Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.03.2019 року у справі №904/4800/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/4800/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 14.02.2019

у складі колегії суддів: Кузнецова В.О. (головуючого), Вечірка І.О., Березкіної О.В.

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 18.12.2018

у складі судді: Юзікова С.Г.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МИРУ-3 ДНІПРО"

про усунення перешкод у користуванні майном

у справі № 904/4800/18

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МИРУ-3 ДНІПРО"

до відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровська будівельна компанія "Містобудівник"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія"; 3. Державного реєстратора Комунального підприємства "Благоустрій"; 4. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, договору іпотеки, скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.18 порушено провадження у справі № 904/4800/18 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МИРУ-3 ДНІПРО" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровська будівельна компанія "Містобудівник", Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія", Державного реєстратора Комунального підприємства "Благоустрій", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, договору іпотеки, скасування рішення державного реєстратора; призначено підготовче засідання; зобов'язано учасників справи вчинити певні дії, зокрема, зобов'язано відповідачів протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.

2. 17.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МИРУ-3 ДНІПРО", в якому просило зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МИРУ-3 ДНІПРО" усунути перешкоди в користуванні належним Товариству з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" нерухомим майном - нежитловим приміщенням ХХ (позиції 1-11), загальною площею 192,7 кв. м в житловому будинку А-16 по пр. Миру у м. Дніпрі, в тому числі, але не виключно, шляхом надання вільного доступу входу до приміщення та відновлення постачання електричної енергії та водопостачання.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018 у даній справі повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" зустрічну позовну заяву відповідно до частини 6 статті 180 ГПК України.

4. Зазначене судове рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що в порушення частин 1 та 2 статті 180 ГПК України Товариством з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" пропущено строк для подачі зустрічного позову; крім того, у зустрічній позовній заяві не наведено доказів, на підтвердження взаємопов'язаності первісного і зустрічного позовів.

5. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" подано апеляційну скаргу, в якій заявник просив скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду, а справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області для прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом та продовження розгляду справи.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі № 904/4800/18 у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" відмовлено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018 у справі № 904/4800/18 залишено без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

7. 18.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" звернулось через Центральний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою від 15.02.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018 у справі № 904/4800/18, підтвердженням чого є вхідний штамп Центрального апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

8. 21.02.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" від 15.02.2019 разом зі справою № 904/4800/18 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 904/4800/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.02.2019.

10. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 904/4800/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" від 15.02.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018; розгляд касаційної скарги призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

11. Не погодившись з постановою апеляційного суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, а матеріали справи № 904/4800/18 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для прийняття зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" до спільного розгляду з первісним позовом та продовження розгляду справи.

12. Доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" полягають у наступному.

12.1. Строк на подання зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" пропущено не було, водночас суди не надали належної оцінки доводам ТОВ "Балівська будівельна компанія" про те, що безпосередньо Товариством та його посадовими особами, уповноваженими, в тому числі, на отримання кореспонденції, не було отримано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2018, як про це помилково зазначає суд. Також судом не зазначено ким саме конкретно було отримано дане повідомлення, та чи була дана особа уповноважена на отримання кореспонденції, адресованої судом скаржнику - ТОВ "Балівська будівельна компанія".

12.2. Відповідно до практики ЄСПЛ, яку наводить скаржник, зокрема у п. 33 рішення у справі "Brulla Gomez de la Torre v. Spein" від 19.12.1997 зазначено, що право доступу до суду не може бути обмежене такими чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 ст.6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Також, за схожими обставинами, як приклад, скаржник наводить рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010. Крім того, цитуючи п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

12.3. ТОВ "Балівська будівельна компанія" було пред'явлено взаємопов'язаний зустрічний позов, з метою надання суду повної інформації щодо обставин справи, зокрема, зазначено, що саме ТОВ "Балівська будівельна компанія" є належним власником спірних приміщень, відтак обґрунтовано відсутні матеріальні правовідносини, з яких може випливати суб'єктивне право позивача за первісним позовом по відношенню до спірних приміщень. Водночас, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про те, що у зустрічній позовній заяві не наведено доказів на підтвердження взаємопов'язаності первісного і зустрічного позовів.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. Від учасників справи до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Позиція Верховного Суду

14. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Відповідно до частини 5 статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

17. Частиною 13 статті 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення зустрічної позовної заяви на підставі частини 6 статті 180 ГПК України.

20. Права та обов'язки учасників справи визначені у статті 42 ГПК України. За змістом пункту 3 частини 2 статті 46 та частини 1 статті 180 ГПК України відповідач, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

21. Отже, одним із спеціальних прав відповідача, яке водночас є процесуальною формою захисту його інтересів, згідно з господарським процесуальним законом визначено право відповідача пред'явити зустрічний позов.

22. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

23. Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.

24. Частиною 8 статті 165 ГПК України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2018 у справі № 904/4800/18, зокрема, встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

26. Копія зазначеної ухвали (від 07.11.2018) була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" - 14.11.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

27. Отже, як встановлено судами попередніх інстанцій, останнім днем для подання зустрічного позову було 29.11.2018 (включно), водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" звернулося до суду із зустрічним позовом лише 17.12.2018, тобто з порушенням встановленого строку.

28. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

29. Згідно з частиною 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

30. При цьому частинами 1-4 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

31. Водночас, як зазначив суд апеляційної інстанції, доказів звернення до місцевого господарського суду із заявою про продовження встановленого судом строку на подання відзиву в порядку статті 119 ГПК України Товариством з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" до суду першої інстанції не надано, а місцевий господарський суд відповідним правом не скористався.

32. Згідно з вимогами частини 2 статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

33. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зустрічній позовній заяві не наведено доказів, на підтвердження взаємопов'язаності первісного і зустрічного позовів, що суперечить частині 2 статті 180 ГПК України та спростовує доводи касаційної скарги щодо взаємопов'язаності первісного та зустрічного позовів.

35. Водночас, за приписами частити 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. Враховуючи викладене та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи, Касаційний господарський суд вважає обґрунтованими висновки місцевого та апеляційного господарських судів про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви згідно частини 6 статті 180 ГПК України.

37. Аналізуючи доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" про неотримання копії ухвали суду першої інстанції від 07.11.2018, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що направлення кореспонденції на адресу юридичної особи, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за наявності поштового повідомленням з відміткою про вручення даної ухвали суду, є належним повідомленням такої юридичної особи.

38. Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" на те, що безпосередньо Товариством та його посадовими особами, уповноваженими, в тому числі, на отримання кореспонденції, не було отримано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2018 та на те, що судом не зазначено ким саме конкретно було отримано дане повідомлення, та чи була дана особа уповноважена на отримання кореспонденції, адресованої судом скаржнику - ТОВ "Балівська будівельна компанія" правомірно не були прийняті судом апеляційної інстанції за відсутності доказів, які б свідчили про звернення ТОВ "Балівська будівельна компанія" до поштового відділення з приводу отримання кореспонденції невідомою особою, з метою провести службове розслідування.

39. Отже, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин справи та доказів, яким вже була надана оцінка судами попередніх інстанцій, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

40. Крім того, слід зазначити, що важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

41. Водночас, Верховний Суд зауважує, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява № 50966/99). Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).

42. Також колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

43. Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

44. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що

п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

45. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

46. Згідно з приписами статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

47. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

48. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідають.

49. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

50. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.

51. Оскільки підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівська будівельна компанія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018 у справі № 904/4800/18 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018 у справі № 904/4800/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко