Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа №240/276/19

провадження №К/9901/8155/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Приватного підприємства "Влабоде"

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 (головуючий суддя Біла Л.М., судді: Граб Л.С., Гонтарук В. М.)

у справі №240/276/19

за позовом Державної служби геології та надр України

до Приватного підприємства "Влабоде"

про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Державна служба геології та надр України звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Влабоде", в якій просила суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 22.10.2009 №5031, виданого Приватному підприємству «Влабоде».

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2019 відкрито провадження у справі №240/276/19.

3. Відповідач оскаржив таку ухвалу в апеляційному порядку з посиланням на порушення правил підсудності при відкритті провадження у справі.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі №240/276/19 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Влабоде" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2019 у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "Влабоде" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу повернуто особі, яка її подала.

5. Приватне підприємство «Влабоде» з вищезазначеною ухвалою не погодилося, тому звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі №240/276/19 і постановити нове рішення про закриття провадження у справі.

6. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2019 колегією суддів у складі: головуючого судді Гриціва М.І., суддів Бучик А.Ю., Мороз Л.Л. відкрито касаційне провадження у справі №240/276/19.

У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду головуючого судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що апеляційна скарга на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2019 була подана Приватним підприємством "Влабоде".

8. Сьомий апеляційний адміністративний суд встановив, що апеляційна скарга підписана особою, посадове становище якої не зазначено і відсутня інформація щодо посадового становища особи, яка підписала апеляційну скаргу від імені Приватного підприємства "Влабоде" у відомостях про особу, яка подає апеляційну скаргу.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зі змісту апеляційної скарги неможливо встановити посадове становище особи, яка підписала апеляційну скаргу від імені Приватного підприємства "Влабоде".

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме, що судом не враховано того, що апеляційна скарга була підписана безпосередньо директором Приватного підприємства "Влабоде".

11. На думку скаржника, апеляційним адміністративним судом було позбавлено відповідача права довести свою позицію щодо підсудності даної справи, що є порушенням ст. 55 Конституції України.

12. Також у касаційній скарзі відповідач посилається на необхідність закриття провадження у справі.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

14. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

15. За приписами п. 8 ст. 129 Конституції України, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом є однією з основних засад судочинства. У забезпечення цих конституційних положень законодавець у Кодексі адміністративного судочинства України передбачив вичерпний перелік підстав не прийняття та повернення апеляційної скарги без розгляду.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

16. У цій справі підставою повернення апеляційної скарги було підписання її невстановленою особою, посадове становище якої також не зазначено.

17. Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду, що апеляційна скарга підписана невідомою особою, так як не вказано ані прізвища, імені і по-батькові підписанта, ані його посадового становища, що є підставою для повернення такої скарги.

18. При цьому, Суд розглянув і відхилив доводи касаційної скарги про те, що апеляційна скарга була підписана директором підприємства, чиї повноваження щодо підписання можна було перевірити, дослідивши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Суд аргументує це тим, що до апеляційної скарги, крім іншого, додані документи на підтвердження повноважень представництва адвоката, що ставить під сумнів, хто саме підписав апеляційну скаргу. Крім того, на стадії відкриття апеляційного провадження ідентифікувати особу, яка підписала апеляційну скаргу, неможливо на підставі самого тільки підпису без зазначення прізвища, ініціалів та посадового становища такої особи.

19. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції права на апеляційне оскарження, Суд зазначає таке.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Також положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право особи на доступ до суду і справедливий розгляд її справи судом.

Конвенція про захист прав і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II).

У рішенні ж Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який ст. 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).

При цьому, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги в цій частині є необгрунтованими.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до ч. 2 ст. 298, ч. 8 ст. 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

20. Доводи касаційної скарги щодо необхідності закриття провадження у справі оцінюються Судом критично, оскільки наразі переглядається в касаційному порядку саме ухвала про повернення апеляційної скарги, а не вирішується питання підсудності даного спору.

21. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

22. Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадане судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 169, 298, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Влабоде" залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі №240/276/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя А.Ю.Бучик

Суддя А.І. Рибачук