Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №809/719/17 Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №809/71...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №809/719/17

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №809/719/17

адміністративне провадження №К/9901/46419/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 (головуючий суддя - Лучко О.О.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 (головуючий суддя - Рибачук А.І., судді - Багрій В.М., Старунський Д.М.)

у справі 809/719/17

за позовом ОСОБА_2

до Івано-Франківської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206010/2017/000142/1 від 14.04.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Митниця безпідставно в порушення норм статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України) та за наявності всіх документів, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару та обраний метод її визначення, прийняла оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, визначивши митну вартість імпортованого позивачем транспортного засобу марки «OPEL», модель «MOKKA», номер кузова - НОМЕР_1, за резервним методом.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 05.10.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017, позов задовольнив повністю.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем були надані всі необхідні документи, які надавали змогу Митниці визначити митну вартість товарів; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у митній вартості товарів, заявленій позивачем на підставі ціни договору.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанови суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

При цьому в касаційній скарзі відповідач зазначив, що декларантом не було подано повний перелік документів, зазначених у частині другій статті 53 МК України, а саме платіжних документів, що підтверджують ціну, яку було фактично сплачено за транспортний засіб. Також скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином сертифікат відповідності від 01.12.2016, в якому в нижніх графах вказано суми 529 та 470 євро (разом 999 євро), які більше ніде не фігурують у документах та не відомо за що сплачувались; та не врахував, що митна декларація країни відправлення № 17PL401010E0063612 від 04.04.2017 за результатами перевірки на офіційному сайті Єврокомісії відсутня, що може свідчити про її недійсність. За таких обставин відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято правомірно.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про необґрунтованість доводів касаційної скарги та просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 03.01.2017 позивач придбав за 5000,00 євро у нерезидента компанії GesTour легковий автомобіль марки «OPEL», модель «MOKKA», що був в експлуатації, тип кузова «Універсал», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, тип палива - бензин, об'єм двигуна 1364 см3, потужність двигуна 103 КВТ, календарний рік виготовлення - 2015, модельний рік виготовлення 2015, що підтверджується рахунком-фактурою від 03.01.2017 № 24/s та банківською квитанцією про оплату від 03.01.2017.

З метою здійснення митного оформлення зазначеного автомобіля 14.04.2017 представник позивача ТОВ «Західний капітал» (декларант) звернувся до Митниці з електронною митною декларацією № 206010/2017/411591, в якій митна вартість була визначена за ціною договору (контракту).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.04.2017 № 20903/2017/03245; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.11.2016 № НОМЕР_2; рахунок-фактуру (інвойс) від 03.01.2017 № 24/s; банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.01.2017 № 00025429; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 13.04.2017 бн; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 01.03.2017 № 0380; копію митної декларації країни відправлення від 04.04.2017 року № 17PL401010Е0063612.

У ході проведення консультації з декларантом відповідачем сформовано електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів, зокрема, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

У зв'язку з ненаданням повного переліку документів (зокрема, платіжних документів про сплату вартості автомобіля), зазначених у частині другій статті 53 МК України, Митниця 14.04.2017 відмовила в митному оформленні (випуску) товарів, про що прийняла картку відмови №UA206010/2017/01191 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206010/2017/411591, відповідно до якого визначила митну вартість імпортованого автомобіля на основі цінової інформації каталогу SchwaсkeListe 01/2017 з урахуванням коригувань на комплектацію автомобіля та технічний стан у розмірі 13068,00 євро.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суди попередніх інстанцій встановили, що факт сплати вартості автомобіля у сумі 5000,00 євро підтверджується рахунком-фактурою № 24/s 68 від 03.01.2017 та банківським платіжним документом від 03.01.2017, які надавалися позивачем під час митного оформлення.

При цьому посилання Митниці на виявлені розбіжності в зазначених документах щодо вартості автомобіля, суди першої та апеляційної інстанцій відхилили, врахувавши лист Банку Неаполя від 27.09.2017, наданий на адвокатський запит адвоката позивача, з якого вбачається, що оплата в розмірі 4098,36 євро була повернута позивачу, оскільки до вказаної суми не було додано податок на додану вартість у розмірі 901,64 євро, тому того ж дня ОСОБА_2 було здійснено оплату в розмірі 5000,00 євро за купівлю автомобіля Opel Mokka.

Факт придбання позивачем автомобіля за ціною 5000,00 євро підтверджується також додатково наданими ОСОБА_2 до суду документами, а саме: акт передачі власності від 01.12.2016, який свідчить про продаж транспортного засобу ОСОБА_2 за ціною 5000,00 євро; листи навігаційної компанії GesTour від 10.07.2017 та від 19.07.2017, якими підтверджується придбання автомобіля позивачем за ціною 5000,00 євро та отримання продавцем коштів за проданий автомобіль.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що у Митниці не було обґрунтованих підстав, передбачених законодавством, для відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю транспортного засобу.

Стосовно доводів відповідача, що суди попередніх інстанцій не з'ясували, чому не включені до митної вартості транспортного засобу вказані в сертифікаті відповідності від 01.12.2016 суми 529,00 та 470,00 євро (разом 999,00 євро), то колегія суддів зазначає наступне.

Так, у відзиві позивач пояснив, що в сертифікаті відповідності вказана інформація про сплату 529,00 євро, а не 999,00 євро, як помилково вважає відповідач. Вказана сума, яка включає у тому числі провінційний внесок у розмірі 470,00 євро, є платою за реєстрацію автомобіля в Державному автомобільному реєстрі Республіки Італія місто Неаполь, та не включається до митної вартості.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вимоги вказаної норми, колегія суддів не бере до уваги вищезазначені доводи Митниці щодо сертифіката відповідності, оскільки вони не були покладені в основу рішення про коригування митної вартості №UA206010/2017/000142/1 від 14.04.2017.

З аналогічних причин суд не враховує також посилання відповідача на відсутність митної декларації країни відправлення на офіційному сайті Єврокомісії, що, на думку Митниці, може свідчити про її недійсність. До того ж на підтвердження такого твердження жодного доказу надано не було.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA206010/2017/000142/1 від 14.04.2017, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим, а також джерело інформації, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що відповідачем не обґрунтовано підстави незастосування другого-п'ятого методів при визначенні митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу, оскільки не надано доказів, що підтверджують проведення посадовою особою Митниці консультацій з позивачем щодо наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як того вимагають положення частини четвертої статті 57 МК України; а також відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 13068,00 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем протиправно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206010/2017/000142/1 від 14.04.2017, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати