіб - споживачів електричної енергії.

Частиною ч. 2 ст. 275 ГК України встановлено, що окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

В ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" зазначається, що споживання енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

Відповідно до частини 1 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 №28 (далі - Правила, ПКЕЕ).

Згідно п. 5.1. ПКЕЕ договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Підпункт 15 п. 8.1. ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів.

Згідно з пунктами 6.40. - 6.42. ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357, встановлений Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562 (далі - Методика).

Відповідно до п. 2.1. Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо);

У пунктах 2.1., 2.4. Методики передбачено, що у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою (пункт 3.1. Методики).

Відповідно до пункту 3.30. ПКЕЕ експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду.

Питання необхідності проведення експертизи приладу обліку спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт, передбачено постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357 та від 08.02.2006 №122, факт втручання споживача в роботу приладу обліку має бути підтверджено висновком відповідної експертизи, проведеної спеціалізованою організацією.

Енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики без наявності відповідних висновків спеціалізованих організацій.

Суди попередніх інстанцій визначили, що предметом доказування у даній справі є встановлення факту вчинення позивачем зазначеного в актах № 032295 та № 033777 від 10.01.2017 порушення Правил користування електричною енергією, а саме таких його дій, що призвели до зміни показників приладів обліку електричної енергії.

Судами попередніх інстанцій досліджувалися обставини на предмет встановлення такого правопорушення із застосуванням зазначених норм права.

У зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2017 у справі №911/381/17 призначено судову електротехнічну експертизу для з'ясування чи відбувався вплив постійного (змінного) магнітного або електричного полів на індикатор магнітного поля ІМП-01 за серійним номером №00064505 виробництва ТОВ "Алгіс", які згідно акту пломбування від 12.08.2013 були встановлені на лічильнику електроенергії НШК 2301 АПЗ, зав № 0298622, і якщо відбувався, то чи призвів до зміни показників засобу обліку електричної енергії, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до ст. 33 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з положень ст. 34 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проведеною електротехнічною експертизою (Висновок №9481/9482/17-46 від 01.09.2017) встановлено, що індикатор магнітного поля ІМП-01 з серійним номером №00064505, виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгіс", за допомогою якого відповідачем зафіксовано порушення правил експлуатації приладу обліку електричної енергії НІК 2301 АПЗ, зав. №0298622, не відповідав вимогам Паспорту на індикатор впливу дії постійного магнітного поля типу ІМП-1 у зв'язку з порушенням терміну придатності до експлуатації.

Гарантійний термін експлуатації зазначеного індикатора після його встановлення 12.08.2013 закінчився 12.08.2015, то станом на 10.01.2017 (на час складання акта про порушення № К033777 від 10.01.2017) він мав втратити магнітні властивості і не підлягав використанню за призначенням з 13.08.2015.

На момент передачі позивачу за актом пломбування від 12.08.2013 рівень намагнічення індикатора магнітного поля за серійним номером №00064505 виробництва ТОВ "Алгіс" не було зафіксовано. Первинний рівень намагнічення індикатору магнітного поля ІМП-01 виробництва ТОВ "Алгіс" може впливати на його показники (спрацювання) при проведенні його технічної перевірки, у тому числі при перевірці його вимірювальним приладом (пристроєм) ПМП-1.

Оскільки гарантійний термін експлуатації індикатору ІМП-01 за серійним номером №00064505 виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгіс" сплив, а прилад обліку електричної енергії НІК 2301 АПЗ, зав. №0298622 знаходиться у працездатному стані, встановити, чи відбувався вплив магнітного або електричного полів на цей електролічильник встановити не є можливим, а тому не можливо встановити, чи відбувались зміни показників спожитої електроенергії цього електролічильника.

Дослідивши Висновок експертів КНДІСЕ №9481/9482/17-46 від 01.09.2017, суди визнали його повним, обґрунтованим та таким, що є належним, допустимим та достовірним доказом у даній справі, який узгоджується з іншими матеріалами справи та здійснений з дослідженням додатково витребуваних судовими експертами документів для проведення судової експертизи.

Згідно ст. 43 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції дослідив надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів та заперечень, з урахуванням результатів проведеної електротехнічної експертизи експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (висновок №9481/9482/17-46 від 01.09.2017), необхідність проведення якої передбачено постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357 та від 08.02.2006 №122, та дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів наявності факту втручання позивача в роботу приладів обліку електричної енергії, які призвели до зміни показників приладів, зокрема щодо застосування магнітного впливу на електролічильник НІК 2301 АПЗ, заводський №0298622 з метою здійснення позаоблікового споживання електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 ст. 101 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Під час апеляційного перегляду справи, перевіривши надані відповідачем докази на підтвердження порушення позивачем п. 6.40 ПКЕЕ, а саме порушення пломб-індикаторів постійного магнітного поля на лічильниках № 0189847 та № 0298622 відповідно, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність у діях позивача інкримінованого йому порушення законодавства про електроенергетику, про недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами факту втручання позивача в роботу приладів обліку та можливість застосування оперативно-господарських санкцій.

Встановивши що правові підстави для застосування методики для нарахування оперативно-господарських санкцій відсутні, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про безпідставність і незаконність рішень комісії Переяслав-Хмельницького районного підрозділу ПАТ "Київобленерно", прийнятих у формі протоколів від 25.01.2017 №062 по розгляду Актів, №032295 від 10.01.2017 та №063 по розгляду Акту №033777 від 10.01.2017.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами повно та всебічно досліджено фактичні обставини справи, здійснено перевірку наявних доказів з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильно застосовано законодавство під час розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій вимог ст. 236 ГПК України, яке полягало в неповній оцінці судами встановлених ними обставин справи в їх сукупності, неналежній оцінці висновку експерта та його не узгодженість з матеріалами справи, зокрема щодо дій позивача, які призвели до зміни показників приладу обліку електричної енергії, колегія суддів не вважає обґрунтованими з огляду на встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами відсутності належних та допустимих доказів факту втручання позивача в роботу приладів обліку електричної енергії, які доведені сукупністю доказів та обставин справи. Доводи скаржника зводяться до намагання переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі компетенції касаційного суду згідно ст. 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, та відхиляються Судом.

Посилання скаржника на практику Вищого господарського суду України, колегією суддів відхиляються, оскільки правова позиція, викладена в наведених постановах не є обов'язковою при розгляді справ господарськими судами та окрім того, обставини у наведених справах є іншими.

Доводи скаржника про те, що гарантійний термін експлуатації індикаторів впливу магнітного поля, вироблених ТОВ "Алгіс" та встановлених у СТ "Даринок" не закінчився, з наданням до Касаційного суду копій витягу технічних умов індикаторів, наданих виробником, колегія суддів вважає необґрунтованими на стадії касаційного розгляду.

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК У країни (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПрАТ "Київобленерго" та залишення рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 у справі № 911/381/17 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ПрАТ Київобленерго" та залишенням без змін оскаржених рішення та постанови судів попередніх інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 у справі №911/381/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков