Історія справи

Ухвала КГС ВП від 27.02.2018 року у справі №922/5146/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/5146/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Чайка М.А.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

представник позивача - Лисенко В.О. (довіреність №14-197 від 11.12.2017),

відповідач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі",

представник відповідача - не з'явився,

орган примусового виконання рішень - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в особі відділу примусового виконання рішень

представник органу примусового виконання рішень - не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу господарського суду Харківської області

від 26.09.2017

та на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 06.11.2017

у складі суддів: Гребенюк Н.В., (головуючий), Білецька Л.М., Медуниця О.Є.

за скаргою

Публічного акціонерного товариства" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України ,

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі",

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про: - визнання незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 44951617; - визнання недійсною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій № 44951617 від 14.07.2017.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 у справі № 922/5146/13, припинено провадження з розгляду скарги в частині визнання недійсною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №44951617 від 14.07.2017 в частині зупинення виконавчого провадження щодо стягнення 22 386,20 грн. судового збору. У задоволенні іншої частини скарги - відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що державним виконавцем правомірно зупинено вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП № 44951617 в частині стягнення 3% річних, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а 3% річних, нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, яка виникла до 01.07.2016. Припиняючи провадження в частині в частині визнання недійсної постанови про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 44951617 від 14.07.2017 в частині зупинення виконавчого провадження щодо стягнення 22 386,20 грн. судового збору на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), суди виходили з того, що державний виконавець постановою від 22.08.2017 фактично усунув помилку щодо зупинення виконавчого провадження в частині стягнення судового збору.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2017 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 у справі № 922/5146/13, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило скасувати оскаржувані судові акти, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням п. 1.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України). Крім того, позивач вказує на те, що реструктуризується заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням саме договору купівлі-продажу природного газу, а не заборгованість за судовими рішеннями в межах конкретної справи.

Підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

03.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), справа № 922/5146/13 господарського суду Харківської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/5146/13 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняк В.Я. - головуючий, Пєсков В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. від 23.02.2018 прийнято справу № 922/5146/13 господарського суду Харківської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 922/5146/13 господарського суду Харківської області за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2017. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 03.04.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.03.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

В судове засідання 03.04.2018 з'явився уповноважений представник позивача і надав пояснення у справі.

Інші учасники справи в судове засідання 03.04.2018 своїх представників не направили, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та уповноваженого представника позивача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.01.2014 у справі №922/5146/13, стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 119 308,70грн. - 3% річних та 22 386,20 грн. - судового збору.

На виконання вищезазначеного рішення господарським судом Харківської області виданий відповідний наказ від 21.01.2014.

18.09.2014 головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44951617.

14.07.2017 головним державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 922/5146/13, виданого 21.01.2014.

22.08.2017 головним державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки в постанові про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 922/5146/13, виданого 21.01.2014, відповідно до якої викладено пункт 1 вказаної постанови у наступній редакції: зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 922/5146/13, виданого 21.01.2014, про: стягнути з КП "Харківські теплові мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3% річних у розмірі 1 119 308,70 грн. та 22 386,20 грн. судового збору, у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 01 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду, до закінчення терміну дії зазначених обставин.

Питання, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Частиною 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Тобто, п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення виконавчого провадження в залежності від того хто є стягувачем (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", і постачальники електричної енергії) та боржниками [підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)], а частина 4. ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, в якій частині може бути зупинено виконавче провадження за спожитий природний газ використаний станом на 1 липня 2016 року), а саме, крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.06.2017 № 152 Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" включене до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Судами також встановлено, що заборгованість Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за спожитий природний газ виникла до 01.07.2016 для виробництва теплової енергії.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що оскільки Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є постачальником природного газу, то заборгованість, яка стягується як 3% річних нарахована на основну заборгованість за спожитий газ підпадає під дію п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження". У такому випадку, дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 44951617 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні скарги в частині визнання незаконними дій Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 44951617.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що в частині припинення провадження у розгляді скарги щодо визнання недійсною постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню з таких підстав.

Відповідно до підпункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, державним виконавцем 22.08.2017 винесена постанова про виправлення помилки у спірній постанові про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.07.2017.

Отже, внесення змін до постанови зупинення вчинення виконавчих дій не є підставою для припинення провадження у розгляді скарги.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 922/5141/13 та від 22.03.2018 у справі № 922/4398/14.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вище наведених постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Беручи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, за наявності предмета спору помилково застосував приписи ст. 80 ГПК України та припинив провадження у розгляді скарги в частині визнання недійсною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.07.2017 у виконавчому провадженні №44951617.

З огляду на наявність правових підстав для зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №44951617, постанова державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.07.2017, яка винесена з посиланням на п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відхиляє доводи позивача щодо можливості реструктуризації заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням договору купівлі-продажу природного газу, а не заборгованості за судовим рішенням та не з'ясування судами механізму врегулювання кредиторської заборгованості з таких підстав.

Скаржник посилається на ст. 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та центральних підприємств водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", відповідно до якої реструктуризації підлягає лише кредиторська заборгованість за спожитий природний газ, і не підлягають реструктуризації неустойка, пеня, штрафи, інфляційні нарахування та проценти річних, нараховані на таку заборгованість. Скаржник вважає, що оскільки рішення суду стосується стягнення саме цих нарахувань, а не основної заборгованості, виконання такого рішення не повинно зупинятись.

Проте, скаржник залишає поза увагою те, що відповідно до ст. 7 цього ж Закону неустойка, пеня, штрафи, інфляційні нарахування та проценти річних, нараховані на заборгованість за газ підлягають списанню (за умови виконання договору про реструктуризацію заборгованості за газ). Саме тому законодавець у ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" вказав, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий газ саме з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Отже, невірне застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень в частині припинення провадження у розгляді скарги щодо визнання недійсною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.07.2017 у виконавчому провадженні №44951617, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні скарги. В іншій частині судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 у справі №922/5146/13 в частині припинення провадження з розгляду скарги щодо визнання недійсною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.07.2017 у виконавчому провадженні ВП № 44951617 скасувати та в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги.

3. В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 26.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 у справі № 922/5146/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков